Понте Амеріго Веспуччі

Шаблон:Міст: невідомі параметри: |Ширина мосту=

Понте Амеріго Веспуччі
Понте Амеріго Веспуччі Понте Амеріго Веспуччі
43°46′19″ пн. ш. 11°14′32″ сх. д. / 43.7719730000277778° пн. ш. 11.24247300002777727° сх. д. / 43.7719730000277778; 11.24247300002777727Координати: 43°46′19″ пн. ш. 11°14′32″ сх. д. / 43.7719730000277778° пн. ш. 11.24247300002777727° сх. д. / 43.7719730000277778; 11.24247300002777727
Офіційна назва	Ponte Amerigo Vespucci
Країна	Італія^[1]
Розташування	Флоренція  Італія
Перетинає	Арно
Тип конструкції	трьох-арковий
Основний проліт	54,3 м
Загальна довжина	162,9 м
Ширина	22,5 м
Висота конструкції	9,5 м
Відкрито	1955
Закрито	1957
Конструктор, архітектор	^d
Понте Амеріго Веспуччі Понте Амеріго Веспуччі (Італія)
Понте Амеріго Веспуччі у Вікісховищі

Понте Амеріго Веспуччі (італ. Ponte Amerigo Vespucci) — міст через річку Арно у Флоренції, названий на честь славетного флорентійського мореплавця Амеріго Веспуччі. Міст з’єднує набережні Лунгарно Амеріго Веспуччі і Лунгарно Содеріні.

Історія мосту

У 1908 році планувалось збудувати міст через Арно в історичному лівобережному районі Олтра́рно (з італ. – "за Арно") для зближення церкви ^[en] з протилежним берегом Флоренції, але ці плани не здійснились.

У 1949-1950 з матеріалів, що залишились на руїнах підірваних в 1944 нацистами мостів, було споруджено перший для обслуговування цієї церкви тимчасовий міст до вулиці Вія Меленьяно - міст Меленьяно. На той час сусідні мости Понте алла Каррайя і Понте ді Сан Нікколо ще не були відновлені.

З нагоди п'ятисотріччя з дня народження Амеріго Веспуччі в 1952-1954 було проведено конкурс на будівництво нового мосту і за проектом його переможців - архітекторів Джорджо Джузеппе Горі, Енцо Горі і Ернесто Неллі та інженера Ріккардо Моранді - в 1955-1957 було збудовано міст, який поєднує давні традиції, щоб не порушити гармонію історичного центру, з сучасними тенденціями мостобудування. Для збереження духу історичного центру міст був вимощений такими ж матеріалами (порфірами), як і історичні вулиці поблизу церкви Сан Фредіано, а залізні перила зроблені у стилі перил фонтану, який можна знайти біля Палаццо Пітті.

Сусідніми мостами є: зі східної сторони Понте алла Каррайя, з західної - Понте алла Вітторія.

Галерея

• Традиційне для історичного центру мощення
• Табличка
• В гармонії з іншими мостами Флоренції
• Церква Сан Фредіано

Посилання

• Zucconi, Guido (1995). Florence: An Architectural Guide (вид. 2001 Reprint). San Giovanni Lupatoto (Vr): Arsenale Editrice. с. 132. ISBN .(англ.)
• . Assessorato CULTURA e SPORT. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 4 серпня 2006. {{}}: Недійсний |deadurl=404 ()(італ.)

1. archINFORM — 1994.
   d:Track:Q265049