Орест Іванович Драган (нар. 27 листопада 1887 — 1958) — педагог, отаман Української Галицької Армії.
Орест Драган | |
---|---|
Отаман | |
Загальна інформація | |
Народження | 27 листопада 1887 м. Серет, Буковина, Австро-Угорщина |
Смерть | 1958 м. Радівці, Румунія |
Військова служба | |
Приналежність | ЗУНР |
Вид ЗС | Збройні сили Австро-Угорщини УГА |
Війни / битви | Українсько-польська війна |
Життєпис
Народився 27 листопада 1887, у м. Серет (нині Румунія) в родині поштаря. 1898—1906 навчався у 2-й державній українсько-німецькій гімназії м. Чернівці.
Служба в арміїі Австро-Угорщини
1906—1909 рр. здобував освіту в Терезіанській військовій академії у м. Вінер-Нойштадт. Після закінчення якої отримав призначення на службу в 36 полк піхоти крайової оборони (м. Коломия) в ранзі лейтенанта. З листопада 1913 р. оберлейтенант (понадкомплектнй) 22 полку піхоти крайової оборони (м. Чернівці), викладач Військової академії Франца-Йозефа у Відні. З перших днів війни на російському фронті як оберлейтенант 3 компанії 22 полку піхоти крайової оборони. Вже в жовтні 1914 р. був поранений та потрапив в російський полон, де перебував в таборі військовополонених в м. Пенза. В грудні 1915 р. його як військового інваліда було звільнено в рамках взаємного обміну воєнними інвалідами. Воював на італійському фронті, відзначившись в битві під Салоніками. З 1916 р. повернувся до викладання в Військовій академії Франца-Йозефа у Відні, залишаючись (понадкомплектним) оберлейтенантом (з травня 1917 р. капітаном) 22 полку стрільців крайової оборони (з 1917 р. 22 полку стрільців). В 1918 р. командир відділу скорострілів 22 полку стрільців в Чернівцях. Нагороджений пам'ятним хрестом 1912—1913, орденом залізної корони третього класу з військовою декорацією та з мечами, військовим ювілейним хрестом.
Служба в УГА
Після розвалу Австро-Угорської монархії став на службу як сотник УГА в перших числах листопада 1918 року. 2 листопада 1918 року передав Січовим стрільцям свій склад зі скорострілами в Чернівцях. Після окупації Буковини румунськими військами перейшов до Галичини, де влився в лави Галицької Армії. 1 серпня 1919 іменований отаманом піхоти 5-го корпусу Галицької Армії. З червня 1919 року — командир старшин школи піхоти при Армійському вишколі Галицької Армії. Школа мала 6 старшин- інструкторів та 63 курсантів. 17.11.1919 р., у зв'язку з катастрофою УГА та окупацією м. Кам'янець-Подільський поляками, командир школи отаман О. Драґан оголосив курсантам про припинення навчання та ліквідацію школи, звільнивши курсантів від складеної ними присяги. Разом з рештою старшин О. Драґан попрямував в напрямку м. Нова Ушиця на з'єднання з полком УСС, до них прилучилися близько 20 підстаршин-курсантів; решта вирушии в напрямку Галичини в надії дістатися додому. Був інтернований поляками в таборі у Вадовицях під Краковом.
Життя в міжвоєнний період
Після звільнення вернувся в Чернівці, вступив до університету і отримав ступінь ліценціата природничих наук, який давав право викладати в середній навчальних закладах як тимчасовий професор. Тож він працював тимчасовим професором природничих наук в ліцеї «Арон Пумнул» (колишня перша державна гімназія) в м. Чернівці до 1940 р. «Найпотунішою особистістю, яка справляла найтриваліший вплив на учнів, ба навіть на їхні наукові долі, був професор Орест Драґан» — свідчив академік Румунської Академії Наук В. Требіч, підкреслюючи, — «професор Драґан мав особливий педагогічний талант». Інший учень О. Драґана, закордонний член Академії Наук України А. Жуковський, згадував: «За мойого періоду єдиним професором-українцем був Орест Драґан, бувший сотник УГА, який викладав природознавство, був добрим педагогом і вимогливим до учнів. Крім своєї фаховості, він старався нахилити молодь до спартанського життя. За совєтського періоду він зазнав переслідування за свою українськість, за участь в УГА і в листопадових подіях 1918 р., коли Буковина короткотривало пробувала встановити українську владу».
Останні роки життя
В 1941—1944 рр. О. Драґан викладав німецьку мову в Українській гімназії в Станиславові, що діяла в приміщенні колишньої ІІІ польської державної гімназії (кол. вул. Сапіжинська). Остання (прискорена) матура в цій гімназії відбулася в лютому 1944 р. Після війни мешкав в м. Радівці (Румунія). Помер і похований в Радівцях під хрестом з українським написом «Орест Драган, професор».
Джерела
- В.Старик. Орест Драган. Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т.1:А-Ж.Івано-Франківськ: Манустрипт- Львів, 2018 С.589
- Альманах Станіславовської Землі. Збірник матеріалів до історії Станіславова. Нью-Йорк; Торонто;Мюнхен, 1975. с. 294
Література
- Кордуба М. Переворот на Буковині. (З особистих споминів).// «Літературно-науковий Вістник». — Львів. — 1923. — Т. LXXXI. — Кн. X. — С.135-141; Кн. XI — С. 229—239; Кн. XII. — С. 321—333;
- Лакуста С. Пам'яті героїв // «Час». — 1930. — 14 жовтня.; Ярбій В. Останні дні Старшинської Школи Піхоти У. Г.А. // «Літопис Червоної Калини». — 1931. — Річн. ІІІ, Ч.3. — С.16–17;
- Попович. І. Листопадові дні на Буковині. // «Наше Життя». — 1947. — 1 грудня.;
- Домазар С. Замок над Водаєм // «Сучасність». — 1964. — № 3. — С. 6-16.
- Микитюк Д. Українська Галицька Армія у 50-річчя її участи у Визвольних Змаганнях. Том четвертий (Матеріяли до історії). Вінніпеґ, 1968. — С. 265—267.;
- Альманах Станиславівської землі. Збірник матеріялів до історії Станиславова і Станиславівщини. — Нью-Йорк-Торонто-Мюнхен: Видання Центрального Комітету Станиславівщини, 1975. — С. 294.; Trebici М. Insemnari din memorie. // «Glasul Bucovinei». — 2010. — № 2. — С. 101—129.;
- Старик В. Аркадій Жуковський: ескіз неофіційного портрету. // «Буковинський журнал». — 2015. — № 1. — С.160-167.;
- Список участников ОУН куреня Войновского, Лугового и Дивизии «СС-Галичина». Архів СБУ по Чернівецькій обл. — Арх. № 6493. — С. 16.
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dragan Orest Ivanovich Dragan nar 27 listopada 1887 18871127 1958 pedagog otaman Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Orest Dragan OtamanZagalna informaciyaNarodzhennya27 listopada 1887 1887 11 27 m Seret Bukovina Avstro UgorshinaSmert1958 1958 m Radivci RumuniyaVijskova sluzhbaPrinalezhnist ZUNRVid ZSZbrojni sili Avstro Ugorshini UGAVijni bitviUkrayinsko polska vijnaZhittyepisNarodivsya 27 listopada 1887 u m Seret nini Rumuniya v rodini poshtarya 1898 1906 navchavsya u 2 j derzhavnij ukrayinsko nimeckij gimnaziyi m Chernivci Sluzhba v armiyii Avstro Ugorshini 1906 1909 rr zdobuvav osvitu v Terezianskij vijskovij akademiyi u m Viner Nojshtadt Pislya zakinchennya yakoyi otrimav priznachennya na sluzhbu v 36 polk pihoti krajovoyi oboroni m Kolomiya v ranzi lejtenanta Z listopada 1913 r oberlejtenant ponadkomplektnj 22 polku pihoti krajovoyi oboroni m Chernivci vikladach Vijskovoyi akademiyi Franca Jozefa u Vidni Z pershih dniv vijni na rosijskomu fronti yak oberlejtenant 3 kompaniyi 22 polku pihoti krajovoyi oboroni Vzhe v zhovtni 1914 r buv poranenij ta potrapiv v rosijskij polon de perebuvav v tabori vijskovopolonenih v m Penza V grudni 1915 r jogo yak vijskovogo invalida bulo zvilneno v ramkah vzayemnogo obminu voyennimi invalidami Voyuvav na italijskomu fronti vidznachivshis v bitvi pid Salonikami Z 1916 r povernuvsya do vikladannya v Vijskovij akademiyi Franca Jozefa u Vidni zalishayuchis ponadkomplektnim oberlejtenantom z travnya 1917 r kapitanom 22 polku strilciv krajovoyi oboroni z 1917 r 22 polku strilciv V 1918 r komandir viddilu skorostriliv 22 polku strilciv v Chernivcyah Nagorodzhenij pam yatnim hrestom 1912 1913 ordenom zaliznoyi koroni tretogo klasu z vijskovoyu dekoraciyeyu ta z mechami vijskovim yuvilejnim hrestom Sluzhba v UGA Pislya rozvalu Avstro Ugorskoyi monarhiyi stav na sluzhbu yak sotnik UGA v pershih chislah listopada 1918 roku 2 listopada 1918 roku peredav Sichovim strilcyam svij sklad zi skorostrilami v Chernivcyah Pislya okupaciyi Bukovini rumunskimi vijskami perejshov do Galichini de vlivsya v lavi Galickoyi Armiyi 1 serpnya 1919 imenovanij otamanom pihoti 5 go korpusu Galickoyi Armiyi Z chervnya 1919 roku komandir starshin shkoli pihoti pri Armijskomu vishkoli Galickoyi Armiyi Shkola mala 6 starshin instruktoriv ta 63 kursantiv 17 11 1919 r u zv yazku z katastrofoyu UGA ta okupaciyeyu m Kam yanec Podilskij polyakami komandir shkoli otaman O Dragan ogolosiv kursantam pro pripinennya navchannya ta likvidaciyu shkoli zvilnivshi kursantiv vid skladenoyi nimi prisyagi Razom z reshtoyu starshin O Dragan popryamuvav v napryamku m Nova Ushicya na z yednannya z polkom USS do nih priluchilisya blizko 20 pidstarshin kursantiv reshta virushii v napryamku Galichini v nadiyi distatisya dodomu Buv internovanij polyakami v tabori u Vadovicyah pid Krakovom Zhittya v mizhvoyennij period Pislya zvilnennya vernuvsya v Chernivci vstupiv do universitetu i otrimav stupin licenciata prirodnichih nauk yakij davav pravo vikladati v serednij navchalnih zakladah yak timchasovij profesor Tozh vin pracyuvav timchasovim profesorom prirodnichih nauk v liceyi Aron Pumnul kolishnya persha derzhavna gimnaziya v m Chernivci do 1940 r Najpotunishoyu osobististyu yaka spravlyala najtrivalishij vpliv na uchniv ba navit na yihni naukovi doli buv profesor Orest Dragan svidchiv akademik Rumunskoyi Akademiyi Nauk V Trebich pidkreslyuyuchi profesor Dragan mav osoblivij pedagogichnij talant Inshij uchen O Dragana zakordonnij chlen Akademiyi Nauk Ukrayini A Zhukovskij zgaduvav Za mojogo periodu yedinim profesorom ukrayincem buv Orest Dragan buvshij sotnik UGA yakij vikladav prirodoznavstvo buv dobrim pedagogom i vimoglivim do uchniv Krim svoyeyi fahovosti vin staravsya nahiliti molod do spartanskogo zhittya Za sovyetskogo periodu vin zaznav peresliduvannya za svoyu ukrayinskist za uchast v UGA i v listopadovih podiyah 1918 r koli Bukovina korotkotrivalo probuvala vstanoviti ukrayinsku vladu Ostanni roki zhittya V 1941 1944 rr O Dragan vikladav nimecku movu v Ukrayinskij gimnaziyi v Stanislavovi sho diyala v primishenni kolishnoyi III polskoyi derzhavnoyi gimnaziyi kol vul Sapizhinska Ostannya priskorena matura v cij gimnaziyi vidbulasya v lyutomu 1944 r Pislya vijni meshkav v m Radivci Rumuniya Pomer i pohovanij v Radivcyah pid hrestom z ukrayinskim napisom Orest Dragan profesor DzherelaV Starik Orest Dragan Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 1 A Zh Ivano Frankivsk Manustript Lviv 2018 S 589 Almanah Stanislavovskoyi Zemli Zbirnik materialiv do istoriyi Stanislavova Nyu Jork Toronto Myunhen 1975 s 294LiteraturaKorduba M Perevorot na Bukovini Z osobistih spominiv Literaturno naukovij Vistnik Lviv 1923 T LXXXI Kn X S 135 141 Kn XI S 229 239 Kn XII S 321 333 Lakusta S Pam yati geroyiv Chas 1930 14 zhovtnya Yarbij V Ostanni dni Starshinskoyi Shkoli Pihoti U G A Litopis Chervonoyi Kalini 1931 Richn III Ch 3 S 16 17 Popovich I Listopadovi dni na Bukovini Nashe Zhittya 1947 1 grudnya Domazar S Zamok nad Vodayem Suchasnist 1964 3 S 6 16 Mikityuk D Ukrayinska Galicka Armiya u 50 richchya yiyi uchasti u Vizvolnih Zmagannyah Tom chetvertij Materiyali do istoriyi Vinnipeg 1968 S 265 267 Almanah Stanislavivskoyi zemli Zbirnik materiyaliv do istoriyi Stanislavova i Stanislavivshini Nyu Jork Toronto Myunhen Vidannya Centralnogo Komitetu Stanislavivshini 1975 S 294 Trebici M Insemnari din memorie Glasul Bucovinei 2010 2 S 101 129 Starik V Arkadij Zhukovskij eskiz neoficijnogo portretu Bukovinskij zhurnal 2015 1 S 160 167 Spisok uchastnikov OUN kurenya Vojnovskogo Lugovogo i Divizii SS Galichina Arhiv SBU po Cherniveckij obl Arh 6493 S 16 Ce nezavershena stattya pro voyaka chi voyachku Ukrayinskoyi galickoyi armiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi