Мар'янівка, рідше Маріягільф, або Марґільф (нім. Mariahilf, пол. Marjówka) — найстаріша німецька колонія в Коломиї, заснована 1811 року в Королівстві Галичини та Володимирії — провінції Австрійської імперії; нині — район у західній частині Коломиї поблизу Раківчика.
Маріягільф Коломия | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
48°33′13″ пн. ш. 25°00′09″ сх. д. / 48.55366000002777582° пн. ш. 25.002565000027779263° сх. д.Координати: 48°33′13″ пн. ш. 25°00′09″ сх. д. / 48.55366000002777582° пн. ш. 25.002565000027779263° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Адмінодиниця | Коломия | |||
Карта | ||||
У 1919—1945 рр. відома також під польською назвою «Мар'ювка».
Передісторія
На думку історика Івана Монолатія, перші німці в Коломиї з’явилися у Х-ХІ століттях. Галицькі князі запрошували на свої землі німецьких ремісників і купців. Після монголо-татарської навали королі Русі почали ще активніше заселяти спустілі простори вихідцями з-над Рейну. 1362 року Коломия отримала магдебурзьке право, що дало поштовх до розвитку міста. Німецькі прибульці здебільшого були купцями, зброярами, найманцями-рейтарами, гармашами, каменярами тощо. 1405 року німець Ніколаус Фрейстетер став спадковим (коломийським старостою). Проте попри привілейованість німців у середньовічній Коломиї було небагато. Все змінило входження Коломиї до складу Габсбурзької монархії. У той час на території міста з'явилося шість німецьких колоній: Маріягільф (1811), Баґінсберґ (1818), Славці (1833), Вінцентівка (1833), Розенгек (1866) і Флеберґ (1892).
Історія
Засновниками були переселенці з Карлсберга — поселення німецько-богемських колоністів із-під Радівців Буковинського округу. Зі списку поселенців Карлсберга відомо, що багато з них походили із західної частини колишнього Прахенського повіту (Південна Богемія, де головним містом були сьогоднішні Страконіце).
Через конфлікти з приводу умов заселення і праці поселенці виселилися з Карлсберга (протокол від 19 і 20 травня 1811 р., начальник складу поповнення, підполковник Буковський зі Штольценбурга). 1811 року вони уклали договір купівлі-продажу землі на території міста Коломия. Кожна з 33 сімей отримувала 4 ярма землі, до чого додавалися ще 4 ярма церковних угідь безкоштовно. Місцевість назвали «Маріягільф».
З моменту переходу під польську адміністрацію в 1867 році становище поселенців невпинно погіршувалося. З них намагалися витравити їхнє походження і спольщити. Після неабияких переслідувань у Першій світовій війні і після того, як Східна Галичина в 1919 році була силоміць приєднана до новоствореної Польщі, колишні німецькі репатріанти не бачили жодного шансу залишитися. Після вторгнення у Польщу на початку Другої світової війни в 1939 році німецька комісія з переселення спочатку розпорядилася перемістити поселенців у Вартеланд, проте на початку 1945 року вони втекли від наступу радянських військ у район Гіфгорн, де в більшості і осіли.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 12 лютого 2019.
Посилання
- Bund der Galiziendeutsche - Flüchtlinge aus Barnstorf[недоступне посилання з вересня 2019](нім.)
- Mariahilf // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 118. (пол.)
- Impressionen aus Mariahilf, Ukraine [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (PDF; 792 kB). Hilfskomitee der Galiziendeutschen e.V. Публікація з березня 2012 року. Процитовано 28 січня 2017 року. (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Mariyagilfom miskim rajonom Vidnya Mar yanivka ridshe Mariyagilf abo Margilf nim Mariahilf pol Marjowka najstarisha nimecka koloniya v Kolomiyi zasnovana 1811 roku v Korolivstvi Galichini ta Volodimiriyi provinciyi Avstrijskoyi imperiyi nini rajon u zahidnij chastini Kolomiyi poblizu Rakivchika Mariyagilf KolomiyaZagalna informaciya48 33 13 pn sh 25 00 09 sh d 48 55366000002777582 pn sh 25 002565000027779263 sh d 48 55366000002777582 25 002565000027779263 Koordinati 48 33 13 pn sh 25 00 09 sh d 48 55366000002777582 pn sh 25 002565000027779263 sh d 48 55366000002777582 25 002565000027779263Krayina UkrayinaAdminodinicya KolomiyaKarta U 1919 1945 rr vidoma takozh pid polskoyu nazvoyu Mar yuvka PeredistoriyaNa dumku istorika Ivana Monolatiya pershi nimci v Kolomiyi z yavilisya u H HI stolittyah Galicki knyazi zaproshuvali na svoyi zemli nimeckih remisnikiv i kupciv Pislya mongolo tatarskoyi navali koroli Rusi pochali she aktivnishe zaselyati spustili prostori vihidcyami z nad Rejnu 1362 roku Kolomiya otrimala magdeburzke pravo sho dalo poshtovh do rozvitku mista Nimecki pribulci zdebilshogo buli kupcyami zbroyarami najmancyami rejtarami garmashami kamenyarami tosho 1405 roku nimec Nikolaus Frejsteter stav spadkovim kolomijskim starostoyu Prote popri privilejovanist nimciv u serednovichnij Kolomiyi bulo nebagato Vse zminilo vhodzhennya Kolomiyi do skladu Gabsburzkoyi monarhiyi U toj chas na teritoriyi mista z yavilosya shist nimeckih kolonij Mariyagilf 1811 Baginsberg 1818 Slavci 1833 Vincentivka 1833 Rozengek 1866 i Fleberg 1892 IstoriyaZasnovnikami buli pereselenci z Karlsberga poselennya nimecko bogemskih kolonistiv iz pid Radivciv Bukovinskogo okrugu Zi spisku poselenciv Karlsberga vidomo sho bagato z nih pohodili iz zahidnoyi chastini kolishnogo Prahenskogo povitu Pivdenna Bogemiya de golovnim mistom buli sogodnishni Strakonice Cherez konflikti z privodu umov zaselennya i praci poselenci viselilisya z Karlsberga protokol vid 19 i 20 travnya 1811 r nachalnik skladu popovnennya pidpolkovnik Bukovskij zi Shtolcenburga 1811 roku voni uklali dogovir kupivli prodazhu zemli na teritoriyi mista Kolomiya Kozhna z 33 simej otrimuvala 4 yarma zemli do chogo dodavalisya she 4 yarma cerkovnih ugid bezkoshtovno Miscevist nazvali Mariyagilf Z momentu perehodu pid polsku administraciyu v 1867 roci stanovishe poselenciv nevpinno pogirshuvalosya Z nih namagalisya vitraviti yihnye pohodzhennya i spolshiti Pislya neabiyakih peresliduvan u Pershij svitovij vijni i pislya togo yak Shidna Galichina v 1919 roci bula silomic priyednana do novostvorenoyi Polshi kolishni nimecki repatrianti ne bachili zhodnogo shansu zalishitisya Pislya vtorgnennya u Polshu na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni v 1939 roci nimecka komisiya z pereselennya spochatku rozporyadilasya peremistiti poselenciv u Varteland prote na pochatku 1945 roku voni vtekli vid nastupu radyanskih vijsk u rajon Gifgorn de v bilshosti i osili Div takozhNimecka kolonizaciyaPrimitki Arhiv originalu za 12 lyutogo 2019 Procitovano 12 lyutogo 2019 PosilannyaBund der Galiziendeutsche Fluchtlinge aus Barnstorf nedostupne posilannya z veresnya 2019 nim Mariahilf Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 118 pol Impressionen aus Mariahilf Ukraine 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine PDF 792 kB Hilfskomitee der Galiziendeutschen e V Publikaciya z bereznya 2012 roku Procitovano 28 sichnya 2017 roku nim