Казимир Делямар (фр. Théodore-Casimir Delamarre; 16 січня 1797 — 18 лютого 1870) — французький політик, сенатор, славіст, редактор впливового часопису , секретар Паризького географічного товариства, близький приятель французького імператора Наполеона III.
Казимир Делямар | |||||
---|---|---|---|---|---|
фр. Théodore Casimir Delamarre | |||||
Народився | 16 січня 1797[1][2] Данкур | ||||
Помер | 18 лютого 1870[1][2](73 роки) Булонь-Біянкур | ||||
Поховання | Пер-Лашез і d | ||||
Країна | Франція | ||||
Діяльність | політик, банкір, медіамагнат | ||||
Знання мов | французька | ||||
Членство | d | ||||
Титул | d | ||||
Посада | Q59557779? і Q51638423? | ||||
Діти | d і d | ||||
Нагороди | |||||
Одна з найвідоміших його праць — Петиція в українській справі, яку він вніс до французького сенату на початку лютого 1869 року, а пізніше видав під назвою двома мовами — французькою та німецькою. В цій Петиції Казимир Делямар першим з діячів Заходу підняв на державному рівні питання про захист українського народу, який з останньої чверті XVIII ст. перебував в тіні Московської держави і в XIX ст. був уже забутий у країнах Європи. Зокрема, в своїй Петиції до французького сенату К. Деламар пише:
А також:
Примітки
Джерела
Посилання
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kazimir Delyamar fr Theodore Casimir Delamarre 16 sichnya 1797 18 lyutogo 1870 francuzkij politik senator slavist redaktor vplivovogo chasopisu sekretar Parizkogo geografichnogo tovaristva blizkij priyatel francuzkogo imperatora Napoleona III Kazimir Delyamarfr Theodore Casimir DelamarreNarodivsya16 sichnya 1797 1797 01 16 1 2 DankurPomer18 lyutogo 1870 1870 02 18 1 2 73 roki Bulon BiyankurPohovannyaPer Lashez i dKrayina FranciyaDiyalnistpolitik bankir mediamagnatZnannya movfrancuzkaChlenstvodTituldPosadaQ59557779 i Q51638423 Ditid i dNagorodi Sho take rosiyani Etnografichne doslidzhennya za praceyu Vikesnelya 1871 P yatnadcyatimiljonnij yevropejskij narod zabutij v istoriyi 1869 Odna z najvidomishih jogo prac Peticiya v ukrayinskij spravi yaku vin vnis do francuzkogo senatu na pochatku lyutogo 1869 roku a piznishe vidav pid nazvoyu dvoma movami francuzkoyu ta nimeckoyu V cij Peticiyi Kazimir Delyamar pershim z diyachiv Zahodu pidnyav na derzhavnomu rivni pitannya pro zahist ukrayinskogo narodu yakij z ostannoyi chverti XVIII st perebuvav v tini Moskovskoyi derzhavi i v XIX st buv uzhe zabutij u krayinah Yevropi Zokrema v svoyij Peticiyi do francuzkogo senatu K Delamar pishe Zhivuchi mizh Moskoviyeyu ta vlasne kazhuchi Polsheyu rutenci do yakih odnih ranishe vidnosilisya nazvi rusi Russes i rusini Russiens buli ponevoleni u minulomu stolitti moskovitami i narod zavojovnik sam na sebe poshiriv im ya peremozhenogo narodu shobi nadati sobi pozirnih prav na volodinnya nim Cherez ce slova rusi Russes i moskoviti vidayutsya nam sogodni sinonimami todi yak naspravdi voni ye cilkom riznimi dlya istorika A takozh V Yevropi isnuye narod zabutij istorikami 15 miljonnij narod rusiniv 12 miljoniv pid rosijskim carem i 2 miljona pid avstro ugorskoyu koronoyu Vin isnuye maye svoyu istoriyu vidminnu vid istoriyi Polshi i she bilsh vidminnu vid istoriyi Moskovshini vin maye svoyi tradiciyi svoyu movu osibnu vid polskoyi ta moskovskoyi vin maye viraznu osibnist za yaku boretsya Istoriya ne mozhe zabuti sho do Petra I ti kogo mi nini zvemo rusinami todi nazivalis rusami chi ruskimi sho yihnya batkivshina bula Ruska zemlya chi Rus a teperishni rusi todi buli moskovitami i yihnya batkivshina bula Moskovshina Moskali privlasnili im ya rusiniv shob nadati sobi ochevidni prava na volodinnya cim narodom Ce zmishuvannya dalo mozhlivist moskalyam zmishuvati v yedinim spilnim imeni rosiyan rusiniv bez sumnivu slov yan i moskaliv slov yanstvo yakih bilsh nizh sumnivne section PrimitkiSycomore Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaV Sichinskij Chuzhinci pro Ukrayinu L Svit 1991 S 83 ISBN 5 7707 1657 6PosilannyaDelyamar Kazimir Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 316 1000 ekz Taras Luchuk Peticiya Kazimira Delyamara Zbruch 21 02 2016 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Delyamar Ukrayinska zagalna enciklopediya Kniga Znannya V 3 h t T 1 A Zh Pid gol red I Rakovskogo V Doroshenko M Rudnickij V Simovich Lviv Stanislaviv Kolomiya Ridna shkola 1930 S 1036 676 1312 s stb ISTORIChNI ZV YaZKI FRANCIYi Z UKRAYiNOYu DO 1991 r Krayini svitu i Ukrayina enciklopediya v 5 t redkol A I Kudryachenko golova ta in T 1 Pivnichna Yevropa Zahidna Yevropa Pivdenna Yevropa naukovij redaktor 1 go tomu A G Bulvinskij DU Institut vsesvitnoyi istoriyi NAN Ukrayini Kiyiv Vidavnictvo Feniks 2017 S 377 564 s ISBN 978 966 136 474 4 T 1 Poglyadi na istoriyu Ukrayini XVIII XIX stolit u pracyah francuzkih vchenih diplomativ ta politikiv Nimci francuzi i anglijci pro Ukrayinu ta ukrayinskij narod u XVII XIX stolittyah P P Brickij P O Bochan Chernivec nac un t im Yu Fedkovicha Chernivci Tehnodruk 2011 S 226 230 306 s ISBN 978 966 8658 82 2 Naroshennya rosijskoyi imperskoyi ekspansiyi Ukrayina yak civilizacijnij sub yekt istoriyi ta suchasnosti nacionalna dopovid Red kol S I Pirozhkov V A Smolij G V Boryak Ya V Vermenich S S Dembickij O M Majboroda S V Stoyeckij N V Hamitov L D Yakubova O V Yas NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Nika Centr 2020 S 83 356 s ISBN 978 966 521 758 9 Ganna Cherkaska Kazimir Delyamar uahistory com berezen 2018 27 sichnya 2022 u Wayback Machine div 13 Ce nezavershena stattya pro politichnogo diyacha Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi