Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мікельсен Кристіан Мікельсен норв Peter Christian Hersleb Kjerschow Mi

Кристіан Мікельсен

Кристіан Мікельсен
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мікельсен.

Кристіан Мікельсен (норв. Peter Christian Hersleb Kjerschow Michelsen, 15 березня 1857(18570315), м. Берген, Норвегія — 29 червня 1925, м. Фана) — норвезький судноплавний магнат, державний діяч з праволіберальними політичними поглядами. Він був першим прем'єр-міністром незалежної Норвегії в період з 1905 по 1907 рік. Найбільшу популярність здобув завдяки його зусиллям щодо розірвання союзної угоди між Норвегією і Швецією. Мікельсен вважався одним з найбільш впливових політиків свого часу.

Кристіан Мікельсен
бук. Christian Michelsen
image
 
Народження: 15 березня 1857(1857-03-15)[1][3]
Берґен, Норвегія[4]
Смерть: 29 червня 1925(1925-06-29)[4][1][…](68 років)
Фана, Берген[d], Берген[d], Норвегія
Країна: Норвегія
Освіта: Університет Осло і d
Партія: Ліберальна партія Норвегії (1903), d (1909) і d (1925)
Батько: d
Нагороди:
image image image image image image image image

Q10397395?

 image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Кристіан Мікельсен народився в сім'ї купця в місті Бергені, що на південному заході Норвегії. Він був старшим з-поміж п'яти братів і сестер. Там же він навчався в кафедральній школі. Пізніше — вивчав юриспруденцію в Королівському університеті Фредеріка. Став юристом, заснував транспортну компанію Chr. Michelsen & Co яка стала однією з найбільших в країні.

Політична кар'єра

image
Пам'ятник К. Мікельсену в Бергені

К. Мікельсен став членом Норвезького парламенту (Стортинг) в 1891 році, представляючи Ліберальну партію Норвегії. Він позиціював себе як політик, що стоїть вище дріб'язкових партійних чвар і розбратів. Його політичним завданням було створення коаліції консервативної та ліберальної партій в парламенті. К. Мікельсен був міністром фінансів у другому кабінеті , і одним з найактивніших прихильників більш твердої політики щодо унії між Швецією та Норвегією. У березні 1905 року Мікельсен замінив Ф. Хагерупа на посту прем'єр-міністра і відразу став лідером руху за вихід Норвегії із союзу зі Швецією. Формальною підставою для розірвання союзного договору стала відмова короля Оскара II прийняти норвезькі консульські закони (норв. Konsulatsaken). Шведський уряд протягом декількох років наполягав на тому, що закони, що регулюють міжнародні відносини, повинні бути частиною союзної угоди і, відповідно, не можуть бути прийняті норвезьким Стортингом без згоди шведського парламенту Риксдагу (швед. Sveriges riksdag). Шведи були готові прийняти умови норвежців, проте, у відповідь висунули свою зустрічну пропозицію — у союзному договорі пропонувалося закріпити норму, згідно якої впродовж 90 років посаду міністра закордонних справ повинен був займати швед.

Така норма, на думку норвежців, демонструвала свого роду зверхність Швеції в такому політичному союзі. І хоча де-факто так воно і було, норвежці не хотіли це фіксувати де-юре. 27 травня 1905 року король Оскар відмовився підписати законопроєкт. Натомість, норвезький кабінет міністрів відповів колективним демаршем і пішов повним складом у відставку. Король у відповідь не зробив жодних подальших дій, розуміючи, ймовірно, що розпуск союзу неминучий. Шведські ж політики нічого не робили, ймовірно, вважаючи, що за таких обставин це ще одна норвезька політична поразка.
7 червня норвезький Стортинг заявив, що після того, як король не зміг сформувати новий уряд Норвегії після відставки кабінету Мікельсена, він втратив здатність керувати і, отже, перестав бути королем Норвегії. Такий стратегічний крок норвежців створив свого роду легітимну юридичну основу для подальших дій. Норвезьке суспільство під впливом добре спланованої і організованої багатомісячної інформаційної компанії було готова сприйняти ідею розриву політичного союзу зі Швецією. На проведеному референдумі щодо подальшої долі унії зі Швецією за її продовження проголосувало лише 184 виборці, тобто лише один з 2000 виборців. Попри те, що Мікельсен бачив майбутню Норвегію демократичною республікою, він розумів, що демократична монархія матиме найбільші шанси бути прийнятою за кордоном і серед більшості норвежців. Принц Данії Карл став королем Норвегії Гоконом VII після того, як новий референдум дав прихильникам монархії приблизно 79 % голосів.
Попри те, що У 1906 році Міхельсен виграв на виборах, уже через рік він подає у відставку, втомившись від безкінечних дріб'язкових чвар і дрібних сварок серед політичних лідерів. Що стосується соціальної політики уряду в часи, коли К. Мікельсен був прем'єр-міністром, у 1906 році був прийнятий важливий закон що регулював проблеми безробіття та запровадив добровільне страхування.
Уже після завершення політичної кар'єри у 1925 році К. Мікельсен, разом з полярним дослідником Фрітьйофом Нансеном і промисловцем Йоакимом Лемкулем заснував т. з. Лігу Батьківщини.

Інститут Мікельсена

image
Інститут К. Мікельсена у Бергені

Мікельсен заповів більшу частину свого майна фонду, котрий і зробив можливим у подальшому створення і функціонування [no] (The Chr. Michelsens Institutt for Videnskap og Åndsfrihet (CMI)). Інститут став незалежним центром досліджень в галузі міжнародного розвитку і політики. Заснований 1930 року, інститут проводить як прикладні, так і теоретичні дослідження, зосереджені на таких 4 основних тематичних напрямах:

  • права людини;
  • демократія і розвиток;
  • мир, конфлікти і держава;
  • боротьба з бідністю і реформа державного сектора.

Цікаві факти

image
Маєток Gamlehaugen, передмістя Бергена

В 1899 році Мікельсен почав будівництво особняка Гамлехауген (норв. Gamlehaugen). У 1900 році будівництво закінчилося. В наш час маєток функціонує як резиденція норвезької королівської сім'ї і він відкритий для вільного доступу відвідувачів.

Примітки

  1. Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
    d:Track:Q746368d:Track:Q1563206d:Track:Q266603
  2. (not translated to no) Stortinget og statsraadet: 1814-1914. B. 1 D. 2 : Biografier L-Ø : samt tillæg — 1914. — С. 596.
    d:Track:Q23925373d:Track:Q12005123
  3. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
    d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619
  4. Микельсен Кристиан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. (not translated to no) Stortinget og statsrådet : 1915–1945. B. 1 : Biografier : med tillegg til Tallak Lindstøl: Stortinget og Statsraadet 1814–1914 — 1949. — С. 37.
    d:Track:Q19869143d:Track:Q23940178
  6. . Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 5 березня 2019.
  7. «Nu gjælder det at holde kjæft» [ 20 вересня 2017 у Wayback Machine.], by Øyvind Ask, Bergens Tidende
  8. . Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 5 березня 2019.
  9. . Архів оригіналу за 16 травня 2019. Процитовано 5 березня 2019.
  10. . Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 6 березня 2019.
  11. . Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 6 березня 2019.
  12. . Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 6 березня 2019.
  13. . Архів оригіналу за 22 травня 2019. Процитовано 6 березня 2019.
  14. . Архів оригіналу за 7 серпня 2007. Процитовано 5 березня 2019.

Посилання

  • МИКЕЛЬСЕН (Michelsen) Кристиан [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mikelsen Kristian Mikelsen norv Peter Christian Hersleb Kjerschow Michelsen 15 bereznya 1857 18570315 m Bergen Norvegiya 29 chervnya 1925 m Fana norvezkij sudnoplavnij magnat derzhavnij diyach z pravoliberalnimi politichnimi poglyadami Vin buv pershim prem yer ministrom nezalezhnoyi Norvegiyi v period z 1905 po 1907 rik Najbilshu populyarnist zdobuv zavdyaki jogo zusillyam shodo rozirvannya soyuznoyi ugodi mizh Norvegiyeyu i Shveciyeyu Mikelsen vvazhavsya odnim z najbilsh vplivovih politikiv svogo chasu Kristian Mikelsen buk Christian Michelsen Narodzhennya 15 bereznya 1857 1857 03 15 1 3 Bergen Norvegiya 4 Smert 29 chervnya 1925 1925 06 29 4 1 68 rokiv Fana Bergen d Bergen d NorvegiyaKrayina NorvegiyaOsvita Universitet Oslo i dPartiya Liberalna partiya Norvegiyi 1903 d 1909 i d 1925 Batko dNagorodi Q10397395 Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisKristian Mikelsen narodivsya v sim yi kupcya v misti Bergeni sho na pivdennomu zahodi Norvegiyi Vin buv starshim z pomizh p yati brativ i sester Tam zhe vin navchavsya v kafedralnij shkoli Piznishe vivchav yurisprudenciyu v Korolivskomu universiteti Frederika Stav yuristom zasnuvav transportnu kompaniyu Chr Michelsen amp Co yaka stala odniyeyu z najbilshih v krayini Politichna kar yeraPam yatnik K Mikelsenu v Bergeni K Mikelsen stav chlenom Norvezkogo parlamentu Storting v 1891 roci predstavlyayuchi Liberalnu partiyu Norvegiyi Vin poziciyuvav sebe yak politik sho stoyit vishe drib yazkovih partijnih chvar i rozbrativ Jogo politichnim zavdannyam bulo stvorennya koaliciyi konservativnoyi ta liberalnoyi partij v parlamenti K Mikelsen buv ministrom finansiv u drugomu kabineti i odnim z najaktivnishih prihilnikiv bilsh tverdoyi politiki shodo uniyi mizh Shveciyeyu ta Norvegiyeyu U berezni 1905 roku Mikelsen zaminiv F Hagerupa na postu prem yer ministra i vidrazu stav liderom ruhu za vihid Norvegiyi iz soyuzu zi Shveciyeyu Formalnoyu pidstavoyu dlya rozirvannya soyuznogo dogovoru stala vidmova korolya Oskara II prijnyati norvezki konsulski zakoni norv Konsulatsaken Shvedskij uryad protyagom dekilkoh rokiv napolyagav na tomu sho zakoni sho regulyuyut mizhnarodni vidnosini povinni buti chastinoyu soyuznoyi ugodi i vidpovidno ne mozhut buti prijnyati norvezkim Stortingom bez zgodi shvedskogo parlamentu Riksdagu shved Sveriges riksdag Shvedi buli gotovi prijnyati umovi norvezhciv prote u vidpovid visunuli svoyu zustrichnu propoziciyu u soyuznomu dogovori proponuvalosya zakripiti normu zgidno yakoyi vprodovzh 90 rokiv posadu ministra zakordonnih sprav povinen buv zajmati shved Taka norma na dumku norvezhciv demonstruvala svogo rodu zverhnist Shveciyi v takomu politichnomu soyuzi I hocha de fakto tak vono i bulo norvezhci ne hotili ce fiksuvati de yure 27 travnya 1905 roku korol Oskar vidmovivsya pidpisati zakonoproyekt Natomist norvezkij kabinet ministriv vidpoviv kolektivnim demarshem i pishov povnim skladom u vidstavku Korol u vidpovid ne zrobiv zhodnih podalshih dij rozumiyuchi jmovirno sho rozpusk soyuzu neminuchij Shvedski zh politiki nichogo ne robili jmovirno vvazhayuchi sho za takih obstavin ce she odna norvezka politichna porazka 7 chervnya norvezkij Storting zayaviv sho pislya togo yak korol ne zmig sformuvati novij uryad Norvegiyi pislya vidstavki kabinetu Mikelsena vin vtrativ zdatnist keruvati i otzhe perestav buti korolem Norvegiyi Takij strategichnij krok norvezhciv stvoriv svogo rodu legitimnu yuridichnu osnovu dlya podalshih dij Norvezke suspilstvo pid vplivom dobre splanovanoyi i organizovanoyi bagatomisyachnoyi informacijnoyi kompaniyi bulo gotova sprijnyati ideyu rozrivu politichnogo soyuzu zi Shveciyeyu Na provedenomu referendumi shodo podalshoyi doli uniyi zi Shveciyeyu za yiyi prodovzhennya progolosuvalo lishe 184 viborci tobto lishe odin z 2000 viborciv Popri te sho Mikelsen bachiv majbutnyu Norvegiyu demokratichnoyu respublikoyu vin rozumiv sho demokratichna monarhiya matime najbilshi shansi buti prijnyatoyu za kordonom i sered bilshosti norvezhciv Princ Daniyi Karl stav korolem Norvegiyi Gokonom VII pislya togo yak novij referendum dav prihilnikam monarhiyi priblizno 79 golosiv Popri te sho U 1906 roci Mihelsen vigrav na viborah uzhe cherez rik vin podaye u vidstavku vtomivshis vid bezkinechnih drib yazkovih chvar i dribnih svarok sered politichnih lideriv Sho stosuyetsya socialnoyi politiki uryadu v chasi koli K Mikelsen buv prem yer ministrom u 1906 roci buv prijnyatij vazhlivij zakon sho regulyuvav problemi bezrobittya ta zaprovadiv dobrovilne strahuvannya Uzhe pislya zavershennya politichnoyi kar yeri u 1925 roci K Mikelsen razom z polyarnim doslidnikom Fritjofom Nansenom i promislovcem Joakimom Lemkulem zasnuvav t z Ligu Batkivshini Institut MikelsenaInstitut K Mikelsena u Bergeni Mikelsen zapoviv bilshu chastinu svogo majna fondu kotrij i zrobiv mozhlivim u podalshomu stvorennya i funkcionuvannya no The Chr Michelsens Institutt for Videnskap og Andsfrihet CMI Institut stav nezalezhnim centrom doslidzhen v galuzi mizhnarodnogo rozvitku i politiki Zasnovanij 1930 roku institut provodit yak prikladni tak i teoretichni doslidzhennya zoseredzheni na takih 4 osnovnih tematichnih napryamah prava lyudini demokratiya i rozvitok mir konflikti i derzhava borotba z bidnistyu i reforma derzhavnogo sektora Cikavi faktiMayetok Gamlehaugen peredmistya Bergena V 1899 roci Mikelsen pochav budivnictvo osobnyaka Gamlehaugen norv Gamlehaugen U 1900 roci budivnictvo zakinchilosya V nash chas mayetok funkcionuye yak rezidenciya norvezkoyi korolivskoyi sim yi i vin vidkritij dlya vilnogo dostupu vidviduvachiv PrimitkiNorsk biografisk leksikon Kunnskapsforlaget ISSN 2464 1502 d Track Q746368d Track Q1563206d Track Q266603 not translated to no Stortinget og statsraadet 1814 1914 B 1 D 2 Biografier L O samt tillaeg 1914 S 596 d Track Q23925373d Track Q12005123 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Mikelsen Kristian Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 not translated to no Stortinget og statsradet 1915 1945 B 1 Biografier med tillegg til Tallak Lindstol Stortinget og Statsraadet 1814 1914 1949 S 37 d Track Q19869143d Track Q23940178 Arhiv originalu za 4 lipnya 2018 Procitovano 5 bereznya 2019 Nu gjaelder det at holde kjaeft 20 veresnya 2017 u Wayback Machine by Oyvind Ask Bergens Tidende Arhiv originalu za 12 travnya 2019 Procitovano 5 bereznya 2019 Arhiv originalu za 16 travnya 2019 Procitovano 5 bereznya 2019 Arhiv originalu za 12 grudnya 2019 Procitovano 6 bereznya 2019 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2019 Procitovano 6 bereznya 2019 Arhiv originalu za 7 serpnya 2016 Procitovano 6 bereznya 2019 Arhiv originalu za 22 travnya 2019 Procitovano 6 bereznya 2019 Arhiv originalu za 7 serpnya 2007 Procitovano 5 bereznya 2019 PosilannyaMIKELSEN Michelsen Kristian 6 bereznya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ