Парка нці у минулому Парканський Парканськ Іванівка село в Україні у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського ра

Парка́нці (у минулому — Парканський, Парканськ, Іванівка) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 101 особу. Належить до Чобручанського старостинського округу.

село Парканці

Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Роздільнянський район
Громада	Роздільнянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA51140130400039785
Облікова картка	Парканці
Основні дані
Засноване	1856
Перша згадка	1856 (168 років)
Населення	▲ 101 (01.01.2018)
Площа	0,982 км²
Густота населення	138,48 осіб/км²
Поштовий індекс	67426
Телефонний код	+380 4853
Географічні дані
Географічні координати	46°56′27″ пн. ш. 30°02′47″ сх. д. / 46.94083° пн. ш. 30.04639° сх. д. / 46.94083; 30.04639Координати: 46°56′27″ пн. ш. 30°02′47″ сх. д. / 46.94083° пн. ш. 30.04639° сх. д. / 46.94083; 30.04639
Середня висота над рівнем моря	153 м
Найближча залізнична станція	Надія


Місцева влада
Адреса ради	67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Карта
Парканці
Парканці
Мапа

Парканці у Вікісховищі

Історія

У 1856 році на Парканському хуторі поміщика Гаюса було 25 дворів.

На 1859 рік у власницькому хуторі Парканці 1-го стану (станова квартира — містечко Понятівка) Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Чабанці, було 42 двори, у яких мешкало 196 чоловіків і 202 жінки.

В 1887 році на хуторі Парканський Ново-Петрівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 425 чоловіків та 309 жінок.

Станом на 20 серпня 1892 року при хуторі Парканськ (Іванівка) 1-го стану були землеволодіння (2551 десятина, 1876 сажнів) Гаюса Костянтина Івановича (спадковий дворянин).

У 1896 році в Парканському селищі Ново-Петровської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Свиній, було 103 двори, у яких мешкало 306 людей (150 чоловік і 156 жінок). В населеному пункті була лавка та корчма.

На 1 січня 1906 року на хуторі Парканський (Парканці) Тираспольського повіту Херсонської губернії, який розташований на рівнині біля відвершку балки Чабанки, були десятинники при економії Е. Клодт фон-Юргенсбург; проживали німці й малороси; існували колодязі, став; 45 дворів, в яких мешкало 366 людей (188 чоловіків і 178 жінок).

В 1916 році на хуторі Парканці Новопетровської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 114 людей (52 чоловіка і 62 жінки).

Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Парканці Понятівської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 48 домогосподарств. Для 23 домогосподарів рідною мовою була російська, 14 — українська, 9 — німецька, 1 — болгарська, 1 — інша. В селищі 262 людини наявного населення (124 чоловіка і 138 жінок). Родина домогосподаря: 119 чоловіків та 136 жінок (родичів: 1 і 1; наймані робітники: 4 й 1 відповідно). Тимчасово відсутні — 9 чоловіків (солдати Червоної Армії).

Станом на 1 вересня 1946 року село було в складі Шевченківської сільської ради.

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Старостинської сільради.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 103 особи, з яких 48 чоловіків та 55 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 104 особи.

2010 — 97 осіб;

2011 — 97 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	81,73 %
молдовська	11,54 %
російська	6,73 %

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.
. map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. – Київ: Академперіодика, 2009. – С. 57.
XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 141.(рос.)
Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 16.(рос.)
Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 6.(рос.)
Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 375.(рос.)
Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи. — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 123.(рос.)
Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 315.(рос.)
Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 30-31.(рос.)
Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
. rozdilna-rada.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 7 січня 2021.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.

Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.

[2] . map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.

[3] Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. – Київ: Академперіодика, 2009. – С. 57.

[4] XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 141.(рос.)

[5] Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 16.(рос.)

[6] Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 6.(рос.)

[7] Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 375.(рос.)

[8] Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи. — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 123.(рос.)

[9] Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 315.(рос.)

[10] Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 30-31.(рос.)

[11] Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.

[населення_1989-12] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.

[населення_2001-13] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.

[14] . rozdilna-rada.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 7 січня 2021.

[населення_2001_мова-15] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.