Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бори́с Дави́дович Рази́нський (нар. 12 липня 1933, м. Люберці, Московська область, РРФСР — 6 серпня 2012, Москва) — колишній радянський футболіст та тренер, що виступав на позиції воротаря та нападника. Чемпіон літніх Олімпійських ігор (1956). Заслужений майстер спорту СРСР (1989). Єдиний єврей, що коли-небудь ставав Олімпійськими чемпіоном з футболу.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Борис Давидович Разинський | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 12 липня 1933 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 м. Люберці, РРФСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 6 серпня 2012 (79 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Москва, Росія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Востряковський цвинтар | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 180 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 86 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | Воротар, нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |    | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ранні роки
Батько Бориса — Давид Михайлович Разинський — був військовим льотчиком, що й призвело до «кочового» способу життя сім'ї, у якій виріс хлопець. Під час німецько-радянської війни юного Бориса було евакуйовано до містечка Болотне, яке розташоване у Новосибірській області. Саме там він і почав вперше грати у футбол. Зрозуміло, що нормальних умов для занять цим видом спорту годі було й очікувати — хлопцям доводилося грати м'ячем, набитим ганчір'ям.
По завершенню війни Разинський почав виступати за юнацьку команду «Харчовик» з Тули, а, завершивши навчання у школі, вступив до Московського інституту фізичної культури, та вирушив підкорювати столицю.
Клубна кар'єра
Після закінчення інституту Борис Разинський потрапив до ЦДСА, вперше опинившись у команді майстрів. Однак в кінці 1952 року клуб було розформовано через провал збірної СРСР (костяк якої складали саме московські «армійці») на Олімпійських іграх в Гельсінкі. Молодий голкіпер певний час тренувався з командою міста Калінін, зігравши навіть декілька матчів у дублюючому складі клуба, а 1953 рік провів у московському «Спартаку», де йому нарешті випала нагода дебютувати на найвищому рівні.
З 1954 по 1961 рік Разинський знову займає місце у воротах новоствореного ЦСКА. Разом з клубом стає призером чемпіонату СРСР та володарем Кубка країни. Проте зоряним часов голкіпера стали літні Олімпійські ігри 1956 року у Мельбурні. Незважаючи на те, що Разинський провів у складі збірної на Іграх лише один матч, перебуваючи в тіні видатного Яшина, його повноправно можна вважати співтворцем успіху радянського футболу в Австралії. На той час Борис Давидович вважався одним з найкращих голкіперів Союзу, постійно потрапляв до списків найкращих футболістів сезону, викликався до національної збірної СРСР.
Однак у 1961 році через конфлікт з Костянтином Бєсковим, який очолював армійців на той час, Разинського було відраховано з команди з формулюванням «втрата зору», хоча за словами самого футболіста жодних проблем подібного характеру він не мав аж до старості (втім, деякі журналісти ще довго помилково посилалися у своїх матеріалах на цей сфальсифікований діагноз). Борису Давидовичу дозволили перейти до московського «Спартака» у розпал сезону, попри те, що він був заграний у складі ЦСКА. Проте у новій команді Разинський основним голкіпером так і не став, провівши на полі лише декілька матчів. Спочатку його було віддано до «Даугави», що проводила товариське турне Польщею, а потім досвідчений воротар опинився у київському «Динамо».
Київський етап кар'єри виявився доволі нетривалим, проте яскравим. Розпочався він з турне Англією, де Разинський, несподівано навіть для себе, став основним голкіпером команди. Вміла гра радянського воротаря привернула увагу керівництва бірмінгемської «Астон Вілли», президент якої особисто запропонував Борису Давидовичу перейти до його клубу. Однак, побоюючись реакції влади, що розцінила б цей вчинок як зраду Батьківщині, Разинський відмовився від пропозиції, яка могла б змінити усе його життя.
Догравши сезон у Києві, Борис Разинський вирушив до Одеси, де його вже чекали у місцевому «Чорноморці», транзитом через який він опинився у московській команді «Серп і Молот», а пізніше став граючим головним тренером команди Південної групи військ, що знаходилася у Будапешті. Однак потяг до великого футболу був сильнішим за інші фактори, і у 1966 році Разинський пристає до лав СКА (Одеса).
Наступного року Бориса Давидовича було призначено головним тренером липецького «Металурга». Через брак сильних гравців у атаці Разинський був змушений сам зайняти місце нападника і продемонстрував феноменальну результативність, ставши найкращим бомбардиром команди. Після підвищення клубу у класі він все рідше з'являвся на полі, однак одного разу відзначитися все ж зумів.
У 1969 році Разинський перейшов до однієї з найбагатших команд радянського футболу — команду колгоспа «Політвідділ» (Ташкентська область). Більшість сезону Борис Давидович провів, захищаючи ворота, однак іноді все ж виходив на поле як польовий гравець і навіть встиг відзначитися забитим м'ячем.
Після цього у кар'єрі уславленого радянського голкіпера були ризька «Даугава», єреванський «Арарат» (у складі якого Разинський знову зміг відчути присмак виступів у найвищому дивізіоні), «Волга» з Горького та любительський клуб , де Борис Давидович вже остаточно закінчив кар'єру футболіста у віці 40 років.
Виступи у збірній
Борис Разинський провів у складінаціональної збірної СРСР 3 поєдинки, дебютувавши у матчі проти збірної Франції 23 жовтня 1955 року. На той час Борис Давидович був гравцем московського ЦСКА. У складі олімпійської збірної СРСР Разинський виходив на поле 4 рази, не враховуючи матч проти збірної Індонезії у чвертьфіналі Олімпійських ігор у Мельбурні, який пішов у залік матчів за національну збірну.
| Матчі Бориса Разинського за національну збірну СРСР | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| # | Дата | Місце | Стадіон | Матч | Рахунок | Турнір |  |   |  | ||||
| 01. | 23.10.1955 | | , Москва | СРСР —  Франція | 2-2 | Товариський матч | -2 | ||||||
| 02. | 23.05.1956 | | , Москва | СРСР —  Данія | 5-1 | Товариський матч | -1 | ||||||
| 03. | 01.12.1956 |  | «Олімпік Парк», Мельбурн |  Індонезія — СРСР | 0-4 | 1/4 фіналу ОІ-1956 | |||||||
Кар'єра тренера
До тренерської роботи Борис Разинський приступив, будучи ще гравцем. Першим клубом, який він очолив стала команда Південної групи військ з Будапешту, потім Разинський тренував липецький «Металург» та аматорський клуб з , був начальником команди вітебської «Двини», входив до тренерського штабу московського ЦСКА та селекційного відділу ризької «Даугави».
У 1978 році Микита Симонян запропонував Борису Давидовичу обійняти посаду адміністратора збірної СРСР. Однак трохи згодом В'ячеслав Колосков зазначив, що збирати потні футболки за гравцями — справа не гідна олімпійського чемпіона, та запропонував Разинському вступити до Вищої школи тренерів. Однак керівництво клубів критично ставилося до того, щоб запровадити у своїй структурі посаду тренера по роботі з воротаря, тож Разинському раз-пораз відмовляли у працевлаштуванні, хоча він мав диплом тренера з футболу.
Тривалий час Борис Давидович не міг знайти роботу, що була б пов'язана з футболом, тож протягом п'яти років працював таксистом та майстром на комбінаті автообслуговування. З 1990 по 1997 рік був начальником команди ветеранів московського «Спартака». У 1992 році його було призначено замісником голови комітета ветеранів РФС. З 1997 року Разинський був офіційним делегатом РФС на матчах чемпіонату Росії.
У 1999 році порекомендував Разинського, як тренера воротарів, представникам корейського клубу «Сувон Самсунг Блювінгз». Вік Бориса Давидовича дещо збентежив корейців і вони запросили його на попередній перегляд, після якого усі сумніви у доцільності співпраці з Разинським відпали — він був саме тим, хто їм потрібен.
Після вояжу до Південної Кореї Борис Давидович деякий час працював у тренерських штабах новоросійського «Чорноморця» та підмосковних «Хімок». У 2001 році навіть певний час був виконуючим обов'язки головного тренера «Чорноморця». Закінчив тренерську кар'єру Разинський у «Волгарі-Газпром» з Астрахані.
Досягнення
- Командні трофеї
- Бронзовий призер чемпіонату СРСР (3): 1955, 1956, 1958
- Володар Кубка СРСР (1): 1955
- Особисті досягнення
- У списках «33 найкращих футболістів СРСР» (3): № 2 (1955, 1956), № 3 (1959)
- Заслужений майстер спорту СРСР (1989)
Нагороди
Стиль гри
Стиль гри Бориса Разинського вирізнявся великою акробатичністю та технічністю. Його гра була переважно побудована на стрибках та вибуховій реакції. Дуже непогано грав у нападі, володіючи відмінним дриблінгом та якостями таранного форварда. Разинський був доволі різностороннім спортсменом (окрім футболу грав у волейбольній команді та стрибав у висоту).
Сім'я
- Батько — Разинський Давид Михайлович. Військовий льотчик.
- Одружений. У шлюбі має двох дітей — доньку Зою та сина , що працював суддею республіканської категорії та делегатом РФС на матчах російської Прем'єр-Ліги.
Примітки
- Матч проти Індонезії на Олімпійських іграх 1956 року пішов у залік матчів за національну збірну
- Список усіх євреїв-медалістів Олімпійських ігор
- Чому осліп Ковалевськи?
- «Чорноморець» тимчасово очолив Борис Разинський
- . Архів оригіналу за 10 серпня 2013. Процитовано 16 червня 2012.
Посилання
- Профайл на сайті «Збірна Росії з футболу» (рос.)
- Профіль гравця на сайті «Одеський футбол» (рос.)
- Інтерв'ю
- Б.Разинський: «Нападник забиває, воротарю забивають» (рос.), 07.08.1997
- Б.Разинський. Свій олімпійський чемпіон (рос.)
- Б.Разинський у рубриці газети «Спорт-Експрес» «Як справи?» (рос.), 17.10.2003
- Б.Разинський. Інтерв'ю «Радіо Свобода» (рос.), 13.06.2004
- (рос.), 08.04.2011
- Б.Разинський. Інтерв'ю виданню «Єврейський оглядач» (рос.), січень 2012
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bori s Davi dovich Razi nskij nar 12 lipnya 1933 m Lyuberci Moskovska oblast RRFSR 6 serpnya 2012 Moskva kolishnij radyanskij futbolist ta trener sho vistupav na poziciyi vorotarya ta napadnika Chempion litnih Olimpijskih igor 1956 Zasluzhenij majster sportu SRSR 1989 Yedinij yevrej sho koli nebud stavav Olimpijskimi chempionom z futbolu Boris RazinskijBoris RazinskijOsobisti daniPovne im ya Boris Davidovich RazinskijNarodzhennya 12 lipnya 1933 1933 07 12 m Lyuberci RRFSRSmert 6 serpnya 2012 2012 08 06 79 rokiv Moskva RosiyaPohovannya Vostryakovskij cvintarZrist 180 smVaga 86 kgGromadyanstvo SRSRPoziciya Vorotar napadnikProfesionalni klubi Roki Klub I g 1953 Spartak Moskva 1 0 1954 1961 CSKA Moskva 161 195 2 1961 Spartak Moskva 4 7 1962 Dinamo Kiyiv 18 17 1963 Chornomorec Odesa 28 14 3 1964 Serp i Molot Moskva 2 1966 SKA Odesa 7 13 1967 1968 Metalurg Lipeck 23 1969 Politviddil Dustlik 39 35 1 1970 Daugava Riga 8 1970 Ararat Yerevan 11 14 1971 Volga Gorkij Nacionalna zbirnaRoki Klub I g 1955 1956 SRSR 3 3 1956 1959 SRSR olimp 4 2 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada1964 1965 PGV Budapesht 1967 1968 Metalurg Lipeck 1972 19732001 Chornomorec Novor Zvannya nagorodiNagorodi Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Ranni rokiBatko Borisa David Mihajlovich Razinskij buv vijskovim lotchikom sho j prizvelo do kochovogo sposobu zhittya sim yi u yakij viris hlopec Pid chas nimecko radyanskoyi vijni yunogo Borisa bulo evakujovano do mistechka Bolotne yake roztashovane u Novosibirskij oblasti Same tam vin i pochav vpershe grati u futbol Zrozumilo sho normalnih umov dlya zanyat cim vidom sportu godi bulo j ochikuvati hlopcyam dovodilosya grati m yachem nabitim ganchir yam Po zavershennyu vijni Razinskij pochav vistupati za yunacku komandu Harchovik z Tuli a zavershivshi navchannya u shkoli vstupiv do Moskovskogo institutu fizichnoyi kulturi ta virushiv pidkoryuvati stolicyu Klubna kar yeraPislya zakinchennya institutu Boris Razinskij potrapiv do CDSA vpershe opinivshis u komandi majstriv Odnak v kinci 1952 roku klub bulo rozformovano cherez proval zbirnoyi SRSR kostyak yakoyi skladali same moskovski armijci na Olimpijskih igrah v Gelsinki Molodij golkiper pevnij chas trenuvavsya z komandoyu mista Kalinin zigravshi navit dekilka matchiv u dublyuyuchomu skladi kluba a 1953 rik proviv u moskovskomu Spartaku de jomu nareshti vipala nagoda debyutuvati na najvishomu rivni Z 1954 po 1961 rik Razinskij znovu zajmaye misce u vorotah novostvorenogo CSKA Razom z klubom staye prizerom chempionatu SRSR ta volodarem Kubka krayini Prote zoryanim chasov golkipera stali litni Olimpijski igri 1956 roku u Melburni Nezvazhayuchi na te sho Razinskij proviv u skladi zbirnoyi na Igrah lishe odin match perebuvayuchi v tini vidatnogo Yashina jogo povnopravno mozhna vvazhati spivtvorcem uspihu radyanskogo futbolu v Avstraliyi Na toj chas Boris Davidovich vvazhavsya odnim z najkrashih golkiperiv Soyuzu postijno potraplyav do spiskiv najkrashih futbolistiv sezonu viklikavsya do nacionalnoyi zbirnoyi SRSR Odnak u 1961 roci cherez konflikt z Kostyantinom Byeskovim yakij ocholyuvav armijciv na toj chas Razinskogo bulo vidrahovano z komandi z formulyuvannyam vtrata zoru hocha za slovami samogo futbolista zhodnih problem podibnogo harakteru vin ne mav azh do starosti vtim deyaki zhurnalisti she dovgo pomilkovo posilalisya u svoyih materialah na cej sfalsifikovanij diagnoz Borisu Davidovichu dozvolili perejti do moskovskogo Spartaka u rozpal sezonu popri te sho vin buv zagranij u skladi CSKA Prote u novij komandi Razinskij osnovnim golkiperom tak i ne stav provivshi na poli lishe dekilka matchiv Spochatku jogo bulo viddano do Daugavi sho provodila tovariske turne Polsheyu a potim dosvidchenij vorotar opinivsya u kiyivskomu Dinamo Kiyivskij etap kar yeri viyavivsya dovoli netrivalim prote yaskravim Rozpochavsya vin z turne Angliyeyu de Razinskij nespodivano navit dlya sebe stav osnovnim golkiperom komandi Vmila gra radyanskogo vorotarya privernula uvagu kerivnictva birmingemskoyi Aston Villi prezident yakoyi osobisto zaproponuvav Borisu Davidovichu perejti do jogo klubu Odnak poboyuyuchis reakciyi vladi sho rozcinila b cej vchinok yak zradu Batkivshini Razinskij vidmovivsya vid propoziciyi yaka mogla b zminiti use jogo zhittya Dogravshi sezon u Kiyevi Boris Razinskij virushiv do Odesi de jogo vzhe chekali u miscevomu Chornomorci tranzitom cherez yakij vin opinivsya u moskovskij komandi Serp i Molot a piznishe stav grayuchim golovnim trenerom komandi Pivdennoyi grupi vijsk sho znahodilasya u Budapeshti Odnak potyag do velikogo futbolu buv silnishim za inshi faktori i u 1966 roci Razinskij pristaye do lav SKA Odesa Nastupnogo roku Borisa Davidovicha bulo priznacheno golovnim trenerom lipeckogo Metalurga Cherez brak silnih gravciv u ataci Razinskij buv zmushenij sam zajnyati misce napadnika i prodemonstruvav fenomenalnu rezultativnist stavshi najkrashim bombardirom komandi Pislya pidvishennya klubu u klasi vin vse ridshe z yavlyavsya na poli odnak odnogo razu vidznachitisya vse zh zumiv U 1969 roci Razinskij perejshov do odniyeyi z najbagatshih komand radyanskogo futbolu komandu kolgospa Politviddil Tashkentska oblast Bilshist sezonu Boris Davidovich proviv zahishayuchi vorota odnak inodi vse zh vihodiv na pole yak polovij gravec i navit vstig vidznachitisya zabitim m yachem Pislya cogo u kar yeri uslavlenogo radyanskogo golkipera buli rizka Daugava yerevanskij Ararat u skladi yakogo Razinskij znovu zmig vidchuti prismak vistupiv u najvishomu divizioni Volga z Gorkogo ta lyubitelskij klub de Boris Davidovich vzhe ostatochno zakinchiv kar yeru futbolista u vici 40 rokiv Vistupi u zbirnijBoris Razinskij proviv u skladinacionalnoyi zbirnoyi SRSR 3 poyedinki debyutuvavshi u matchi proti zbirnoyi Franciyi 23 zhovtnya 1955 roku Na toj chas Boris Davidovich buv gravcem moskovskogo CSKA U skladi olimpijskoyi zbirnoyi SRSR Razinskij vihodiv na pole 4 razi ne vrahovuyuchi match proti zbirnoyi Indoneziyi u chvertfinali Olimpijskih igor u Melburni yakij pishov u zalik matchiv za nacionalnu zbirnu Matchi Borisa Razinskogo za nacionalnu zbirnu SRSR Data Misce Stadion Match Rahunok Turnir01 23 10 1955 Moskva SRSR Franciya 2 2 Tovariskij match 202 23 05 1956 Moskva SRSR Daniya 5 1 Tovariskij match 103 01 12 1956 Olimpik Park Melburn Indoneziya SRSR 0 4 1 4 finalu OI 1956Kar yera treneraDo trenerskoyi roboti Boris Razinskij pristupiv buduchi she gravcem Pershim klubom yakij vin ocholiv stala komanda Pivdennoyi grupi vijsk z Budapeshtu potim Razinskij trenuvav lipeckij Metalurg ta amatorskij klub z buv nachalnikom komandi vitebskoyi Dvini vhodiv do trenerskogo shtabu moskovskogo CSKA ta selekcijnogo viddilu rizkoyi Daugavi U 1978 roci Mikita Simonyan zaproponuvav Borisu Davidovichu obijnyati posadu administratora zbirnoyi SRSR Odnak trohi zgodom V yacheslav Koloskov zaznachiv sho zbirati potni futbolki za gravcyami sprava ne gidna olimpijskogo chempiona ta zaproponuvav Razinskomu vstupiti do Vishoyi shkoli treneriv Odnak kerivnictvo klubiv kritichno stavilosya do togo shob zaprovaditi u svoyij strukturi posadu trenera po roboti z vorotarya tozh Razinskomu raz poraz vidmovlyali u pracevlashtuvanni hocha vin mav diplom trenera z futbolu Trivalij chas Boris Davidovich ne mig znajti robotu sho bula b pov yazana z futbolom tozh protyagom p yati rokiv pracyuvav taksistom ta majstrom na kombinati avtoobslugovuvannya Z 1990 po 1997 rik buv nachalnikom komandi veteraniv moskovskogo Spartaka U 1992 roci jogo bulo priznacheno zamisnikom golovi komiteta veteraniv RFS Z 1997 roku Razinskij buv oficijnim delegatom RFS na matchah chempionatu Rosiyi U 1999 roci porekomenduvav Razinskogo yak trenera vorotariv predstavnikam korejskogo klubu Suvon Samsung Blyuvingz Vik Borisa Davidovicha desho zbentezhiv korejciv i voni zaprosili jogo na poperednij pereglyad pislya yakogo usi sumnivi u docilnosti spivpraci z Razinskim vidpali vin buv same tim hto yim potriben Pislya voyazhu do Pivdennoyi Koreyi Boris Davidovich deyakij chas pracyuvav u trenerskih shtabah novorosijskogo Chornomorcya ta pidmoskovnih Himok U 2001 roci navit pevnij chas buv vikonuyuchim obov yazki golovnogo trenera Chornomorcya Zakinchiv trenersku kar yeru Razinskij u Volgari Gazprom z Astrahani DosyagnennyaKomandni trofeyi CSKA Moskva Bronzovij prizer chempionatu SRSR 3 1955 1956 1958 Volodar Kubka SRSR 1 1955 Zbirna SRSR Olimpijskij chempion 1956Osobisti dosyagnennyaU spiskah 33 najkrashih futbolistiv SRSR 3 2 1955 1956 3 1959 Zasluzhenij majster sportu SRSR 1989 NagorodiMedal Za trudovu doblest Medal ordena Za zaslugi pered Vitchiznoyu Stil griStil gri Borisa Razinskogo viriznyavsya velikoyu akrobatichnistyu ta tehnichnistyu Jogo gra bula perevazhno pobudovana na stribkah ta vibuhovij reakciyi Duzhe nepogano grav u napadi volodiyuchi vidminnim driblingom ta yakostyami tarannogo forvarda Razinskij buv dovoli riznostoronnim sportsmenom okrim futbolu grav u volejbolnij komandi ta stribav u visotu Sim yaBatko Razinskij David Mihajlovich Vijskovij lotchik Odruzhenij U shlyubi maye dvoh ditej donku Zoyu ta sina sho pracyuvav suddeyu respublikanskoyi kategoriyi ta delegatom RFS na matchah rosijskoyi Prem yer Ligi PrimitkiMatch proti Indoneziyi na Olimpijskih igrah 1956 roku pishov u zalik matchiv za nacionalnu zbirnu Spisok usih yevreyiv medalistiv Olimpijskih igor Chomu oslip Kovalevski Chornomorec timchasovo ocholiv Boris Razinskij Arhiv originalu za 10 serpnya 2013 Procitovano 16 chervnya 2012 PosilannyaProfajl na sajti Zbirna Rosiyi z futbolu ros Profil gravcya na sajti Odeskij futbol ros Interv yuB Razinskij Napadnik zabivaye vorotaryu zabivayut ros 07 08 1997 B Razinskij Svij olimpijskij chempion ros B Razinskij u rubrici gazeti Sport Ekspres Yak spravi ros 17 10 2003 B Razinskij Interv yu Radio Svoboda ros 13 06 2004 ros 08 04 2011 B Razinskij Interv yu vidannyu Yevrejskij oglyadach ros sichen 2012