Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стефан Міхал Ольшовський пол Stefan Michał Olszowski 28 серпня 1931 19310828 Торунь польський комуністичний політик член

Стефан Ольшовський

Стефан Ольшовський

Стефан Міхал Ольшовський (пол. Stefan Michał Olszowski; 28 серпня 1931(19310828), Торунь) — польський комуністичний політик, член Політбюро та секретар ЦК ПОРП, двічі міністр закордонних справ ПНР. Один із головних лідерів ортодоксально-комуністичного крила ПОРП, ідеолог і стратег «партійного бетону». Активний противник Солідарності грав помітну роль при режимі воєнного стану. З 1986 року одружений з американкою. Припинив участь у політиці, емігрував до США.

Стефан Ольшовський
пол. Stefan Olszowski
image
 
Народження: 28 серпня 1931(1931-08-28)[1][2]
Торунь, Республіка Польща
Смерть: 19 грудня 2023(2023-12-19) (92 роки)
Країна: Республіка Польща
Освіта: Лодзький університет
Партія: Польська об'єднана робітнича партія
Нагороди:
image image image image image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Сталіністка кар'єра

Народився у сім'ї шкільних вчителів. Закінчив філологічний факультет Лодзинського університету. У 1952 році вступив в урядущу компартію ПОРП. Зробив апаратну кар'єру у Спілці польської молоді (аналог комсомолу). Представляв студентську асоціацію ПНР у Міжнародному союзі студентів. У 1956—1960 роках — голова студентської асоціації.

У 1960—1963 роках — секретар Познанського воєводського комітету ПОРП. У 1963 році очолив пресслужбу ЦК ПОРП. На цій посаді взаємодіяв з лідером сталінського й антисемітського крила польських комуністів Мечиславом Мочаром, належав до групи його прихильників. У червні 1964 році кооптований у ЦК. З листопада 1968 року — секретар ЦК ПОРП. Опікувався ідеологією та пропагандою, вирізнявся ортодоксальними позиціями на кшталт «партизанської фракції» Мочара. Був депутатом сейму ПНР кількох скликань у 1960—1970-х роках.

Стефан Ольшовський був одним з організаторів антисемітської кампанії Владислава Гомулки у 1968 році, проводив кадрове чищення ЗМІ, численні звільнення журналістів єврейської національності. Згодом, вже в еміграції, Ольшовський виправдовував свої дії неможливістю протистояти Гомулці та Мочару та покладав відповідальність за антисемітизм політики ПОРП на органи держбезпеки.

Член партійної верхівки

У грудні 1970 року Стефан Ольшовський був кооптований у Політбюро ЦК та таким чином став членом вищого партійного керівництва. Опікувався ідеологією, ЗМІ, освітою. Прихід Ольшовського до Політбюро хронологічно збігся з грудневими подіями — військовим придушенням робочих протестів на Балтійському узбережжі.

Усунення Гомулки від влади не вплинуло на апаратні позиції Ольшовського. За Едварда Герека Ольшовський залишався членом Політбюро. Він був виведений з Секретаріату ЦК, але у 1971—1976 роках обіймав посаду міністра закордонних справ ПНР. На чолі польської дипломатії Ольшовський суворо дотримувався річища зовнішньої політики СРСР. Однак у 1973 році він відвідав з офіційним візитом Ватикан, ставши першим державним діячем ПНР, який увійшов у контакт зі Святим Престолом. Ольшовський приділяв також велику увагу відносинам з НДР та ФРН — забезпеченню непорушності кордону по Одеру — Нейсі, налагодженню економічних зв'язків на користь ПНР. Домагався від соціал-ліберального уряду Брандта — Шеєля грошових компенсацій полякам за переслідування за часів німецької окупації. У грудні 1976 року Стефан Ольшовський залишив міністерську посаду, але знову став секретарем ЦК.

Ортодоксальний комуніст Ольшовський не приховував невдоволення надмірним «лібералізмом» Герека. Дозволяв собі негативні оцінки політики першого секретаря ЦК навіть у контактах із представниками КПРС. Ольшовський вважався залаштунковим натхненником антигереківського «Листа 2000» у 1977 році, гучного виступу Тадеуша Грабського з критикою першого секретаря на пленумі ЦК ПОРП у 1978 році, ортодоксально ідеологізованого «Листа 44-х». Все це призвело до серйозного конфлікту з Гереком. У лютому 1980 року Ольшовський був понижений на посаді та відправлений послом до НДР. Набагато жорсткіший комуністичний режим СЄПН цілком відповідав уявленням посла ПНР про оптимальну політику.

Ідеолог жорсткого курсу

Противник «Солідарності»

У серпні 1980 року Польщу охопило небувалий масовий страйковий рух. Стефан Ольшовський терміново повернувся до ПНР і знову був введений у Політбюро та Секретаріат ЦК ПОРП. Отримав від Едварда Герека пропозицію очолити Раду міністрів, але відмовився через нестабільність становища. Сприяв усуненню Герека та заміну його Станіславом Каня на пленумі ЦК 6 вересня 1980 року. Керував партійним ідеологічним і пропагандистським апаратом. Сприймався у суспільстві як один із вищих партійно-державних керівників, згадувався поряд з Каня та Войцехом Ярузельським. Московським покровителем Ольшовського вважався міністр закордонних справ СРСР Андрій Громико.

Ольшовський наполягав на силовому придушенні Солідарності, зараховувався до сталінського «партійного бетону» та «банди чотирьох» — групи особливо агресивних ортодоксів, поряд з Тадеушем, Анджеєм Жабинським і Здзіславом Куровським. Якщо Грабський сприймався у суспільстві як політичний лідер і головне публічне обличчя «бетону», то Ольшовський як ідеолог і залаштунковий стратег.

У 1981 році Ольшовський відвідував Москву, де з розумінням вислуховував негативні оцінки та вимоги взяти ситуацію під контроль. Після Бидгощської кризи та загальнонаціонального страйку березня 1981 року Ольшовський запропонував запровадити спільне військово-міліцейське патрулювання польських міст — що означало залучення армії до придушення опозиції. Захищав ортодоксально-сталіністські та націонал-комуністичні організації «бетону» — KFP, RSK, KZMP, Варшава 80, об'єднання «Грюнвальд» і стрижнева структура партійного догматизму Асоціації «Реальність». Багато років Ольшовський підтримав особисті дружні стосунки з засновником «Реальності» Ришардом Гонтажем, «сірим кардиналом „бетону“».

Партійний куратор держбезпеки Мирослав Мілевський і секретар з ідеології Стефан Ольшовський вимагали запровадити воєнний стан вже 8 листопада 1980-го. Їх підтримував куратор регіональних парткомів Тадеуш Грабський — улюбленець Брежнєва й Андропова. Йому підспівував завідувач партконтролю Владислав Кручек.

Водночас Ольшовський, на відміну від Грабського, проявив здатність до політичного маневрування. На червневому пленумі ЦК ПОРП він утримався від підтримки Грабського у його атаці на першого секретаря Каня. Це дозволило йому зберегти місце у партійному керівництві на IX з'їзді ПОРП у липні 1981 року (тоді як Грабський, Жабиньський та Куровський були виведені з ЦК). Цікаво, що Юрій Андропов конфіденційно висловлював побоювання, чи не має Ольшовський прихованих прозахідних симпатій (у 1981 році така думка здавалася незгідною, але через п'ять років підтвердилася цілком). За всієї жорсткості своєї позиції, у вересні 1981 року Ольшовський виступив по телебаченню з закликом створити «єдиний фронт патріотичних сил», який включав «Солідарність». Однак мова при цьому йшла не про співпрацю з опозицією, а про «припинення війни проти влади, об'єднання сил соціалістичного ладу».

На жовтневому пленумі 18 жовтня 1981 року Стефан Ольшовський повністю підтримав відставку Каня та затвердження на посаді першого секретаря ЦК генерала Войцеха Ярузельського. «Партійний бетон» зробив ставку на встановлення військової диктатури.

Провідник догматизму

Стефан Ольшовський був одним з авторів рішення про введення воєнного стану 13 грудня 1981 року. Він не перебував у Військовій раді національного порятунку, але залишався членом Політбюро та секретарем ЦК, знову очолив МЗС ПНР, а головне — зараховувався до вузького кола вищого керівництва, яке неофіційно називалося «Директорією». Був також одним з керівників Товариства польсько-радянської дружби. Залишався ортодоксально-комуністичним провідником жорсткого курсу і після скасування воєнного стану.

У 1983 році Ольшовський організував у державних ЗМІ нападки на Папу Римського Івана Павла II, який відвідав Польщу (приїзд Папи призвів до масових демонстрацій об'єктивно антикомуністичного й антиурядового характеру). При цьому через два роки Ольшовський як міністр відвідав Ватикан і провів церемоніальну зустріч з Іваном Павлом II.

У партійно-державному керівництві Ольшовський, поряд з Мілевським, Кочелеком і Сиваком, дотримувався найбільш догматичних позицій, домагався переслідувань опозиції та костелу, заперечував проти послаблень щодо приватного сектору. Фігура Ольшовського використовувалася генералом Ярузельським для підтримки своєрідного балансу сил, власного позиціювання як «помірного» лідера та відповідних «натяків» на адресу опозиції:

Намагаючись отримати підтримку, Ярузельський підморгує, вказуючи на Мілевського чи Ольшовського («вони б вам показали!»).

До середини 1980-х років догматизм Ольшовського мав розбіжність з курсом Ярузельського. У партійно-державному керівництві домінувала «центристська» група на чолі з генералом Ярузельським, генералом Кіщаком, Казімежем Барциковським, Мечиславом Раковським. Позиції «бетону», уособлюваного насамперед Ольшовським і Мілевським, помітно ослабли. Рубіжною подією стало вбивство Єжи Попелушка. Цей злочин став Ярузельському приводом для остаточного усунення апаратних конкурентів-ортодоксів.

Відставка

У 1985 році Стефан Ольшовський розлучився з дружиною заради шлюбу з американською журналісткою польського походження Софі Скоурон. Ярузельський використав це для усунення Ольшовського, який не вписувався у заплановані політичні маневри. У листопаді 1985 року Ольшовський «з особистих причин» був виведений зі складу Політбюро, на X з'їзді у червні-липні 1986 року не був обраний у ЦК. Останньою дією Ольшовського як глави МЗС ПНР стало працевлаштування нової дружини в апарат ЮНЕСКО.

Зміни, що явно насувалися у Польщі, ворожість вищого керівництва, втрата радянського заступництва після заміни глави МЗС СРСР Андрія Громика на Едуарда Шеварднадзе спонукали Ольшовського до нестандартного рішення. Він постарався надати своїй відставці епатажну форму: афішував зв'язок з американкою ще до формального розлучення з першою дружиною, провокував відповідні інстанції до оргвисновків. Коли Ольшовський виявив намір емігрувати, міністр внутрішніх справ генерал Кищак розпорядився негайно завізувати всі формальності, не вимагаючи повного дотримання процедури — аби скоріше розв'язали питання, уникнути публічного скандалу.

У 1986 році Стефан Ольшовський залишив Польщу та відбув на постійне проживання у США. Такий крок «бетонного» лідера, який вирізнявся особливою ідеологічною ортодоксією, справив у ПОРП і КПРС разюче враження. Партійні керівники були навіть ображені демонстративно зневажливою поведінкою нещодавнього члена Політбюро.

В еміграції

Стефан Ольшовський з другою дружиною та сином проживає у Нью-Йорку. Він намагався займатися автодилерським бізнесом, але швидко залишив це, зосередившись на домогосподарстві та сім'ї. Спочатку уникав публічності, але поступово почав спілкуватися з пресою. У 2008 році польські журналісти Анджей Мрозинський і Богдан Рупинський видали книгу «How are you doing, Mr. Olszowski», яка містить автобіографічну розповідь Ольшовського.

Він був визначним польським політиком прорадянської жорсткої лінії, який допоміг придушити рух «Солідарність». Сьогодні Стефан Ольшовський живе у Риго-Парку, Квінс. У серпні 1986 року пан Ольшовський приїхав до США, ідеологію яких він колись палко зневажав. Він зробив це заради кохання.

Стефан Ольшовський міг би вважатися знаковим представником консервативно-сталінської бюрократії, типовим «паном Шматяком» (збірний образ номенклатурного функціонера ПОРП). Однак його розрив з режимом, скоєний з особистих причин — Ольшовський надав перевагу еміграції звичайній «пенсійній опалі» — побічно свідчить, що у важливих рішеннях він керувався не лише ідеологічними та партійно-кар'єрними міркуваннями.

У сучасному кіно

Стефан Ольшовський фігурує як персонаж у фільмі «Чорний четвер» (пол. Czarny czwartek) (роль виконав Славомир Ожеховський).

Примітки

  1. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  2. https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000046341&find_code=SYS&local_base=ARS10
  3. Current world leaders: Almanac. 1972. с. 20.
  4. «Nie mogłem nic zrobić…». оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 15 травня 2017.
  5. Star-News - Google News Archive Search. news.google.com. Процитовано 14 серпня 2023.
  6. Ostpolitik: «Das wollen wir jetzt so machen». оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 15 травня 2017.
  7. Apel o jedność w 36 rocznicę Marca ’81. оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 16 березня 2021.
  8. Przemysław Gasztold. Towarzysze z betonu. Dogmatyzm w PZPR 1980—1990 / Instytut Pamięci Narodowej, Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu — Wydawnictwo Diecezjalne i Drukarnia w Sandomierzu; Warszawa 2019.
  9. «Solidarność» zastępcza. Historia z PRL-u. оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 15 травня 2017.
  10. Oni decydowali na Górnym Śląsku w XX wieku. Andrzej Żabiński — I sekretarz KW PZPR w Katowicach w latach 1980—1982 (PDF). (PDF) оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 16 березня 2021.
  11. . Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 7 лютого 2014.
  12. Польская кровь забастовки. оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 15 травня 2017.
  13. . Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 15 серпня 2023.
  14. Polen: Kommt eine Troika an die Macht?. оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 15 травня 2017.
  15. Как поляки гнали «врону». оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  16. The Pope’s Pilgrimage to Poland (PDF). (PDF) оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 7 лютого 2014.
  17. Восточноевропейский диалог. Ян Литынский. Мы и они. Миф о либералах. С. 170 (PDF). (PDF) оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 7 лютого 2014.
  18. Poland’s Foreign Minister Loses Power Struggle, Quits Politburo. оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 7 лютого 2014.
  19. Капеллан сопротивления. оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  20. Poland: New Leadership Team Shifts Focus to Economy. P. 4-5 (PDF). (PDF) оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 7 лютого 2014.
  21. More Of Polish Foreign Minister’s Papers Received By Hoover Archives. оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 15 травня 2017.
  22. Hoover Archivists' Musings. Don’t Mess with Cupid: A Remembrance. оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 7 лютого 2014.
  23. Księgarnia Internetowa POCZYTAJ.pl How are you doing, Mr. Olszowski. оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 15 травня 2017.
  24. The New York Times. Love Moves Ex-Polish Leader From Warsaw to Rego Park. May 20, 1988. оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 30 вересня 2017.
  25. Черный четверг (2011) / Czarny czwartek. Janek Wisniewski padl [ 2015-04-02 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stefan Mihal Olshovskij pol Stefan Michal Olszowski 28 serpnya 1931 19310828 Torun polskij komunistichnij politik chlen Politbyuro ta sekretar CK PORP dvichi ministr zakordonnih sprav PNR Odin iz golovnih lideriv ortodoksalno komunistichnogo krila PORP ideolog i strateg partijnogo betonu Aktivnij protivnik Solidarnosti grav pomitnu rol pri rezhimi voyennogo stanu Z 1986 roku odruzhenij z amerikankoyu Pripiniv uchast u politici emigruvav do SShA Stefan Olshovskij pol Stefan Olszowski Narodzhennya 28 serpnya 1931 1931 08 28 1 2 Torun Respublika PolshaSmert 19 grudnya 2023 2023 12 19 92 roki Krayina Respublika PolshaOsvita Lodzkij universitetPartiya Polska ob yednana robitnicha partiyaNagorodi Mediafajli b u VikishovishiStalinistka kar yeraNarodivsya u sim yi shkilnih vchiteliv Zakinchiv filologichnij fakultet Lodzinskogo universitetu U 1952 roci vstupiv v uryadushu kompartiyu PORP Zrobiv aparatnu kar yeru u Spilci polskoyi molodi analog komsomolu Predstavlyav studentsku asociaciyu PNR u Mizhnarodnomu soyuzi studentiv U 1956 1960 rokah golova studentskoyi asociaciyi U 1960 1963 rokah sekretar Poznanskogo voyevodskogo komitetu PORP U 1963 roci ocholiv pressluzhbu CK PORP Na cij posadi vzayemodiyav z liderom stalinskogo j antisemitskogo krila polskih komunistiv Mechislavom Mocharom nalezhav do grupi jogo prihilnikiv U chervni 1964 roci kooptovanij u CK Z listopada 1968 roku sekretar CK PORP Opikuvavsya ideologiyeyu ta propagandoyu viriznyavsya ortodoksalnimi poziciyami na kshtalt partizanskoyi frakciyi Mochara Buv deputatom sejmu PNR kilkoh sklikan u 1960 1970 h rokah Stefan Olshovskij buv odnim z organizatoriv antisemitskoyi kampaniyi Vladislava Gomulki u 1968 roci provodiv kadrove chishennya ZMI chislenni zvilnennya zhurnalistiv yevrejskoyi nacionalnosti Zgodom vzhe v emigraciyi Olshovskij vipravdovuvav svoyi diyi nemozhlivistyu protistoyati Gomulci ta Mocharu ta pokladav vidpovidalnist za antisemitizm politiki PORP na organi derzhbezpeki Chlen partijnoyi verhivkiU grudni 1970 roku Stefan Olshovskij buv kooptovanij u Politbyuro CK ta takim chinom stav chlenom vishogo partijnogo kerivnictva Opikuvavsya ideologiyeyu ZMI osvitoyu Prihid Olshovskogo do Politbyuro hronologichno zbigsya z grudnevimi podiyami vijskovim pridushennyam robochih protestiv na Baltijskomu uzberezhzhi Usunennya Gomulki vid vladi ne vplinulo na aparatni poziciyi Olshovskogo Za Edvarda Gereka Olshovskij zalishavsya chlenom Politbyuro Vin buv vivedenij z Sekretariatu CK ale u 1971 1976 rokah obijmav posadu ministra zakordonnih sprav PNR Na choli polskoyi diplomatiyi Olshovskij suvoro dotrimuvavsya richisha zovnishnoyi politiki SRSR Odnak u 1973 roci vin vidvidav z oficijnim vizitom Vatikan stavshi pershim derzhavnim diyachem PNR yakij uvijshov u kontakt zi Svyatim Prestolom Olshovskij pridilyav takozh veliku uvagu vidnosinam z NDR ta FRN zabezpechennyu neporushnosti kordonu po Oderu Nejsi nalagodzhennyu ekonomichnih zv yazkiv na korist PNR Domagavsya vid social liberalnogo uryadu Brandta Sheyelya groshovih kompensacij polyakam za peresliduvannya za chasiv nimeckoyi okupaciyi U grudni 1976 roku Stefan Olshovskij zalishiv ministersku posadu ale znovu stav sekretarem CK Ortodoksalnij komunist Olshovskij ne prihovuvav nevdovolennya nadmirnim liberalizmom Gereka Dozvolyav sobi negativni ocinki politiki pershogo sekretarya CK navit u kontaktah iz predstavnikami KPRS Olshovskij vvazhavsya zalashtunkovim nathnennikom antigerekivskogo Lista 2000 u 1977 roci guchnogo vistupu Tadeusha Grabskogo z kritikoyu pershogo sekretarya na plenumi CK PORP u 1978 roci ortodoksalno ideologizovanogo Lista 44 h Vse ce prizvelo do serjoznogo konfliktu z Gerekom U lyutomu 1980 roku Olshovskij buv ponizhenij na posadi ta vidpravlenij poslom do NDR Nabagato zhorstkishij komunistichnij rezhim SYePN cilkom vidpovidav uyavlennyam posla PNR pro optimalnu politiku Ideolog zhorstkogo kursuProtivnik Solidarnosti U serpni 1980 roku Polshu ohopilo nebuvalij masovij strajkovij ruh Stefan Olshovskij terminovo povernuvsya do PNR i znovu buv vvedenij u Politbyuro ta Sekretariat CK PORP Otrimav vid Edvarda Gereka propoziciyu ocholiti Radu ministriv ale vidmovivsya cherez nestabilnist stanovisha Spriyav usunennyu Gereka ta zaminu jogo Stanislavom Kanya na plenumi CK 6 veresnya 1980 roku Keruvav partijnim ideologichnim i propagandistskim aparatom Sprijmavsya u suspilstvi yak odin iz vishih partijno derzhavnih kerivnikiv zgaduvavsya poryad z Kanya ta Vojcehom Yaruzelskim Moskovskim pokrovitelem Olshovskogo vvazhavsya ministr zakordonnih sprav SRSR Andrij Gromiko Olshovskij napolyagav na silovomu pridushenni Solidarnosti zarahovuvavsya do stalinskogo partijnogo betonu ta bandi chotiroh grupi osoblivo agresivnih ortodoksiv poryad z Tadeushem Andzheyem Zhabinskim i Zdzislavom Kurovskim Yaksho Grabskij sprijmavsya u suspilstvi yak politichnij lider i golovne publichne oblichchya betonu to Olshovskij yak ideolog i zalashtunkovij strateg U 1981 roci Olshovskij vidviduvav Moskvu de z rozuminnyam visluhovuvav negativni ocinki ta vimogi vzyati situaciyu pid kontrol Pislya Bidgoshskoyi krizi ta zagalnonacionalnogo strajku bereznya 1981 roku Olshovskij zaproponuvav zaprovaditi spilne vijskovo milicejske patrulyuvannya polskih mist sho oznachalo zaluchennya armiyi do pridushennya opoziciyi Zahishav ortodoksalno stalinistski ta nacional komunistichni organizaciyi betonu KFP RSK KZMP Varshava 80 ob yednannya Gryunvald i strizhneva struktura partijnogo dogmatizmu Asociaciyi Realnist Bagato rokiv Olshovskij pidtrimav osobisti druzhni stosunki z zasnovnikom Realnosti Rishardom Gontazhem sirim kardinalom betonu Partijnij kurator derzhbezpeki Miroslav Milevskij i sekretar z ideologiyi Stefan Olshovskij vimagali zaprovaditi voyennij stan vzhe 8 listopada 1980 go Yih pidtrimuvav kurator regionalnih partkomiv Tadeush Grabskij ulyublenec Brezhnyeva j Andropova Jomu pidspivuvav zaviduvach partkontrolyu Vladislav Kruchek Vodnochas Olshovskij na vidminu vid Grabskogo proyaviv zdatnist do politichnogo manevruvannya Na chervnevomu plenumi CK PORP vin utrimavsya vid pidtrimki Grabskogo u jogo ataci na pershogo sekretarya Kanya Ce dozvolilo jomu zberegti misce u partijnomu kerivnictvi na IX z yizdi PORP u lipni 1981 roku todi yak Grabskij Zhabinskij ta Kurovskij buli vivedeni z CK Cikavo sho Yurij Andropov konfidencijno vislovlyuvav poboyuvannya chi ne maye Olshovskij prihovanih prozahidnih simpatij u 1981 roci taka dumka zdavalasya nezgidnoyu ale cherez p yat rokiv pidtverdilasya cilkom Za vsiyeyi zhorstkosti svoyeyi poziciyi u veresni 1981 roku Olshovskij vistupiv po telebachennyu z zaklikom stvoriti yedinij front patriotichnih sil yakij vklyuchav Solidarnist Odnak mova pri comu jshla ne pro spivpracyu z opoziciyeyu a pro pripinennya vijni proti vladi ob yednannya sil socialistichnogo ladu Na zhovtnevomu plenumi 18 zhovtnya 1981 roku Stefan Olshovskij povnistyu pidtrimav vidstavku Kanya ta zatverdzhennya na posadi pershogo sekretarya CK generala Vojceha Yaruzelskogo Partijnij beton zrobiv stavku na vstanovlennya vijskovoyi diktaturi Providnik dogmatizmu Stefan Olshovskij buv odnim z avtoriv rishennya pro vvedennya voyennogo stanu 13 grudnya 1981 roku Vin ne perebuvav u Vijskovij radi nacionalnogo poryatunku ale zalishavsya chlenom Politbyuro ta sekretarem CK znovu ocholiv MZS PNR a golovne zarahovuvavsya do vuzkogo kola vishogo kerivnictva yake neoficijno nazivalosya Direktoriyeyu Buv takozh odnim z kerivnikiv Tovaristva polsko radyanskoyi druzhbi Zalishavsya ortodoksalno komunistichnim providnikom zhorstkogo kursu i pislya skasuvannya voyennogo stanu U 1983 roci Olshovskij organizuvav u derzhavnih ZMI napadki na Papu Rimskogo Ivana Pavla II yakij vidvidav Polshu priyizd Papi prizviv do masovih demonstracij ob yektivno antikomunistichnogo j antiuryadovogo harakteru Pri comu cherez dva roki Olshovskij yak ministr vidvidav Vatikan i proviv ceremonialnu zustrich z Ivanom Pavlom II U partijno derzhavnomu kerivnictvi Olshovskij poryad z Milevskim Kochelekom i Sivakom dotrimuvavsya najbilsh dogmatichnih pozicij domagavsya peresliduvan opoziciyi ta kostelu zaperechuvav proti poslablen shodo privatnogo sektoru Figura Olshovskogo vikoristovuvalasya generalom Yaruzelskim dlya pidtrimki svoyeridnogo balansu sil vlasnogo poziciyuvannya yak pomirnogo lidera ta vidpovidnih natyakiv na adresu opoziciyi Namagayuchis otrimati pidtrimku Yaruzelskij pidmorguye vkazuyuchi na Milevskogo chi Olshovskogo voni b vam pokazali Do seredini 1980 h rokiv dogmatizm Olshovskogo mav rozbizhnist z kursom Yaruzelskogo U partijno derzhavnomu kerivnictvi dominuvala centristska grupa na choli z generalom Yaruzelskim generalom Kishakom Kazimezhem Barcikovskim Mechislavom Rakovskim Poziciyi betonu uosoblyuvanogo nasampered Olshovskim i Milevskim pomitno oslabli Rubizhnoyu podiyeyu stalo vbivstvo Yezhi Popelushka Cej zlochin stav Yaruzelskomu privodom dlya ostatochnogo usunennya aparatnih konkurentiv ortodoksiv VidstavkaU 1985 roci Stefan Olshovskij rozluchivsya z druzhinoyu zaradi shlyubu z amerikanskoyu zhurnalistkoyu polskogo pohodzhennya Sofi Skouron Yaruzelskij vikoristav ce dlya usunennya Olshovskogo yakij ne vpisuvavsya u zaplanovani politichni manevri U listopadi 1985 roku Olshovskij z osobistih prichin buv vivedenij zi skladu Politbyuro na X z yizdi u chervni lipni 1986 roku ne buv obranij u CK Ostannoyu diyeyu Olshovskogo yak glavi MZS PNR stalo pracevlashtuvannya novoyi druzhini v aparat YuNESKO Zmini sho yavno nasuvalisya u Polshi vorozhist vishogo kerivnictva vtrata radyanskogo zastupnictva pislya zamini glavi MZS SRSR Andriya Gromika na Eduarda Shevardnadze sponukali Olshovskogo do nestandartnogo rishennya Vin postaravsya nadati svoyij vidstavci epatazhnu formu afishuvav zv yazok z amerikankoyu she do formalnogo rozluchennya z pershoyu druzhinoyu provokuvav vidpovidni instanciyi do orgvisnovkiv Koli Olshovskij viyaviv namir emigruvati ministr vnutrishnih sprav general Kishak rozporyadivsya negajno zavizuvati vsi formalnosti ne vimagayuchi povnogo dotrimannya proceduri abi skorishe rozv yazali pitannya uniknuti publichnogo skandalu U 1986 roci Stefan Olshovskij zalishiv Polshu ta vidbuv na postijne prozhivannya u SShA Takij krok betonnogo lidera yakij viriznyavsya osoblivoyu ideologichnoyu ortodoksiyeyu spraviv u PORP i KPRS razyuche vrazhennya Partijni kerivniki buli navit obrazheni demonstrativno znevazhlivoyu povedinkoyu neshodavnogo chlena Politbyuro V emigraciyiStefan Olshovskij z drugoyu druzhinoyu ta sinom prozhivaye u Nyu Jorku Vin namagavsya zajmatisya avtodilerskim biznesom ale shvidko zalishiv ce zoseredivshis na domogospodarstvi ta sim yi Spochatku unikav publichnosti ale postupovo pochav spilkuvatisya z presoyu U 2008 roci polski zhurnalisti Andzhej Mrozinskij i Bogdan Rupinskij vidali knigu How are you doing Mr Olszowski yaka mistit avtobiografichnu rozpovid Olshovskogo Vin buv viznachnim polskim politikom proradyanskoyi zhorstkoyi liniyi yakij dopomig pridushiti ruh Solidarnist Sogodni Stefan Olshovskij zhive u Rigo Parku Kvins U serpni 1986 roku pan Olshovskij priyihav do SShA ideologiyu yakih vin kolis palko znevazhav Vin zrobiv ce zaradi kohannya Stefan Olshovskij mig bi vvazhatisya znakovim predstavnikom konservativno stalinskoyi byurokratiyi tipovim panom Shmatyakom zbirnij obraz nomenklaturnogo funkcionera PORP Odnak jogo rozriv z rezhimom skoyenij z osobistih prichin Olshovskij nadav perevagu emigraciyi zvichajnij pensijnij opali pobichno svidchit sho u vazhlivih rishennyah vin keruvavsya ne lishe ideologichnimi ta partijno kar yernimi mirkuvannyami U suchasnomu kinoStefan Olshovskij figuruye yak personazh u filmi Chornij chetver pol Czarny czwartek rol vikonav Slavomir Ozhehovskij PrimitkiMunzinger Personen d Track Q107343683 https bs sejm gov pl F func find acc amp acc sequence 000046341 amp find code SYS amp local base ARS10 Current world leaders Almanac 1972 s 20 Nie moglem nic zrobic originalu za 13 travnya 2017 Procitovano 15 travnya 2017 Star News Google News Archive Search news google com Procitovano 14 serpnya 2023 Ostpolitik Das wollen wir jetzt so machen originalu za 15 kvitnya 2019 Procitovano 15 travnya 2017 Apel o jednosc w 36 rocznice Marca 81 originalu za 5 sichnya 2022 Procitovano 16 bereznya 2021 Przemyslaw Gasztold Towarzysze z betonu Dogmatyzm w PZPR 1980 1990 Instytut Pamieci Narodowej Komisja Scigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu Wydawnictwo Diecezjalne i Drukarnia w Sandomierzu Warszawa 2019 Solidarnosc zastepcza Historia z PRL u originalu za 18 travnya 2017 Procitovano 15 travnya 2017 Oni decydowali na Gornym Slasku w XX wieku Andrzej Zabinski I sekretarz KW PZPR w Katowicach w latach 1980 1982 PDF PDF originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 16 bereznya 2021 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 7 lyutogo 2014 Polskaya krov zabastovki originalu za 12 lyutogo 2017 Procitovano 15 travnya 2017 Arhiv originalu za 20 lipnya 2021 Procitovano 15 serpnya 2023 Polen Kommt eine Troika an die Macht originalu za 15 kvitnya 2019 Procitovano 15 travnya 2017 Kak polyaki gnali vronu originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 2 listopada 2021 The Pope s Pilgrimage to Poland PDF PDF originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 7 lyutogo 2014 Vostochnoevropejskij dialog Yan Litynskij My i oni Mif o liberalah S 170 PDF PDF originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 7 lyutogo 2014 Poland s Foreign Minister Loses Power Struggle Quits Politburo originalu za 25 lyutogo 2014 Procitovano 7 lyutogo 2014 Kapellan soprotivleniya originalu za 5 chervnya 2021 Procitovano 2 listopada 2021 Poland New Leadership Team Shifts Focus to Economy P 4 5 PDF PDF originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 7 lyutogo 2014 More Of Polish Foreign Minister s Papers Received By Hoover Archives originalu za 13 veresnya 2016 Procitovano 15 travnya 2017 Hoover Archivists Musings Don t Mess with Cupid A Remembrance originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 7 lyutogo 2014 Ksiegarnia Internetowa POCZYTAJ pl How are you doing Mr Olszowski originalu za 27 sichnya 2018 Procitovano 15 travnya 2017 The New York Times Love Moves Ex Polish Leader From Warsaw to Rego Park May 20 1988 originalu za 9 bereznya 2014 Procitovano 30 veresnya 2017 Chernyj chetverg 2011 Czarny czwartek Janek Wisniewski padl 2015 04 02 u Wayback Machine Posilannya

Дата публікації:
Топ