Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Німецьке економічне диво (також Західнонімецьке економічне диво і Рейнське чудо; нім. Wirtschaftswunder) — це швидка реконструкція та розвиток економік Західної Німеччини та Австрії після Другої світової війни (прийняття соціальної ринкової економіки, заснованої на ордолібералізмі). Вираз, що стосується цього явища, вперше було використано The Times у 1950 році.
Починаючи із заміни рейхсмарки на німецьку марку в 1948 році як законного платіжного засобу (шиллінг був подібним чином відновлений в Австрії), тривала ера низької інфляції та швидкого промислового зростання перебувала під наглядом уряду на чолі з канцлером Західної Німеччини Конрадом Аденауером і його міністр економіки Людвіг Ерхард, який увійшов в історію як «батько західнонімецького економічного дива». В Австрії ефективна трудова практика призвела до подібного періоду економічного зростання.
Епоха економічного зростання підняла Західну Німеччину та Австрію з повного воєнного спустошення до розвинених країн сучасної Європи. На момент заснування Європейського спільного ринку в 1957 році економічне зростання Західної Німеччини контрастувало з важкими умовами того часу у Сполученому Королівстві.
Західна Німеччина
Принциповою причиною швидкого економічного відновлення Західної Німеччини може бути описана ордолібералістською моделлю економічного зростання. Німеччина мала висококваліфіковану робочу силу і високий технологічний рівень у 1946 році, але її запас капіталу мав великі втрати внаслідок війни. З невеликим запасом капіталу була складно переорієнтувати німецьку економіку на виробництво благ для населення, а також глибокі проблеми з у монетарній та регуляторній сферах спричинили низький рівень випуску протягом перших повоєнних років.
Ці загальні проблеми було подолано під час грошової реформи 1948 року, в результаті якої рейхсмарку було замінено німецькою маркою в якості легального платіжного засобу, що дозволило стримати високий рівень інфляції. Цей акт, спрямований на зміцнення економіки Західної Німеччини, був прямо заборонений протягом двох років, поки діяв закон JCS 1067 Плану Моргентау.JCS 1067 предписував американським окупаційним силам у Німеччині «не вживати жодних заходів, спрямованих на економічну реабілітацію Німеччини».
У той же час уряд, слідуючи пораді Людвіга Ерхарда, різко знизив податки на помірні доходи. Уолтер Хеллер, молодий економіст з окупаційних сил США, який пізніше став головою Ради економічних радників президента Кеннеді, писав у 1949 році, що для «усунення репресивного впливу надзвичайно високих ставок Закон про військовий уряд № 64 широко розповсюдився». у всій податковій системі Німеччини під час валютної реформи». Зокрема, різко впали ставки податку на доходи фізичних осіб. Раніше ставка податку на будь-який дохід понад 6000 німецьких марок становила 95 відсотків. Після податкової реформи ця 95-відсоткова ставка застосовувалася лише до річних доходів понад 250 000 німецьких марок. Для жителів Західної Німеччини з річним доходом близько 2400 німецьких марок у 1950 році гранична податкова ставка впала з 85 відсотків до 18 відсотків.
Демонтаж союзниками західнонімецької вугільної та сталеливарної промисловості, ухвалений на Потсдамській конференції, був фактично завершений до 1950 року; обладнання було вилучено з 706 заводів на заході, а потужність виробництва сталі зменшена на 6 700 000 тонн.[4] Незважаючи на те, що промислово важливий Саар з його багатими родовищами вугілля був повернутий Західній Німеччині в 1957 році, він залишався економічно інтегрованим у митний союз з Францією до 1959 року, а Франція видобувала вугілля з цієї території до 1981 року.
Після 1948 року Західна Німеччина швидко відновила свій капітал і, таким чином, приголомшливо збільшила свій економічний обсяг. Дуже висока норма капіталовкладень завдяки низькому споживанню та дуже малій потребі у капітальних інвестиціях на заміщення (через все ще невеликий запас капіталу) сприяли цьому відродженню протягом 1950-х років. Рівень життя також неухильно зростав [6], купівельна спроможність заробітної плати зросла на 73% з 1950 по 1960 рік. Як зазначив британський журналіст Теренс Прітті на початку шістдесятих:
Сьогодні німецький робітник веде комфортний спосіб життя і носить добре заповнений жилет. Він добре їсть, і його їжа – хоча німецькій кухні бракує елегантності французької – корисна й апетитна. Він купує гарний одяг, добре одягає дружину та дітей. У нього зазвичай є гроші на телевізори, екскурсії на вихідних і футбольні матчі. І він не боїться час від часу святкувати з більшим розмахом.[7]
Зростання продуктивності в Західній Німеччині дозволило більшості робітників значно підвищити рівень життя та «безпеку життя». Крім того, як зазначив Девід Еверслі,
У міру зростання реальних доходів органи державної влади отримали можливість (і навіть заохочено) залучати кошти, як за рахунок оподаткування, так і через запозичення, щоб прискорити темпи інвестицій і поточних витрат у проекти, які частково негайно є продуктивними, частково сприяють створенню хороше життя, яке ми бачили в Німеччині... Будь-який поверхневий огляд німецького міського ландшафту, не кажучи вже про вивчення статистики, показує, що Німеччина витратила великі суми на лікарні, бібліотеки, театри, школи, парки, вокзали, соціальне житло, підземні залізниці, аеропорти, музеї тощо, які просто не зрівняються з британськими зусиллями в цьому напрямку.
Оскільки до 1955 року бундесверу не було, а сили НАТО захищали Західну Німеччину, витрати на національну оборону були незначними.
Репарації
Окрім фізичних бар’єрів, які необхідно було подолати для економічного відновлення Західної Німеччини, були також інтелектуальні проблеми. Союзники конфіскували інтелектуальну власність великої цінності, усі німецькі патенти, як у Німеччині, так і за кордоном, і використали їх для посилення власної промислової конкурентоспроможності шляхом ліцензування їх компаніям Союзників [9].
Відразу після капітуляції Німеччини та протягом наступних двох років США проводили енергійну програму збирання всіх технологічних і наукових ноу-хау, а також усіх патентів у Німеччині. У книзі Джона Гімбела «Наукові технології та репарації: експлуатація та грабіж у післявоєнній Німеччині» зроблено висновок, що «інтелектуальні репарації», взяті США та Великобританією, склали близько 10 мільярдів доларів США [10][11][12].
Протягом більш ніж двох років, протягом яких діяла ця політика, нові промислові дослідження в Німеччині перешкоджали тому, що вони були незахищені та були вільно доступні для закордонних конкурентів, яким окупаційна влада заохочувала доступ до всіх записів та об’єктів.
План Маршалла
Будівельники в Західному Берліні працюють над проектом, фінансованим Marshall Aid, 1952 рік
Тим часом тисячі найкращих німецьких дослідників та інженерів працювали в Радянському Союзі та США.
План Маршалла був поширений на Західну Німеччину лише після того, як було зрозуміло, що пригнічення її економіки стримує відновлення інших європейських країн і не є основною силою, що стоїть за Wirtschaftswunder. Проте, ймовірно, це значно сприяло загальному економічному відновленню Німеччини. Крім того, часто забувають про ефект «неофіційних внесків» 150 000 американських окупаційних військ, які заробляли 4 німецькі марки за долар. Ці марки були витрачені в Західній Німеччині на купівлю їжі, предметів розкоші, пива та автомобілів, а також на розваги місцевих жителів і для повій.[15] Під час навчань така кількість солдатів перевищила б 250 тисяч. Тим не менш, сума грошової допомоги, яка була в основному у формі позик, близько 1,4 мільярда доларів, була значною мірою затьмарена сумою, яку німці повинні були повернути як військові репарації, і звинуваченнями, висунутими союзниками німцям за поточні витрати окупації, приблизно 2,4 мільярда доларів на рік. У 1953 році було вирішено, що Німеччина поверне 1,1 мільярда доларів отриманої допомоги. Останнє погашення було здійснено в червні 1971 року.
Вимоги Корейської війни 1950–1953 років призвели до глобального дефіциту товарів, що допомогло подолати тривалий опір закупівлі західнонімецької продукції. У той час у Західній Німеччині була велика кількість кваліфікованої робочої сили, частково внаслідок депортацій та міграцій, які торкнулися до 16,5 мільйонів німців. Це допомогло Західній Німеччині більш ніж подвоїти вартість її експорту під час і незабаром після війни. Окрім цих факторів, важка праця та довгі години роботи на повну потужність серед населення у 1950-х, 1960-х та на початку 1970-х років, а також додаткова робоча сила, яку залучали тисячі гастарбайтерів («гастарбайтерів», починаючи з кінця 1950-х років), забезпечили життєво важливу основу для підтримки економічного підйому з додатковою робочою силою.
З кінця 1950-х років Західна Німеччина мала одну з найсильніших економік світу. Економіка Східної Німеччини також продемонструвала сильне зростання, але не таке, як у Західній Німеччині, через бюрократичну систему, еміграцію східних німців працездатного віку до Західної Німеччини та продовження репарацій СРСР у вигляді ресурсів. У 1961–1966 та 1970–1971 роках рівень безробіття досяг рекордно низького рівня – 0,7–0,8%.
Людвіга Ерхарда, який обіймав посаду міністра економіки в кабінеті канцлера Аденауера з 1949 до 1963 року, а пізніше піднявся до самого канцлера, часто асоціюють із західнонімецьким Wirtschaftswunder.
Австрія
Австрія також була включена до Плану Маршалла і, таким чином, може бути включена до будь-якого розгляду німецького економічного дива. Завдяки націоналізації ключових галузей промисловості (VOEST, AMAG, Steyr-Puch) і більш тривалому робочому часу було досягнуто суттєвого економічного зростання. Використовуючи Західну Німеччину як орієнтир, валюта була стабілізована, коли австрійський шилінг було знову введено замість рейхсмарки. Ця економічна політика була відома в журналістських колах як Raab-Kamitz-Kurs, названа на честь Юліуса Рааба, австрійського канцлера з 1953 року, і його міністра фінансів , подібного до західнонімецького Adenauer-Erhard-Kurs.
Завдяки великим державним проектам, таким як Капрунська гідроелектростанція чи Західний автобан, безробіття знизилось і соціальний мир був забезпечений. У 1950-х роках перші гастарбайтери з Південної Італії та Греції прибули до країни, оскільки для підтримки економічного підйому було потрібно більше фізичної праці.
Див. також
Примітки
- Wirtschaftswunder. In: Der Brockhaus Zeitgeschichte: vom Vorabend des Ersten Weltkrieges bis zur Gegenwart. 2003, ; Wirtschaftswunder. In: Brockhaus, die Enzyklopädie: in vierundzwanzig Bänden. Band 24, 1999, .
Джерела
- С. И. Невский. «Экономическое чудо» западногерманское // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nimecke ekonomichne divo takozh Zahidnonimecke ekonomichne divo i Rejnske chudo nim Wirtschaftswunder ce shvidka rekonstrukciya ta rozvitok ekonomik Zahidnoyi Nimechchini ta Avstriyi pislya Drugoyi svitovoyi vijni prijnyattya socialnoyi rinkovoyi ekonomiki zasnovanoyi na ordoliberalizmi Viraz sho stosuyetsya cogo yavisha vpershe bulo vikoristano The Times u 1950 roci Pochinayuchi iz zamini rejhsmarki na nimecku marku v 1948 roci yak zakonnogo platizhnogo zasobu shilling buv podibnim chinom vidnovlenij v Avstriyi trivala era nizkoyi inflyaciyi ta shvidkogo promislovogo zrostannya perebuvala pid naglyadom uryadu na choli z kanclerom Zahidnoyi Nimechchini Konradom Adenauerom i jogo ministr ekonomiki Lyudvig Erhard yakij uvijshov v istoriyu yak batko zahidnonimeckogo ekonomichnogo diva V Avstriyi efektivna trudova praktika prizvela do podibnogo periodu ekonomichnogo zrostannya Epoha ekonomichnogo zrostannya pidnyala Zahidnu Nimechchinu ta Avstriyu z povnogo voyennogo spustoshennya do rozvinenih krayin suchasnoyi Yevropi Na moment zasnuvannya Yevropejskogo spilnogo rinku v 1957 roci ekonomichne zrostannya Zahidnoyi Nimechchini kontrastuvalo z vazhkimi umovami togo chasu u Spoluchenomu Korolivstvi Zahidna NimechchinaPrincipovoyu prichinoyu shvidkogo ekonomichnogo vidnovlennya Zahidnoyi Nimechchini mozhe buti opisana ordoliberalistskoyu modellyu ekonomichnogo zrostannya Nimechchina mala visokokvalifikovanu robochu silu i visokij tehnologichnij riven u 1946 roci ale yiyi zapas kapitalu mav veliki vtrati vnaslidok vijni Z nevelikim zapasom kapitalu bula skladno pereoriyentuvati nimecku ekonomiku na virobnictvo blag dlya naselennya a takozh gliboki problemi z u monetarnij ta regulyatornij sferah sprichinili nizkij riven vipusku protyagom pershih povoyennih rokiv Poshkodzhennya vid vijni v nimeckomu misti v Saksoniyi v 1945 roci Ci zagalni problemi bulo podolano pid chas groshovoyi reformi 1948 roku v rezultati yakoyi rejhsmarku bulo zamineno nimeckoyu markoyu v yakosti legalnogo platizhnogo zasobu sho dozvolilo strimati visokij riven inflyaciyi Cej akt spryamovanij na zmicnennya ekonomiki Zahidnoyi Nimechchini buv pryamo zaboronenij protyagom dvoh rokiv poki diyav zakon JCS 1067 Planu Morgentau JCS 1067 predpisuvav amerikanskim okupacijnim silam u Nimechchini ne vzhivati zhodnih zahodiv spryamovanih na ekonomichnu reabilitaciyu Nimechchini U toj zhe chas uryad sliduyuchi poradi Lyudviga Erharda rizko zniziv podatki na pomirni dohodi Uolter Heller molodij ekonomist z okupacijnih sil SShA yakij piznishe stav golovoyu Radi ekonomichnih radnikiv prezidenta Kennedi pisav u 1949 roci sho dlya usunennya represivnogo vplivu nadzvichajno visokih stavok Zakon pro vijskovij uryad 64 shiroko rozpovsyudivsya u vsij podatkovij sistemi Nimechchini pid chas valyutnoyi reformi Zokrema rizko vpali stavki podatku na dohodi fizichnih osib Ranishe stavka podatku na bud yakij dohid ponad 6000 nimeckih marok stanovila 95 vidsotkiv Pislya podatkovoyi reformi cya 95 vidsotkova stavka zastosovuvalasya lishe do richnih dohodiv ponad 250 000 nimeckih marok Dlya zhiteliv Zahidnoyi Nimechchini z richnim dohodom blizko 2400 nimeckih marok u 1950 roci granichna podatkova stavka vpala z 85 vidsotkiv do 18 vidsotkiv Demontazh soyuznikami zahidnonimeckoyi vugilnoyi ta stalelivarnoyi promislovosti uhvalenij na Potsdamskij konferenciyi buv faktichno zavershenij do 1950 roku obladnannya bulo vilucheno z 706 zavodiv na zahodi a potuzhnist virobnictva stali zmenshena na 6 700 000 tonn 4 Nezvazhayuchi na te sho promislovo vazhlivij Saar z jogo bagatimi rodovishami vugillya buv povernutij Zahidnij Nimechchini v 1957 roci vin zalishavsya ekonomichno integrovanim u mitnij soyuz z Franciyeyu do 1959 roku a Franciya vidobuvala vugillya z ciyeyi teritoriyi do 1981 roku Pislya 1948 roku Zahidna Nimechchina shvidko vidnovila svij kapital i takim chinom prigolomshlivo zbilshila svij ekonomichnij obsyag Duzhe visoka norma kapitalovkladen zavdyaki nizkomu spozhivannyu ta duzhe malij potrebi u kapitalnih investiciyah na zamishennya cherez vse she nevelikij zapas kapitalu spriyali comu vidrodzhennyu protyagom 1950 h rokiv Riven zhittya takozh neuhilno zrostav 6 kupivelna spromozhnist zarobitnoyi plati zrosla na 73 z 1950 po 1960 rik Yak zaznachiv britanskij zhurnalist Terens Pritti na pochatku shistdesyatih Sogodni nimeckij robitnik vede komfortnij sposib zhittya i nosit dobre zapovnenij zhilet Vin dobre yist i jogo yizha hocha nimeckij kuhni brakuye elegantnosti francuzkoyi korisna j apetitna Vin kupuye garnij odyag dobre odyagaye druzhinu ta ditej U nogo zazvichaj ye groshi na televizori ekskursiyi na vihidnih i futbolni matchi I vin ne boyitsya chas vid chasu svyatkuvati z bilshim rozmahom 7 Zrostannya produktivnosti v Zahidnij Nimechchini dozvolilo bilshosti robitnikiv znachno pidvishiti riven zhittya ta bezpeku zhittya Krim togo yak zaznachiv Devid Eversli U miru zrostannya realnih dohodiv organi derzhavnoyi vladi otrimali mozhlivist i navit zaohocheno zaluchati koshti yak za rahunok opodatkuvannya tak i cherez zapozichennya shob priskoriti tempi investicij i potochnih vitrat u proekti yaki chastkovo negajno ye produktivnimi chastkovo spriyayut stvorennyu horoshe zhittya yake mi bachili v Nimechchini Bud yakij poverhnevij oglyad nimeckogo miskogo landshaftu ne kazhuchi vzhe pro vivchennya statistiki pokazuye sho Nimechchina vitratila veliki sumi na likarni biblioteki teatri shkoli parki vokzali socialne zhitlo pidzemni zaliznici aeroporti muzeyi tosho yaki prosto ne zrivnyayutsya z britanskimi zusillyami v comu napryamku Oskilki do 1955 roku bundesveru ne bulo a sili NATO zahishali Zahidnu Nimechchinu vitrati na nacionalnu oboronu buli neznachnimi Reparaciyi Okrim fizichnih bar yeriv yaki neobhidno bulo podolati dlya ekonomichnogo vidnovlennya Zahidnoyi Nimechchini buli takozh intelektualni problemi Soyuzniki konfiskuvali intelektualnu vlasnist velikoyi cinnosti usi nimecki patenti yak u Nimechchini tak i za kordonom i vikoristali yih dlya posilennya vlasnoyi promislovoyi konkurentospromozhnosti shlyahom licenzuvannya yih kompaniyam Soyuznikiv 9 Vidrazu pislya kapitulyaciyi Nimechchini ta protyagom nastupnih dvoh rokiv SShA provodili energijnu programu zbirannya vsih tehnologichnih i naukovih nou hau a takozh usih patentiv u Nimechchini U knizi Dzhona Gimbela Naukovi tehnologiyi ta reparaciyi ekspluataciya ta grabizh u pislyavoyennij Nimechchini zrobleno visnovok sho intelektualni reparaciyi vzyati SShA ta Velikobritaniyeyu sklali blizko 10 milyardiv dolariv SShA 10 11 12 Protyagom bilsh nizh dvoh rokiv protyagom yakih diyala cya politika novi promislovi doslidzhennya v Nimechchini pereshkodzhali tomu sho voni buli nezahisheni ta buli vilno dostupni dlya zakordonnih konkurentiv yakim okupacijna vlada zaohochuvala dostup do vsih zapisiv ta ob yektiv Plan Marshalla Budivelniki v Zahidnomu Berlini pracyuyut nad proektom finansovanim Marshall Aid 1952 rik Tim chasom tisyachi najkrashih nimeckih doslidnikiv ta inzheneriv pracyuvali v Radyanskomu Soyuzi ta SShA Plan Marshalla buv poshirenij na Zahidnu Nimechchinu lishe pislya togo yak bulo zrozumilo sho prignichennya yiyi ekonomiki strimuye vidnovlennya inshih yevropejskih krayin i ne ye osnovnoyu siloyu sho stoyit za Wirtschaftswunder Prote jmovirno ce znachno spriyalo zagalnomu ekonomichnomu vidnovlennyu Nimechchini Krim togo chasto zabuvayut pro efekt neoficijnih vneskiv 150 000 amerikanskih okupacijnih vijsk yaki zaroblyali 4 nimecki marki za dolar Ci marki buli vitracheni v Zahidnij Nimechchini na kupivlyu yizhi predmetiv rozkoshi piva ta avtomobiliv a takozh na rozvagi miscevih zhiteliv i dlya povij 15 Pid chas navchan taka kilkist soldativ perevishila b 250 tisyach Tim ne mensh suma groshovoyi dopomogi yaka bula v osnovnomu u formi pozik blizko 1 4 milyarda dolariv bula znachnoyu miroyu zatmarena sumoyu yaku nimci povinni buli povernuti yak vijskovi reparaciyi i zvinuvachennyami visunutimi soyuznikami nimcyam za potochni vitrati okupaciyi priblizno 2 4 milyarda dolariv na rik U 1953 roci bulo virisheno sho Nimechchina poverne 1 1 milyarda dolariv otrimanoyi dopomogi Ostannye pogashennya bulo zdijsneno v chervni 1971 roku Vimogi Korejskoyi vijni 1950 1953 rokiv prizveli do globalnogo deficitu tovariv sho dopomoglo podolati trivalij opir zakupivli zahidnonimeckoyi produkciyi U toj chas u Zahidnij Nimechchini bula velika kilkist kvalifikovanoyi robochoyi sili chastkovo vnaslidok deportacij ta migracij yaki torknulisya do 16 5 miljoniv nimciv Ce dopomoglo Zahidnij Nimechchini bilsh nizh podvoyiti vartist yiyi eksportu pid chas i nezabarom pislya vijni Okrim cih faktoriv vazhka pracya ta dovgi godini roboti na povnu potuzhnist sered naselennya u 1950 h 1960 h ta na pochatku 1970 h rokiv a takozh dodatkova robocha sila yaku zaluchali tisyachi gastarbajteriv gastarbajteriv pochinayuchi z kincya 1950 h rokiv zabezpechili zhittyevo vazhlivu osnovu dlya pidtrimki ekonomichnogo pidjomu z dodatkovoyu robochoyu siloyu Z kincya 1950 h rokiv Zahidna Nimechchina mala odnu z najsilnishih ekonomik svitu Ekonomika Shidnoyi Nimechchini takozh prodemonstruvala silne zrostannya ale ne take yak u Zahidnij Nimechchini cherez byurokratichnu sistemu emigraciyu shidnih nimciv pracezdatnogo viku do Zahidnoyi Nimechchini ta prodovzhennya reparacij SRSR u viglyadi resursiv U 1961 1966 ta 1970 1971 rokah riven bezrobittya dosyag rekordno nizkogo rivnya 0 7 0 8 Lyudviga Erharda yakij obijmav posadu ministra ekonomiki v kabineti kanclera Adenauera z 1949 do 1963 roku a piznishe pidnyavsya do samogo kanclera chasto asociyuyut iz zahidnonimeckim Wirtschaftswunder AvstriyaAvstriya takozh bula vklyuchena do Planu Marshalla i takim chinom mozhe buti vklyuchena do bud yakogo rozglyadu nimeckogo ekonomichnogo diva Zavdyaki nacionalizaciyi klyuchovih galuzej promislovosti VOEST AMAG Steyr Puch i bilsh trivalomu robochomu chasu bulo dosyagnuto suttyevogo ekonomichnogo zrostannya Vikoristovuyuchi Zahidnu Nimechchinu yak oriyentir valyuta bula stabilizovana koli avstrijskij shiling bulo znovu vvedeno zamist rejhsmarki Cya ekonomichna politika bula vidoma v zhurnalistskih kolah yak Raab Kamitz Kurs nazvana na chest Yuliusa Raaba avstrijskogo kanclera z 1953 roku i jogo ministra finansiv podibnogo do zahidnonimeckogo Adenauer Erhard Kurs Zavdyaki velikim derzhavnim proektam takim yak Kaprunska gidroelektrostanciya chi Zahidnij avtoban bezrobittya znizilos i socialnij mir buv zabezpechenij U 1950 h rokah pershi gastarbajteri z Pivdennoyi Italiyi ta Greciyi pribuli do krayini oskilki dlya pidtrimki ekonomichnogo pidjomu bulo potribno bilshe fizichnoyi praci Div takozhEkonomichne divo Ekonomika Nimechchini OrdoliberalizmPrimitkiWirtschaftswunder In Der Brockhaus Zeitgeschichte vom Vorabend des Ersten Weltkrieges bis zur Gegenwart 2003 ISBN 3 7653 0161 2 Wirtschaftswunder In Brockhaus die Enzyklopadie in vierundzwanzig Banden Band 24 1999 ISBN 3 7653 3100 7 DzherelaS I Nevskij Ekonomicheskoe chudo zapadnogermanskoe Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros