Гобуло Ваньжун (також Вань Жун; кит. 婉容皇后; нар. 13 листопада 1906, Маньчжурія — пом. 20 червня 1946, Яньцзи) — остання імператриця Китаю з династії Цін (1922—1924); імператриця Маньчжоу-Го (1934—1945). Даурка за національністю.
Імператриця Ваньжун | |
---|---|
Народилася | 13 листопада 1906 Пекін, Династія Цін |
Померла | 20 червня 1946 (39 років) Яньцзі, КНР ·синдром відміни |
Поховання | d |
Країна | Династія Цін Маньчжурська держава Республіка Китай (1912—1949) |
Національність | Маньчжури |
Діяльність | політична діячка |
Magnum opus | d |
Посада | королева-консорт і королева-консорт |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | Пуї[1] |
|
Ранні роки
Гобуло Ваньжун була донькою міністра внутрішніх справ цінського уряду і глави одного з найбагатших кланів Маньчжурії. Вона навчалася в американській місіонерській школі в Тяньцзіні, одержавши християнське ім'я Елізабет.
У віці 17 років Вань Жун була обрана серед низки фотографій у конкурсі майбутньої дружини імператора Сюаньтуна (Пуї) і переїхала до Забороненого міста. Їх весілля відбулося, коли Пу І досяг повноліття. Попри те, що імператор прийняв наречену, він ніколи не любив її, віддаючи перевагу дружині наложницю Вень Сю.
Шлюб Пу І та Вань Жун був бездітним. Ба більше, деякі історики вважають, що між ними взагалі не було сексуальної близькості. Враховуючи те, що від наступних п'яти дружин Пу І також не мав дітей, велика ймовірність того, що це він був безплідний. Ба більше, коли Пу І жив в Чанчуні як маріонетковий імператор Маньчжоу-Го, ходили чутки про його захоплення молодими хлопчиками.
Ще в підлітковому віці Вань Жун стала вживати опіум, слідуючи моді того часу: куріння опіуму серед китайських дівчат аристократичного походження було звичайним явищем.
У 1924 році молоді імператор та імператриця, змушені були втекти із Забороненого міста. Вони переїхали до Тяньцзіня, де влаштувалися під захистом японської концесії. Тут стосунки подружжя погіршилися ще в більшій мірі. Вань Жун ставилася до чоловіка з презирством. Відомо, що у неї був роман з японською розвідницею китайського походження Йосіко Кавасімою, яка була відома своїми лесбійськими нахилами.
Маньчжоу-го
У березні 1932 року Пу І, отримавши з боку японської влади пропозицію очолити новостворену маньчжурську маріонеткову державу Маньчжоу-Го, переїхав з дружиною до Чанчунь, який був перейменований у Сіньцзін. Палац, в якому стала жити імператорська родина, був побудований росіянами. Відносини між Вань Жун і Пу І залишалися напруженими: імператриця жила в окремій кімнаті, рідко трапезувала разом з чоловіком і приділяла йому вкрай мало уваги. Навіть після переїзду до нового розкішного палацу, побудованого спеціально для імператорської родини, Вань Жун продовжувала спати в окремому приміщенні. У цей момент її захоплення опієм досягло своєї межі: імператриця брала близько двох грамів опіуму щодня — величезна кількість — в період між липнем 1938 року і липнем 1939 року.
Ходили чутки, що в 1940 році імператриця завагітніла від свого особистого водія. Тоді, згідно з легендою, Пу І запропонував водієві гроші в обмін на від'їзд з Сіньцзіна, а дівчинку, народжену Вань Жун, наказав убити шляхом смертельної ін'єкції. Існує також версія, згідно з якою імператор кинув дитину у вогонь.
Арешт та смерть
У ході евакуації з Маньчжоу-Го під час радянсько-японської війни в 1945 році Пу І не подбав про порятунок дружини та однієї із своїх наложниць, пославшись на те, що радянські солдати навряд чи зачеплять їх під час окупації. Тоді Вань Жун, дружина її дівера Сага Хіро і ще декілька людей спробували втекти до Кореї, але по дорозі були заарештовані китайськими комуністами в січні 1946 року. У квітні вся група біженців була переведена до поліцейської дільниці в місті Чанчунь, а згодом в Цзілінь. Під час бомбардувань останнього військами Чан Кайші арештантів переправили до в'язниці міста Яньцзи.
Колишня імператриця Вань Жун померла у в'язниці Яньцзи у червні 1946 року від недоїдання і наслідків зловживання опіумом у віці 39 років.
У жовтні 2006 року молодший брат Вань Жун організував перепоховання останків сестри в Західній гробниці Цін, де покояться також імператори Їньчжень, Цзяцін, Даогуан та Гуансюєм.
В культурі
- Фільм «Останній імператор» (1987)
Зображення
Примітки
- https://www.historyofroyalwomen.com/china/taking-look-empress-wanrong/
- Gunther, John, Inside Asia. pp.146
- Cotter, Kids Who Rule, pp.85
- Edward Behr, The Last Emperor, 1987, p. 248—250
- Puyi, The Last Manchu,
- Rogaski, R: Hygienic Modernity, page 262. University of California Press, 2004
- Edward Behr, ibid, p. 247
- Edward Behr, ibid, p. 256
- Edward Behr, ibid, p. 264
- Edward Behr, ibid, p. 268-9
- 末代皇后婉容衣冠冢入葬清西陵. http://news.sina.com.cn/s/2006-10-24/012710306918s.shtml [ 23 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Література
- Behr, Edward. The Last Emperor. — Bantam, 1977. — ISBN .
- Cotter, Edward. Kids Who Rule: The Remarkable Lives of Five Child Monarchs. — Annick Press, 2007. — ISBN .
- Gunther, Edward. Inside Asia: 1942 War Edition. — Holly Press, reprint, 2007. — ISBN .
- Pu Yi, Henry. The Last Manchu: The Autobiography of Henry Pu Yi, Last Emperor of China. — Skyhorse Publishing, 1967, 2010. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gobulo Vanzhun takozh Van Zhun kit 婉容皇后 nar 13 listopada 1906 Manchzhuriya pom 20 chervnya 1946 Yanczi ostannya imperatricya Kitayu z dinastiyi Cin 1922 1924 imperatricya Manchzhou Go 1934 1945 Daurka za nacionalnistyu Imperatricya VanzhunNarodilasya13 listopada 1906 1906 11 13 Pekin Dinastiya CinPomerla20 chervnya 1946 1946 06 20 39 rokiv Yanczi KNR sindrom vidminiPohovannyadKrayina Dinastiya Cin Manchzhurska derzhava Respublika Kitaj 1912 1949 NacionalnistManchzhuriDiyalnistpolitichna diyachkaMagnum opusdPosadakoroleva konsort i koroleva konsortBrati sestridU shlyubi zPuyi 1 Mediafajli u VikishovishiRanni rokiGobulo Vanzhun bula donkoyu ministra vnutrishnih sprav cinskogo uryadu i glavi odnogo z najbagatshih klaniv Manchzhuriyi Vona navchalasya v amerikanskij misionerskij shkoli v Tyanczini oderzhavshi hristiyanske im ya Elizabet U vici 17 rokiv Van Zhun bula obrana sered nizki fotografij u konkursi majbutnoyi druzhini imperatora Syuantuna Puyi i pereyihala do Zaboronenogo mista Yih vesillya vidbulosya koli Pu I dosyag povnolittya Popri te sho imperator prijnyav narechenu vin nikoli ne lyubiv yiyi viddayuchi perevagu druzhini nalozhnicyu Ven Syu Shlyub Pu I ta Van Zhun buv bezditnim Ba bilshe deyaki istoriki vvazhayut sho mizh nimi vzagali ne bulo seksualnoyi blizkosti Vrahovuyuchi te sho vid nastupnih p yati druzhin Pu I takozh ne mav ditej velika jmovirnist togo sho ce vin buv bezplidnij Ba bilshe koli Pu I zhiv v Chanchuni yak marionetkovij imperator Manchzhou Go hodili chutki pro jogo zahoplennya molodimi hlopchikami She v pidlitkovomu vici Van Zhun stala vzhivati opium sliduyuchi modi togo chasu kurinnya opiumu sered kitajskih divchat aristokratichnogo pohodzhennya bulo zvichajnim yavishem U 1924 roci molodi imperator ta imperatricya zmusheni buli vtekti iz Zaboronenogo mista Voni pereyihali do Tyanczinya de vlashtuvalisya pid zahistom yaponskoyi koncesiyi Tut stosunki podruzhzhya pogirshilisya she v bilshij miri Van Zhun stavilasya do cholovika z prezirstvom Vidomo sho u neyi buv roman z yaponskoyu rozvidniceyu kitajskogo pohodzhennya Josiko Kavasimoyu yaka bula vidoma svoyimi lesbijskimi nahilami Manchzhou goU berezni 1932 roku Pu I otrimavshi z boku yaponskoyi vladi propoziciyu ocholiti novostvorenu manchzhursku marionetkovu derzhavu Manchzhou Go pereyihav z druzhinoyu do Chanchun yakij buv perejmenovanij u Sinczin Palac v yakomu stala zhiti imperatorska rodina buv pobudovanij rosiyanami Vidnosini mizh Van Zhun i Pu I zalishalisya napruzhenimi imperatricya zhila v okremij kimnati ridko trapezuvala razom z cholovikom i pridilyala jomu vkraj malo uvagi Navit pislya pereyizdu do novogo rozkishnogo palacu pobudovanogo specialno dlya imperatorskoyi rodini Van Zhun prodovzhuvala spati v okremomu primishenni U cej moment yiyi zahoplennya opiyem dosyaglo svoyeyi mezhi imperatricya brala blizko dvoh gramiv opiumu shodnya velichezna kilkist v period mizh lipnem 1938 roku i lipnem 1939 roku Hodili chutki sho v 1940 roci imperatricya zavagitnila vid svogo osobistogo vodiya Todi zgidno z legendoyu Pu I zaproponuvav vodiyevi groshi v obmin na vid yizd z Sinczina a divchinku narodzhenu Van Zhun nakazav ubiti shlyahom smertelnoyi in yekciyi Isnuye takozh versiya zgidno z yakoyu imperator kinuv ditinu u vogon Aresht ta smertU hodi evakuaciyi z Manchzhou Go pid chas radyansko yaponskoyi vijni v 1945 roci Pu I ne podbav pro poryatunok druzhini ta odniyeyi iz svoyih nalozhnic poslavshis na te sho radyanski soldati navryad chi zacheplyat yih pid chas okupaciyi Todi Van Zhun druzhina yiyi divera Saga Hiro i she dekilka lyudej sprobuvali vtekti do Koreyi ale po dorozi buli zaareshtovani kitajskimi komunistami v sichni 1946 roku U kvitni vsya grupa bizhenciv bula perevedena do policejskoyi dilnici v misti Chanchun a zgodom v Czilin Pid chas bombarduvan ostannogo vijskami Chan Kajshi areshtantiv perepravili do v yaznici mista Yanczi Kolishnya imperatricya Van Zhun pomerla u v yaznici Yanczi u chervni 1946 roku vid nedoyidannya i naslidkiv zlovzhivannya opiumom u vici 39 rokiv U zhovtni 2006 roku molodshij brat Van Zhun organizuvav perepohovannya ostankiv sestri v Zahidnij grobnici Cin de pokoyatsya takozh imperatori Yinchzhen Czyacin Daoguan ta Guansyuyem V kulturiFilm Ostannij imperator 1987 ZobrazhennyaPrimitkihttps www historyofroyalwomen com china taking look empress wanrong Gunther John Inside Asia pp 146 Cotter Kids Who Rule pp 85 Edward Behr The Last Emperor 1987 p 248 250 Puyi The Last Manchu Rogaski R Hygienic Modernity page 262 University of California Press 2004 Edward Behr ibid p 247 Edward Behr ibid p 256 Edward Behr ibid p 264 Edward Behr ibid p 268 9 末代皇后婉容衣冠冢入葬清西陵 http news sina com cn s 2006 10 24 012710306918s shtml 23 veresnya 2018 u Wayback Machine LiteraturaBehr Edward The Last Emperor Bantam 1977 ISBN ISBN 0 553 34474 9 Cotter Edward Kids Who Rule The Remarkable Lives of Five Child Monarchs Annick Press 2007 ISBN ISBN 1 55451 062 7 Gunther Edward Inside Asia 1942 War Edition Holly Press reprint 2007 ISBN ISBN 1 4067 1532 8 Pu Yi Henry The Last Manchu The Autobiography of Henry Pu Yi Last Emperor of China Skyhorse Publishing 1967 2010 ISBN 978 1602397323