Каню́к степови́й, або курга́нник (Buteo rufinus) — вид птахів родини Яструбові (Accipitridae) ряду Соколоподібні (Falconiformes), занесений до Червоної книги України. В Україні гніздовий, мігруючий, зимуючий вид.
Канюк степовий | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Птахи (Aves) |
Ряд: | Яструбоподібні (Accipitriformes) |
Родина: | Яструбові (Accipitridae) |
Рід: | Канюк (Buteo) |
Вид: | Канюк степовий (B. rufinus) |
Біноміальна назва | |
Buteo rufinus (Cretzschmar, 1829) | |
Ареал степового канюка Гніздування Осіле проживання Шляхи міграції Зимування |
Опис
Найбільший серед канюків. Маса тіла: близько 1,5 кг, довжина тіла: 500–650 мм, розмах крил: 1260–1550 мм. У дорослого верх рудувато-бурий, голова, воло і груди вохристі, черево темне, хвіст світло-рудий. Низ тіла рудуватий, з темними поздовжніми плямами на горлі і грудях та рудими поперечними смугами на череві або білуватий з бурими плямами. Від інших птахів роду Buteo в польоті легко відрізняється за білою плямою при основі махових (знизу). Молодий птах рудіший, хвіст смугастий.
Поширення
Гніздовий ареал охоплює Південно-Східна Європу, Малу, Центральну та Передню Азію, Закавказзя, Північну, Південно-Східна Африку. В Україні поширений у лісостеповій, степовій смугах і Криму. Окремі пари гніздяться в лісовій смузі.
Чисельність і причини її зміни
Європейська популяція виду має тенденцію до зростання чисельності і на 2004 р. була оцінена у 8,7-15 тис. пар. В Україні до середини ХХ ст. чисельність значно скоротилась, вид вважали зниклим. З 1980–1990 рр. почалося збільшення чисельності. Зараз в Україні гніздиться не менше 250 пар. Основні причини падіння чисельності: розорювання цілинних земель (ХІХ-ХХ ст.), відстріл хижих птахів у 1950–1969 рр., скорочення кормової бази. Сучасне зростання пов'язане з відновленням кормової бази (сліпаки, дрібні мишоподібні гризуни), наявністю гніздопридатних угідь (байрачні ліси, стиглі лісосмуги), відсутністю відстрілу хижих птахів.
Особливості біології
Гніздиться на узліссях байрачних та штучних лісів, у старих лісосмугах, рідше на поодиноких деревах і опорах ЛЕП, в Криму — на вапнякових урвищах і скелях. З'являється на гніздових ділянках у березні — на початку квітня. На деревах гнізда будує у верхньому розгалуженні стовбура або на бічних гілках (4-20 м від землі). У кладці 2-5 яєць, які відкладаються наприкінці березня — на початку квітня. Насиджування триває близько 40 діб. Пташенята залишають гніздо наприкінці червня — на початку липня.
Під час міграцій трапляється майже на усій території України. Мігрує переважно поодинці. Невелика частина популяції зимує на півдні України.
Живиться мишами, ховрахами, кротами, іноді невеликими птахами.
Охорона
Вид занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: рідкісний), Європейського Червоного списку (вразливий), Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій.
В Україні охороняється в Українському степовому природному заповіднику, природному заповіднику «Єланецький степ», Національному заповіднику «Хортиця», Приазовському національному природному парку та ін.
Для охорони виду достатньо зберігати місця гніздування в острівних, байрачних лісах та старих лісосмугах.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 31)
- Тваринний світ Запорізької області у Червоній книзі України. Мелітопольщина. — Мелітополь, 2017. — 240 с.
- Петроченко В. І. Біорізноманіття хребетних тварин Національного заповідника «Хортиця» // Сучасні проблеми біології, екології та хімії : Матеріали міжнарод. наук. конф. — Запоріжжя, 2007. — С. 416—417
Посилання
- Стригунов В. І. Канюк степовий // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 424. — -0-7.
- Марисова І. В., Талпош В. С. Птахи України. Польовий визначник. — К. : Вища школа, 1984. — 184 с.
Література
- Зубаровський В. М. Фауна Украины. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. — К. : Наукова думка, 1977. — 322 с.
Джерела
- Домашевский С. В., Костюшин В. А., Письменный К. А. Гнездовая группировка курганника (Buteo rufinus (Cretzschm.) на юге Киевской области (статья) [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Шевцов А. О. Сучасний стан популяції канюка степового (Buteo rufinus (Cretzschm.) у Кіровоградській області (стаття) [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kanyu k stepovi j abo kurga nnik Buteo rufinus vid ptahiv rodini Yastrubovi Accipitridae ryadu Sokolopodibni Falconiformes zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini V Ukrayini gnizdovij migruyuchij zimuyuchij vid Kanyuk stepovijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Yastrubopodibni Accipitriformes Rodina Yastrubovi Accipitridae Rid Kanyuk Buteo Vid Kanyuk stepovij B rufinus Binomialna nazvaButeo rufinus Cretzschmar 1829 Areal stepovogo kanyuka Gnizduvannya Osile prozhivannya Shlyahi migraciyi ZimuvannyaOpisDoroslij ptah u poloti Najbilshij sered kanyukiv Masa tila blizko 1 5 kg dovzhina tila 500 650 mm rozmah kril 1260 1550 mm U doroslogo verh ruduvato burij golova volo i grudi vohristi cherevo temne hvist svitlo rudij Niz tila ruduvatij z temnimi pozdovzhnimi plyamami na gorli i grudyah ta rudimi poperechnimi smugami na cherevi abo biluvatij z burimi plyamami Vid inshih ptahiv rodu Buteo v poloti legko vidriznyayetsya za biloyu plyamoyu pri osnovi mahovih znizu Molodij ptah rudishij hvist smugastij PoshirennyaGnizdovij areal ohoplyuye Pivdenno Shidna Yevropu Malu Centralnu ta Perednyu Aziyu Zakavkazzya Pivnichnu Pivdenno Shidna Afriku V Ukrayini poshirenij u lisostepovij stepovij smugah i Krimu Okremi pari gnizdyatsya v lisovij smuzi Chiselnist i prichini yiyi zminiYevropejska populyaciya vidu maye tendenciyu do zrostannya chiselnosti i na 2004 r bula ocinena u 8 7 15 tis par V Ukrayini do seredini HH st chiselnist znachno skorotilas vid vvazhali zniklim Z 1980 1990 rr pochalosya zbilshennya chiselnosti Zaraz v Ukrayini gnizditsya ne menshe 250 par Osnovni prichini padinnya chiselnosti rozoryuvannya cilinnih zemel HIH HH st vidstril hizhih ptahiv u 1950 1969 rr skorochennya kormovoyi bazi Suchasne zrostannya pov yazane z vidnovlennyam kormovoyi bazi slipaki dribni mishopodibni grizuni nayavnistyu gnizdopridatnih ugid bajrachni lisi stigli lisosmugi vidsutnistyu vidstrilu hizhih ptahiv Osoblivosti biologiyiDoroslij ptah na gnizdiYajcya Buteo rufinus cirtensis Tuluzkij muzej Gnizditsya na uzlissyah bajrachnih ta shtuchnih lisiv u starih lisosmugah ridshe na poodinokih derevah i oporah LEP v Krimu na vapnyakovih urvishah i skelyah Z yavlyayetsya na gnizdovih dilyankah u berezni na pochatku kvitnya Na derevah gnizda buduye u verhnomu rozgaluzhenni stovbura abo na bichnih gilkah 4 20 m vid zemli U kladci 2 5 yayec yaki vidkladayutsya naprikinci bereznya na pochatku kvitnya Nasidzhuvannya trivaye blizko 40 dib Ptashenyata zalishayut gnizdo naprikinci chervnya na pochatku lipnya Pid chas migracij traplyayetsya majzhe na usij teritoriyi Ukrayini Migruye perevazhno poodinci Nevelika chastina populyaciyi zimuye na pivdni Ukrayini Zhivitsya mishami hovrahami krotami inodi nevelikimi ptahami OhoronaVid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini ohoronna kategoriya ridkisnij Yevropejskogo Chervonogo spisku vrazlivij Konvenciyi z mizhnarodnoyi torgivli vimirayuchimi vidami dikoyi fauni i flori CITES Dodatok II Bonnskoyi Dodatok II ta Bernskoyi Dodatok II konvencij V Ukrayini ohoronyayetsya v Ukrayinskomu stepovomu prirodnomu zapovidniku prirodnomu zapovidniku Yelaneckij step Nacionalnomu zapovidniku Horticya Priazovskomu nacionalnomu prirodnomu parku ta in Dlya ohoroni vidu dostatno zberigati miscya gnizduvannya v ostrivnih bajrachnih lisah ta starih lisosmugah PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Fauna Ukrayini Ohoronni kategoriyi dovidnik Za red O Godzevskoyi i G Fesenka Kiyiv 2010 80 s s 31 Tvarinnij svit Zaporizkoyi oblasti u Chervonij knizi Ukrayini Melitopolshina Melitopol 2017 240 s Petrochenko V I Bioriznomanittya hrebetnih tvarin Nacionalnogo zapovidnika Horticya Suchasni problemi biologiyi ekologiyi ta himiyi Materiali mizhnarod nauk konf Zaporizhzhya 2007 S 416 417PosilannyaStrigunov V I Kanyuk stepovij Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 424 ISBN 978 966 7059 0 7 Marisova I V Talposh V S Ptahi Ukrayini Polovij viznachnik K Visha shkola 1984 184 s LiteraturaZubarovskij V M Fauna Ukrainy 5 Ptahi Vip 2 Hizhi ptahi K Naukova dumka 1977 322 s DzherelaDomashevskij S V Kostyushin V A Pismennyj K A Gnezdovaya gruppirovka kurgannika Buteo rufinus Cretzschm na yuge Kievskoj oblasti statya 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Shevcov A O Suchasnij stan populyaciyi kanyuka stepovogo Buteo rufinus Cretzschm u Kirovogradskij oblasti stattya 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine