Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мехмед Талаат паша осман طلعت پاشا тур Mehmed Talat Paşa 1 вересня 1874 15 березня 1921 османський державний діяч мініст

Талаат-Паша

Талаат-Паша

Мехмед Талаат-паша (осман. طلعت پاشا‎, тур. Mehmed Talat Paşa; 1 вересня 1874 — 15 березня 1921) — османський державний діяч, міністр внутрішніх справ Османської імперії (1913—1917), Великий візир Османської імперії (1917—1918), один з головних організаторів масової депортації і геноциду вірмен, військовий злочинець. Був одним з лідерів младотурецької партії «Єднання і прогрес».

Талаат-паша
осман. مُحمَّد طلعت پاشا‎
image
Народився1 вересня 1874(1874-09-01)[2]
Кирджалі, Османська імперія[3]
Помер15 березня 1921(1921-03-15)[1][2](46 років)
Берлін, Німецький Райх[3]
·d
Похованняпам'ятник Свободи (Стамбул)
Країнаimage Османська імперія
Діяльністьполітик
Знання мовосманська, французька і середньогрецька
ПосадаВеликий візир Османської імперії[d] і d
Партіяd
Конфесіяіслам
Нагороди
image

Біографія

Мехмет Талаат-паша народився в 1874 році в місті Кирджалі (нині Кирджалійська область Болгарії), в сім'ї слідчого. За походженням — помак. За смагляву зовнішність політичні опоненти іноді називали Талаата циганом. Закінчив вищу школу в Едірне. Свою діяльність розпочав службовцем телеграфної контори, де, будучи учасником боротьби проти абдулгамідівськой тиранії, приєднався до Младотурецького руху. У 1893 році був заарештований за велику політичну активність. Був звільнений через два роки і висланий в Салоніки, де очолив місцеве відділення младотурецкой партії і вступив в масонську ложу «Македонія Ризорт», засновану депутатом меджлісу Емануелем Карасо. У 1898-1908 роках працював листоношею в Салоніках, ставши згодом головою місцевої поштової служби.

«Великий візир Талаат-паша до революції був маленьким телеграфним чиновником і входив в революційний комітет. Як чиновник він перехопив урядову телеграму, яка доводила йому, що революційні прагнення відкриті і гра програна, якщо зараз же не виступити. Він затримав телеграму, попередив революційний комітет і переконав його негайно ж виступити. Це вдалося...» — писав австрійський дипломат Оттокар Чернін.

Після Младотурецького перевороту 1908 року був обраний депутатом меджлісу.

У 1909-1912 роках Талаат був міністром внутрішніх справ. У 1910 році Талаат провів через Меджліс скасування «Закону по співтовариства» і заборонив формування співтовариств за національною ознакою. По всій імперії були закриті всі національні клуби, а в Бітольськомі вілаєті місцевий сатрап Шевкет Тургут-паша провів звірячу Роззброювальну акцію. Мирне населення піддавалося знущанням, частина керівників Союзу Болгарських конституційних клубів була заточена в тюрмах Малої Азії, а інші колишні революціонери ВМОРО вбиті.

У 1911 році Талаат стає членом партії «Єднання і прогрес». В подальшому обіймав пост міністра пошти і телеграфу (1912), під час Балканських воєн (1912-1913) служив в армії.

Талаат був одним з головних організаторів державного перевороту 23 січня 1913 року, коли Енвер-паша особисто застрелив військового міністра Назим-пашу, щоб через рік зайняти його місце. А Талаат-паша вдруге обійняв посаду міністра внутрішніх справ, тепер одночасно будучи головою ЦК партії младотурків. Талаат-паша запроваджував у життя політичну доктрину османізма — насильницької туркізації нетурецьких народів імперії, був затятим прихильником панісламізму і, в ще більшій мірі, пантюркізма. Маючи далекосяжні задуми по Кавказу, Криму і Туркестану, Талаат брав участь в розробці військово-політичного проекту «Туран Йолу» (Дорога в Туран).

«Талаат-паша приємно і лукаво зауважив одного разу, що пантюркізм може привести нас до Жовтого моря!» — писала в своїх мемуарах младотурецька дама Халіде Едіб Адивар. У 1914 році Талаат-паша увійшов до складу младотурецького «тріумвірату» (разом з Енвер-паша і Ахмед Джемаль-паша), незабаром здійснив депортацію і геноцид вірменського населення. За свідченням німецького чиновника, якого Перша світова війна застала в анатолійській області Муш: «Ще в кінці жовтня 1914 року, коли для турків почалася війна, турецькі чиновники почали відбирати у вірмен все, в чому турки потребували для ведення війни. Їхнє майно, їх гроші — все було конфісковано. Пізніше кожен турок міг увійти в вірменський магазин і взяти те, що він потребував чи що хотів би мати.»

Установка на геноцид була дана в шифрованого телеграмі Енвер-паші від 27 лютого 1915 р конкретні ж заходи по «остаточної ліквідації» вірмен були прописані в секретній директиві Талаат-паші і Енвер-паші від 15 квітня 1915 р Геноцид вірменського населення почався в анатолійському місті Зейтун 24 квітня 1915 р

У своїх мемуарах (опублікованих в 1946 році) Талаат-паша визнавав факт насильницької депортації і знищення вірмен, але мотивував це виключно захистом «національних інтересів» турків і прагненням перешкодити «створення Вірменської держави в прикордонних з Росією вілаєтах». 7 жовтня 1918 року Талаат-паша визнав крах політики младотурків і відмовився від влади, потім втік до Німеччини, де жив під ім'ям «Алі-Салі-бей». Надзвичайний трибунал, який відбувся в 1919 р в Константинополі, заочно засудив Талаата до смертної кари за військові злочини і за «знищення вірменського населення імперії».

Талаат був застрелений вірменським патріотом Соґомоном Тейліряном в Берліні 15 березня 1921 року, в рамках операції «Немезіс» партії «Дашнакцутюн» (покарання винуватців вірменського геноциду) — причому ім'я Талаата стояло в списку операції під № 1. Берлінський суд виправдав Тейліряна як особу, яка діяла в стані афекту. На цьому процесі німецький адвокат Тейліряна, зокрема, сказав: «Талаат-паша, Енвер-паша, Джемаль-паша і Назим-бей, які іменували себе «захисниками ісламу», насправді були атеїстами!»

Цікаві факти

  • У відеогрі Zombie Army Trilogy, в замку Адольфа Гітлера Фольтершлосс висять портрети історичних постатей, які прославились своєю жорстокістю. Серед них є і портрет Талаат-паші.

Література

  • Петров, Тодор, Билярски, Цочо (съставители), «ВМОРО през погледа на нейните основатели», Военно Издателство, София, 2003, стр. 175.
  • Гасанова Э. Ю., «Идеология буржуазного национализма в Турции» // Баку, изд. АН АзССР, 1966 г.; Козубский К. Э., «Под копытом» // Общеказачья газета «Станица», Москва, № 2(26), декабрь 1998 г.
  • Алан Мурхед. Борьба за Дарданеллы. Решающее сражение между Турцией и Антантой. — М.: Центрполиграф, 2004. — С. 11. — 383 с. — ISBN 5-952-40729-3.
  • Andrew Mango. Ataturk: The Biography of the Founder of Modern Turkey. — Overlook Press, 2002. — С. 67. — ISBN 158567334X, 9781585673346.
  • Taner Timur, Türkler ve Ermeniler: 1915 ve Sonrası, İmge Kitabevi, 2001, ISNB 9789755333182, p. 53.

Посилання

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #124813798 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mehmed Talaat pasha osman طلعت پاشا tur Mehmed Talat Pasa 1 veresnya 1874 15 bereznya 1921 osmanskij derzhavnij diyach ministr vnutrishnih sprav Osmanskoyi imperiyi 1913 1917 Velikij vizir Osmanskoyi imperiyi 1917 1918 odin z golovnih organizatoriv masovoyi deportaciyi i genocidu virmen vijskovij zlochinec Buv odnim z lideriv mladotureckoyi partiyi Yednannya i progres Talaat pashaosman م حم د طلعت پاشا Narodivsya1 veresnya 1874 1874 09 01 2 Kirdzhali Osmanska imperiya 3 Pomer15 bereznya 1921 1921 03 15 1 2 46 rokiv Berlin Nimeckij Rajh 3 dPohovannyapam yatnik Svobodi Stambul Krayina Osmanska imperiyaDiyalnistpolitikZnannya movosmanska francuzka i serednogreckaPosadaVelikij vizir Osmanskoyi imperiyi d i dPartiyadKonfesiyaislamNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMehmet Talaat pasha narodivsya v 1874 roci v misti Kirdzhali nini Kirdzhalijska oblast Bolgariyi v sim yi slidchogo Za pohodzhennyam pomak Za smaglyavu zovnishnist politichni oponenti inodi nazivali Talaata ciganom Zakinchiv vishu shkolu v Edirne Svoyu diyalnist rozpochav sluzhbovcem telegrafnoyi kontori de buduchi uchasnikom borotbi proti abdulgamidivskoj tiraniyi priyednavsya do Mladotureckogo ruhu U 1893 roci buv zaareshtovanij za veliku politichnu aktivnist Buv zvilnenij cherez dva roki i vislanij v Saloniki de ocholiv misceve viddilennya mladotureckoj partiyi i vstupiv v masonsku lozhu Makedoniya Rizort zasnovanu deputatom medzhlisu Emanuelem Karaso U 1898 1908 rokah pracyuvav listonosheyu v Salonikah stavshi zgodom golovoyu miscevoyi poshtovoyi sluzhbi Velikij vizir Talaat pasha do revolyuciyi buv malenkim telegrafnim chinovnikom i vhodiv v revolyucijnij komitet Yak chinovnik vin perehopiv uryadovu telegramu yaka dovodila jomu sho revolyucijni pragnennya vidkriti i gra prograna yaksho zaraz zhe ne vistupiti Vin zatrimav telegramu poperediv revolyucijnij komitet i perekonav jogo negajno zh vistupiti Ce vdalosya pisav avstrijskij diplomat Ottokar Chernin Pislya Mladotureckogo perevorotu 1908 roku buv obranij deputatom medzhlisu U 1909 1912 rokah Talaat buv ministrom vnutrishnih sprav U 1910 roci Talaat proviv cherez Medzhlis skasuvannya Zakonu po spivtovaristva i zaboroniv formuvannya spivtovaristv za nacionalnoyu oznakoyu Po vsij imperiyi buli zakriti vsi nacionalni klubi a v Bitolskomi vilayeti miscevij satrap Shevket Turgut pasha proviv zviryachu Rozzbroyuvalnu akciyu Mirne naselennya piddavalosya znushannyam chastina kerivnikiv Soyuzu Bolgarskih konstitucijnih klubiv bula zatochena v tyurmah Maloyi Aziyi a inshi kolishni revolyucioneri VMORO vbiti U 1911 roci Talaat staye chlenom partiyi Yednannya i progres V podalshomu obijmav post ministra poshti i telegrafu 1912 pid chas Balkanskih voyen 1912 1913 sluzhiv v armiyi Talaat buv odnim z golovnih organizatoriv derzhavnogo perevorotu 23 sichnya 1913 roku koli Enver pasha osobisto zastreliv vijskovogo ministra Nazim pashu shob cherez rik zajnyati jogo misce A Talaat pasha vdruge obijnyav posadu ministra vnutrishnih sprav teper odnochasno buduchi golovoyu CK partiyi mladoturkiv Talaat pasha zaprovadzhuvav u zhittya politichnu doktrinu osmanizma nasilnickoyi turkizaciyi netureckih narodiv imperiyi buv zatyatim prihilnikom panislamizmu i v she bilshij miri pantyurkizma Mayuchi dalekosyazhni zadumi po Kavkazu Krimu i Turkestanu Talaat brav uchast v rozrobci vijskovo politichnogo proektu Turan Jolu Doroga v Turan Talaat pasha priyemno i lukavo zauvazhiv odnogo razu sho pantyurkizm mozhe privesti nas do Zhovtogo morya pisala v svoyih memuarah mladoturecka dama Halide Edib Adivar U 1914 roci Talaat pasha uvijshov do skladu mladotureckogo triumviratu razom z Enver pasha i Ahmed Dzhemal pasha nezabarom zdijsniv deportaciyu i genocid virmenskogo naselennya Za svidchennyam nimeckogo chinovnika yakogo Persha svitova vijna zastala v anatolijskij oblasti Mush She v kinci zhovtnya 1914 roku koli dlya turkiv pochalasya vijna turecki chinovniki pochali vidbirati u virmen vse v chomu turki potrebuvali dlya vedennya vijni Yihnye majno yih groshi vse bulo konfiskovano Piznishe kozhen turok mig uvijti v virmenskij magazin i vzyati te sho vin potrebuvav chi sho hotiv bi mati Ustanovka na genocid bula dana v shifrovanogo telegrami Enver pashi vid 27 lyutogo 1915 r konkretni zh zahodi po ostatochnoyi likvidaciyi virmen buli propisani v sekretnij direktivi Talaat pashi i Enver pashi vid 15 kvitnya 1915 r Genocid virmenskogo naselennya pochavsya v anatolijskomu misti Zejtun 24 kvitnya 1915 r U svoyih memuarah opublikovanih v 1946 roci Talaat pasha viznavav fakt nasilnickoyi deportaciyi i znishennya virmen ale motivuvav ce viklyuchno zahistom nacionalnih interesiv turkiv i pragnennyam pereshkoditi stvorennya Virmenskoyi derzhavi v prikordonnih z Rosiyeyu vilayetah 7 zhovtnya 1918 roku Talaat pasha viznav krah politiki mladoturkiv i vidmovivsya vid vladi potim vtik do Nimechchini de zhiv pid im yam Ali Sali bej Nadzvichajnij tribunal yakij vidbuvsya v 1919 r v Konstantinopoli zaochno zasudiv Talaata do smertnoyi kari za vijskovi zlochini i za znishennya virmenskogo naselennya imperiyi Talaat buv zastrelenij virmenskim patriotom Sogomonom Tejliryanom v Berlini 15 bereznya 1921 roku v ramkah operaciyi Nemezis partiyi Dashnakcutyun pokarannya vinuvatciv virmenskogo genocidu prichomu im ya Talaata stoyalo v spisku operaciyi pid 1 Berlinskij sud vipravdav Tejliryana yak osobu yaka diyala v stani afektu Na comu procesi nimeckij advokat Tejliryana zokrema skazav Talaat pasha Enver pasha Dzhemal pasha i Nazim bej yaki imenuvali sebe zahisnikami islamu naspravdi buli ateyistami Cikavi faktiU videogri Zombie Army Trilogy v zamku Adolfa Gitlera Foltershloss visyat portreti istorichnih postatej yaki proslavilis svoyeyu zhorstokistyu Sered nih ye i portret Talaat pashi LiteraturaPetrov Todor Bilyarski Cocho sstaviteli VMORO prez pogleda na nejnite osnovateli Voenno Izdatelstvo Sofiya 2003 str 175 Gasanova E Yu Ideologiya burzhuaznogo nacionalizma v Turcii Baku izd AN AzSSR 1966 g Kozubskij K E Pod kopytom Obshekazachya gazeta Stanica Moskva 2 26 dekabr 1998 g Alan Murhed Borba za Dardanelly Reshayushee srazhenie mezhdu Turciej i Antantoj M Centrpoligraf 2004 S 11 383 s ISBN 5 952 40729 3 Andrew Mango Ataturk The Biography of the Founder of Modern Turkey Overlook Press 2002 S 67 ISBN 158567334X 9781585673346 Taner Timur Turkler ve Ermeniler 1915 ve Sonrasi Imge Kitabevi 2001 ISNB 9789755333182 p 53 PosilannyaTalaat Megemed bej Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1873 1000 ekz Talaat pasha Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Armin Vegner Sudovij proces Talaata pashi Pro osobistij arhiv Talaat pashi Talaat Mehmed Pasha v Enciklopediyi Genocid ruPrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 124813798 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578

Дата публікації:
Топ