Ґаліндія (нім. Galinden, лит. Rytų galindai) — одна з історичних земель Пруссії, яку населяло балтське прусське плем'я галіндів. Земля лежала південніше прусської землі Бартії, східніше іншої прусської землі Сассії (кордон по ріці [de]), західніше від литовської Судовії (Мазурські озера) та північніше польської Мазовії з кордоном біля ріки Нарва. Назва землі «ті, що живуть на краю» походить від лит. gãlas, лит. gals — край. Згідно з легендою назва землі походить від імені Ґаліндо, восьмого сина вождя Відевута.
Історія
Тевтонський орден розпочав 1231 захоплення Ґаліндії з замку Кройцбурґ. Через важкодоступну місцевість хрестоносцям доводилось по декілька разів захоплювати ті ж поселення: 1335 і 1396 Анґербурґ (Венгожево), 1285 і 1348 Летцен (Гіжицько), 1345 Йоганнісбурґ (Піш), 1360 Ортельсбурґ (Щитно). Згідно з припущеннями істориків, частина галіндів перебралась до інших регіонів, зокрема з готами, тому земля була доволі малозаселеною. Це сприяло переселенню родин з Мазовії. З решток племені галіндів, німецьких колоністів, мазовшан сформувалась народність мазурів, які з XVI ст. перейшли на лютеранство.
Відповідно до Другого Торунського миру, терени Ґаліндія відійшли до Тевтонського Ордену, реорганізованої у герцогство Пруссія (1525), згодом до провінції Східна Пруссія королівства Пруссія. Після Першої світової війни Ґаліндія залишилась у складі Німеччини, причому на референдумі мазури голосували за це. Після Другої світової війни з ліквідацією Східної Пруссії Ґаліндія передали СРСР і південну частину Польщі. Частина мазурів втекла разом з відступаючим Вермахтом, а решта була насильно виселена до Німеччини. Терени Ґаліндія нині входять до Вармінсько-Мазурського воєводства Польщі.
Див. також
Примітки
- [lt]
Джерела
- Georg Gerullis: Die altpreußischen Ortsnamen, Berlin, Leipzig 1922 (нім.)
Посилання
- Galindien [Архівовано 13 листопада 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galindiya nim Galinden lit Rytu galindai odna z istorichnih zemel Prussiyi yaku naselyalo baltske prusske plem ya galindiv Zemlya lezhala pivdennishe prusskoyi zemli Bartiyi shidnishe inshoyi prusskoyi zemli Sassiyi kordon po rici de zahidnishe vid litovskoyi Sudoviyi Mazurski ozera ta pivnichnishe polskoyi Mazoviyi z kordonom bilya riki Narva Nazva zemli ti sho zhivut na krayu pohodit vid lit galas lit gals kraj Zgidno z legendoyu nazva zemli pohodit vid imeni Galindo vosmogo sina vozhdya Videvuta Shema zemel Prussiyi u HIII st IstoriyaTevtonskij orden rozpochav 1231 zahoplennya Galindiyi z zamku Krojcburg Cherez vazhkodostupnu miscevist hrestonoscyam dovodilos po dekilka raziv zahoplyuvati ti zh poselennya 1335 i 1396 Angerburg Vengozhevo 1285 i 1348 Letcen Gizhicko 1345 Jogannisburg Pish 1360 Ortelsburg Shitno Zgidno z pripushennyami istorikiv chastina galindiv perebralas do inshih regioniv zokrema z gotami tomu zemlya bula dovoli malozaselenoyu Ce spriyalo pereselennyu rodin z Mazoviyi Z reshtok plemeni galindiv nimeckih kolonistiv mazovshan sformuvalas narodnist mazuriv yaki z XVI st perejshli na lyuteranstvo Vidpovidno do Drugogo Torunskogo miru tereni Galindiya vidijshli do Tevtonskogo Ordenu reorganizovanoyi u gercogstvo Prussiya 1525 zgodom do provinciyi Shidna Prussiya korolivstva Prussiya Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Galindiya zalishilas u skladi Nimechchini prichomu na referendumi mazuri golosuvali za ce Pislya Drugoyi svitovoyi vijni z likvidaciyeyu Shidnoyi Prussiyi Galindiya peredali SRSR i pivdennu chastinu Polshi Chastina mazuriv vtekla razom z vidstupayuchim Vermahtom a reshta bula nasilno viselena do Nimechchini Tereni Galindiya nini vhodyat do Varminsko Mazurskogo voyevodstva Polshi Div takozhBartiya Varmiya Kulmerland Natangiya Nadroviya Pomezaniya Pogezaniya Pomeraliya Pomeraniya Sassiya Sambiya SkaloviyaPrimitki lt DzherelaGeorg Gerullis Die altpreussischen Ortsnamen Berlin Leipzig 1922 nim PosilannyaGalindien Arhivovano 13 listopada 2014 u Wayback Machine nim