Мова про себе в третій особі

Мова про себе в третій особі (також «іллеїзм», від вказівного займенника лат. ille, «той», більш віддалений від мовця) — самоназва (з використанням граматичних виразів третьої особи. Наприклад, у Шекспіра Юлій Цезар завжди згадує себе в третій особі: «не може Цезар бути несправедливим»

В літературі

В античності

В античній літературі існувала традиція, в якій автор (наприклад, Гомер) називав себе у творі по імені. До V століття до н. е. така форма самоназви збереглася переважно в роботах грецьких істориків: Гекатея, Антіоха, Геродота, Фукідіда.

Фахівці наводять багато пояснень використання самоназви в третій особі античними авторами: самовихваляння у Цезаря («Записки про Галльську війну») і Ксенофонта (Ксенофонт навіть намагався приховати своє авторство, щоб звучати більш правдоподібно при описі власних успіхів), демонстрація об'єктивності та наукового стилю у Фукідіда (Іон Хіоський записував свої плітки в першій особі), закріплення свого авторства («Фукідід афінянин описав...»). Успішне використання самоназви в третій особі у Фукідіда і Ксенофонта продемонструвало потенціал прийому для створення у читача відчуття неупередженого оповідання.

У IV столітті до н. е. ритор Ісократ у своїх працях говорить від третьої особи, щоб створити ілюзію, що його поради передаються безпосередньо від вчителя учням. Полібій, слідуючи Фукидиду, говорить про себе в третій особі, щоб заявити про авторство, підкреслити неупередженість і дистанціюватися від себе самого як учасника подій.

Юлій Цезар, на відміну від інших відомих авторів античності, говорив про себе в третій особі і в побуті, так що його вибір в Записках, можливо, відбивав і просто звичку. Йосип Флавій в «Юдейській війні» пише про себе в третій особі, а в автобіографічній «Життя» вживає виключно займенник «я», що можна пояснити наслідуванням Фукидиду в історичному трактаті.

В Біблії

Старий Завіт

Новий завіт

В сучасній літературі

У наукових роботах вчені іноді називають себе «автор», щоб уникнути використання займенника «я».

В індуїзмі

У деяких напрямах індуїзму так можуть виражатися святі, містики і просвітлені (такі, наприклад, як ^[en] і ^[en]); це пов'язано з характерною для східної філософії ідеєю «відмови від его».

У повсякденному мовленні

Розмова про себе в третій особі характерний для дитячої мови і триває зазвичай до кризи трьох років, коли дитина починає усвідомлювати себе як особистість. Дорослі, розмовляючи з маленькими дітьми, теж вдаються до оборотами типу «Тато сказав, що...» з метою бути краще зрозумілими.

Дорослі в повсякденній мові рідко виражаються таким чином (для американської англійської як приклад зазвичай наводиться Боб Доул: «Коли президент буде готовий розміщувати [систему озброєнь], Боб Доул буде готовий вести бій [за нього] у Сенаті»).

У буденній свідомості ця риса часто асоціюється з егоцентризмом і нарцисизмом; в той же час, вона може означати і протилежне: самоіронію, схильність дивитися на себе «з боку» і не цілком серйозне ставлення до себе, а також деяку .

Примітки

1. В русской лингвистике словом «иллеизм» обычно обозначают другое понятие, см.
2. Л. Пинский. «Шекспир». Глава пятая. От хроник к трагедиям [ 16 травня 2017 у Wayback Machine.]. М.: Издательство «Художественная литература», 1971.
3. Элледж, 2015.
4. [1]
5. . bhagavan-ramana.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 7 жовтня 2015.
6. . Архів оригіналу за 22 жовтня 2015. Процитовано 10 квітня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
7. Дахалаева Е. Ч. Лингвистический статус 3-го лица в рамках категории лица [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]. // Современные проблемы науки и образования. 2013. № 1.
8. [2]
9. . Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 10 квітня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
10. . Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 10 квітня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Література

• Дахалаева Е. Ч. Лингвистический статус 3-го лица в рамках категории лица [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]. // Современные проблемы науки и образования. 2013. № 1.
• Arul Mishra, Himanshu Mishra, and Oscar Moreno (2013), Illeism and Decision Making [ 21 березня 2020 у Wayback Machine.], in NA — Advances in Consumer Research Volume 41, eds. Simona Botti and Aparna Labroo, Duluth, MN : Association for Consumer Research.
• Elledge, Ervin Roderick. {{{Заголовок}}}. (англ.)