Ларс Леві Лестадіус (швед. Lars Levi Læstadius) (1 жовтня 1800 — 21 лютого 1861) — видатний шведський засновник лестадіанства, рівайвелістського руху відродження християнської етики та моралі, одного з пієтистських напрямків у лютеранстві; проповідник, пастор і богослов. Його діяльність як проповідника була значною мірою пов'язана з саамським населенням північній Швеції.
Ларс Леві Лестадіус | |
---|---|
швед. Lars Levi Laestadius | |
Народився | 10 січня 1800[1][2][4] d, комуна Ар'єплуг, Норрботтен, Швеція[2] |
Помер | 21 лютого 1861[1][2][…](61 рік) d, Швеція[2] |
Країна | Швеція |
Діяльність | ботанік, птеридолог, письменник, священник, пастор, науковий ілюстратор |
Галузь | ботаніка, Рівайвелізм і Верба[5] |
Alma mater | Університет Уппсала (1825)[6] |
Знання мов | шведська[1][7], d, Мянкіелі і північносаамська |
Magnum opus | Лестадіанство |
Конфесія | Церква Швеції |
Родичі | d |
Брати, сестри | d і d[2] |
Нагороди | |
|
Лестадіус також відомий як ботанік, що зробив великий внесок у вивчення флори Північної Європи.
Біографія
Лестадіус народився у шведській Лапландії, під Ар’єплугом у західних гористих частинах графства Норрботтен, найпівнічнішого у Швеції. Його батько заробляв на життя полюванням, риболовлею та збиранням смоли. Сім'я жила бідно, але за допомогою зведеного брата, який був пастором, Ларс Леві поступив в Упсальський університет у 1820 році, де він показав відмінні результати в навчанні. Лестадіус виявляв великий інтерес до ботаніки та був призначений асистентом департаменту ботаніки, одночасно продовжуючи вивчення теології. У 1825 він був висвячений в сан лютеранського пастора Еріком Абрахамом Алмквістом, єпископом Гернесанда в лені Вестерноррланд.
Його перша парафія була в Ар’єплузі, де він став регіональним місіонером для округу Пітео. З 1826 до 1849 року він був вікарієм у парафії у шведській Лапландії, та згодом служив у парафії Паяла в Норрботтені - з 1849 року до кінця життя. Рідна мова Лестадіуса був шведська, але він також володів . Після року життя в Каресуандо він вивчив фінську та північносаамську мови. Він зазвичай проповідував фінською мовою, так як вона була найпоширенішою в регіоні, але при необхідності використовував для проповідей північносаамську та шведську мови.
Перед переїздом у Каресуандо він одружився з саамкою Брітою Кайсою Алстадіус. Разом вони виховували дванадцять дітей.
На додаток до своїх пасторським обов'язків він продовжував цікавитися ботанікою та написав велику кількість статей про рослини Лапландії. Він також взяв участь як ботанік у французькій дослідницькій експедиції на землю саамів (1838-1840). За запитом експедиції він також займався дослідженням , однак ця робота не була видана серед праць експедиції, і багато років вважалося, що рукопис Лестадіуса був втрачений. Заключна частина рукопису була виявлена тільки у 2001 році.
В 1844 у Лестадіус під час інспекційного туру в Оселе зустрів в Ємтланді жінку саамі по імені Мілла Клементсдоттер Феллінге. Вона належала до рівайвелістського руху, який очолював пастор Пер Брандела в парафії , муніципалітет Крамфорс, Онгерманланді. Вона розповіла Лестадіусу про своє навернення до живої віри. Це спричинило сильне враження на Лестадіуса. Після цього він пережив духовний досвід отримання прощення за свої гріхи, що стало надихаючим фактором його пасторської діяльності.
Коли Лестадіус прибув у Каресуандо, він зіткнувся з проблемою повального алкоголізму місцевих жителів. У своїх проповідях пастор почав різко висловлюватися про гріх алкоголізму. Його проповіді послужили початком в Лапландії. Траплялося, що після них місцеві винокури перекидали свої чани з брагою і каялися. На теперішній час лестадіани - радикальні противники алкоголю.
Для зміцнення своєї позиції Лестадіус вирішив стати пробстом в окрузі Паяла. Щоб отримати цю посаду, йому було необхідно скласти додаткові іспити в Гернесанді, що він і зробив. У результаті у 1849 році він став пробстом у Паялі та інспектором лапландських парафій.
Однак радикальна проповідь християнської етики та моралі Лестадіуса разом з його способом виявлення гріхів прихожан викликали опір у Паялі, тому єпископ у 1853 році вирішив, що там повинні проводитися двоє різних зібрань - одне для послідовників Лестадіуса та інше для решти жителів округу. Можна сказати, що в цей момент лестадіанство стало самостійним рухом. Разом з тим, на відміну від багатьох інших рівайвелістських рухів, лестадіанство ніколи не відмежовувалося від Церкви Швеції. Подібна ситуація зберігається і досі: ультра-консервативні громади лестадіан формально входять у ліберальні лютеранські церковні деномінації Скандинавії.
Лестадіус помер у 1861 році.
На даний час лестадіанства дотримуються близько 200 тисяч осіб у Фінляндії, Швеції, Норвегії, США та інших країнах.
Ботаніка
Лестадіус здійснив свою першу ботанічну поїздку ще будучи студентом. Згодом Шведська королівська академія наук надала йому кошти для поїздки до Сконе та шведську Лапландію, щоб вивчити та зробити малюнки рослин, які потім повинні були використовуватися в роботі з флори Швеції.
Його заслуги в галузі ботаніки отримали міжнародне визнання: він був членом ботанічного товариства Единбурга та [sv].
Почесті
На честь Лестадіуса названі наступні ботанічні таксони:
- рід Kunth ex (1832) [syn. Lestadia Spach (1841)], невеликий рід родини Айстрові (Складноцвіті), який складається з п'яти видів;
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Lars Levi Læstadius — 1917.
- SNAC — 2010.
- Lars Levi Laestadius — SLS.
- https://nhm2.uio.no/botanisk/nbf/laestadius/laestadiusmanus.htm
- http://nhm2.uio.no/botanisk/nbf/laestadius/laestadiusmanus.htm
- CONOR.Sl
- IPNI, Laest.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 23 жовтня 2014.
- Laestadia [ 15 травня 2013 у Wayback Machine.]: інформація у базі даних The Plant List.(англ.)(Перевірено 13 лютого 2012)
Посилання
- Лестадіиус — рівайвеліст та ботанік [ 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- mahepoko/lars/lars.htm Ларс Леві Лестадіус та Пробудження у Лапландії[недоступне посилання з квітня 2019]
- Проповіді Лестадіуса [ 16 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)(швед.)
Джерела
- Olle Franzen, Naturalhistorikern Lars Levi Laestadius, Tornedalica 15 (Lulea, 1973), 5-15.
- Granmo Alfred. Botanikeren Lars Levi Læstadius («Ботанік Ларс Леві Лестадіус»). — 2000.
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lars Levi Lestadius shved Lars Levi Laestadius 1 zhovtnya 1800 21 lyutogo 1861 vidatnij shvedskij zasnovnik lestadianstva rivajvelistskogo ruhu vidrodzhennya hristiyanskoyi etiki ta morali odnogo z piyetistskih napryamkiv u lyuteranstvi propovidnik pastor i bogoslov Jogo diyalnist yak propovidnika bula znachnoyu miroyu pov yazana z saamskim naselennyam pivnichnij Shveciyi Lars Levi Lestadiusshved Lars Levi LaestadiusNarodivsya10 sichnya 1800 1800 01 10 1 2 4 d komuna Ar yeplug Norrbotten Shveciya 2 Pomer21 lyutogo 1861 1861 02 21 1 2 61 rik d Shveciya 2 Krayina ShveciyaDiyalnistbotanik pteridolog pismennik svyashennik pastor naukovij ilyustratorGaluzbotanika Rivajvelizm i Verba 5 Alma materUniversitet Uppsala 1825 6 Znannya movshvedska 1 7 d Myankieli i pivnichnosaamskaMagnum opusLestadianstvoKonfesiyaCerkva ShveciyiRodichidBrati sestrid i d 2 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiLaest ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Lars Levi Lestadius Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI Lestadius takozh vidomij yak botanik sho zrobiv velikij vnesok u vivchennya flori Pivnichnoyi Yevropi BiografiyaLestadius narodivsya u shvedskij Laplandiyi pid Ar yeplugom u zahidnih goristih chastinah grafstva Norrbotten najpivnichnishogo u Shveciyi Jogo batko zaroblyav na zhittya polyuvannyam ribolovleyu ta zbirannyam smoli Sim ya zhila bidno ale za dopomogoyu zvedenogo brata yakij buv pastorom Lars Levi postupiv v Upsalskij universitet u 1820 roci de vin pokazav vidminni rezultati v navchanni Lestadius viyavlyav velikij interes do botaniki ta buv priznachenij asistentom departamentu botaniki odnochasno prodovzhuyuchi vivchennya teologiyi U 1825 vin buv visvyachenij v san lyuteranskogo pastora Erikom Abrahamom Almkvistom yepiskopom Gernesanda v leni Vesternorrland Jogo persha parafiya bula v Ar yepluzi de vin stav regionalnim misionerom dlya okrugu Piteo Z 1826 do 1849 roku vin buv vikariyem u parafiyi u shvedskij Laplandiyi ta zgodom sluzhiv u parafiyi Payala v Norrbotteni z 1849 roku do kincya zhittya Ridna mova Lestadiusa buv shvedska ale vin takozh volodiv Pislya roku zhittya v Karesuando vin vivchiv finsku ta pivnichnosaamsku movi Vin zazvichaj propoviduvav finskoyu movoyu tak yak vona bula najposhirenishoyu v regioni ale pri neobhidnosti vikoristovuvav dlya propovidej pivnichnosaamsku ta shvedsku movi Lestadius chitaye propovid saamam Kartina 1840 roku francuzkogo hudozhnika Pered pereyizdom u Karesuando vin odruzhivsya z saamkoyu Britoyu Kajsoyu Alstadius Razom voni vihovuvali dvanadcyat ditej Na dodatok do svoyih pastorskim obov yazkiv vin prodovzhuvav cikavitisya botanikoyu ta napisav veliku kilkist statej pro roslini Laplandiyi Vin takozh vzyav uchast yak botanik u francuzkij doslidnickij ekspediciyi na zemlyu saamiv 1838 1840 Za zapitom ekspediciyi vin takozh zajmavsya doslidzhennyam odnak cya robota ne bula vidana sered prac ekspediciyi i bagato rokiv vvazhalosya sho rukopis Lestadiusa buv vtrachenij Zaklyuchna chastina rukopisu bula viyavlena tilki u 2001 roci V 1844 u Lestadius pid chas inspekcijnogo turu v Osele zustriv v Yemtlandi zhinku saami po imeni Milla Klementsdotter Fellinge Vona nalezhala do rivajvelistskogo ruhu yakij ocholyuvav pastor Per Brandela v parafiyi municipalitet Kramfors Ongermanlandi Vona rozpovila Lestadiusu pro svoye navernennya do zhivoyi viri Ce sprichinilo silne vrazhennya na Lestadiusa Pislya cogo vin perezhiv duhovnij dosvid otrimannya proshennya za svoyi grihi sho stalo nadihayuchim faktorom jogo pastorskoyi diyalnosti Lars Levi Lestadius zvertayetsya do narodu Live krilo vivtarya u cerkvi Yukkas yarvi 20 km na shid vid Kiruni Robota hudozhnika sv Koli Lestadius pribuv u Karesuando vin zitknuvsya z problemoyu povalnogo alkogolizmu miscevih zhiteliv U svoyih propovidyah pastor pochav rizko vislovlyuvatisya pro grih alkogolizmu Jogo propovidi posluzhili pochatkom v Laplandiyi Traplyalosya sho pislya nih miscevi vinokuri perekidali svoyi chani z bragoyu i kayalisya Na teperishnij chas lestadiani radikalni protivniki alkogolyu Dlya zmicnennya svoyeyi poziciyi Lestadius virishiv stati probstom v okruzi Payala Shob otrimati cyu posadu jomu bulo neobhidno sklasti dodatkovi ispiti v Gernesandi sho vin i zrobiv U rezultati u 1849 roci vin stav probstom u Payali ta inspektorom laplandskih parafij Odnak radikalna propovid hristiyanskoyi etiki ta morali Lestadiusa razom z jogo sposobom viyavlennya grihiv prihozhan viklikali opir u Payali tomu yepiskop u 1853 roci virishiv sho tam povinni provoditisya dvoye riznih zibran odne dlya poslidovnikiv Lestadiusa ta inshe dlya reshti zhiteliv okrugu Mozhna skazati sho v cej moment lestadianstvo stalo samostijnim ruhom Razom z tim na vidminu vid bagatoh inshih rivajvelistskih ruhiv lestadianstvo nikoli ne vidmezhovuvalosya vid Cerkvi Shveciyi Podibna situaciya zberigayetsya i dosi ultra konservativni gromadi lestadian formalno vhodyat u liberalni lyuteranski cerkovni denominaciyi Skandinaviyi Lestadius pomer u 1861 roci Na danij chas lestadianstva dotrimuyutsya blizko 200 tisyach osib u Finlyandiyi Shveciyi Norvegiyi SShA ta inshih krayinah BotanikaLestadius zdijsniv svoyu pershu botanichnu poyizdku she buduchi studentom Zgodom Shvedska korolivska akademiya nauk nadala jomu koshti dlya poyizdki do Skone ta shvedsku Laplandiyu shob vivchiti ta zrobiti malyunki roslin yaki potim povinni buli vikoristovuvatisya v roboti z flori Shveciyi Jogo zaslugi v galuzi botaniki otrimali mizhnarodne viznannya vin buv chlenom botanichnogo tovaristva Edinburga ta sv Pochesti Na chest Lestadiusa nazvani nastupni botanichni taksoni rid Kunth ex 1832 syn Lestadia Spach 1841 nevelikij rid rodini Ajstrovi Skladnocviti yakij skladayetsya z p yati vidiv vidi Rupr syn Poa laestadii Rupr rodina Zlaki Holmb rodina Osokovi rodina Gvozdichni rodina Onagrovi Papaver laestadianum rodina MakoviPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Lars Levi Laestadius 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 SNAC 2010 d Track Q29861311 Lars Levi Laestadius SLS d Track Q769544d Track Q10429758 https nhm2 uio no botanisk nbf laestadius laestadiusmanus htm http nhm2 uio no botanisk nbf laestadius laestadiusmanus htm CONOR Sl d Track Q16744133 IPNI Laest Arhiv originalu za 27 veresnya 2015 Procitovano 23 zhovtnya 2014 Laestadia 15 travnya 2013 u Wayback Machine informaciya u bazi danih The Plant List angl Perevireno 13 lyutogo 2012 PosilannyaLestadiius rivajvelist ta botanik 9 zhovtnya 2014 u Wayback Machine mahepoko lars lars htm Lars Levi Lestadius ta Probudzhennya u Laplandiyi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Propovidi Lestadiusa 16 zhovtnya 2021 u Wayback Machine angl shved DzherelaOlle Franzen Naturalhistorikern Lars Levi Laestadius Tornedalica 15 Lulea 1973 5 15 Granmo Alfred Botanikeren Lars Levi Laestadius Botanik Lars Levi Lestadius 2000 Ce nezavershena stattya pro biologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi