Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іда Белл Веллс-Барнетт (англ. Ida Bell Wells-Barnett; 16 липня 1862 — 25 березня 1931), більш відома як Іда Б. Веллс (англ. Ida B. Wells) — афроамериканська журналістка, редакторка газети, суфражистка, соціолог, джорджістка і рання лідерка руху за права людини. Входить до Національної зали слави жінок, присутня на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.
| Іда Белл Веллс-Барнетт | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | ksp[1] |
| Народилася | 16 липня 1862[2][3][…] Голлі-Спрінгс, Міссісіпі, КША |
| Померла | 25 березня 1931[2][3][…](68 років) Чикаго, Іллінойс, США ·уремія[5] |
| Поховання | d[6] |
| Країна |  США |
| Національність | афроамериканці[7][8][…] |
| Діяльність | журналістка, соціолог, суфражистка, письменниця, правозахисниця |
| Галузь | соціологія |
| Alma mater | d і d |
| Знання мов | англійська[2] |
| Членство | Національна асоціація сприяння прогресу кольорового населення[10], d і d |
| Партія | Республіканська партія США |
| У шлюбі з | d[11] |
| Діти (6) | d |
| Нагороди | |
| |
Веллс була відвертою щодо своїх переконань як чорношкірої активістки і регулярно стикалася з громадським несхваленням, в тому числі з боку інших лідерів руху за громадянські права та руху за виборчі права жінок. Вона брала активну участь у боротьбі за права жінок та виборчі права жінок, заснувавши кілька відомих жіночих організацій. Вправний і переконливий оратор, Веллс подорожувала з лекційними турами по всій країні та за кордоном. 25 березня 1931 року Веллс померла від хвороби нирок у Чикаго, а у 2020 році була посмертно удостоєна спеціальної відзнаки Пулітцерівської премії «за видатні та сміливі репортажі про жахливе та жорстоке насильство проти афроамериканців в епоху лінчування».
Життєпис
Народилася в рабстві за кілька місяців до видання Прокламації про звільнення рабів президента Лінкольна. З 1884 року вела гучну справу проти залізничної компанії, провідник якої викинув Іду з вагона першого класу. Документувала лінчування в США, показуючи, що воно часто використовується для контролю і покарання чорних, які конкурують з білими, а не базується на кримінальних діях, скоєних чорними, як зазвичай стверджує білий натовп. Написала дві книги про лінчування — Southern Horrors і The Red Record, залучаючи громадськість до боротьби з цим явищем. Була однією із засновниць Національної асоціації сприяння прогресу кольорового населення.
Була активна в фемінізмі і в русі суфражисток, заснувавши кілька значущих жіночих організацій[]. Відстоювала спільну боротьбу білих і чорних американок за свої права, хоча деякі білі суфражистки на кшталт Френсіс Віллард вступали з нею в конфлікт.
У 1891 році Рада з питань освіти Мемфіса звільнила Веллс з посади викладача через її статті, в яких вона критикувала умови навчання в чорних школах регіону. Вона була спустошена, але не злякалася і зосередила свою енергію на написанні статей для журналів «Живий шлях», «Вільне слово» та «Фари».
Веллс була досвідченою і переконливою ораторкою і подорожувала світом з лекціями.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- African American Authors, 1745-1945: A Bio-Bibliographical Critical Sourcebook / E. S. Nelson — Westport: Greenwood Press, 2000. — P. 457. — 525 p. —
- Find a Grave — 1996.
- https://documents.alexanderstreet.com/c/1007600702
- Page Y. W. Encyclopedia of African American Women Writers — Вестпорт: Greenwood Publishing Group, 2007. — , 978-0-313-04907-1
- Smith J. C. Notable Black American Women
- Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
- African American Authors, 1745-1945: A Bio-Bibliographical Critical Sourcebook / E. S. Nelson — Westport: Greenwood Press, 2000. — P. 456. — 525 p. —
- Guide to the Ida B. Wells Papers 1884-1976. www.lib.uchicago.edu. Процитовано 20 лютого 2023.
- Ida B. Wells - The Pulitzer Prizes. www.pulitzer.org (англ.). Процитовано 20 лютого 2023.
- New York Public Library (1886). The Southwestern reporter. St. Paul : West Pub. Co.
- Wells-Barnett, Ida B. (1970). Crusade for justice: the autobiography of Ida B. Wells. Negro American biographies and autobiographies. Chicago: University of Chicago Press. ISBN .
В іншому мовному розділі є повніша стаття Ida B. Wells(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
 | Це незавершена стаття про особу США. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vells Ida Bell Vells Barnett angl Ida Bell Wells Barnett 16 lipnya 1862 25 bereznya 1931 bilsh vidoma yak Ida B Vells angl Ida B Wells afroamerikanska zhurnalistka redaktorka gazeti sufrazhistka sociolog dzhordzhistka i rannya liderka ruhu za prava lyudini Vhodit do Nacionalnoyi zali slavi zhinok prisutnya na Poversi spadshini Dzhudi Chikago Ida Bell Vells BarnettPsevdoksp 1 Narodilasya16 lipnya 1862 1862 07 16 2 3 Golli Springs Missisipi KShAPomerla25 bereznya 1931 1931 03 25 2 3 68 rokiv Chikago Illinojs SShA uremiya 5 Pohovannyad 6 Krayina SShANacionalnistafroamerikanci 7 8 Diyalnistzhurnalistka sociolog sufrazhistka pismennicya pravozahisnicyaGaluzsociologiyaAlma materd i dZnannya movanglijska 2 ChlenstvoNacionalna asociaciya spriyannya progresu kolorovogo naselennya 10 d i dPartiyaRespublikanska partiya SShAU shlyubi zd 11 Diti 6 dNagorodiNacionalna zala slavi zhinok 1988 d d 2004 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Vells bula vidvertoyu shodo svoyih perekonan yak chornoshkiroyi aktivistki i regulyarno stikalasya z gromadskim neshvalennyam v tomu chisli z boku inshih lideriv ruhu za gromadyanski prava ta ruhu za viborchi prava zhinok Vona brala aktivnu uchast u borotbi za prava zhinok ta viborchi prava zhinok zasnuvavshi kilka vidomih zhinochih organizacij Vpravnij i perekonlivij orator Vells podorozhuvala z lekcijnimi turami po vsij krayini ta za kordonom 25 bereznya 1931 roku Vells pomerla vid hvorobi nirok u Chikago a u 2020 roci bula posmertno udostoyena specialnoyi vidznaki Pulitcerivskoyi premiyi za vidatni ta smilivi reportazhi pro zhahlive ta zhorstoke nasilstvo proti afroamerikanciv v epohu linchuvannya ZhittyepisNarodilasya v rabstvi za kilka misyaciv do vidannya Proklamaciyi pro zvilnennya rabiv prezidenta Linkolna Z 1884 roku vela guchnu spravu proti zaliznichnoyi kompaniyi providnik yakoyi vikinuv Idu z vagona pershogo klasu Dokumentuvala linchuvannya v SShA pokazuyuchi sho vono chasto vikoristovuyetsya dlya kontrolyu i pokarannya chornih yaki konkuruyut z bilimi a ne bazuyetsya na kriminalnih diyah skoyenih chornimi yak zazvichaj stverdzhuye bilij natovp Napisala dvi knigi pro linchuvannya Southern Horrors i The Red Record zaluchayuchi gromadskist do borotbi z cim yavishem Bula odniyeyu iz zasnovnic Nacionalnoyi asociaciyi spriyannya progresu kolorovogo naselennya Bula aktivna v feminizmi i v rusi sufrazhistok zasnuvavshi kilka znachushih zhinochih organizacij yakih Vidstoyuvala spilnu borotbu bilih i chornih amerikanok za svoyi prava hocha deyaki bili sufrazhistki na kshtalt Frensis Villard vstupali z neyu v konflikt U 1891 roci Rada z pitan osviti Memfisa zvilnila Vells z posadi vikladacha cherez yiyi statti v yakih vona kritikuvala umovi navchannya v chornih shkolah regionu Vona bula spustoshena ale ne zlyakalasya i zoseredila svoyu energiyu na napisanni statej dlya zhurnaliv Zhivij shlyah Vilne slovo ta Fari Vells bula dosvidchenoyu i perekonlivoyu oratorkoyu i podorozhuvala svitom z lekciyami Primitkiencyclopedia com HighBeam Research d Track Q3244666d Track Q48968006 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 African American Authors 1745 1945 A Bio Bibliographical Critical Sourcebook E S Nelson Westport Greenwood Press 2000 P 457 525 p ISBN 0 313 30910 8 d Track Q93433230d Track Q99114975d Track Q586762d Track Q97038218 Find a Grave 1996 d Track Q63056 https documents alexanderstreet com c 1007600702 Page Y W Encyclopedia of African American Women Writers Vestport Greenwood Publishing Group 2007 ISBN 978 0 313 33429 0 978 0 313 04907 1 d Track Q586762d Track Q3116159d Track Q87409368 Smith J C Notable Black American Women d Track Q105958972d Track Q47455946 Bell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 African American Authors 1745 1945 A Bio Bibliographical Critical Sourcebook E S Nelson Westport Greenwood Press 2000 P 456 525 p ISBN 0 313 30910 8 d Track Q93433230d Track Q99114975d Track Q586762d Track Q97038218 Guide to the Ida B Wells Papers 1884 1976 www lib uchicago edu Procitovano 20 lyutogo 2023 Ida B Wells The Pulitzer Prizes www pulitzer org angl Procitovano 20 lyutogo 2023 New York Public Library 1886 The Southwestern reporter St Paul West Pub Co Wells Barnett Ida B 1970 Crusade for justice the autobiography of Ida B Wells Negro American biographies and autobiographies Chicago University of Chicago Press ISBN 978 0 226 89342 6 V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Ida B Wells angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Ce nezavershena stattya pro osobu SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi