Йохан Сильвіо Гезель (нім. Johann Silvio Gesell; 17 березня 1862, Санкт-Віт, зараз в Бельгії — 11 березня 1930, Оранієнбург, Німеччина) — німецький економіст, підприємець, автор вчення про (від нім. Freiwirtschaft).
Сильвіо Гезель | |
---|---|
Народився | 17 березня 1862[1][2][3] Санкт-Віт, d, Льєж, Валлонія, Бельгія[1] |
Помер | 11 березня 1930[1][2][3](67 років) d, Оранієнбурґ, Бранденбург, Німеччина ·пневмонія |
Поховання | d |
Країна | Німеччина |
Діяльність | економіст, торговець, політик, підприємець, есперантист |
Alma mater | гімназія |
Знання мов | есперанто і німецька[4] |
Magnum opus | d |
|
Біографія
Сильвіо Гезель народився 17 березня 1862 року в окрузі Еупен-Мальмедю в Айфелі, де зіткнулися німецька і французька культури. В його багатодітній сім'ї (він був сьомою дитиною з дев'яти) спілкувалися обома мовами. Тому німецько-французька війна викликала в родині хлопця бажання примирення між обома країнами.
Релігійні розбіжності між його матір'ю-католичкою і батьком-протестантом призвели до того, що хлопець відмовився від віросповідань і відкрився для розумових течій: французького роз'яснення філософських думок Штірнера, Ніцше та еволюційних теорій Дарвіна і Хайкеля.
В Берліні Гезель навчався спочатку на роботі обох своїх братів Пауля і Романа, на торгового агента, і після кількох зупинок в Малазі (Іспанія) і Німеччині, поїхав врешті в Аргентину, щоб відкрити свою справу стоматологічного та інших медичних профілів у Буенос-Айресі. Тамтешня економічна криза змусила його задуматися про причини інфляції та дефляції, про несправедливий перерозподіл і безробіття. Гезель бачив причину в здатності накопичення грошей; призначення грошей як засобу обміну та кредитування, що гальмується процентною платою, або взагалі тимчасово припиняється.
І те і друге негативно впливає на економіку і суспільство: в той час, коли проценти і складні проценти призводять до несправедливого розподілу грошових та виробничих ресурсів, час від часу грошове накопичення викликає порушення обігу грошей і призводить до безробіття. Крім того вони роблять неможливим керування грошовими масами, в результаті ми маємо коливання купівельної здатності грошей.
Щоб уникнути цих негативних особливостей і забезпечити вільний від спекуляції обіг грошей, Гезель запропонував впровадити гроші, які не можна накопичувати, «гроші, які іржавіють».
Внаслідок цього очікується повна зайнятість, стабільність цін і більш справедливий розподіл доходів і майна.
Гезель виклав свою теорію грошової реформи в чисельних книгах і статтях, які з'являлися з 1891 року німецькою та іспанською мовами. Проведена в 1898 р. банківська реформа в Аргентині звертається до його пропозицій.
На рубежі сторіч Гезель почав займатися концепцією земельної реформи північноамериканського соціального реформатора Генрі Джорджа. Гезель пов'язав думку про рівноправність людей щодо землі, як непродажне майно, з його власною думкою про теорію грошової реформи і земельної реформи.
Після тривалішого перебування у Швейцарії він жив з 1906 по 1911 знову в Аргентині і розробляв свої думки щодо справедливого міжнародного валютного порядку, як захист від монополій, так і від мит за вільну світову торгівлю.
Гезель також займався думкою, яка забезпечила б мир в усьому світі. Тут ідеться про корисні копалини, вони не повинні належати фірмам і державам. Замість цього ними повинна керувати, як загальною власністю людства, міжнародна установа. Піднята для приватного використання ціна повинна була надходити в міжнародну установу і використовуватися для лісовідновлення та для інших екологічних заходів. А суспільні прибутки з приватного використання земельних ділянок повинні були іти на підтримку матерів та дітей.
Сильвіо Гезель в 1916 зібрав свої думки у свою основну працю «Природний економічний порядок через вільну землю і вільні гроші». Під час Першої світової війни вона з'явилася вперше в Берліні та у Швейцарії.
З ініціативи Ернста Нікаша та Густава Ландауера Сильвіо Геззель брав участь у квітні 1919, як народо-уповноважений з фінансів у першій Баварській Радянській Республіці. Після її падіння він тимчасово був ув'язнений за звинуваченням у державній зраді, згодом його виправдали. Але, тим не менш, Швейцарія відмовила йому в поверненні.
Потім Гезель в 1920 році відпочивав неподалік Потсдама і розвивав далі свою модель «ринкової економіки без капіталізму».
Тодішні політичні та громадські діячі шукали альтернативу, як капіталізму, так і марксизму, і Гезель був цією альтернативою. Він розширював грошо-реформаторські думки земельно-правовою реформою.
В 1920 році востаннє доробив «Природну економіку», написав чисельні брошури і статті з зауваженнями до поточних подій.
Розробив проект програми для «Міжнародної асоціації валюти», яка мала створювати передумови для вільної і справедливої світової торгівлі, та забезпечити мир в усьому світі.
В 1921 році вдосконалює земельну реформу (ідею), пропонує оголосити усі корисні копалини власністю світового співтовариства, і всі хто використовує ці копалини, повинні платити світовому співтовариству.
На 1924 рік припадає початок останнього півторарічного перебування в Аргентині.
В 1926 році їде в Трансільванію (Румунію) для вивчення впливу аграрної реформи.
В1927 році написав пізній твір «скорочена держава» з суперечливими думками, з одного боку виступив за роздержавлення релігії та церкви, освіти та культури, а з іншого боку за роздержавлення правознавства.
Востаннє переселився в Еден-Ораніенбург і підготував англійську версію «Природної економіки».
В 1929 році після біржового краху на «Чорну п'ятницю», вимагає реформувати структуру грошового господарства, а не шукати винних серед людей.
В 1930 році помер внаслідок запалення легень 11 березня в Едені-Ораніенбурзі.
Основні ідеї
Під «природним економічним порядком» Гезель розуміє такий порядок, в якому люди конкурують між собою на рівних, тими засобами, які їм дала сама природа, без жодних привілеїв. Тобто, всі повинні мати рівні можливості в конкурентній боротьбі, а привілеї — це зло, яке завжди фальсифікує результати справжньої конкуренції. Саме на це спрямовані дві фундаментальні реформи, які запропонував Сильвіо Гезель: вільна земля та вільні гроші.
Вільна земля — це суспільна власність на землю, в якій знищено дохід від ренти.
Вільні гроші — це суспільна власність на гроші, коли знищено дохід від лихварства. Про шкідливий вплив кредитних відсотків на ринкову економіку писало багато вчених. Гезель запропонував механізм, який на його думку, направлений на знищення кредитних відсотків. Щоб гроші були дієвішими потрібно зробити їх такими ж недовговічними, як і товари. Тобто кожна банкнота повинна з часом поступово втрачати свою ціну. Для цього Гезель пропонував зобов'язати поточних власників грошей періодично клеїти на банкноти додаткові спеціальні марки, без яких банкнота стає недійсною.
У 30-х роках XX сторіччя послідовники теорії Гезеля (теорії вільної економіки) провели з безпроцентними грішми кілька експериментів. В Австрії, Франції, Німеччині, Іспанії, Швейцарії й США були спроби впровадити вільні гроші для усунення безробіття. Найуспішнішим виявився експеримент в австрійському місті Вьоргль, який ініціював бургомістр .
Сьогодні існує багато послідовників Гезеля, таких як Маргріт Кеннеді, Крістіан Геллері, Ізабелла Вайс та інші. Вони поширюють його ідею вільних грошей, пишуть книги, статті, і навіть намагаються практично реалізувати ідею, впроваджують вільні гроші. З 2001 року в деяких містах Німеччині почали з'являтися «вільні гроші» у вигляді регіональних валют.
Основні твори
- «Монетарна реформа, як шлях до соціальної країни» (нім. Die Reformation des Münzwesens als Brücke zum sozialen Staat, 1891);
- «Природний економічний порядок через вільну землю і вільні гроші» (нім. Die natürliche Wirtschaftsordnung durch Freiland und Freigeld, 1916) — в англійському перекладі книга відома під назвою «Природний економічний порядок» (англ. The Natural Economic Order).
Посилання
- (рос.)
- Текст «Природного економічного порядку»(нім.)
- Текст «Природного економічного порядку»(англ.)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118538934 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 19 грудня 2010.
- Сайт присвячений Сильвіо Гезелю, нім.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 19 грудня 2010.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Johan Silvio Gezel nim Johann Silvio Gesell 17 bereznya 1862 Sankt Vit zaraz v Belgiyi 11 bereznya 1930 Oraniyenburg Nimechchina nimeckij ekonomist pidpriyemec avtor vchennya pro vid nim Freiwirtschaft Silvio GezelNarodivsya17 bereznya 1862 1862 03 17 1 2 3 Sankt Vit d Lyezh Valloniya Belgiya 1 Pomer11 bereznya 1930 1930 03 11 1 2 3 67 rokiv d Oraniyenburg Brandenburg Nimechchina pnevmoniyaPohovannyadKrayina NimechchinaDiyalnistekonomist torgovec politik pidpriyemec esperantistAlma matergimnaziyaZnannya movesperanto i nimecka 4 Magnum opusdRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaTorgovij dim Gezelya Casa Gesell v Buenos Ajresi Silvio Gezel narodivsya 17 bereznya 1862 roku v okruzi Eupen Malmedyu v Ajfeli de zitknulisya nimecka i francuzka kulturi V jogo bagatoditnij sim yi vin buv somoyu ditinoyu z dev yati spilkuvalisya oboma movami Tomu nimecko francuzka vijna viklikala v rodini hlopcya bazhannya primirennya mizh oboma krayinami Religijni rozbizhnosti mizh jogo matir yu katolichkoyu i batkom protestantom prizveli do togo sho hlopec vidmovivsya vid virospovidan i vidkrivsya dlya rozumovih techij francuzkogo roz yasnennya filosofskih dumok Shtirnera Nicshe ta evolyucijnih teorij Darvina i Hajkelya V Berlini Gezel navchavsya spochatku na roboti oboh svoyih brativ Paulya i Romana na torgovogo agenta i pislya kilkoh zupinok v Malazi Ispaniya i Nimechchini poyihav vreshti v Argentinu shob vidkriti svoyu spravu stomatologichnogo ta inshih medichnih profiliv u Buenos Ajresi Tamteshnya ekonomichna kriza zmusila jogo zadumatisya pro prichini inflyaciyi ta deflyaciyi pro nespravedlivij pererozpodil i bezrobittya Gezel bachiv prichinu v zdatnosti nakopichennya groshej priznachennya groshej yak zasobu obminu ta kredituvannya sho galmuyetsya procentnoyu platoyu abo vzagali timchasovo pripinyayetsya I te i druge negativno vplivaye na ekonomiku i suspilstvo v toj chas koli procenti i skladni procenti prizvodyat do nespravedlivogo rozpodilu groshovih ta virobnichih resursiv chas vid chasu groshove nakopichennya viklikaye porushennya obigu groshej i prizvodit do bezrobittya Krim togo voni roblyat nemozhlivim keruvannya groshovimi masami v rezultati mi mayemo kolivannya kupivelnoyi zdatnosti groshej Shob uniknuti cih negativnih osoblivostej i zabezpechiti vilnij vid spekulyaciyi obig groshej Gezel zaproponuvav vprovaditi groshi yaki ne mozhna nakopichuvati groshi yaki irzhaviyut Vnaslidok cogo ochikuyetsya povna zajnyatist stabilnist cin i bilsh spravedlivij rozpodil dohodiv i majna Gezel viklav svoyu teoriyu groshovoyi reformi v chiselnih knigah i stattyah yaki z yavlyalisya z 1891 roku nimeckoyu ta ispanskoyu movami Provedena v 1898 r bankivska reforma v Argentini zvertayetsya do jogo propozicij Na rubezhi storich Gezel pochav zajmatisya koncepciyeyu zemelnoyi reformi pivnichnoamerikanskogo socialnogo reformatora Genri Dzhordzha Gezel pov yazav dumku pro rivnopravnist lyudej shodo zemli yak neprodazhne majno z jogo vlasnoyu dumkoyu pro teoriyu groshovoyi reformi i zemelnoyi reformi Pislya trivalishogo perebuvannya u Shvejcariyi vin zhiv z 1906 po 1911 znovu v Argentini i rozroblyav svoyi dumki shodo spravedlivogo mizhnarodnogo valyutnogo poryadku yak zahist vid monopolij tak i vid mit za vilnu svitovu torgivlyu Gezel takozh zajmavsya dumkoyu yaka zabezpechila b mir v usomu sviti Tut idetsya pro korisni kopalini voni ne povinni nalezhati firmam i derzhavam Zamist cogo nimi povinna keruvati yak zagalnoyu vlasnistyu lyudstva mizhnarodna ustanova Pidnyata dlya privatnogo vikoristannya cina povinna bula nadhoditi v mizhnarodnu ustanovu i vikoristovuvatisya dlya lisovidnovlennya ta dlya inshih ekologichnih zahodiv A suspilni pributki z privatnogo vikoristannya zemelnih dilyanok povinni buli iti na pidtrimku materiv ta ditej Silvio Gezel v 1916 zibrav svoyi dumki u svoyu osnovnu pracyu Prirodnij ekonomichnij poryadok cherez vilnu zemlyu i vilni groshi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vona z yavilasya vpershe v Berlini ta u Shvejcariyi Z iniciativi Ernsta Nikasha ta Gustava Landauera Silvio Gezzel brav uchast u kvitni 1919 yak narodo upovnovazhenij z finansiv u pershij Bavarskij Radyanskij Respublici Pislya yiyi padinnya vin timchasovo buv uv yaznenij za zvinuvachennyam u derzhavnij zradi zgodom jogo vipravdali Ale tim ne mensh Shvejcariya vidmovila jomu v povernenni Potim Gezel v 1920 roci vidpochivav nepodalik Potsdama i rozvivav dali svoyu model rinkovoyi ekonomiki bez kapitalizmu Todishni politichni ta gromadski diyachi shukali alternativu yak kapitalizmu tak i marksizmu i Gezel buv ciyeyu alternativoyu Vin rozshiryuvav grosho reformatorski dumki zemelno pravovoyu reformoyu V 1920 roci vostannye dorobiv Prirodnu ekonomiku napisav chiselni broshuri i statti z zauvazhennyami do potochnih podij Rozrobiv proekt programi dlya Mizhnarodnoyi asociaciyi valyuti yaka mala stvoryuvati peredumovi dlya vilnoyi i spravedlivoyi svitovoyi torgivli ta zabezpechiti mir v usomu sviti V 1921 roci vdoskonalyuye zemelnu reformu ideyu proponuye ogolositi usi korisni kopalini vlasnistyu svitovogo spivtovaristva i vsi hto vikoristovuye ci kopalini povinni platiti svitovomu spivtovaristvu Na 1924 rik pripadaye pochatok ostannogo pivtorarichnogo perebuvannya v Argentini V 1926 roci yide v Transilvaniyu Rumuniyu dlya vivchennya vplivu agrarnoyi reformi V1927 roci napisav piznij tvir skorochena derzhava z superechlivimi dumkami z odnogo boku vistupiv za rozderzhavlennya religiyi ta cerkvi osviti ta kulturi a z inshogo boku za rozderzhavlennya pravoznavstva Vostannye pereselivsya v Eden Oranienburg i pidgotuvav anglijsku versiyu Prirodnoyi ekonomiki V 1929 roci pislya birzhovogo krahu na Chornu p yatnicyu vimagaye reformuvati strukturu groshovogo gospodarstva a ne shukati vinnih sered lyudej V 1930 roci pomer vnaslidok zapalennya legen 11 bereznya v Edeni Oranienburzi Osnovni ideyiPid prirodnim ekonomichnim poryadkom Gezel rozumiye takij poryadok v yakomu lyudi konkuruyut mizh soboyu na rivnih timi zasobami yaki yim dala sama priroda bez zhodnih privileyiv Tobto vsi povinni mati rivni mozhlivosti v konkurentnij borotbi a privileyi ce zlo yake zavzhdi falsifikuye rezultati spravzhnoyi konkurenciyi Same na ce spryamovani dvi fundamentalni reformi yaki zaproponuvav Silvio Gezel vilna zemlya ta vilni groshi Vilna zemlya ce suspilna vlasnist na zemlyu v yakij znisheno dohid vid renti Dokladnishe Vilni groshi Vilni groshi ce suspilna vlasnist na groshi koli znisheno dohid vid lihvarstva Pro shkidlivij vpliv kreditnih vidsotkiv na rinkovu ekonomiku pisalo bagato vchenih Gezel zaproponuvav mehanizm yakij na jogo dumku napravlenij na znishennya kreditnih vidsotkiv Shob groshi buli diyevishimi potribno zrobiti yih takimi zh nedovgovichnimi yak i tovari Tobto kozhna banknota povinna z chasom postupovo vtrachati svoyu cinu Dlya cogo Gezel proponuvav zobov yazati potochnih vlasnikiv groshej periodichno kleyiti na banknoti dodatkovi specialni marki bez yakih banknota staye nedijsnoyu U 30 h rokah XX storichchya poslidovniki teoriyi Gezelya teoriyi vilnoyi ekonomiki proveli z bezprocentnimi grishmi kilka eksperimentiv V Avstriyi Franciyi Nimechchini Ispaniyi Shvejcariyi j SShA buli sprobi vprovaditi vilni groshi dlya usunennya bezrobittya Najuspishnishim viyavivsya eksperiment v avstrijskomu misti Vorgl yakij iniciyuvav burgomistr Dokladnishe Sogodni isnuye bagato poslidovnikiv Gezelya takih yak Margrit Kennedi Kristian Gelleri Izabella Vajs ta inshi Voni poshiryuyut jogo ideyu vilnih groshej pishut knigi statti i navit namagayutsya praktichno realizuvati ideyu vprovadzhuyut vilni groshi Z 2001 roku v deyakih mistah Nimechchini pochali z yavlyatisya vilni groshi u viglyadi regionalnih valyut Osnovni tvori Monetarna reforma yak shlyah do socialnoyi krayini nim Die Reformation des Munzwesens als Brucke zum sozialen Staat 1891 Prirodnij ekonomichnij poryadok cherez vilnu zemlyu i vilni groshi nim Die naturliche Wirtschaftsordnung durch Freiland und Freigeld 1916 v anglijskomu perekladi kniga vidoma pid nazvoyu Prirodnij ekonomichnij poryadok angl The Natural Economic Order Posilannya ros Tekst Prirodnogo ekonomichnogo poryadku nim Tekst Prirodnogo ekonomichnogo poryadku angl PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118538934 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv originalu za 19 sichnya 2012 Procitovano 19 grudnya 2010 Sajt prisvyachenij Silvio Gezelyu nim Arhiv originalu za 19 sichnya 2012 Procitovano 19 grudnya 2010 Div takozhVilni groshi Regionalni groshi Margrit Kennedi