Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
О́на (мовою яганів або селькнам — самоназва, Selknam, Ona) — індіанський народ, що існував на крайньому півдні Південної Америки (крайній південь сучасних Аргентини та Чилі); разом із яґанами та алакалуфами їх відносять до вогнеземельців.
| Она Selknam, Ona | |
|---|---|
 мисливці она | |
| Кількість | бл. 20 осіб (всі - метиси) |
| Ареал |  Аргентина |
| Близькі до: | алакалуфи, ягани, теуелче |
| Мова | мова селькнам (мертва) іспанська |
| Релігія | традиційні вірування |
Близькі народи, раса і мова
Она близькі іншим вогнеземельцям (ягани та алакалуфи) та теуельчам, разом з якими належать до американської раси великої монголоїдної раси.
Мова она належить до групи она-чон андо-екваторіальної мовної родини. Раніше в середовищі она виділяли підгрупу хауш (самоназва — манекенкн), що говорила діалектом, незрозумілим для решти она. Сучасні она-метиси розмовляють іспанською, а мова она вважається зниклою — кількість її носіїв від 1 до 3 чоловік (1991).
Она були одним з останніх корінних народів Південної Америки, яких досягла європейська цивілізація — це сталося у середині XIX століття (постійні контакти), після чого їх чисельність почала катастрофічно скорочуватися. Тоді як на час перших контактів з європейцями налічувалося кілька тисяч селькнамів, на початок XX століття із них залишалося кілька сотень, у 30-ті роки XX століття — бл. 100 чоловік, останній чистокровний селькнам помер в 1974 році. Зараз бл. 20 метисів-она наймитують по фермах в околиці озера Фаньяно (Аргентина).
Традиційний спосіб життя
Здебільшого она вели кочове життя, узимку збираючись укупі на узбережжі. Основним традиційним заняттям она до початку XX століття було примітивне мисливство — на гуанако, морських тварин і птахів. Також она збирали молюски та інші дари моря. За зброю правили лук зі стрілами, рідше спис, праща і болеадорас. Останнє, як і собак, яких тримали, она перейняли від теуельче.
Житло — конічні хижі або сегментовані заслони з жердин та шкур гуанако. За одяг правили ті ж шкури гуанако або лисиці хутром назовні. Чоловіки носили хутряні шапки, шкіряне взуття на кшталт мокасинів, на грудях — шкіряні трикутники.
У суспільстві она нараховувалося до 40 патрилінійних екзогамних груп чисельністю від 40 до 120 чоловік, що мали свої окремі мисливські угіддя і об'єднувалися у 2 (або 4) фратрії, відповідно до сторін світу.
Сім'я в она мала, шлюб патрилокальний, зрідка практикувалися полігінія (зокрема, сорорат) і левірат. Збираючись узимку разом, она проводили священну церемонію клоктен (так же називалася і подоба жерців — шаманів у суспільстві она).
Про духовну культуру она відомо більше ніж сусідніх вогнеземельців. В она існувала розвинута міфологія — міфи про культурних героїв (деміургів), тотемні культи, культ родових предків (ховенх) тощо.
Виноски
- , архів оригіналу: // Ethnologue (16th ed., 2009) (англ.)
Джерела, посилання і література
- Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская энциклопедия», М., 1988, стор. 347 (стаття «Она») (рос.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- Gusinde M. Die Feuerland-Indianer. Bd.1 «Die Selk'nam», Moedling, 1931 (нім.)
- Chapman A. Lune en Terre de Feu: mythes et rites des Selk'nam, 1972 (фр.)
- Folk Literature of the Selknam Indians, L.A., 1975 (рос.)
 | Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
O na movoyu yaganiv abo selknam samonazva Selknam Ona indianskij narod sho isnuvav na krajnomu pivdni Pivdennoyi Ameriki krajnij pivden suchasnih Argentini ta Chili razom iz yaganami ta alakalufami yih vidnosyat do vognezemelciv Ona Selknam Onamislivci onaKilkistbl 20 osib vsi metisi Areal ArgentinaBlizki do alakalufi yagani teuelcheMovamova selknam mertva ispanskaReligiyatradicijni viruvannyaDiti selknamBlizki narodi rasa i movaOna blizki inshim vognezemelcyam yagani ta alakalufi ta teuelcham razom z yakimi nalezhat do amerikanskoyi rasi velikoyi mongoloyidnoyi rasi Mova ona nalezhit do grupi ona chon ando ekvatorialnoyi movnoyi rodini Ranishe v seredovishi ona vidilyali pidgrupu haush samonazva manekenkn sho govorila dialektom nezrozumilim dlya reshti ona Suchasni ona metisi rozmovlyayut ispanskoyu a mova ona vvazhayetsya znikloyu kilkist yiyi nosiyiv vid 1 do 3 cholovik 1991 Ona buli odnim z ostannih korinnih narodiv Pivdennoyi Ameriki yakih dosyagla yevropejska civilizaciya ce stalosya u seredini XIX stolittya postijni kontakti pislya chogo yih chiselnist pochala katastrofichno skorochuvatisya Todi yak na chas pershih kontaktiv z yevropejcyami nalichuvalosya kilka tisyach selknamiv na pochatok XX stolittya iz nih zalishalosya kilka soten u 30 ti roki XX stolittya bl 100 cholovik ostannij chistokrovnij selknam pomer v 1974 roci Zaraz bl 20 metisiv ona najmituyut po fermah v okolici ozera Fanyano Argentina Tradicijnij sposib zhittyaZdebilshogo ona veli kochove zhittya uzimku zbirayuchis ukupi na uzberezhzhi Osnovnim tradicijnim zanyattyam ona do pochatku XX stolittya bulo primitivne mislivstvo na guanako morskih tvarin i ptahiv Takozh ona zbirali molyuski ta inshi dari morya Za zbroyu pravili luk zi strilami ridshe spis prasha i boleadoras Ostannye yak i sobak yakih trimali ona perejnyali vid teuelche Zhitlo konichni hizhi abo segmentovani zasloni z zherdin ta shkur guanako Za odyag pravili ti zh shkuri guanako abo lisici hutrom nazovni Choloviki nosili hutryani shapki shkiryane vzuttya na kshtalt mokasiniv na grudyah shkiryani trikutniki U suspilstvi ona narahovuvalosya do 40 patrilinijnih ekzogamnih grup chiselnistyu vid 40 do 120 cholovik sho mali svoyi okremi mislivski ugiddya i ob yednuvalisya u 2 abo 4 fratriyi vidpovidno do storin svitu Sim ya v ona mala shlyub patrilokalnij zridka praktikuvalisya poliginiya zokrema sororat i levirat Zbirayuchis uzimku razom ona provodili svyashennu ceremoniyu klokten tak zhe nazivalasya i podoba zherciv shamaniv u suspilstvi ona Pro duhovnu kulturu ona vidomo bilshe nizh susidnih vognezemelciv V ona isnuvala rozvinuta mifologiya mifi pro kulturnih geroyiv demiurgiv totemni kulti kult rodovih predkiv hovenh tosho Vinoski arhiv originalu Ethnologue 16th ed 2009 angl Dzherela posilannya i literaturaNarody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya enciklopediya M 1988 stor 347 stattya Ona ros Simons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl Gusinde M Die Feuerland Indianer Bd 1 Die Selk nam Moedling 1931 nim Chapman A Lune en Terre de Feu mythes et rites des Selk nam 1972 fr Folk Literature of the Selknam Indians L A 1975 ros Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi