Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Василь Павлович Шульга (нар. 26 квітня 1903 року в селі Піски, Лохвицький повіт, Полтавська губернія, УРСР — пом. 30 грудня 1989, Одеса, УРСР) — командир 274-ї Ярцевськой стрілецької дивізії 69-ї армії 1-го Білоруського фронту, генерал-майор, Герой Радянського Союзу. Учасник Радянсько-фінської війни та Німецько-радянської війни.
| Василь Павлович Шульга | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Народження | 13 (26) квітня 1903 Піски, Лохвицький повіт, Полтавська губернія, УРСР | |||||||||||||||||||||
| Смерть | 30 грудня 1989 (86 років) Одеса,  УРСР | |||||||||||||||||||||
| Поховання | Одеса | |||||||||||||||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||||||||||||||
| Рід військ | піхота | |||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1922—1956 | |||||||||||||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||||||||||||
| Звання |  Генерал-майор | |||||||||||||||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна Радянсько-фінська війна | |||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||
Життєпис
Народився 13 (26) квітня 1903 року в селі Піски Лохвицького повіту Полтавської губернії нині Лохвицький район Полтавської області 
Україна в сім'ї селянина. Українець. Закінчив 7 класів Пісківської неповної середньої школи. Залишившись без батька, працював у селянському господарстві матері.
У вересні 1922 року 19-річний селянин із села Піски, що на Полтавщині, Василь Шульга був покликаний в лави РККА. Потрапив він у знамениту Харківську «Школу Червоних старшин» — зразковий навчальний підрозділ Червоної Армії — після закінчення якої курсанти вже розподілялися по інших військових школах. Так і Шульга в січні 1923 року став курсантом Феодосії, а у вересні 1923 року — 8-х Сімферопольських піхотних курсів. Два роки Шульга прослужив у місті Баку командиром відділення і взводу в 5-му стрілецькому полку 2-ї Кавказької стрілецької дивізії імені Сталіна. У серпні 1925 рік він поступив у піхотну школу Владикавказа, вирішивши стати військовим.
З 1927 року червоний командир Шульга служив у прославленій 25-й Чапаєвській стрілецькій дивізії на Уралі. Тут вступив у партію більшовиків. Відмінна служба на посаді командира взводу в 1929 році для Шульги захмарилася суворою доганою по партійній лінії. Якраз у цьому ж році в СРСР був розгромлений троскистско-зіновієвський антирадянський блок. Троцькістом виявився брат Василя Шульги, який був позбавлений виборчих прав і поміщений в табір. Проте, не дивлячись на догану, Шульга продовжував службу і дійшов до посади начальника штабу стрілецького батальйону.
У 1932 році Василь Шульга був переведений на аналогічну посаду в 281-й окремий стрілецький полк у місто Ачинськ Красноярського краю. Тут він прослужив 6 років, став командиром батальйону, а в 1936 році — старшим лейтенантом.
У цьому ж 1936 року продовження історії з братом трохи не стало для Шульги фатальним. У країні почалися справжні репресії, і троцькісти в цих умовах перетворилися на німецьких шпигунів, ворогів народу. А Шульга в 30-ті роки підтримував письмовий зв'язок із братом. За це він був виключений з рядів ВКП(б) з формулюванням: «за партійну пасивність і політичну нестійкість», і сам опинився на волосині від репресії. Але 1937 рік ще не настав, місто Ачинськ було далеко від центру, і, мабуть, начальство Шульги порахувало таке покарання достатнім для розумного, перспективного командира, «покрило» його.
Як би там не було, а Шульга до 1939 року прослужив в СИБВО. У цьому ж, 1939 року він був відновлений у ВКП(б), причому зроблено було це, неначе Шульга вступив в партію тільки в 1939 році (надалі у всіх офіційних документах писалося — член ВКП(б) з 1939 року). Виправдав він цей «захід» дуже швидко — вже в боях на Карельському перешийку в ході радянсько-фінської кампанії, в якій брав участь на посаді начальника штабу 503-го стрілецького полку, був поранений, проявив героїзм і був нагороджений орденом Червоної Зірки. Після лікування майор Шульга був призначений начальником штабу 386-го стрілецького полку 178-ї стрілецької дивізії. На цій посаді його і застав початок Німецько-радянської війни.
Вже 29 червня 1941 року майор Шульга став командиром 386-го стрілецького полку. 178-ма стрілецька дивізія увійшла до складу 29-ї армії Калінінського фронту і у вересні 1941 року зайняла оборону в районі станції Західна Двіна залізниці Великий Лука — Ржев. У жовтні на бійців Шульги обрушився великої сили удар військ 9-ї польової армії вермахту, що наступала на Ржев. Утримати ворога навіть ціною життя не було ніякої можливості. Багато бійців полягли в боях, а майору Шульзі із залишками полку довелося відходити спочатку до Ржева, а потім до села Строшевічи, що на підступах до міста Торжок. Тут полк Шульги, спільно з іншими підрозділами 29-ї армії, остаточно зупинив ворога.
Вже на посаді начальника штабу 246-ї стрілецької дивізії 29-ї армії під командуванням генерала В. І. Швецова майор (з 31 грудня — підполковник) Шульга брав участь в зимовому контрнаступі. Дивізія Шульги перейшла в наступ 5 грудня 1941 року і в перший же день прорвала оборону противника. Наступаючи на головному, Ржевському напрямі, дивізія Шульги повинна була за наказом командування узяти місто. Але фашисти зустріли радянські війська на підступах до Ржеву організованою обороною, ураганним вогнем, бомбардуванням з повітря. В результаті війська 29-ї армії, у тому числі і 246-та дивізія, гнані неадекватними наказами командування, понесли величезні, якщо не сказати, катастрофічні втрати в боях першої половини 1942 роки під Ржевом. Шульга в цих боях робив усе, що тільки міг. Без танків і підтримки авіації, його бійці звільняли окремі населені пункти, але досягти Ржева так і не змогли.
У червні 1942 року Шульга став полковником, а в липні був призначений командиром 274-ї стрілецької дивізії 30-ї армії Калінінського фронту. Цією дивізією він командував до самої Перемоги. А поки що наступ на Ржев поновлювався і в серпні, і у вересні, і в листопаді 1942 року. Це місто було найближчим до Москви місцем дислокації групи гітлерівських армій «Центр», і за нього противник тримався всіма своїми силами. І все-таки полковник Шульга пройшов по вулицях багатостраждального міста.
Як мовилося у зведенні Радінформбюро від 3 березня 1943 року:
'"...Декілька днів тому наші війська почали рішучий штурм міста Ржева. Німці давно вже перетворили місто і підступи до нього в добре укріплений район. Сьогодні, 3 березня, після тривалого і запеклого бою наші війська оволоділи Ржевом. За неповними даними, узяті наступні трофеї: танків — 112, снарядів різного калібру — 78, паровозів — 35, вагонів — 1200, складів різних — 5, а також багато снарядів, мін, кулеметів, гвинтівок і іншого військового майна. Противник залишив на підступах до міста і в самому Ржеві убитими до 2000 солдатів і офіцерів.
Першими увірвалися в місто частини генерал-майора тов. Купріянова А. Ф., генерал-майора тов. Олешева H. H. і полковника тов. Шульги В. П."'
Весною 1943 роки дивізія полковника Шульги, наступаючи в південно-західному напрямі, звільняла населені пункти Смоленської області, зокрема селище Холм-Жірковський і вийшла на Дніпро, де фронт стабілізувався до серпня 1943 року. У цей період тимчасового затишшя, 274-а стрілецька дивізія увійшла до складу 31-ї армії Західного фронту.
Нагороди
- Герой Радянського Союзу (6 квітня 1945 року)
- Орден Червоної Зірки
Примітки
Пам'ять
Джерела
- Шульга Василь Павлович(рос.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shulga Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Shulga Vasil Vasil Pavlovich Shulga nar 26 kvitnya 1903 roku v seli Piski Lohvickij povit Poltavska guberniya URSR pom 30 grudnya 1989 Odesa URSR komandir 274 yi Yarcevskoj strileckoyi diviziyi 69 yi armiyi 1 go Biloruskogo frontu general major Geroj Radyanskogo Soyuzu Uchasnik Radyansko finskoyi vijni ta Nimecko radyanskoyi vijni Vasil Pavlovich ShulgaNarodzhennya13 26 kvitnya 1903 1903 04 26 Piski Lohvickij povit Poltavska guberniya URSRSmert30 grudnya 1989 1989 12 30 86 rokiv Odesa URSRPohovannyaOdesaKrayina SRSRRid vijskpihotaRoki sluzhbi1922 1956PartiyaKPRSZvannya General majorVijni bitviNimecko radyanska vijna Radyansko finska vijnaNagorodiMedal Za vzyattya Berlina Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR ZhittyepisNarodivsya 13 26 kvitnya 1903 roku v seli Piski Lohvickogo povitu Poltavskoyi guberniyi nini Lohvickij rajon Poltavskoyi oblasti Ukrayina v sim yi selyanina Ukrayinec Zakinchiv 7 klasiv Piskivskoyi nepovnoyi serednoyi shkoli Zalishivshis bez batka pracyuvav u selyanskomu gospodarstvi materi U veresni 1922 roku 19 richnij selyanin iz sela Piski sho na Poltavshini Vasil Shulga buv poklikanij v lavi RKKA Potrapiv vin u znamenitu Harkivsku Shkolu Chervonih starshin zrazkovij navchalnij pidrozdil Chervonoyi Armiyi pislya zakinchennya yakoyi kursanti vzhe rozpodilyalisya po inshih vijskovih shkolah Tak i Shulga v sichni 1923 roku stav kursantom Feodosiyi a u veresni 1923 roku 8 h Simferopolskih pihotnih kursiv Dva roki Shulga prosluzhiv u misti Baku komandirom viddilennya i vzvodu v 5 mu strileckomu polku 2 yi Kavkazkoyi strileckoyi diviziyi imeni Stalina U serpni 1925 rik vin postupiv u pihotnu shkolu Vladikavkaza virishivshi stati vijskovim Z 1927 roku chervonij komandir Shulga sluzhiv u proslavlenij 25 j Chapayevskij strileckij diviziyi na Urali Tut vstupiv u partiyu bilshovikiv Vidminna sluzhba na posadi komandira vzvodu v 1929 roci dlya Shulgi zahmarilasya suvoroyu doganoyu po partijnij liniyi Yakraz u comu zh roci v SRSR buv rozgromlenij troskistsko zinoviyevskij antiradyanskij blok Trockistom viyavivsya brat Vasilya Shulgi yakij buv pozbavlenij viborchih prav i pomishenij v tabir Prote ne divlyachis na doganu Shulga prodovzhuvav sluzhbu i dijshov do posadi nachalnika shtabu strileckogo bataljonu U 1932 roci Vasil Shulga buv perevedenij na analogichnu posadu v 281 j okremij strileckij polk u misto Achinsk Krasnoyarskogo krayu Tut vin prosluzhiv 6 rokiv stav komandirom bataljonu a v 1936 roci starshim lejtenantom U comu zh 1936 roku prodovzhennya istoriyi z bratom trohi ne stalo dlya Shulgi fatalnim U krayini pochalisya spravzhni represiyi i trockisti v cih umovah peretvorilisya na nimeckih shpiguniv vorogiv narodu A Shulga v 30 ti roki pidtrimuvav pismovij zv yazok iz bratom Za ce vin buv viklyuchenij z ryadiv VKP b z formulyuvannyam za partijnu pasivnist i politichnu nestijkist i sam opinivsya na volosini vid represiyi Ale 1937 rik she ne nastav misto Achinsk bulo daleko vid centru i mabut nachalstvo Shulgi porahuvalo take pokarannya dostatnim dlya rozumnogo perspektivnogo komandira pokrilo jogo Yak bi tam ne bulo a Shulga do 1939 roku prosluzhiv v SIBVO U comu zh 1939 roku vin buv vidnovlenij u VKP b prichomu zrobleno bulo ce nenache Shulga vstupiv v partiyu tilki v 1939 roci nadali u vsih oficijnih dokumentah pisalosya chlen VKP b z 1939 roku Vipravdav vin cej zahid duzhe shvidko vzhe v boyah na Karelskomu pereshijku v hodi radyansko finskoyi kampaniyi v yakij brav uchast na posadi nachalnika shtabu 503 go strileckogo polku buv poranenij proyaviv geroyizm i buv nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki Pislya likuvannya major Shulga buv priznachenij nachalnikom shtabu 386 go strileckogo polku 178 yi strileckoyi diviziyi Na cij posadi jogo i zastav pochatok Nimecko radyanskoyi vijni Vzhe 29 chervnya 1941 roku major Shulga stav komandirom 386 go strileckogo polku 178 ma strilecka diviziya uvijshla do skladu 29 yi armiyi Kalininskogo frontu i u veresni 1941 roku zajnyala oboronu v rajoni stanciyi Zahidna Dvina zaliznici Velikij Luka Rzhev U zhovtni na bijciv Shulgi obrushivsya velikoyi sili udar vijsk 9 yi polovoyi armiyi vermahtu sho nastupala na Rzhev Utrimati voroga navit cinoyu zhittya ne bulo niyakoyi mozhlivosti Bagato bijciv polyagli v boyah a majoru Shulzi iz zalishkami polku dovelosya vidhoditi spochatku do Rzheva a potim do sela Stroshevichi sho na pidstupah do mista Torzhok Tut polk Shulgi spilno z inshimi pidrozdilami 29 yi armiyi ostatochno zupiniv voroga Vzhe na posadi nachalnika shtabu 246 yi strileckoyi diviziyi 29 yi armiyi pid komanduvannyam generala V I Shvecova major z 31 grudnya pidpolkovnik Shulga brav uchast v zimovomu kontrnastupi Diviziya Shulgi perejshla v nastup 5 grudnya 1941 roku i v pershij zhe den prorvala oboronu protivnika Nastupayuchi na golovnomu Rzhevskomu napryami diviziya Shulgi povinna bula za nakazom komanduvannya uzyati misto Ale fashisti zustrili radyanski vijska na pidstupah do Rzhevu organizovanoyu oboronoyu uragannim vognem bombarduvannyam z povitrya V rezultati vijska 29 yi armiyi u tomu chisli i 246 ta diviziya gnani neadekvatnimi nakazami komanduvannya ponesli velichezni yaksho ne skazati katastrofichni vtrati v boyah pershoyi polovini 1942 roki pid Rzhevom Shulga v cih boyah robiv use sho tilki mig Bez tankiv i pidtrimki aviaciyi jogo bijci zvilnyali okremi naseleni punkti ale dosyagti Rzheva tak i ne zmogli U chervni 1942 roku Shulga stav polkovnikom a v lipni buv priznachenij komandirom 274 yi strileckoyi diviziyi 30 yi armiyi Kalininskogo frontu Ciyeyu diviziyeyu vin komanduvav do samoyi Peremogi A poki sho nastup na Rzhev ponovlyuvavsya i v serpni i u veresni i v listopadi 1942 roku Ce misto bulo najblizhchim do Moskvi miscem dislokaciyi grupi gitlerivskih armij Centr i za nogo protivnik trimavsya vsima svoyimi silami I vse taki polkovnik Shulga projshov po vulicyah bagatostrazhdalnogo mista Yak movilosya u zvedenni Radinformbyuro vid 3 bereznya 1943 roku Dekilka dniv tomu nashi vijska pochali rishuchij shturm mista Rzheva Nimci davno vzhe peretvorili misto i pidstupi do nogo v dobre ukriplenij rajon Sogodni 3 bereznya pislya trivalogo i zapeklogo boyu nashi vijska ovolodili Rzhevom Za nepovnimi danimi uzyati nastupni trofeyi tankiv 112 snaryadiv riznogo kalibru 78 parovoziv 35 vagoniv 1200 skladiv riznih 5 a takozh bagato snaryadiv min kulemetiv gvintivok i inshogo vijskovogo majna Protivnik zalishiv na pidstupah do mista i v samomu Rzhevi ubitimi do 2000 soldativ i oficeriv Pershimi uvirvalisya v misto chastini general majora tov Kupriyanova A F general majora tov Olesheva H H i polkovnika tov Shulgi V P Vesnoyu 1943 roki diviziya polkovnika Shulgi nastupayuchi v pivdenno zahidnomu napryami zvilnyala naseleni punkti Smolenskoyi oblasti zokrema selishe Holm Zhirkovskij i vijshla na Dnipro de front stabilizuvavsya do serpnya 1943 roku U cej period timchasovogo zatishshya 274 a strilecka diviziya uvijshla do skladu 31 yi armiyi Zahidnogo frontu NagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu 6 kvitnya 1945 roku Orden Chervonoyi ZirkiPrimitkiPam yatDzherelaShulga Vasil Pavlovich ros Div takozhRzhevska bitva