Повстання в Каґа (яп. 加賀一向一揆, かがいっこういっき, каґа ікко-іккі) — повстання монахів, селян і самураїв буддистської секти Дзьодо-сінсю у Японії, що спалахнуло у 1488 році у провінції Каґа. В результаті повстання була створена самоврядна «народна держава», що проіснувала понад 90 років.
Повстання в Каґа | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
сьоґунат Муроматі рід Асакура рід Уесуґі рід Ода | Повстанці секти Дзьодо-Сінсю | ||||||
Командувачі | |||||||
Асакура Йосікаґе Уесуґі Кенсін Ода Нобунаґа | Ренньо | ||||||
Військові сили | |||||||
невідомо | невідомо | ||||||
Втрати | |||||||
невідомо | невідомо |
Короткі відомості
На середину 1470-х років Японія переживала час міжусобиць, спровокованих смутою Онін. Японська центральна влада була паралізована, а в регіонах точилися безперервні війни. У цей час патріарх Ренньо, голова монастиря і буддистської секти Дзьодо-сінсю, який виводив свій родовід від японського мислителя Сінрана, намагався зменшити страждання населення активно проповідуючи своє вчення. Протягом 1471 — 1475 років він перебував у містечку , яке зробив центром своєї місійної діяльності у Північній Японії. Попри те, що Ренньо не мав офіційного дозволу на проповідування, йому вдалося підпорядкувати собі розрізненні амідаїстські секти регіону, особливо в провінції Каґа. У 1473 році військовий губернатор цієї провінції поставив умови Ренньо, що надасть офіційний дозвіл на місійну діяльність, якщо сектанти нададуть підтримку йому підтримку в боротьбі з молодшим братом . У 1474 році послідовники Дзьодо-сінсю допомогли губернатору знищити брата, але сам губернатор обіцянки не дотримав і у 1475 році він розпочав репресії проти сектантів. Через це вони підняли повстання у 1488 році, захопили ворожу цитадель , змусивши губернатора вчинити ритуальне самогубство, і постановили новим губернатором . Отсанній втік у 1493 році і провінція Каґа перейшла під прямий контроль Дзьодо-сінсю.
«Народна держава», що утворилася в Каґа, керувалася намісниками з Хонґандзі. Їм підпорядкувалися світські васали, так звані «повітові» управителі, які здійснювали владу на місцях, та військові загони. сформовані з заможних самураїв і селян. У 1546 році центром повстанської Каґи став монастир у місті Канадзава, відділення Хонґандзі.
Під впливом перемоги повсталих сектантів у провінції Каґа подібні релігійні виступи послідовників Дзьодо-сінсю відбулися у 1506, 1521 — 1523 роках у столичному регіоні Кінай, а також регіоні Хокуріку: провінціях Етідзен, Еттю та Ното. Проте вони всі закінчилися поразкою повсталих. У 1555 і 1564 роках сектанти намагалися розширити кордони своєї «держави», воюючи із самурайським родом Асакура, а у 1570-х роках з родами Уесуґі та Ода, проте безуспішно.
Повстання в Каґа було придушене у 1580 році взяттям монастиря у Канадзаві військами Оди Нобунаґи.
Примітки
- яп. 百姓ノ持チタル国.
Джерела і література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
Посилання
- (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povstannya v Kaga yap 加賀一向一揆 かがいっこういっき kaga ikko ikki povstannya monahiv selyan i samurayiv buddistskoyi sekti Dzodo sinsyu u Yaponiyi sho spalahnulo u 1488 roci u provinciyi Kaga V rezultati povstannya bula stvorena samovryadna narodna derzhava sho proisnuvala ponad 90 rokiv Povstannya v KagaData 1488 1580Misce Hokuriku YaponiyaRezultat peremoga uryadovih silStoronisogunat Muromati rid Asakura rid Uesugi rid Oda Povstanci sekti Dzodo SinsyuKomanduvachiAsakura Josikage Uesugi Kensin Oda Nobunaga RennoVijskovi silinevidomo nevidomoVtratinevidomo nevidomoKorotki vidomostiNa seredinu 1470 h rokiv Yaponiya perezhivala chas mizhusobic sprovokovanih smutoyu Onin Yaponska centralna vlada bula paralizovana a v regionah tochilisya bezperervni vijni U cej chas patriarh Renno golova monastirya i buddistskoyi sekti Dzodo sinsyu yakij vivodiv svij rodovid vid yaponskogo mislitelya Sinrana namagavsya zmenshiti strazhdannya naselennya aktivno propoviduyuchi svoye vchennya Protyagom 1471 1475 rokiv vin perebuvav u mistechku yake zrobiv centrom svoyeyi misijnoyi diyalnosti u Pivnichnij Yaponiyi Popri te sho Renno ne mav oficijnogo dozvolu na propoviduvannya jomu vdalosya pidporyadkuvati sobi rozriznenni amidayistski sekti regionu osoblivo v provinciyi Kaga U 1473 roci vijskovij gubernator ciyeyi provinciyi postaviv umovi Renno sho nadast oficijnij dozvil na misijnu diyalnist yaksho sektanti nadadut pidtrimku jomu pidtrimku v borotbi z molodshim bratom U 1474 roci poslidovniki Dzodo sinsyu dopomogli gubernatoru znishiti brata ale sam gubernator obicyanki ne dotrimav i u 1475 roci vin rozpochav represiyi proti sektantiv Cherez ce voni pidnyali povstannya u 1488 roci zahopili vorozhu citadel zmusivshi gubernatora vchiniti ritualne samogubstvo i postanovili novim gubernatorom Otsannij vtik u 1493 roci i provinciya Kaga perejshla pid pryamij kontrol Dzodo sinsyu Narodna derzhava sho utvorilasya v Kaga keruvalasya namisnikami z Hongandzi Yim pidporyadkuvalisya svitski vasali tak zvani povitovi upraviteli yaki zdijsnyuvali vladu na miscyah ta vijskovi zagoni sformovani z zamozhnih samurayiv i selyan U 1546 roci centrom povstanskoyi Kagi stav monastir u misti Kanadzava viddilennya Hongandzi Pid vplivom peremogi povstalih sektantiv u provinciyi Kaga podibni religijni vistupi poslidovnikiv Dzodo sinsyu vidbulisya u 1506 1521 1523 rokah u stolichnomu regioni Kinaj a takozh regioni Hokuriku provinciyah Etidzen Ettyu ta Noto Prote voni vsi zakinchilisya porazkoyu povstalih U 1555 i 1564 rokah sektanti namagalisya rozshiriti kordoni svoyeyi derzhavi voyuyuchi iz samurajskim rodom Asakura a u 1570 h rokah z rodami Uesugi ta Oda prote bezuspishno Povstannya v Kaga bulo pridushene u 1580 roci vzyattyam monastirya u Kanadzavi vijskami Odi Nobunagi Primitkiyap 百姓ノ持チタル国 Dzherela i literaturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist Kiyiv Akvilon Pres 1997 Posilannya yap