Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бєлгородська оборо нна лі нія Засічна смуга Засічна лінія рос Белгородская черта одна з ланок у системі оборонних укріпл

Білгородська оборонна лінія

Білгородська оборонна лінія

Бєлгородська оборо́нна лі́нія (Засічна смуга, Засічна лінія) (рос. Белгородская черта) — одна з ланок у системі оборонних укріплень на південному кордоні Московської держави, посередині українського етно-історичного регіону Слобожанщини, розділивши її на Північну та Південну. Була завдовжки 800 км з центром у місті Бєлгород. Побудована з ініціативи російського уряду на початку XVII ст. Одна з російських порубіжних оборонних ліній XVI — XIX століття.

image Зовнішні зображення
Бєлгородська оборонна лінія
image Схема Білгородської лінії

Лінія використовувалася для оборони від кримських і ногайських татар у XVI—XVII століттях, сприяла подальшій колонізаціі московитавм українських земель Слобідської України (заселенню та економічному освоєнню чорноземних районів). Проходила по лінії Охтирка—Бєлгород——Валуйки-Острогозьк—Воронеж—Тамбов. Перетинала Муравський та Ізюмський шляхи. Складалася з міст-фортець, які мали артилерію, на шляхах — із дерев'яних і земляних оборонних пунктів з вежами і підйомними мостами («засічними воротами»), із засік-завалів у лісовій місцевості, валів і ровів — у польовій.

Московська держава була зацікавлена у створенні певного захисного пояса. Це наступальні дії, які вона проводила не лише тут, на сході, а й в Сибіру чи на інших просторах, де існувала мережа укріплень і фортець. На цю мережу селили служилих людей з родинами, їм давали пільги. Замість сплати податків чи ще якихось навантажень ці люди мали служити і будувати укріплення.

Українці незрідка селилися окремими слободами – частинами міст, у тому ж Білгороді чи у Курську. Але превалювало російське населення, і навіть вони осаджували свої населені пункти. Через зміну етнодемографічну ми можемо говорити, що на південь від Білгородської лінії – це українські поселення, де часто етнос український там становив 90%. До сьогодні південь від Білгорода в Російській федерації є українським етнічно, але не політично. Наприклад, Гайворон, Рокитне, Борисівка – це етнічні українські землі. Але сьогодні люди, що там живуть, часто так не вважають.

Невеличкі російські вкраплення є на південь від цієї лінії, але поблизу Білгорода, на Харківщині, наприклад, є Руські Тишки і Черкаські Тишки, Руська Лозова і Черкаська Лозова. Приклади сусідства різних етнічних груп. Після того, як козаки в результаті внутрішнього конфлікту, покинули Чугуїв, туди було заведено московську залогу. Чугуїв, Старий Салтів – це місцевості, які залюднені московитами. Але поруч – українське море. До сих пір на Слобідській Україні є російські анклави, це пов’язані з тим, що тут існували якісь фортеці чи населені пункти московських служилих.

Службу на лінії несли українські слобідські козаки і російські служилі люди (стрільці).

Прикордонні загони, сформовані для служби в цих містах, комплектувалися з місцевих українських слобідських козаків та селян, та російських служилих людей (стрільців, козаків та пушкарів) привезених сюди з північних терріторій Московської держави, їх загальна чисельність перевищувала 10 тис. осіб. Уряд частково переселяв сюди людей з північних областей.

 Фортеці смуги (лінії)

Безпосередньо на самій Бєлгородській смузі розташовувалися наступні фортеці та остроги (у дужках вказані роки заснування):

Література

Посилання

  1. Історія Слобожанщини: малоросійський кордон, козацькі повстання та більшовики | Володимир Маслійчук. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 1 червня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Byelgorodska oboro nna li niya Zasichna smuga Zasichna liniya ros Belgorodskaya cherta odna z lanok u sistemi oboronnih ukriplen na pivdennomu kordoni Moskovskoyi derzhavi poseredini ukrayinskogo etno istorichnogo regionu Slobozhanshini rozdilivshi yiyi na Pivnichnu ta Pivdennu Bula zavdovzhki 800 km z centrom u misti Byelgorod Pobudovana z iniciativi rosijskogo uryadu na pochatku XVII st Odna z rosijskih porubizhnih oboronnih linij XVI XIX stolittya Zovnishni zobrazhennyaByelgorodska oboronna liniyaShema Bilgorodskoyi liniyi Liniya vikoristovuvalasya dlya oboroni vid krimskih i nogajskih tatar u XVI XVII stolittyah spriyala podalshij kolonizacii moskovitavm ukrayinskih zemel Slobidskoyi Ukrayini zaselennyu ta ekonomichnomu osvoyennyu chornozemnih rajoniv Prohodila po liniyi Ohtirka Byelgorod Valujki Ostrogozk Voronezh Tambov Peretinala Muravskij ta Izyumskij shlyahi Skladalasya z mist fortec yaki mali artileriyu na shlyahah iz derev yanih i zemlyanih oboronnih punktiv z vezhami i pidjomnimi mostami zasichnimi vorotami iz zasik zavaliv u lisovij miscevosti valiv i roviv u polovij Moskovska derzhava bula zacikavlena u stvorenni pevnogo zahisnogo poyasa Ce nastupalni diyi yaki vona provodila ne lishe tut na shodi a j v Sibiru chi na inshih prostorah de isnuvala merezha ukriplen i fortec Na cyu merezhu selili sluzhilih lyudej z rodinami yim davali pilgi Zamist splati podatkiv chi she yakihos navantazhen ci lyudi mali sluzhiti i buduvati ukriplennya Ukrayinci nezridka selilisya okremimi slobodami chastinami mist u tomu zh Bilgorodi chi u Kursku Ale prevalyuvalo rosijske naselennya i navit voni osadzhuvali svoyi naseleni punkti Cherez zminu etnodemografichnu mi mozhemo govoriti sho na pivden vid Bilgorodskoyi liniyi ce ukrayinski poselennya de chasto etnos ukrayinskij tam stanoviv 90 Do sogodni pivden vid Bilgoroda v Rosijskij federaciyi ye ukrayinskim etnichno ale ne politichno Napriklad Gajvoron Rokitne Borisivka ce etnichni ukrayinski zemli Ale sogodni lyudi sho tam zhivut chasto tak ne vvazhayut Nevelichki rosijski vkraplennya ye na pivden vid ciyeyi liniyi ale poblizu Bilgoroda na Harkivshini napriklad ye Ruski Tishki i Cherkaski Tishki Ruska Lozova i Cherkaska Lozova Prikladi susidstva riznih etnichnih grup Pislya togo yak kozaki v rezultati vnutrishnogo konfliktu pokinuli Chuguyiv tudi bulo zavedeno moskovsku zalogu Chuguyiv Starij Saltiv ce miscevosti yaki zalyudneni moskovitami Ale poruch ukrayinske more Do sih pir na Slobidskij Ukrayini ye rosijski anklavi ce pov yazani z tim sho tut isnuvali yakis forteci chi naseleni punkti moskovskih sluzhilih Sluzhbu na liniyi nesli ukrayinski slobidski kozaki i rosijski sluzhili lyudi strilci Prikordonni zagoni sformovani dlya sluzhbi v cih mistah komplektuvalisya z miscevih ukrayinskih slobidskih kozakiv ta selyan ta rosijskih sluzhilih lyudej strilciv kozakiv ta pushkariv privezenih syudi z pivnichnih territorij Moskovskoyi derzhavi yih zagalna chiselnist perevishuvala 10 tis osib Uryad chastkovo pereselyav syudi lyudej z pivnichnih oblastej Forteci smugi liniyi Bezposeredno na samij Byelgorodskij smuzi roztashovuvalisya nastupni forteci ta ostrogi u duzhkah vkazani roki zasnuvannya Kozlov 1635 Dobre 1647 Sokolsk 1647 Romaniv 1614 Bilokolodsk 1663 Usman 1646 Orlov 1645 Voronezh 1586 Kostensk 1644 1615 Uriv 1646 Korotoyak 1648 Ostrogozk 1652 Olshansk 1645 ru 1637 1637 Carev Aleksiyiv 1647 Yablonovo 1637 Korocha 1638 ru 1654 Byelgorod 1593 golovne misto Bolhovec 1646 Karpov 1646 Hotmizhsk 1640 Vilna sloboda 1640 Ohtirka 1654 LiteraturaGryehova N V Byelgorodska oboronna liniya 16 17 st 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 248 ISBN 966 00 0734 5 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 PosilannyaBilgorodska stara liniya 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 92 93 1000 ekz Istoriya Slobozhanshini malorosijskij kordon kozacki povstannya ta bilshoviki Volodimir Maslijchuk localhistory org ua ukr Procitovano 1 chervnya 2023

Дата публікації:
Топ