Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Нікітченко Віта лій Федо тович Нікі тченко 17 березня 1908 Севастоп

Нікітченко Віталій Федотович

Нікітченко Віталій Федотович
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нікітченко.

Віта́лій Федо́тович Нікі́тченко (17 березня 1908, Севастополь — 3 вересня 1992, Київ) — діяч радянських органів держбезпеки, генерал-полковник (1967). Депутат Верховної Ради УРСР 3—4-го скликань. Член ЦК КПУ в 1954—1971 р. Депутат Верховної Ради СРСР 5—8-го скликань.

Нікітченко Віталій Федотович
image
Нікітченко Віталій Федотович
image
Прапор
 Голова КДБ УРСР
6 квітня 1954 — 16 липня 1970
Наступник: Федорчук Віталій Васильович
 
Народження: 17 березня 1908(1908-03-17)
Севастополь
Смерть: 3 вересня 1992(1992-09-03) (84 роки)
Київ
Країна: СРСР
Освіта: УкрДУЗТ
Партія: КПРС
 
Військова служба
Звання: image Генерал-полковник
Автограф: image
Нагороди:
image image image image
image
image
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
image
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
image
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
image

Професійна і партійна кар'єра

Народився в родині сільського ветеринарного лікаря. Після закінчення семирічки навчався в Мелітопольській професійній школі. У 1925 році вступив до комсомолу.

Трудову діяльність розпочав у 1926 році кочегаром зерносушилки у місті Мелітополі.

У 1928—1931 роках навчався у Харківському інституті інженерів залізничного транспорту (ХІЗТ), здобув спеціальність інженера-механіка.

З червня 1931 року працював інженером в Управлінні Південної залізниці у місті Харкові. У жовтні 1931 — вересні 1933 року навчався в аспірантурі ХІЗТ. У 1933—1934 роках — інженер Харківського паровозоремонтного заводу. У червні 1934 року відновив навчання в аспірантурі Харківського інституту інженерів залізничного транспорту.

У 1938—1944 роках — асистент, викладач, доцент Харківського інституту інженерів залізничного транспорту (Харків, Ташкент). Обирався партійним організатором (парторгом) факультету, секретарем партійної організації інституту.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1941 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (відповідний диплом одержав у 1950 р.). Доцент (1949 р.).

З травня 1944 по листопад 1948 року — заступник секретаря Харківського обласного комітету КП(б)У з транспорту — завідувач транспортного відділу Харківського обласного комітету КП(б)У.

У грудні 1948 — червні 1953 року — завідувач транспортного відділу ЦК КП(б)У. У червні 1953 — квітні 1954 року — завідувач відділу адміністративних і торговельно-фінансових органів ЦК КПУ.

Служба в КДБ

З 6 квітня 1954 року по 16 липня 1970 року — голова КДБ при Раді Міністрів УРСР. Викликав на розмову Івана Дзюбу. Мав репутацію ліберала і прихильника Петра Шелеста. З липня 1970 по липень 1974 року — начальник Вищої школи КДБ при Раді Міністрів СРСР ім. Ф. Е. Дзержинського. Після чого до 1978 року працював професором в школі КДБ. Після відставки проживав в м. Київ.

Звання

Нагороди

Нагороджений орденом Червоної Зірки (1945), орденом «Знак Пошани» (1948), знаком «Почесний співробітник держбезпеки» (1957), двома орденами Трудового Червоного Прапора (1958, 1968), орденом Леніна (1964), медаллю «За бездоганну службу» 1–3-го ступенів (1958—1959, 1964).

Посилання

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nikitchenko Vita lij Fedo tovich Niki tchenko 17 bereznya 1908 Sevastopol 3 veresnya 1992 Kiyiv diyach radyanskih organiv derzhbezpeki general polkovnik 1967 Deputat Verhovnoyi Radi URSR 3 4 go sklikan Chlen CK KPU v 1954 1971 r Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 5 8 go sklikan Nikitchenko Vitalij FedotovichNikitchenko Vitalij FedotovichPrapor Golova KDB URSR6 kvitnya 1954 16 lipnya 1970Nastupnik Fedorchuk Vitalij Vasilovich Narodzhennya 17 bereznya 1908 1908 03 17 SevastopolSmert 3 veresnya 1992 1992 09 03 84 roki KiyivKrayina SRSROsvita UkrDUZTPartiya KPRS Vijskova sluzhbaZvannya General polkovnikAvtograf Nagorodi Medal Za bezdogannu sluzhbu III st SRSR Medal Za bezdogannu sluzhbu III st SRSR Medal Za bezdogannu sluzhbu III st SRSR Profesijna i partijna kar yeraNarodivsya v rodini silskogo veterinarnogo likarya Pislya zakinchennya semirichki navchavsya v Melitopolskij profesijnij shkoli U 1925 roci vstupiv do komsomolu Trudovu diyalnist rozpochav u 1926 roci kochegarom zernosushilki u misti Melitopoli U 1928 1931 rokah navchavsya u Harkivskomu instituti inzheneriv zaliznichnogo transportu HIZT zdobuv specialnist inzhenera mehanika Z chervnya 1931 roku pracyuvav inzhenerom v Upravlinni Pivdennoyi zaliznici u misti Harkovi U zhovtni 1931 veresni 1933 roku navchavsya v aspiranturi HIZT U 1933 1934 rokah inzhener Harkivskogo parovozoremontnogo zavodu U chervni 1934 roku vidnoviv navchannya v aspiranturi Harkivskogo institutu inzheneriv zaliznichnogo transportu U 1938 1944 rokah asistent vikladach docent Harkivskogo institutu inzheneriv zaliznichnogo transportu Harkiv Tashkent Obiravsya partijnim organizatorom partorgom fakultetu sekretarem partijnoyi organizaciyi institutu Chlen VKP b z 1940 roku U 1941 roci zahistiv disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata tehnichnih nauk vidpovidnij diplom oderzhav u 1950 r Docent 1949 r Z travnya 1944 po listopad 1948 roku zastupnik sekretarya Harkivskogo oblasnogo komitetu KP b U z transportu zaviduvach transportnogo viddilu Harkivskogo oblasnogo komitetu KP b U U grudni 1948 chervni 1953 roku zaviduvach transportnogo viddilu CK KP b U U chervni 1953 kvitni 1954 roku zaviduvach viddilu administrativnih i torgovelno finansovih organiv CK KPU Sluzhba v KDBZ 6 kvitnya 1954 roku po 16 lipnya 1970 roku golova KDB pri Radi Ministriv URSR Viklikav na rozmovu Ivana Dzyubu Mav reputaciyu liberala i prihilnika Petra Shelesta Z lipnya 1970 po lipen 1974 roku nachalnik Vishoyi shkoli KDB pri Radi Ministriv SRSR im F E Dzerzhinskogo Pislya chogo do 1978 roku pracyuvav profesorom v shkoli KDB Pislya vidstavki prozhivav v m Kiyiv Zvannyageneral major 1954 general lejtenant 1961 general polkovnik 1967 NagorodiNagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki 1945 ordenom Znak Poshani 1948 znakom Pochesnij spivrobitnik derzhbezpeki 1957 dvoma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1958 1968 ordenom Lenina 1964 medallyu Za bezdogannu sluzhbu 1 3 go stupeniv 1958 1959 1964 PosilannyaNikitchenko Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Biografiyi ukr V M Chisnikov Nikitchenko Vitalij FedotovichDzherelaLisyuk Yu Chisnikov V Kerivniki organiv derzh bezpeki rad Ukrayini 1953 1991 rr Z arhiviv VUChK GPU NKVD KGB 2001 2 Shapoval Yu I Nikitchenko Vitalij Fedotovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 400 ISBN 978 966 00 1061 1

Дата публікації:
Топ