Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ренньо | |
|---|---|
| яп. 蓮如 | |
 | |
| Псевдо | Хонґандзі, Сінсоін |
| Народився | 25 лютого 1415 Кіото |
| Помер | 25 березня 1499 Осака |
| Країна | Японія |
| Національність | японець |
| Діяльність | лідер буддистської секти |
| Знання мов | японська |
| Конфесія | буддизм і d |
| Батько | Дзонньо |
| Родичі | Q109793095? |
| У шлюбі з | Q108960428? і Q108960950? |
| Діти | d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Q96715719?, Q108964188?, Q108964553? і Q108965484? |
| |
Ренньо (蓮如, 25 лютого 1415 — 25 березня 1499 ) — японський чернець, 8-й очільник буддистської секти Дзьодо-сінсю та голова (моншу) монастиря періоду Муромачі.
Життєпис
Був сином 7-го голови (моншу) буддистської секти Дзьодо-сінсю. Про мати нічого не відомо. Знано, що вона була з незнатного роду. У 1421 році Дзонньо розлучив Ренньо з матір'ю. У Ренньо виник конфлікт з мачухою Ниоенні, яка намагалася зробити спадкоємцем секти свого сина Оґена. Проте завдяки дядькові Ниодзьо, Ренньо обрано спадкоємцем Дзонньо. У 1457 році після смерті батька він очолив Дзьодо-сінсю.
Тоді ж Ренньо розпочав активну роботу як місіонер у провінції Омі задля сприяння підвищенню добробуту секти. Проте просування ідей секти Дзьодо-сінсю ображало ченців найстаріших храмів секти Тендай, і Ренньо був змушений тікати в провінцію Омі, коли був атакований ченцями Енрякудзі у 1465 році. У 1469 році перебирається до провінції Канто.
У 1471 році Ренньо знову був вимушений тікати. Він вирушив до Йосідзакі, де побудував храм, що привернув безліч послідовників. Ідеї Ренньо багато в чому призначалися для селян, які пізніше формують секту Ікко-ікки. Ренньо був пацифістом, проте, визнаючи небезпеку для своїх послідовників і їхніх храмів від інших релігійних секттаі від даймьо, він підтримував зміцнення храмів і навчанням Ікко-монті (послідовників) військової справи.
У 1475 році він повернувся до Кіото і створює нові храми, а так само нову базу секти — монастир Ямасіна Хонґандзі Мідо. В цей же час Ренньо встановив нову форму літургії (гонґьо), включаючи елементи, які стануть основою Хонґандзі-сінсю буддизму. Він також переписав безліч буддійських текстів у кана, роблячи тексти більш доступними для звичайної малограмотної людини.
У 1496 році Ренньо віддалився до сільського району річки Едо, де звів келію. Ця область була відома як «о-дзака» («великий схил»). Його невелика келія швидко виросла в храм і наповнилася послідовниками. Вже до часу смерті Ренньо у 1499 році цей комплекс споруд став відомий як монастир Ісіяма Хонґандзі, який виявився найбільшим укріпленим монастирем в японській історії.
Велика була значимість Ренньо у вченні Сінран. Його пасторальні листи відомі як «Гобун се» або «Офумі», часто прочитувалися вголос під час проповідей. У той же час були і розмови щодо правильності політики Ренньо. З одного боку, Ренньо організував Сінсю в послідовну структуру — перевів вчення Сінран на більш просту мову і розвивав просту літературу. З другого боку, Ренньо впроваджував в Сінсю деякі елементи, що відносяться до доктрини конкурента Сейдзан Дзьодо і також допускав віру в сінто-камі (богів з синтоїзму) більшою мірою, ніж це було характерно для Сінран. Разом з тим без зусиль Ренньо секта Дзьодо-сінсю майже напевно була б зруйнована та поглинена іншими сектами. Послідовники записували проповіді та висловлювання Ренньо, що увійшли до збірки «Ґойтідай Кікаґаку» («Запис почутого»).
Рух Ікко-ікки (послідовників Дзьодо-сінсю) збільшило свій вплив в провінціях Каґа і Етідзен і ставало все більш некерованим. У 1488 році вони витіснили губернатора провінції Каґа на ім'я Тогасі і фактично взяли під свій контроль всю провінцію. Рух Ікко-ікки раз за разом завдавало поразки воїнам клану Асакура з Етідзен, яких послало бакуфу, щоб втихомирити повсталих. Після смерті у 1499 році Ренньо вплив його секти продовжував зростати.
Джерела
- Jérôme Ducor (1998). La vie de Rennyo (1415–1499); The Rennyo Shônin Reader (ed. by Institute of Jodo-Shinshu Studies and Hongwanji International Center; Kyôto, Jôdo-Shinshû Hongwanji-ha International Center, 1998), p. 57-90.
- Volker Zotz: Der Buddha im Reinen Land. Shin-Buddhismus in Japan. München 1991,
Примітки
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ренньо |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Posmertne im ya Dityache im ya Rennoyap 蓮如Psevdo Hongandzi SinsoinNarodivsya 25 lyutogo 1415 14150225 KiotoPomer 25 bereznya 1499 OsakaKrayina YaponiyaNacionalnist yaponecDiyalnist lider buddistskoyi sektiZnannya mov yaponskaKonfesiya buddizm i dBatko DzonnoRodichi Q109793095 U shlyubi z Q108960428 i Q108960950 Diti d d d d d d d d d d d d d Q96715719 Q108964188 Q108964553 i Q108965484 Mediafajli u Vikishovishi Renno 蓮如 25 lyutogo 1415 25 bereznya 1499 yaponskij chernec 8 j ochilnik buddistskoyi sekti Dzodo sinsyu ta golova monshu monastirya periodu Muromachi ZhittyepisBuv sinom 7 go golovi monshu buddistskoyi sekti Dzodo sinsyu Pro mati nichogo ne vidomo Znano sho vona bula z neznatnogo rodu U 1421 roci Dzonno rozluchiv Renno z matir yu U Renno vinik konflikt z machuhoyu Nioenni yaka namagalasya zrobiti spadkoyemcem sekti svogo sina Ogena Prote zavdyaki dyadkovi Niodzo Renno obrano spadkoyemcem Dzonno U 1457 roci pislya smerti batka vin ocholiv Dzodo sinsyu Todi zh Renno rozpochav aktivnu robotu yak misioner u provinciyi Omi zadlya spriyannya pidvishennyu dobrobutu sekti Prote prosuvannya idej sekti Dzodo sinsyu obrazhalo chenciv najstarishih hramiv sekti Tendaj i Renno buv zmushenij tikati v provinciyu Omi koli buv atakovanij chencyami Enryakudzi u 1465 roci U 1469 roci perebirayetsya do provinciyi Kanto U 1471 roci Renno znovu buv vimushenij tikati Vin virushiv do Josidzaki de pobuduvav hram sho privernuv bezlich poslidovnikiv Ideyi Renno bagato v chomu priznachalisya dlya selyan yaki piznishe formuyut sektu Ikko ikki Renno buv pacifistom prote viznayuchi nebezpeku dlya svoyih poslidovnikiv i yihnih hramiv vid inshih religijnih sekttai vid dajmo vin pidtrimuvav zmicnennya hramiv i navchannyam Ikko monti poslidovnikiv vijskovoyi spravi U 1475 roci vin povernuvsya do Kioto i stvoryuye novi hrami a tak samo novu bazu sekti monastir Yamasina Hongandzi Mido V cej zhe chas Renno vstanoviv novu formu liturgiyi gongo vklyuchayuchi elementi yaki stanut osnovoyu Hongandzi sinsyu buddizmu Vin takozh perepisav bezlich buddijskih tekstiv u kana roblyachi teksti bilsh dostupnimi dlya zvichajnoyi malogramotnoyi lyudini U 1496 roci Renno viddalivsya do silskogo rajonu richki Edo de zviv keliyu Cya oblast bula vidoma yak o dzaka velikij shil Jogo nevelika keliya shvidko virosla v hram i napovnilasya poslidovnikami Vzhe do chasu smerti Renno u 1499 roci cej kompleks sporud stav vidomij yak monastir Isiyama Hongandzi yakij viyavivsya najbilshim ukriplenim monastirem v yaponskij istoriyi Velika bula znachimist Renno u vchenni Sinran Jogo pastoralni listi vidomi yak Gobun se abo Ofumi chasto prochituvalisya vgolos pid chas propovidej U toj zhe chas buli i rozmovi shodo pravilnosti politiki Renno Z odnogo boku Renno organizuvav Sinsyu v poslidovnu strukturu pereviv vchennya Sinran na bilsh prostu movu i rozvivav prostu literaturu Z drugogo boku Renno vprovadzhuvav v Sinsyu deyaki elementi sho vidnosyatsya do doktrini konkurenta Sejdzan Dzodo i takozh dopuskav viru v sinto kami bogiv z sintoyizmu bilshoyu miroyu nizh ce bulo harakterno dlya Sinran Razom z tim bez zusil Renno sekta Dzodo sinsyu majzhe napevno bula b zrujnovana ta poglinena inshimi sektami Poslidovniki zapisuvali propovidi ta vislovlyuvannya Renno sho uvijshli do zbirki Gojtidaj Kikagaku Zapis pochutogo Ruh Ikko ikki poslidovnikiv Dzodo sinsyu zbilshilo svij vpliv v provinciyah Kaga i Etidzen i stavalo vse bilsh nekerovanim U 1488 roci voni vitisnili gubernatora provinciyi Kaga na im ya Togasi i faktichno vzyali pid svij kontrol vsyu provinciyu Ruh Ikko ikki raz za razom zavdavalo porazki voyinam klanu Asakura z Etidzen yakih poslalo bakufu shob vtihomiriti povstalih Pislya smerti u 1499 roci Renno vpliv jogo sekti prodovzhuvav zrostati DzherelaJerome Ducor 1998 La vie de Rennyo 1415 1499 The Rennyo Shonin Reader ed by Institute of Jodo Shinshu Studies and Hongwanji International Center Kyoto Jodo Shinshu Hongwanji ha International Center 1998 p 57 90 Volker Zotz Der Buddha im Reinen Land Shin Buddhismus in Japan Munchen 1991 ISBN 3 424 01120 7PrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Renno Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti