Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мікрометеороїд — це дрібний метеороїд; за розмірами є невеликою частинкою породи, важить зазвичай менше грама. Не слід плутати з мікрометеоритом — частиною породи, яка проходить земну атмосферу, доходячи до поверхні Землі.
Науковий інтерес
Мікрометеороїди є маленькими частинками, які відірвалися від більших уламків каменю чи космічного сміття, що є іноді старшими від Сонячної системи. Мікрометеороїди є дуже розповсюдженими в космосі. Маленькі часточки роблять також вагомий внесок в процес космічного вивітрювання. При ударах по поверхні небесних тіл, які не мають атмосфери, наприклад, Місяця, Меркурія, астероїдів, випаровування від зіткнення з такими частинками спричиняє потемніння та інші оптичні зміни реголіту. Для кращого розуміння наявності мікрометеороїдів у космосі, багато космічних апаратів (такі як [en], Луна 3, Марс 1 та Піонер-5) були оснащені мікрометеороїдними детекторами.
В 1957 Ганс Петерсон провів одне з перших вимірювань випадання космічного пилу на Землю, оцінюючи об'єм в 14 300 000 тон на рік. Якщо б так було насправді, Місяць був би вкритий пилом на велику глибину. В 1961 Артур Кларк популяризував це явище в своїй новелі «Місячний пил». Це стало причиною побоювань щодо можливості приземлень на Місяць, що спричинило необхідність додаткового вивчення питання — запуск декількох космічних апаратів, спроектованих для вимірювання мікрометеоритного потоку ([en]), або прямого вимірювання кількості пилу на поверхні Місяця (місія Сервеєр). Дослідження показали, що потік був значно менший, ніж за попередніми оцінками, близько 10 000 — 20 000 тон за рік, та поверхня Місяця відносно скеляста. Більшість зразків породи, доставлених під час космічної програми Аполлон, мали мікрометеоритні пошкодження на зовнішній поверхні.
Мікрометеороїди мають менш стійкі орбіти, ніж метеороїди, завдяки більшому співвідношенню їхньої маси до площі. Мікрометеороїди, які падають на Землю, можуть також надати інформацію про формування та еволюцію Сонячної системи. Метеорити та мікрометеорити (так називаються мікрометеороїди по прибуттю на Землю) можуть збиратись лише в місцях, де немає пилової земної седиментації. Зазвичай, це полярні регіони. Для збору мікрометеоритів зібраний сніг плавиться та фільтрується, залишок, що залишився розглядається під мікроскопом.
Надмалі мікрометеороїди зазвичай не нагріваються під час проходження через земну атмосферу через ефект парусності (велика площа до малої маси). Збір таких часток високо літаючими апаратами почався в 1970-х для вивчення в земних лабораторіях.
Вплив на космічні місії
Мікрометеороїди часто є серйозною загрозою для досліджень космосу. Середня швидкість мікрометеороїдів може досягати відносно космічного апарату на орбіті близько 10 кілометрів на секунду. Стійкість космічного оснащення та скафандрів є часто викликом для їх розробників. Завдяки малому розміру, фізичних руйнувань вдається уникнути, проте, велика енергія ударів частинок спричиняє поступове руйнування обшивки космічних апаратів. Ефект, який спричиняють мікрометеороїди схожий на чищення поверхні піскоструменевою машиною, що при великих термінах експлуатації погіршує функціонування космічного апарату.
Див. також
Примітки
- Pettersson, Hans. "Cosmic Spherules and Meteoritic Dust." Scientific American, Volume 202 Issue 2, February 1960, pp. 123–132.(англ.)
- Snelling, Andrew and David Rush. "Moon Dust and the Age of the Solar System." [ 12 травня 2011 у Wayback Machine.] Creation Ex-Nihilo Technical Journal, Volume 7, Number 1, 1993, p. 242.(англ.)
- Wilhelms, Don E., To a Rocky Moon: A Geologist's History of Lunar Exploration, University of Arizona Press, с. 97, ISBN (англ.)
- P. Fraundorf (1980) The distribution of temperature maxima for micrometeorites decelerated in the Earth's atmosphere without melting Geophys. Res. Lett. 10:765-768.
- D. E. Brownlee, D. A. Tomandl and E. Olszewski (1977) Interplanetary dust: A new source of extraterrestrial material for laboratory studies, Proc. (англ.)
- Micrometeoroids and Orbital Debris (MMOD) - NASA - White Sands Test Facility, Las Cruces, NM [1] [ 21 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikrometeoroyid ce dribnij meteoroyid za rozmirami ye nevelikoyu chastinkoyu porodi vazhit zazvichaj menshe grama Ne slid plutati z mikrometeoritom chastinoyu porodi yaka prohodit zemnu atmosferu dohodyachi do poverhni Zemli Mikrometeorit znajdenij v antarktichnih snigah buv ranishe mikrometeoroyidom pered vhodzhennyam v atmosferu ZemliNaukovij interesDokladnishe Kosmichnij pil Mikrometeoroyidi ye malenkimi chastinkami yaki vidirvalisya vid bilshih ulamkiv kamenyu chi kosmichnogo smittya sho ye inodi starshimi vid Sonyachnoyi sistemi Mikrometeoroyidi ye duzhe rozpovsyudzhenimi v kosmosi Malenki chastochki roblyat takozh vagomij vnesok v proces kosmichnogo vivitryuvannya Pri udarah po poverhni nebesnih til yaki ne mayut atmosferi napriklad Misyacya Merkuriya asteroyidiv viparovuvannya vid zitknennya z takimi chastinkami sprichinyaye potemninnya ta inshi optichni zmini regolitu Dlya krashogo rozuminnya nayavnosti mikrometeoroyidiv u kosmosi bagato kosmichnih aparativ taki yak en Luna 3 Mars 1 ta Pioner 5 buli osnasheni mikrometeoroyidnimi detektorami V 1957 Gans Peterson proviv odne z pershih vimiryuvan vipadannya kosmichnogo pilu na Zemlyu ocinyuyuchi ob yem v 14 300 000 ton na rik Yaksho b tak bulo naspravdi Misyac buv bi vkritij pilom na veliku glibinu V 1961 Artur Klark populyarizuvav ce yavishe v svoyij noveli Misyachnij pil Ce stalo prichinoyu poboyuvan shodo mozhlivosti prizemlen na Misyac sho sprichinilo neobhidnist dodatkovogo vivchennya pitannya zapusk dekilkoh kosmichnih aparativ sproektovanih dlya vimiryuvannya mikrometeoritnogo potoku en abo pryamogo vimiryuvannya kilkosti pilu na poverhni Misyacya misiya Serveyer Doslidzhennya pokazali sho potik buv znachno menshij nizh za poperednimi ocinkami blizko 10 000 20 000 ton za rik ta poverhnya Misyacya vidnosno skelyasta Bilshist zrazkiv porodi dostavlenih pid chas kosmichnoyi programi Apollon mali mikrometeoritni poshkodzhennya na zovnishnij poverhni Zrazok porodi z Misyacya 61195 z Apollona 16 maye chislenni poshkodzhennya mikrometeoritami Mikrometeoroyidi mayut mensh stijki orbiti nizh meteoroyidi zavdyaki bilshomu spivvidnoshennyu yihnoyi masi do ploshi Mikrometeoroyidi yaki padayut na Zemlyu mozhut takozh nadati informaciyu pro formuvannya ta evolyuciyu Sonyachnoyi sistemi Meteoriti ta mikrometeoriti tak nazivayutsya mikrometeoroyidi po pributtyu na Zemlyu mozhut zbiratis lishe v miscyah de nemaye pilovoyi zemnoyi sedimentaciyi Zazvichaj ce polyarni regioni Dlya zboru mikrometeoritiv zibranij snig plavitsya ta filtruyetsya zalishok sho zalishivsya rozglyadayetsya pid mikroskopom Nadmali mikrometeoroyidi zazvichaj ne nagrivayutsya pid chas prohodzhennya cherez zemnu atmosferu cherez efekt parusnosti velika plosha do maloyi masi Zbir takih chastok visoko litayuchimi aparatami pochavsya v 1970 h dlya vivchennya v zemnih laboratoriyah Vpliv na kosmichni misiyiDokladnishe Kosmichne smittya Udar mikrometeoroyida po poverhni skla kosmichnogo aparatu STS 7 Mikrometeoroyidi chasto ye serjoznoyu zagrozoyu dlya doslidzhen kosmosu Serednya shvidkist mikrometeoroyidiv mozhe dosyagati vidnosno kosmichnogo aparatu na orbiti blizko 10 kilometriv na sekundu Stijkist kosmichnogo osnashennya ta skafandriv ye chasto viklikom dlya yih rozrobnikiv Zavdyaki malomu rozmiru fizichnih rujnuvan vdayetsya uniknuti prote velika energiya udariv chastinok sprichinyaye postupove rujnuvannya obshivki kosmichnih aparativ Efekt yakij sprichinyayut mikrometeoroyidi shozhij na chishennya poverhni piskostrumenevoyu mashinoyu sho pri velikih terminah ekspluataciyi pogirshuye funkcionuvannya kosmichnogo aparatu Div takozhMikrometeoritPrimitkiPettersson Hans Cosmic Spherules and Meteoritic Dust Scientific American Volume 202 Issue 2 February 1960 pp 123 132 angl Snelling Andrew and David Rush Moon Dust and the Age of the Solar System 12 travnya 2011 u Wayback Machine Creation Ex Nihilo Technical Journal Volume 7 Number 1 1993 p 2 42 angl Wilhelms Don E To a Rocky Moon A Geologist s History of Lunar Exploration University of Arizona Press s 97 ISBN 978 0816510658 angl P Fraundorf 1980 The distribution of temperature maxima for micrometeorites decelerated in the Earth s atmosphere without melting Geophys Res Lett 10 765 768 D E Brownlee D A Tomandl and E Olszewski 1977 Interplanetary dust A new source of extraterrestrial material for laboratory studies Proc angl Micrometeoroids and Orbital Debris MMOD NASA White Sands Test Facility Las Cruces NM 1 21 listopada 2014 u Wayback Machine