Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення

Попельники

Попельники
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (грудень 2016)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (грудень 2016)

Попе́льники — село в Україні, у Снятинській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області.

село Попельники
Країна image Україна
Область Івано-Франківська область
Район Коломийський район
Громада Снятинська міська громада
Основні дані
Засноване 1365, 1514, 1784
Населення 1477
Площа 9,67 км²
Густота населення 156,36 осіб/км²
Поштовий індекс 78356
Телефонний код +380 03476
Географічні дані
Географічні координати 48°23′19″ пн. ш. 25°20′32″ сх. д. / 48.38861° пн. ш. 25.34222° сх. д. / 48.38861; 25.34222Координати: 48°23′19″ пн. ш. 25°20′32″ сх. д. / 48.38861° пн. ш. 25.34222° сх. д. / 48.38861; 25.34222
Водойми Черемош, Вільховець
Місцева влада
Адреса ради 78300, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Снятин, пл.Незалежності України, буд. 1
Карта
image
image
Попельники
image
image
Попельники
Мапа

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Снятинської міської громади.

Географія

Село Попельники розташоване на лівому березі річки Черемош, яка відділяє Галичину від Буковини. На південь — річка Черемош, на захід — села Рибне та Новоселиця, на півночі — Рудники і Джурів, на сході — Тучапи. До залізничної станції Заболотів — 13 км, до станції Снятин — 15 км.

Історія

Село Попельники за даними професора та Михайла Бажанського засноване у 1365 році.

Перша згадка про село датується 1784 роком.

Кріпость-Попельники стояло на кордоні з Османською імперією. Є дані, які твердять про те, що Кріпость-Попельники було невеличким містом. Є різні версії про назву села. Залишилися від кріпості згарища і попіл. З того часу місце знищеної кріпості почали називати Попельники. У XVI ст. село назвали Попельнею, а згодом Попельники. У XIV столітті місто було зруйноване і спалене турками, а жителі, які залишилися, почали осідати на півночі від річки Черемош.
З певних історичних джерел було відомо, що заселено воно між селом Рудники та сьогоднішнім селом. В основному пролягало воно в урочищах Потічок і . Жителі користувалися лісом та природним водоймищем біля горба Летівки. від слова літо. Там навесні, влітку і до пізньої осені випасали худобу: коні, вівці, кози. Горб зберігся до нашого часу, але нижчим. У давнину село було багате лісом, водою, рибою, землею. Протягом двох століть перші поселення зберегли свою цілість. На початок XVII століття село розширюється. Заселяються нові сім'ї вздовж Черемоша. Село не має дуже урожайної землі, взагалі не має чорнозему, тому і господарське життя не дуже інтенсивне, зате випасання худоби відбувалося краще, ніж в інших селах, бо є обширні луги для випасання худоби. У лузі були такі урочища: Урочища Став. Перший Брід, Другий Брід, Вишнівка, Джубер.

Пам'ятники історії та культури

Церква

Побудована на кошти громади в 1837 р. Освячена 1842 р. Дерев'яна, п'ятикупольна. Іконостас чотириярусний, різьблений. У вівтарі церкви на Горньому місці є напис: «1837 рік Василь Андрійчук». Пам'ятник архітектури № 957. В часи радянської влади, коли скрізь закривалися церкви, у Попельниках церква діяла. 21 липня 2002 р. Єпископом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом освячено новий престіл. Належить до ПЦУ .В XVIII столітті було дві придорожні каплички. Згідно з Шематизмом Львівської архиєпархії 1841 р. парафія в с. Попельники заснована в 1784 р.

Населення та землі

У 1832 році за Шематизмом Львівської єпархії греко-католиків було 709 осіб.

У 1841 році за Шематизмом Львівської єпархії: 5 мешканців римо-католиків належать до парафії в Заболотові, греко-католиків 1218 осіб, парафія їхня в селі.

В 1857 р. було 1317 мешканців, В 1880 р. в селі було 1174 особи.

У половині XIX століття простір двора 407 моргів, селяни мали 1400 моргів. У дворі працювало і жило 35 мешканців. Повітовий суд у Заболотові, пошта в селі та неповна середня школа. Власник Емілія Криштофович.
Вісник пошт і телеграфів (Львів, 1910 р.) подає, що в Попельниках у той час мешкала 1951 особа. Власником посілості були графиня Олена Потоцька і М. Гр. Лосьова. «Урядовий вісник», опублікований у Варшаві 1933 року, подає, що село Попельники займало простір 11,51 кілометра квадратного.

На 30.09.1921 р. було 334 будинки, На 09.12.1931 р. — 350 дворів.

На 30.09.1921 р. було 1479 жителів, На 09.12.1931 р. мешкало 1564 особи.

На 01.01.2000 р. в селі нараховується 465 дворів, 1552 жителів.
Село Попельники не має дуже урожайної землі, взагалі не має чорнозему, тому і господарське життя не дуже інтенсивне, але зате випасання худоби відбувалося краще, як в інших селах, бо є обширні луги для випасання худоби. У лузі були такі урочища: Урочища Став, Перший Брід, Другий Брід, Вишнівка, Джубер.

Скасування панщини

У селі радо зустріли скасування панщини та революцію в Австрійській імперії 1848 року. Пам'ятка 16 травня 1848 року дала людям право на викуп з кріпацтва та особисте звільнення. Громада вирішила мати свою українську світську народну школу, бо до того часу працювала однокласна та двокласна дяківська школа.

Період Другої світової війни

Перед війною в селі було 450 дворів, 2200 жителів. Село мало тваринницьке спрямування. В селі проживали українці, євреї, поляки. Трудова діяльність євреїв пов'язана була в основному з лісовою промисловістю. Адже перші села були керманичі, які сплавляли ліс по річці Черемош з її верхів'я аж до Новоселиці на Буковині — це зокрема Вайнер Ісраїль, брати Мордко та Дудя Махаловичі, Шустер Натан. Згодом виникла на берегах Черемошу і місцева деревообробна промисловість. Ангул Рібер спорудив , Шустер Натан виготовляв розбірні житлові будинки. Продукція їх реалізувалась в основному в Городенківському та Заліщицькому повітах.
Були кравці, шевці, м'ясники та візники. Останні перевозили борошно з Микуличинського великого млина в гірські повіти воєводства Станіславівського.
Були торгівці та хлібороби, а один з них Янкель Шаффер займався адвокатською практикою. Він за часів Австрійської імперії працював писарем повітового суду в Снятині і після виходу на пенсію надавав населенню юридичні послуги. Були вчителі, які приватно навчали німецької мови, яка в той час була (за Австрії) урядовою. Молодь у переважній більшості була зайнята в художньому ткацтві — виготовленням килимів як надомники Косівської килимарні.

Під час німецької окупації від червня 1941 р. до березня 1944 р. із села забрано на роботи в Німеччину 42 особи. Певна частина осіб йшла на заробітки в Австрію, Німеччині самовільно, без примусу.

Червона Армія в березні 1944 року вийшла на польсько-український кордон. У селі почали встановлювати радянську владу.

16 травня 1944 року з села Попельники забрали в армію на фронт 165 осіб.

Із війни не повернулося 54 осіб (загинули, пропали безвісти, доля невідома),

Освіта

У селі Попельники школа почала працювати з 1826 року. Громада викупила сільську корчму у єврея Гершина і заснувала світську школу. Школа трикласна, але викладання велося українською мовою.

З 1884 року учні почали здобувати в селі Попельники семирічну освіту. Велику допомогу в розвитку освіти села надавали нащадки Григорія Ромашкана. Отець Микола Колянківський, а пізніше отець Василь Березовський організували сільську бібліотеку. Отець Василь Березовський народився у 1808 році, висвячений 1840 року, викладав у школі історію та релігію.

Історія складалася з двох частин: історії рідного краю (особливо рух опришків) та історії України за Кониським. У школі навчалися діти різних націй та вірувань. У 1929 році в селі проживало греко-католиків 1584 особи, римо-католиків 25 осіб, євреїв 61 особа. їх діти разом навчалися в школі.

З 1925 по 1939 рік директором школи працював націоналіст Михайло Найдан.

Він був організатором та диригентом церковного і сільського хорів.

У 1939 році з приходом радянської армії Михайла Найдана було арештовано за національні переконання і розстріляно в Харківській тюрмі. Культурному відродженню села сприяла сільська читальня «Просвіта». У 1908 році головою «Просвіти» був Прокіп Захарія. У бібліотеці нараховувалося 114 книжок, а у «Просвіті» села було 50 членів. Сільська «Просвіта» була ініціативна, мала вплив на формування в людей національного світогляду.

У 1939—1941 роках у школі працювала учительська сім'я Сідоренків. У період німецької окупації працювали вчителі Роман Ватаманюк, житель села Попельники, та Степан Дудик, житель с. Джурова. Обидва були репресовані радянською владою. Уроки релігії проводив о. Юліан Гранківський, який доїжджав із села Тучапи та обслуговував парафіян с. Попельники.

З 1939 р. до 1947 р. в селі працювала початкова школа.

Від 1944 р. до 1947 р. її директором була Захарія Розалія Іванівна, уродженка села Джурів, вийшла заміж до с. Попельники. Виховала двох дітей. Разом з педколективом початкової школи проводила всеобуч.

З 1947 р. рішенням Заболотівського райвиконкому Станіславської області почала працювати в с. Попельники семирічна школа. Директором призначили Гайдабуру Олексія Федоровича, уродженця с. Сари Гадяцького району Полтавської області. Він з дружиною, вчителькою російської мови та літератури Гайдабурою Галиною Григорівною працювали до 1985 року. У 1985 р. Олексій Федорович помер, дружина — в 2008 р.

Директором семирічної школи Гайдабура Олексій Федорович пропрацював із 1947 по 1967 рік.

Прізвища вчителів, які працювали в цей період: Довганюк Дмитро Васильович, Довбенчук Василь Миколайович, Косенко (заступник директора школи), Кейван Микола Васильович, Приступа Олексій, Гайдабура О. Ф., Гайдабура Г. Г., Огрисько Тетяна, Хрептій-Шулепа Євдокія Яківна, Флійчук-Гуцуляк Ірина Іллівна, Приступа Софія Назарівна. Гайдабура Олексій Федорович був гарним учителем історії, досвідченим управлінцем з питань навчально-виховного процесу, активним учасником драматичного гуртка. У післявоєнні роки підтримував тісний зв'язок та допомагав сільським учасникам УПА. Найважливіше для села було те, що педагогічний колектив під керівництвом Гайдабури О. Ф. в 1948 році виконав всеобуч, тобто всі діти у повоєнний період навчалися в школі. Художня самодіяльність виховувала естетичний смак в учнів та батьків. Школа займала призові місця на районних оглядах художньої самодіяльності. В ній працювали гуртки: танцювальний, співочий, фізкультурний, народних інструментів, художнього читання.

У 1962 році при наполегливості та ініціативності О. Ф. Гайдабури в селі закладено фундамент під існуючу сьогодні школу. Школа була добудована в 1969 році.

Послідовником Гайдабури О. Ф. став його учень Андрійчук Федір Іванович, призначений директором в 1967 році.

Андрійчук Федір Іванович — уродженець села. До 1967 р. діти навчалися у старій школі в дві зміни, бо налічувалося лише 5 класних кімнат.

З 1967 року директор школи організовує навчання в одну зміну, орендувавши сільську читальню та будинки репресованого Александрука Григорія Дмитровича. Було завершено будівництво школи, проведено водяне опалення, обладнано меблями класні приміщення і з вересня 1969 року діти почали навчатися у новій світлій і просторій школі. При школі працювала шкільна їдальня. Харчування було безплатним для всіх школярів.

З 2011 р. директор школи — Чурак Ярослава Романівна.

У селі побудовано дитячий садок на 90 місць, який діє з 1983 року. Завідувачка Михальчук Ольга Григорівна .

Господарювання

Деревопереробний цех заснований у 2001 році. Напрям роботи — виробництво щепи для копчення ковбасних виробів, риби, птиці в коптильних термокамерах.

Село має добре розвинуту сферу торговельного обслуговування; на сьогодні діє 5 крамниць промислово-господарського спрямування у пристосованих приміщеннях. Ще 5 крамниць функціонує в обладнаних приміщеннях власних господарств.

Спорт

У 2012 році було створено футбольний клуб «Черемош».

Відомі люди

Народилися

Примітки

  1. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  2. Чернов О. О. (гол. редкол.), Бернацек Т. В., Васюта І. К., Владико Н. М., Гараць В. Й., Кайкан П. Ф., Калита В. Д., Кучеров М. К., Мельничук Я. С., Паркулаб В. М., Педашенко Г. М., Правдива Л. М., Синиця О. І., Столярчук В. Я., Сьома О. П., Федорів Є. В., Федорчак П. С., Хвостін М. П. (заст. гол. редкол.), Ясінський А. Л. (відп. секр. редкол.), ред. (1971). Івано-Франківська область. Історія міст і сіл Української РСР (PDF) (ukr) . Т. 26. Процитовано 13 жовтня 2021.

Література

  • Словник географічний. Т. 8. С. 787—788
  • Андрійчук Ф. І. Моє село. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001.
  • Сайт Попельниківської школи
  • Шематизм Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату 1994 рік.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2016 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami gruden 2016 Pope lniki selo v Ukrayini u Snyatinskij miskij gromadi Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo PopelnikiKrayina UkrayinaOblast Ivano Frankivska oblastRajon Kolomijskij rajonGromada Snyatinska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1365 1514 1784Naselennya 1477Plosha 9 67 km Gustota naselennya 156 36 osib km Poshtovij indeks 78356Telefonnij kod 380 03476Geografichni daniGeografichni koordinati 48 23 19 pn sh 25 20 32 sh d 48 38861 pn sh 25 34222 sh d 48 38861 25 34222 Koordinati 48 23 19 pn sh 25 20 32 sh d 48 38861 pn sh 25 34222 sh d 48 38861 25 34222Vodojmi Cheremosh VilhovecMisceva vladaAdresa radi 78300 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n m Snyatin pl Nezalezhnosti Ukrayini bud 1KartaPopelnikiPopelnikiMapa Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Snyatinskoyi miskoyi gromadi GeografiyaSelo Popelniki roztashovane na livomu berezi richki Cheremosh yaka viddilyaye Galichinu vid Bukovini Na pivden richka Cheremosh na zahid sela Ribne ta Novoselicya na pivnochi Rudniki i Dzhuriv na shodi Tuchapi Do zaliznichnoyi stanciyi Zabolotiv 13 km do stanciyi Snyatin 15 km IstoriyaSelo Popelniki za danimi profesora ta Mihajla Bazhanskogo zasnovane u 1365 roci Persha zgadka pro selo datuyetsya 1784 rokom Kripost Popelniki stoyalo na kordoni z Osmanskoyu imperiyeyu Ye dani yaki tverdyat pro te sho Kripost Popelniki bulo nevelichkim mistom Ye rizni versiyi pro nazvu sela Zalishilisya vid kriposti zgarisha i popil Z togo chasu misce znishenoyi kriposti pochali nazivati Popelniki U XVI st selo nazvali Popelneyu a zgodom Popelniki U XIV stolitti misto bulo zrujnovane i spalene turkami a zhiteli yaki zalishilisya pochali osidati na pivnochi vid richki Cheremosh Z pevnih istorichnih dzherel bulo vidomo sho zaseleno vono mizh selom Rudniki ta sogodnishnim selom V osnovnomu prolyagalo vono v urochishah Potichok i Zhiteli koristuvalisya lisom ta prirodnim vodojmishem bilya gorba Letivki vid slova lito Tam navesni vlitku i do piznoyi oseni vipasali hudobu koni vivci kozi Gorb zberigsya do nashogo chasu ale nizhchim U davninu selo bulo bagate lisom vodoyu riboyu zemleyu Protyagom dvoh stolit pershi poselennya zberegli svoyu cilist Na pochatok XVII stolittya selo rozshiryuyetsya Zaselyayutsya novi sim yi vzdovzh Cheremosha Selo ne maye duzhe urozhajnoyi zemli vzagali ne maye chornozemu tomu i gospodarske zhittya ne duzhe intensivne zate vipasannya hudobi vidbuvalosya krashe nizh v inshih selah bo ye obshirni lugi dlya vipasannya hudobi U luzi buli taki urochisha Urochisha Stav Pershij Brid Drugij Brid Vishnivka Dzhuber Pam yatniki istoriyi ta kulturiCerkva Arhistratiga Mihayila 1837 1842 r Pam yatka arhitekturi 957 Dzvinicya cerkvi Arhistratiga Mihayila Hrest na chest skasuvannya panshini 1848 r Vidnovlenij 1991 r Mlin poch 20 st Silskij klub 1938 r Pam yatnik poleglim u Drugij svitovij vijni 1969 r Pam yatnik T G Shevchenku 1992 r CerkvaPobudovana na koshti gromadi v 1837 r Osvyachena 1842 r Derev yana p yatikupolna Ikonostas chotiriyarusnij rizblenij U vivtari cerkvi na Gornomu misci ye napis 1837 rik Vasil Andrijchuk Pam yatnik arhitekturi 957 V chasi radyanskoyi vladi koli skriz zakrivalisya cerkvi u Popelnikah cerkva diyala 21 lipnya 2002 r Yepiskopom Ivano Frankivskim i Galickim Ioasafom osvyacheno novij prestil Nalezhit do PCU V XVIII stolitti bulo dvi pridorozhni kaplichki Zgidno z Shematizmom Lvivskoyi arhiyeparhiyi 1841 r parafiya v s Popelniki zasnovana v 1784 r Naselennya ta zemliU 1832 roci za Shematizmom Lvivskoyi yeparhiyi greko katolikiv bulo 709 osib U 1841 roci za Shematizmom Lvivskoyi yeparhiyi 5 meshkanciv rimo katolikiv nalezhat do parafiyi v Zabolotovi greko katolikiv 1218 osib parafiya yihnya v seli V 1857 r bulo 1317 meshkanciv V 1880 r v seli bulo 1174 osobi U polovini XIX stolittya prostir dvora 407 morgiv selyani mali 1400 morgiv U dvori pracyuvalo i zhilo 35 meshkanciv Povitovij sud u Zabolotovi poshta v seli ta nepovna serednya shkola Vlasnik Emiliya Krishtofovich Visnik posht i telegrafiv Lviv 1910 r podaye sho v Popelnikah u toj chas meshkala 1951 osoba Vlasnikom posilosti buli grafinya Olena Potocka i M Gr Losova Uryadovij visnik opublikovanij u Varshavi 1933 roku podaye sho selo Popelniki zajmalo prostir 11 51 kilometra kvadratnogo Na 30 09 1921 r bulo 334 budinki Na 09 12 1931 r 350 dvoriv Na 30 09 1921 r bulo 1479 zhiteliv Na 09 12 1931 r meshkalo 1564 osobi Na 01 01 2000 r v seli narahovuyetsya 465 dvoriv 1552 zhiteliv Selo Popelniki ne maye duzhe urozhajnoyi zemli vzagali ne maye chornozemu tomu i gospodarske zhittya ne duzhe intensivne ale zate vipasannya hudobi vidbuvalosya krashe yak v inshih selah bo ye obshirni lugi dlya vipasannya hudobi U luzi buli taki urochisha Urochisha Stav Pershij Brid Drugij Brid Vishnivka Dzhuber Skasuvannya panshiniU seli rado zustrili skasuvannya panshini ta revolyuciyu v Avstrijskij imperiyi 1848 roku Pam yatka 16 travnya 1848 roku dala lyudyam pravo na vikup z kripactva ta osobiste zvilnennya Gromada virishila mati svoyu ukrayinsku svitsku narodnu shkolu bo do togo chasu pracyuvala odnoklasna ta dvoklasna dyakivska shkola Period Drugoyi svitovoyi vijniPered vijnoyu v seli bulo 450 dvoriv 2200 zhiteliv Selo malo tvarinnicke spryamuvannya V seli prozhivali ukrayinci yevreyi polyaki Trudova diyalnist yevreyiv pov yazana bula v osnovnomu z lisovoyu promislovistyu Adzhe pershi sela buli kermanichi yaki splavlyali lis po richci Cheremosh z yiyi verhiv ya azh do Novoselici na Bukovini ce zokrema Vajner Israyil brati Mordko ta Dudya Mahalovichi Shuster Natan Zgodom vinikla na beregah Cheremoshu i misceva derevoobrobna promislovist Angul Riber sporudiv Shuster Natan vigotovlyav rozbirni zhitlovi budinki Produkciya yih realizuvalas v osnovnomu v Gorodenkivskomu ta Zalishickomu povitah Buli kravci shevci m yasniki ta vizniki Ostanni perevozili boroshno z Mikulichinskogo velikogo mlina v girski poviti voyevodstva Stanislavivskogo Buli torgivci ta hliborobi a odin z nih Yankel Shaffer zajmavsya advokatskoyu praktikoyu Vin za chasiv Avstrijskoyi imperiyi pracyuvav pisarem povitovogo sudu v Snyatini i pislya vihodu na pensiyu nadavav naselennyu yuridichni poslugi Buli vchiteli yaki privatno navchali nimeckoyi movi yaka v toj chas bula za Avstriyi uryadovoyu Molod u perevazhnij bilshosti bula zajnyata v hudozhnomu tkactvi vigotovlennyam kilimiv yak nadomniki Kosivskoyi kilimarni Pid chas nimeckoyi okupaciyi vid chervnya 1941 r do bereznya 1944 r iz sela zabrano na roboti v Nimechchinu 42 osobi Pevna chastina osib jshla na zarobitki v Avstriyu Nimechchini samovilno bez primusu Chervona Armiya v berezni 1944 roku vijshla na polsko ukrayinskij kordon U seli pochali vstanovlyuvati radyansku vladu 16 travnya 1944 roku z sela Popelniki zabrali v armiyu na front 165 osib Iz vijni ne povernulosya 54 osib zaginuli propali bezvisti dolya nevidoma OsvitaU seli Popelniki shkola pochala pracyuvati z 1826 roku Gromada vikupila silsku korchmu u yevreya Gershina i zasnuvala svitsku shkolu Shkola triklasna ale vikladannya velosya ukrayinskoyu movoyu Z 1884 roku uchni pochali zdobuvati v seli Popelniki semirichnu osvitu Veliku dopomogu v rozvitku osviti sela nadavali nashadki Grigoriya Romashkana Otec Mikola Kolyankivskij a piznishe otec Vasil Berezovskij organizuvali silsku biblioteku Otec Vasil Berezovskij narodivsya u 1808 roci visvyachenij 1840 roku vikladav u shkoli istoriyu ta religiyu Istoriya skladalasya z dvoh chastin istoriyi ridnogo krayu osoblivo ruh oprishkiv ta istoriyi Ukrayini za Koniskim U shkoli navchalisya diti riznih nacij ta viruvan U 1929 roci v seli prozhivalo greko katolikiv 1584 osobi rimo katolikiv 25 osib yevreyiv 61 osoba yih diti razom navchalisya v shkoli Z 1925 po 1939 rik direktorom shkoli pracyuvav nacionalist Mihajlo Najdan Vin buv organizatorom ta dirigentom cerkovnogo i silskogo horiv U 1939 roci z prihodom radyanskoyi armiyi Mihajla Najdana bulo areshtovano za nacionalni perekonannya i rozstrilyano v Harkivskij tyurmi Kulturnomu vidrodzhennyu sela spriyala silska chitalnya Prosvita U 1908 roci golovoyu Prosviti buv Prokip Zahariya U biblioteci narahovuvalosya 114 knizhok a u Prosviti sela bulo 50 chleniv Silska Prosvita bula iniciativna mala vpliv na formuvannya v lyudej nacionalnogo svitoglyadu U 1939 1941 rokah u shkoli pracyuvala uchitelska sim ya Sidorenkiv U period nimeckoyi okupaciyi pracyuvali vchiteli Roman Vatamanyuk zhitel sela Popelniki ta Stepan Dudik zhitel s Dzhurova Obidva buli represovani radyanskoyu vladoyu Uroki religiyi provodiv o Yulian Grankivskij yakij doyizhdzhav iz sela Tuchapi ta obslugovuvav parafiyan s Popelniki Z 1939 r do 1947 r v seli pracyuvala pochatkova shkola Vid 1944 r do 1947 r yiyi direktorom bula Zahariya Rozaliya Ivanivna urodzhenka sela Dzhuriv vijshla zamizh do s Popelniki Vihovala dvoh ditej Razom z pedkolektivom pochatkovoyi shkoli provodila vseobuch Z 1947 r rishennyam Zabolotivskogo rajvikonkomu Stanislavskoyi oblasti pochala pracyuvati v s Popelniki semirichna shkola Direktorom priznachili Gajdaburu Oleksiya Fedorovicha urodzhencya s Sari Gadyackogo rajonu Poltavskoyi oblasti Vin z druzhinoyu vchitelkoyu rosijskoyi movi ta literaturi Gajdaburoyu Galinoyu Grigorivnoyu pracyuvali do 1985 roku U 1985 r Oleksij Fedorovich pomer druzhina v 2008 r Direktorom semirichnoyi shkoli Gajdabura Oleksij Fedorovich propracyuvav iz 1947 po 1967 rik Prizvisha vchiteliv yaki pracyuvali v cej period Dovganyuk Dmitro Vasilovich Dovbenchuk Vasil Mikolajovich Kosenko zastupnik direktora shkoli Kejvan Mikola Vasilovich Pristupa Oleksij Gajdabura O F Gajdabura G G Ogrisko Tetyana Hreptij Shulepa Yevdokiya Yakivna Flijchuk Guculyak Irina Illivna Pristupa Sofiya Nazarivna Gajdabura Oleksij Fedorovich buv garnim uchitelem istoriyi dosvidchenim upravlincem z pitan navchalno vihovnogo procesu aktivnim uchasnikom dramatichnogo gurtka U pislyavoyenni roki pidtrimuvav tisnij zv yazok ta dopomagav silskim uchasnikam UPA Najvazhlivishe dlya sela bulo te sho pedagogichnij kolektiv pid kerivnictvom Gajdaburi O F v 1948 roci vikonav vseobuch tobto vsi diti u povoyennij period navchalisya v shkoli Hudozhnya samodiyalnist vihovuvala estetichnij smak v uchniv ta batkiv Shkola zajmala prizovi miscya na rajonnih oglyadah hudozhnoyi samodiyalnosti V nij pracyuvali gurtki tancyuvalnij spivochij fizkulturnij narodnih instrumentiv hudozhnogo chitannya U 1962 roci pri napoleglivosti ta iniciativnosti O F Gajdaburi v seli zakladeno fundament pid isnuyuchu sogodni shkolu Shkola bula dobudovana v 1969 roci Poslidovnikom Gajdaburi O F stav jogo uchen Andrijchuk Fedir Ivanovich priznachenij direktorom v 1967 roci Andrijchuk Fedir Ivanovich urodzhenec sela Do 1967 r diti navchalisya u starij shkoli v dvi zmini bo nalichuvalosya lishe 5 klasnih kimnat Z 1967 roku direktor shkoli organizovuye navchannya v odnu zminu orenduvavshi silsku chitalnyu ta budinki represovanogo Aleksandruka Grigoriya Dmitrovicha Bulo zaversheno budivnictvo shkoli provedeno vodyane opalennya obladnano meblyami klasni primishennya i z veresnya 1969 roku diti pochali navchatisya u novij svitlij i prostorij shkoli Pri shkoli pracyuvala shkilna yidalnya Harchuvannya bulo bezplatnim dlya vsih shkolyariv Z 2011 r direktor shkoli Churak Yaroslava Romanivna U seli pobudovano dityachij sadok na 90 misc yakij diye z 1983 roku Zaviduvachka Mihalchuk Olga Grigorivna GospodaryuvannyaDerevopererobnij ceh zasnovanij u 2001 roci Napryam roboti virobnictvo shepi dlya kopchennya kovbasnih virobiv ribi ptici v koptilnih termokamerah Selo maye dobre rozvinutu sferu torgovelnogo obslugovuvannya na sogodni diye 5 kramnic promislovo gospodarskogo spryamuvannya u pristosovanih primishennyah She 5 kramnic funkcionuye v obladnanih primishennyah vlasnih gospodarstv SportU 2012 roci bulo stvoreno futbolnij klub Cheremosh Vidomi lyudiNarodilisya Bogosyevich Teodor Stanislav ukrayinskij stomatolog doktor medicini profesor chlen Videnskogo stomatologichnogo tovaristva 1942 2016 cimbalist Zasluzhenij artist URSR Lazanovskij Sergij Sergijovich nar 1995 peremozhec 11 sezonu talant shou Golos krayini Timofijchuk Volodimir Yaroslavovich nar 1986 ukrayinskij fermer privatnij pidpriyemec Narodnij deputat Ukrayini 9 go sklikannya Yakimchuk Gavrilyuk Olga Petrivna nar 1957 zhurnalist golovnij redaktor gazeti Vilnij golos 2007 2011 rr chlenkinya Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini Naumenko Ivan Andrijovich 2000 2022 Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Chernov O O gol redkol Bernacek T V Vasyuta I K Vladiko N M Garac V J Kajkan P F Kalita V D Kucherov M K Melnichuk Ya S Parkulab V M Pedashenko G M Pravdiva L M Sinicya O I Stolyarchuk V Ya Soma O P Fedoriv Ye V Fedorchak P S Hvostin M P zast gol redkol Yasinskij A L vidp sekr redkol red 1971 Ivano Frankivska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR PDF ukr T 26 Procitovano 13 zhovtnya 2021 LiteraturaSlovnik geografichnij T 8 S 787 788 Andrijchuk F I Moye selo Ivano Frankivsk Lileya NV 2001 Sajt Popelnikivskoyi shkoli Shematizm Ivano Frankivskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo Patriarhatu 1994 rik

Дата публікації:
Топ