Ву́лиця Майора Борищака — одна з вулиць Кременчука. Протяжність близько 700(697) метрів.
Вулиця Майора Борищака Кременчук | |
---|---|
Вулиця Майора Борищака в кінці | |
Місцевість | Центр |
Район | Крюківський |
Назва на честь | майора ЗСУ Олексія Борищака |
Загальні відомості | |
Протяжність | 0,7 км |
Координати початку | 49°04′09″ пн. ш. 33°24′45″ сх. д. / 49.069058° пн. ш. 33.412546° сх. д. |
Координати кінця | 49°04′21″ пн. ш. 33°25′13″ сх. д. / 49.072531° пн. ш. 33.420399° сх. д. |
Транспорт | |
Рух | двобічний |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Державні установи | |
Медичні заклади | пологовий будинок |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r4055773 |
Мапа | |
Вулиця Майора Борищака у Вікісховищі |
Розташування
Вулиця розташована в центральній частині міста. Починається тупиком в 75 метрах від вул. Небесної Сотні, має автов*їзд з вул. Шевченка, дворовий в'їзд вулиці Івана Мазепи та прямує на північний схід, де входить у вул. Лікаря О. Богаєвського та проспекту свободи.
Проходить через такі вулиці (з початку до кінця):
Історія
Вулиця прокладалася відповідно до генерального плану міста 1774 року від вул. Городової (зараз вул. Софіївська) до нинішньої вул. Небесної Сотні) та заселялася переважно городянами єврейської національності. Найбільш відомими об'єктами ще з тих часів тут були Безіменне озеро, м'ясні ряди та з'їжджий двір на тодішньому кордоні міста.
За часів імперської Росії вулиця призначалася для проживання відставних солдат, тож і стала називатися Солдатською. У ті часи Цар Микола І видав закон, відповідно до якого єврейських хлопчиків у віці до 12-16 років відправляли на підготовчу військову службу. Ті, хто відслужив 25 років, могли сподіватися на повернення та законне після цього житло.
Однак у другій половині XIX століття Солдатська вулиця поступово змінюється. На ній з'являються будинки для квартиронаймачів середнього достатку. Зводились тут здебільшого двоповерхові будинки. Серед будівель того часу, що нині збереглись: дореволюційний будинок зеленого кольору на розі вул. Шевченка № 45/14, № 19/а, 19/б, 19/в, 21, 23, 25, 27/3 збереглися кольори фасадів, оригінальні рішення дахів, цегляні ворота, прибудовані до помешкань.
На перехресті тодішніх вулиць Солдатської та Приютської (зараз вул. Горького) у 1906 році зводиться пологовий притулок. На цьому місці колись знаходилося старе Солдатське кладовище. Спочатку міська дума планувала там зробити лікарню для незаможних хворих. Але після будівництва приміщення стало «Міською лікарнею» та пологовим притулком. При притулку діяла повивальна школа, директором якої був лікар Овксентій Богаєвський.
За часів СРСР вулицю перейменували на честь революціонера, партійного діяча наркома продовольства РСФСР Олександра Цюрупи (1870—1928).
Після революції, на початку ХХ століття, у приміщенні пологового притулку запрацювала центральна робоча поліклініка. У 1937 році на цій території збудували невеликий пологовий дім на 30 ліжок. Під час Другої світової війни відділення звідси перенесли до інших лікарень.
У період німецької окупації під час Другої світової війни (1941—1943 роки) у будинку № 51 (нині не існує), у квартирі діяча Олександра Кривицького, збиралися учасники підпільних груп. Тут проходили зустрічі таємного комсомольського комітету, що складався переважно із молодих учасників. У квартирі був радіоприймач, тут же виготовляли листівки, переписувалися повідомлення про події на фронті. За припущеннями істориків, будинок було знищено під час відступу німців з міста. Зараз на місці цього будинку — 5-поверхове приміщення, уже під новим номером 35.
У 1971 році тут закінчили зведення нового пологового комплексу на 100 ліжок. Головним лікарем медзакладу тоді став медик вищої категорії Віктор Федорченко. Щоб приміщення відповідало вимогам медицини, комплекс вирішили знову розширювати. Федорченко пропонував спрямувати на це кошти, отримані від Ленінського комуністичного суботника, та вмовляв архітекторів переробити проект для блочної системи перебування матері та дитини. Тож згодом палати змінили не на 4-6-місні, а на дві двомісні: щоб у кожній палаті знаходилося по дві мами з дітьми. Далі для періодичного розширення пологового будинку коштами допомагали місцеві підприємства.
На місці міжлікарняної аптекизнаходився 2-поверховий дім, на знесення якого не було коштів. Тож вирішили чергове планове заняття цивільної оборони провести на території пологового. Бійці цього відомства мали розібрати будинок та розчистити територію, що і було зроблено. Так у 1990 році повноцінний пологовий будинок здали в експлуатацію.
У ніч на 7 вересня 2012 року горів будинок № 17/48, де колись розміщувався кременчуцький радіовузол. Згодом будівлю було знесено. На його місці зведено 9-поверхівку"
2016 року вулиця отримала назву вулиця Майора Борищака, на честь Олексія Борищака, який загинув під час російсько-української війни.
Будівлі та об'єкти
- Буд. № 20/3 — пологовий будинок.
- Буд. № 31 — .
Примітки
- Суди Полтавської області [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2012.
- . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 2 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2012.
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 2 травня 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
Це незавершена стаття про вулицю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vu licya Majora Borishaka odna z vulic Kremenchuka Protyazhnist blizko 700 697 metriv Vulicya Majora Borishaka KremenchukVulicya Majora Borishaka v kinciVulicya Majora Borishaka v kinciMiscevistCentrRajonKryukivskijNazva na chestmajora ZSU Oleksiya BorishakaZagalni vidomostiProtyazhnist0 7 kmKoordinati pochatku49 04 09 pn sh 33 24 45 sh d 49 069058 pn sh 33 412546 sh d 49 069058 33 412546Koordinati kincya49 04 21 pn sh 33 25 13 sh d 49 072531 pn sh 33 420399 sh d 49 072531 33 420399TransportRuhdvobichnijPokrittyaasfaltBudivli pam yatki infrastrukturaDerzhavni ustanoviMedichni zakladipologovij budinokZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr4055773Mapa Vulicya Majora Borishaka u VikishovishiRoztashuvannyaVulicya roztashovana v centralnij chastini mista Pochinayetsya tupikom v 75 metrah vid vul Nebesnoyi Sotni maye avtov yizd z vul Shevchenka dvorovij v yizd vulici Ivana Mazepi ta pryamuye na pivnichnij shid de vhodit u vul Likarya O Bogayevskogo ta prospektu svobodi Prohodit cherez taki vulici z pochatku do kincya Shevchenka Levka Luk yanenkaIstoriyaVulicya prokladalasya vidpovidno do generalnogo planu mista 1774 roku vid vul Gorodovoyi zaraz vul Sofiyivska do ninishnoyi vul Nebesnoyi Sotni ta zaselyalasya perevazhno gorodyanami yevrejskoyi nacionalnosti Najbilsh vidomimi ob yektami she z tih chasiv tut buli Bezimenne ozero m yasni ryadi ta z yizhdzhij dvir na todishnomu kordoni mista Za chasiv imperskoyi Rosiyi vulicya priznachalasya dlya prozhivannya vidstavnih soldat tozh i stala nazivatisya Soldatskoyu U ti chasi Car Mikola I vidav zakon vidpovidno do yakogo yevrejskih hlopchikiv u vici do 12 16 rokiv vidpravlyali na pidgotovchu vijskovu sluzhbu Ti hto vidsluzhiv 25 rokiv mogli spodivatisya na povernennya ta zakonne pislya cogo zhitlo Odnak u drugij polovini XIX stolittya Soldatska vulicya postupovo zminyuyetsya Na nij z yavlyayutsya budinki dlya kvartironajmachiv serednogo dostatku Zvodilis tut zdebilshogo dvopoverhovi budinki Sered budivel togo chasu sho nini zbereglis dorevolyucijnij budinok zelenogo koloru na rozi vul Shevchenka 45 14 19 a 19 b 19 v 21 23 25 27 3 zbereglisya kolori fasadiv originalni rishennya dahiv ceglyani vorota pribudovani do pomeshkan Na perehresti todishnih vulic Soldatskoyi ta Priyutskoyi zaraz vul Gorkogo u 1906 roci zvoditsya pologovij pritulok Na comu misci kolis znahodilosya stare Soldatske kladovishe Spochatku miska duma planuvala tam zrobiti likarnyu dlya nezamozhnih hvorih Ale pislya budivnictva primishennya stalo Miskoyu likarneyu ta pologovim pritulkom Pri pritulku diyala povivalna shkola direktorom yakoyi buv likar Ovksentij Bogayevskij Za chasiv SRSR vulicyu perejmenuvali na chest revolyucionera partijnogo diyacha narkoma prodovolstva RSFSR Oleksandra Cyurupi 1870 1928 Pislya revolyuciyi na pochatku HH stolittya u primishenni pologovogo pritulku zapracyuvala centralna robocha poliklinika U 1937 roci na cij teritoriyi zbuduvali nevelikij pologovij dim na 30 lizhok Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni viddilennya zvidsi perenesli do inshih likaren U period nimeckoyi okupaciyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1941 1943 roki u budinku 51 nini ne isnuye u kvartiri diyacha Oleksandra Krivickogo zbiralisya uchasniki pidpilnih grup Tut prohodili zustrichi tayemnogo komsomolskogo komitetu sho skladavsya perevazhno iz molodih uchasnikiv U kvartiri buv radioprijmach tut zhe vigotovlyali listivki perepisuvalisya povidomlennya pro podiyi na fronti Za pripushennyami istorikiv budinok bulo znisheno pid chas vidstupu nimciv z mista Zaraz na misci cogo budinku 5 poverhove primishennya uzhe pid novim nomerom 35 U 1971 roci tut zakinchili zvedennya novogo pologovogo kompleksu na 100 lizhok Golovnim likarem medzakladu todi stav medik vishoyi kategoriyi Viktor Fedorchenko Shob primishennya vidpovidalo vimogam medicini kompleks virishili znovu rozshiryuvati Fedorchenko proponuvav spryamuvati na ce koshti otrimani vid Leninskogo komunistichnogo subotnika ta vmovlyav arhitektoriv pererobiti proekt dlya blochnoyi sistemi perebuvannya materi ta ditini Tozh zgodom palati zminili ne na 4 6 misni a na dvi dvomisni shob u kozhnij palati znahodilosya po dvi mami z ditmi Dali dlya periodichnogo rozshirennya pologovogo budinku koshtami dopomagali miscevi pidpriyemstva Na misci mizhlikarnyanoyi aptekiznahodivsya 2 poverhovij dim na znesennya yakogo ne bulo koshtiv Tozh virishili chergove planove zanyattya civilnoyi oboroni provesti na teritoriyi pologovogo Bijci cogo vidomstva mali rozibrati budinok ta rozchistiti teritoriyu sho i bulo zrobleno Tak u 1990 roci povnocinnij pologovij budinok zdali v ekspluataciyu U nich na 7 veresnya 2012 roku goriv budinok 17 48 de kolis rozmishuvavsya kremenchuckij radiovuzol Zgodom budivlyu bulo zneseno Na jogo misci zvedeno 9 poverhivku 2016 roku vulicya otrimala nazvu vulicya Majora Borishaka na chest Oleksiya Borishaka yakij zaginuv pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni Budivli ta ob yektiBud 20 3 pologovij budinok Bud 31 PrimitkiSudi Poltavskoyi oblasti 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 2 travnya 2020 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 6 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2012 Procitovano 2 travnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 1 bereznya 2016 Procitovano 2 bereznya 2016 Ce nezavershena stattya pro vulicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi