«День опричника» — антиутопічний сатиричний роман російського письменника Володимира Сорокіна, написаний в 2006 і виданий в 2010 році. Книга, за задумом письменника, сатирично змальовує долю, яка чекає Росію у разі продовження поточного політичного курсу. Крім російської, книга була видана ще 6-ма мовами. У 2013 році роман номінувався на Міжнародну Букерівську премію.
Обкладинка українського видання | |
Автор | Володимир Сорокін |
---|---|
Країна | Росія |
Мова | російська мова |
Серія | Карта світу |
Жанр | антиутопічний сатиричний роман |
Видавництво | Фоліо |
Видано | 2010 |
Перекладач(і) | Олександр Ушкалов |
Сторінок | 186 |
ISBN | 978-966-035-134-9 |
Роман присвячений відомому опричнику Малюті Скуратову. Дія книги відбувається у Росії 2028 року, відгородженій від решти світу Великою Російською Стіною. У країні відновлено самодержавство, процвітають ксенофобія, протекціонізм, лубочно-квасний патріотизм і всевладдя каральних органів, що творять постійні репресії, а єдиними джерелами доходу країни, що нічого не виробляє, є продаж природного газу і побори з транзиту китайських товарів до Європи. Сюжет описує один день з життя опричника Андрія Ком'яги. Лицемірно носячи образ борця за високу мораль і патріота, опричник здійснює аморальні чи просто негідні вчинки, що стали нормою в Росії майбутнього.
Сюжет
Андрій Ком'яга — високопоставлений опричник, він живе в московському маєтку («теремі») з прислугою, відібраному в «ворогів народу». На службу їздить на мерседесі («мерині»), з прив'язаними до бампера символами давніх опричників — мітлою і собачою головою. Для опричників виділено окрему смугу дорожнього руху.
Одного зимового ранку Андрій має завдання — вчинити розправу над «стовбовим дворянином» Іваном Куніциним, оголошеним зрадником. В того велика охорона, опричники домовляються виставити на бій свого бійця Погоду проти найсильнішого охоронця. Погода перемагає, охоронці відступають, опричники отримують наказ знищити маєток Куніцина. Загін Ком'яги викрадає дітей дворянина, його самого вбивать, дружину ґвалтують, а будинок спалюють з вогнеметів, про що згодом доповідають своєму начальнику Баті. Потім вони вирушають у Кремль, якому повернено давнє біле оформлення стін. Там опричники відвідують Успенський собор і моляться за відпущення гріхів. Ком'яга виконує обов'язки цензора навіть при тому, що на всю Росію лишилося трохи більше сотні письменників і три газети. Ком'яга відвідує ворожку, в якої запитує про майбутнє Росії; вона відповідає, що з Росією буде «нічого». Він міркує про те, які повинні бути книги та пісні, побіжно згадуючи історію. Йому доводиться встряти в конфлікт з митниками, що давно ворогують з опричниками, та думати де знайти лазівку в законах транзиту китайських товарів. Один з його підлеглих виявляється надто завзятим, Ком'яга планує його «погасити».
Під кінець дня Ком'яга разом з іншими опричниками відвідує вечерю в цариці. Там же присутні різні високопосадовці, з-поміж них торговий представник України Стефан Голобородько. Присутні, сп'янівши, журяться, що все в країні китайське, проте тост за царя звеселяє їх. Потім опричників запрошують в баню, де дізнаються, що Андрій Урусов, зять царя, потрапив у немилість. Ком'яга приймає наркотик і бере участь в гомосексуальній оргії опричників, наостанок кажучи, як мудро зробив цар, придумавши так укріплювати товариський дух опричників. Але лишається ще одне завдання — молоді опричники за наказом Баті убивають ножами Урусова. Ком'яга задумується чому цю справу не доручили його загону, побоюючись, що втрачає довіру.
Ком'яга отямлюється рано вранці вдома, куди його привезли п'яним. Він тішиться, що робить потрібну державі справу та закінчує монолог словами: «А поки жива опричина, жива і Росія. І слава Богу».
Інтерпретації
«День опричника» не був першим романом, де майбутнє Росії зображено як повернення до середньовічного ладу. Зокрема, така спроба була в романі Тетяни Толстої «Кись». «День опричника» Стівен Коткін — професор Прінстонського університету, охарактеризував як ілюстрацію повного зрощення державних і кримінальних структур в путінській Росії.
Російський і американський культуролог Борис Парамонов відгукнувся, що в фільмі Сергія Ейзенштейна «Іван Грозний» (1945, 1958) опричнина «…чоловічий монастир, в якому справляють чорні гомосексуальні меси. Цей образ підхоплює у нього Сорокін, даючи ще одну загальнокультурну російську проєкцію своїй мабуть новаторській, але такий, по суті, традиційній російської книзі». Також він підкреслив: «Пам'ятаю, читаючи вперше „День опричника“, я не міг не помітити певної схожості цього твору зі знаменитим солженіцинським — „Одним днем Івана Денисовича“ (це ж відзначив і рецензент англійського видання). Той же композиційно-оповідний прийом: робочий день з підйому до відбою — як би не різнилися ці дні за змістовим своїм наповненням».
На думку російського філолога Олександра Кубасова, Сорокін бачить історію циклічною, а оприччину — архетиповою, а тому вічною. Таким чином, письменник стверджує про органічність для російської історії тоталітарного устрою. В цьому його відмінність від Михайла Салтикова-Щедріна, на якого Сорокін посилається. Салтиков-Щедрін бачив самодержавну Росію такою, що віджила свій час і повинна бути замінена іншим ладом. Сорокін же описує її не кінцем розвитку російського суспільства, а станом, з якого немає виходу.
Дмитро Десятерик у газеті «День» написав з приводу російського вторгнення в Україну 2022 року, що «Антиутопія Сорокіна є видумкою лише в тому, що стосується антуражу; термінологія, костюми й стиль мовлення можуть бути різні, але цар і опричнина — по суті завжди одні й ті самі. Бо ця взаємно закохана парочка власне і є головною опорою російської державності. Цар наказує, опричник виконує […] Упирі знають, що програють. І тому намагаються забрати якомога більше життів, перекреслити якомога більше надій».
З того ж приводу сам автор, Володимир Сорокін, відгукнувся: «Парадоксально, але принцип російської влади за останніх п'ять століть навіть віддалено не змінився. Я вважаю це за головну трагедію нашої країни». Письменник підкреслив, що його антиутопія збулася: «Ідеологія Путінізму дуже еклектична; в ньому повага до радянського сусідить з феодальною етикою, Ленін ділить ложе з Царською Росією та Російським Православним Християнством». Як сподівається Сорокін, «А він [Путінізм] обов'язково впаде, напад на вільну Україну — це початок кінця», тому що «хоче нового Середньовіччя, корупції, брехні та зневажання людських свобод. Тому що він минуле».
Продовження
З наступної книги автора, яку було опубліковано у 2008 році, продовження роману — збірки «Цукровий Кремль», стає відомо, що до весни 2028 року запаси природного газу вже вичерпані і країну чекають важкі соціальні потрясіння. У ході палацового перевороту гине і головний герой роману.
Видання українською
- Сорокін Володимир. День опричника / пер. з рос. Олександр Ушкалов. Фоліо, 2010. 192 с. ISBN: 978-966-03-5134-9
Див. також
Примітки
- . srkn.ru. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
- (рос.). Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
- . Радио Свобода (рос.). Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
- Володимира Сорокіна номінували на міжнародного «Букера» [ 12 січня 2014 у Wayback Machine.], Lenta.ru, 13 січня 2013
- . cyberleninka.ru. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
- . Сторінку не знайдено (укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 4 березня 2022.
- . Discours (рос.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 4 березня 2022.
- (укр.). ISBN . Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
Це незавершена стаття про книгу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Den oprichnika antiutopichnij satirichnij roman rosijskogo pismennika Volodimira Sorokina napisanij v 2006 i vidanij v 2010 roci Kniga za zadumom pismennika satirichno zmalovuye dolyu yaka chekaye Rosiyu u razi prodovzhennya potochnogo politichnogo kursu Krim rosijskoyi kniga bula vidana she 6 ma movami U 2013 roci roman nominuvavsya na Mizhnarodnu Bukerivsku premiyu Den oprichnika Obkladinka ukrayinskogo vidannyaAvtorVolodimir SorokinKrayina RosiyaMovarosijska movaSeriyaKarta svituZhanrantiutopichnij satirichnij romanVidavnictvoFolioVidano2010Perekladach i Oleksandr UshkalovStorinok186ISBN978 966 035 134 9 Roman prisvyachenij vidomomu oprichniku Malyuti Skuratovu Diya knigi vidbuvayetsya u Rosiyi 2028 roku vidgorodzhenij vid reshti svitu Velikoyu Rosijskoyu Stinoyu U krayini vidnovleno samoderzhavstvo procvitayut ksenofobiya protekcionizm lubochno kvasnij patriotizm i vsevladdya karalnih organiv sho tvoryat postijni represiyi a yedinimi dzherelami dohodu krayini sho nichogo ne viroblyaye ye prodazh prirodnogo gazu i pobori z tranzitu kitajskih tovariv do Yevropi Syuzhet opisuye odin den z zhittya oprichnika Andriya Kom yagi Licemirno nosyachi obraz borcya za visoku moral i patriota oprichnik zdijsnyuye amoralni chi prosto negidni vchinki sho stali normoyu v Rosiyi majbutnogo SyuzhetAndrij Kom yaga visokopostavlenij oprichnik vin zhive v moskovskomu mayetku teremi z prislugoyu vidibranomu v vorogiv narodu Na sluzhbu yizdit na mersedesi merini z priv yazanimi do bampera simvolami davnih oprichnikiv mitloyu i sobachoyu golovoyu Dlya oprichnikiv vidileno okremu smugu dorozhnogo ruhu Odnogo zimovogo ranku Andrij maye zavdannya vchiniti rozpravu nad stovbovim dvoryaninom Ivanom Kunicinim ogoloshenim zradnikom V togo velika ohorona oprichniki domovlyayutsya vistaviti na bij svogo bijcya Pogodu proti najsilnishogo ohoroncya Pogoda peremagaye ohoronci vidstupayut oprichniki otrimuyut nakaz znishiti mayetok Kunicina Zagin Kom yagi vikradaye ditej dvoryanina jogo samogo vbivat druzhinu gvaltuyut a budinok spalyuyut z vognemetiv pro sho zgodom dopovidayut svoyemu nachalniku Bati Potim voni virushayut u Kreml yakomu poverneno davnye bile oformlennya stin Tam oprichniki vidviduyut Uspenskij sobor i molyatsya za vidpushennya grihiv Kom yaga vikonuye obov yazki cenzora navit pri tomu sho na vsyu Rosiyu lishilosya trohi bilshe sotni pismennikiv i tri gazeti Kom yaga vidviduye vorozhku v yakoyi zapituye pro majbutnye Rosiyi vona vidpovidaye sho z Rosiyeyu bude nichogo Vin mirkuye pro te yaki povinni buti knigi ta pisni pobizhno zgaduyuchi istoriyu Jomu dovoditsya vstryati v konflikt z mitnikami sho davno voroguyut z oprichnikami ta dumati de znajti lazivku v zakonah tranzitu kitajskih tovariv Odin z jogo pidleglih viyavlyayetsya nadto zavzyatim Kom yaga planuye jogo pogasiti Pid kinec dnya Kom yaga razom z inshimi oprichnikami vidviduye vecheryu v carici Tam zhe prisutni rizni visokoposadovci z pomizh nih torgovij predstavnik Ukrayini Stefan Goloborodko Prisutni sp yanivshi zhuryatsya sho vse v krayini kitajske prote tost za carya zveselyaye yih Potim oprichnikiv zaproshuyut v banyu de diznayutsya sho Andrij Urusov zyat carya potrapiv u nemilist Kom yaga prijmaye narkotik i bere uchast v gomoseksualnij orgiyi oprichnikiv naostanok kazhuchi yak mudro zrobiv car pridumavshi tak ukriplyuvati tovariskij duh oprichnikiv Ale lishayetsya she odne zavdannya molodi oprichniki za nakazom Bati ubivayut nozhami Urusova Kom yaga zadumuyetsya chomu cyu spravu ne doruchili jogo zagonu poboyuyuchis sho vtrachaye doviru Kom yaga otyamlyuyetsya rano vranci vdoma kudi jogo privezli p yanim Vin tishitsya sho robit potribnu derzhavi spravu ta zakinchuye monolog slovami A poki zhiva oprichina zhiva i Rosiya I slava Bogu Interpretaciyi Den oprichnika ne buv pershim romanom de majbutnye Rosiyi zobrazheno yak povernennya do serednovichnogo ladu Zokrema taka sproba bula v romani Tetyani Tolstoyi Kis Den oprichnika Stiven Kotkin profesor Prinstonskogo universitetu oharakterizuvav yak ilyustraciyu povnogo zroshennya derzhavnih i kriminalnih struktur v putinskij Rosiyi Rosijskij i amerikanskij kulturolog Boris Paramonov vidguknuvsya sho v filmi Sergiya Ejzenshtejna Ivan Groznij 1945 1958 oprichnina cholovichij monastir v yakomu spravlyayut chorni gomoseksualni mesi Cej obraz pidhoplyuye u nogo Sorokin dayuchi she odnu zagalnokulturnu rosijsku proyekciyu svoyij mabut novatorskij ale takij po suti tradicijnij rosijskoyi knizi Takozh vin pidkresliv Pam yatayu chitayuchi vpershe Den oprichnika ya ne mig ne pomititi pevnoyi shozhosti cogo tvoru zi znamenitim solzhenicinskim Odnim dnem Ivana Denisovicha ce zh vidznachiv i recenzent anglijskogo vidannya Toj zhe kompozicijno opovidnij prijom robochij den z pidjomu do vidboyu yak bi ne riznilisya ci dni za zmistovim svoyim napovnennyam Na dumku rosijskogo filologa Oleksandra Kubasova Sorokin bachit istoriyu ciklichnoyu a oprichchinu arhetipovoyu a tomu vichnoyu Takim chinom pismennik stverdzhuye pro organichnist dlya rosijskoyi istoriyi totalitarnogo ustroyu V comu jogo vidminnist vid Mihajla Saltikova Shedrina na yakogo Sorokin posilayetsya Saltikov Shedrin bachiv samoderzhavnu Rosiyu takoyu sho vidzhila svij chas i povinna buti zaminena inshim ladom Sorokin zhe opisuye yiyi ne kincem rozvitku rosijskogo suspilstva a stanom z yakogo nemaye vihodu Dmitro Desyaterik u gazeti Den napisav z privodu rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 2022 roku sho Antiutopiya Sorokina ye vidumkoyu lishe v tomu sho stosuyetsya anturazhu terminologiya kostyumi j stil movlennya mozhut buti rizni ale car i oprichnina po suti zavzhdi odni j ti sami Bo cya vzayemno zakohana parochka vlasne i ye golovnoyu oporoyu rosijskoyi derzhavnosti Car nakazuye oprichnik vikonuye Upiri znayut sho prograyut I tomu namagayutsya zabrati yakomoga bilshe zhittiv perekresliti yakomoga bilshe nadij Z togo zh privodu sam avtor Volodimir Sorokin vidguknuvsya Paradoksalno ale princip rosijskoyi vladi za ostannih p yat stolit navit viddaleno ne zminivsya Ya vvazhayu ce za golovnu tragediyu nashoyi krayini Pismennik pidkresliv sho jogo antiutopiya zbulasya Ideologiya Putinizmu duzhe eklektichna v nomu povaga do radyanskogo susidit z feodalnoyu etikoyu Lenin dilit lozhe z Carskoyu Rosiyeyu ta Rosijskim Pravoslavnim Hristiyanstvom Yak spodivayetsya Sorokin A vin Putinizm obov yazkovo vpade napad na vilnu Ukrayinu ce pochatok kincya tomu sho hoche novogo Serednovichchya korupciyi brehni ta znevazhannya lyudskih svobod Tomu sho vin minule ProdovzhennyaZ nastupnoyi knigi avtora yaku bulo opublikovano u 2008 roci prodovzhennya romanu zbirki Cukrovij Kreml staye vidomo sho do vesni 2028 roku zapasi prirodnogo gazu vzhe vicherpani i krayinu chekayut vazhki socialni potryasinnya U hodi palacovogo perevorotu gine i golovnij geroj romanu Vidannya ukrayinskoyuSorokin Volodimir Den oprichnika per z ros Oleksandr Ushkalov Folio 2010 192 s ISBN 978 966 03 5134 9Div takozhOdin den Ivana DenisovichaPrimitki srkn ru Arhiv originalu za 28 chervnya 2021 Procitovano 28 chervnya 2021 ros Arhiv originalu za 28 chervnya 2021 Procitovano 28 chervnya 2021 Radio Svoboda ros Arhiv originalu za 28 chervnya 2021 Procitovano 28 chervnya 2021 Volodimira Sorokina nominuvali na mizhnarodnogo Bukera 12 sichnya 2014 u Wayback Machine Lenta ru 13 sichnya 2013 cyberleninka ru Arhiv originalu za 28 chervnya 2021 Procitovano 28 chervnya 2021 Storinku ne znajdeno ukr Arhiv originalu za 1 grudnya 2021 Procitovano 4 bereznya 2022 Discours ros Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2021 Procitovano 4 bereznya 2022 ukr ISBN 978 966 03 5134 9 Arhiv originalu za 28 chervnya 2021 Procitovano 28 chervnya 2021 Ce nezavershena stattya pro knigu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi