Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Руко́пис Му́ра, манускри́пт Му́ра або му́рівський Бе́да (англ. Moore Bede) — найстаріший рукопис історичної праці Беди Преподобного «Церковна історія народу англів» (переписаний, ймовірно, в 730-і роки), обсягом 128 пергаментних аркушів. Зберігається в Кембриджській університетській бібліотеці, шифр MS Kk.5.16.
| Рукопис Мура | |
| Дата створення / заснування | 8 століття |
|---|---|
| Названо на честь | Джон Мур[d] і Беда Преподобний |
| Власник | Джон Мур[d] і Бібліотека Кембриджського університету |
| Є виданням або перекладом | Церковна історія народу англів |
| Кількість сторінок | 128 |
| З матеріалу | пергамент |
| Ширина | 215 см |
| Висота | 293 см |
Історія
Рукопис є найранішою копією «Історії» Беди. Імовірно, його переписано в його рідному монастирі Святих Петра і Павла (Джарроу — Вірмут) невдовзі після смерті автора. Судячи з уривчастих хронологічних нотаток (Memoranda) на останній сторінці, рукопис, напевно, переписано 737 року. Припускають, що Алкуїн привіз рукопис до Франції, де він тривалий час і залишався в зібраннях. Між 1697—1702 роками рукопис придбав Джон Мур, архієпископом Ілая. До цього рукопис зберігався в соборі Сен-Жюльєн у Ле-Мані (зберігся екслібрис). 1715 року бібліотеку Мура купив за 6450 фунтів (910 000 фунтів у цінах 2015 року) король Георг I і подарував Кембриджському університету.
Текстуальні особливості
Весь текст на 128 аркушах переписала одна людина, кількість рядків на сторінці від 30 до 33. Формат аркуша 293×215 мм, поле з текстом 250×189 мм. Текст переписано довгими рядками в одну колонку без поділу на слова. Ініціали глав іноді відзначено червоними цятками; ілюмінації та орнаментації немає. Основа шрифту — острівний мінускул, але з елементами скоропису. На сторінці 24r для папського послання використано унціал, що є непрямим доказом того, що Беда намагався повністю скопіювати доступні йому письмові джерела: тип шрифту відбиває використовуваний у папській канцелярії VII століття. Писець працював недбало і припустився багатьох орфографічних помилок.
Після закінчення тексту «Історії» переписувач додав шість рядків тексту з коротким описом подій 731—734 років, так звані «Аннали Мура». Там містяться відомості про скинення і насильницьке постриження короля Кеолвульфа, якому присвячено працю Беди, а також про втечу єпископа Акка — одного з головних покровителів Беди, натхненника багатьох його книг. Остання датована подія в рукописі — місячне затемнення 30 січня 734 року.
На останній сторінці 128v, гострим мінускулом переписано гімн Кедмона на нортумбрійському діалекті (перші три рядки та посвята). Далі йде список королів Нортумбрії від Іди (547 року) до Кеолвульфа. Деякі події датовано відліком «тому» від 737 року («заснування обителі у Вірмуті — 63 роки тому»). Підставою для датування рукопису є те, що ці розрахунки переписані тією ж рукою, що й основний текст. Хоча ці обчислення є непрямими, палеографічно рукопис надійно датується першою половиною VIII ст. Тексти частини сторінки, що залишилася, переписані каролінгським мінускулом. [en] вважав, що він дуже схожий на використаний у придворному скрипторії Карла Великого близько 800 року. Цим почерком переписано витяг із [ru]» Ісидора Севільського (термінологія спорідненості) та частину булли Григорія II про заборону шлюбу родичів. Очевидно, ці додавання зроблено як коментар до [en], повністю відтвореної в 27-му розділі першої книги «Історії». Малозрозумілі місця в рукописі часто виправлено каролінгськими переписувачами, переважно це розшифровка нестандартних лігатур. Для коментування пропусків у тексті двічі використано тіронову стенографію.
Примітки
- Joanna Story. Moore Bede (MS Kk.5.16). Cambridge University Library. Процитовано 31 травня 2017.
- Volume / Number: 2 / 139. Earlier Latin Manuscripts. Mark Stansbury, NUI Galway. Процитовано 31 травня 2017.
- Bischoff, Bernhard, Mittelalterliche Studien: ausgewählte Aufsätze zur Schriftkunde und Literaturgeschichte. Stuttgart: Hiersemann, 1966. S. 160—161.
Література
- Hunter Blair, Peter and R. A. B. Mynors, The Moore Bede: Cambridge University Library MS.Kk.5.16, Early English manuscripts in facsimile, 9 (Copenhagen: Rosenkilde and Bagger, 1959).
- Ringrose, Jayne, «The Royal Library: Moore and his Books», in Peter Fox (ed.), Cambridge University Library: The Great Collections (Cambridge: Cambridge University Press, 1998) pp. 78-89.
- Story, Joanna, «After Bede: continuing the Ecclesiastical History», in Stephen Baxter, Catherine E. Karkov, Janet L. Nelson and David Pelteret (eds), Early Medieval Studies in Memory of Patrick Wormald, Studies in Early Medieval Britain (Farnham: Ashgate, 2009) pp. 165—184.
Посилання
- Joanna Story. Moore Bede (MS Kk.5.16). Cambridge University Library. Процитовано 31 травня 2017.
- Volume / Number: 2 / 139. Earlier Latin Manuscripts. Mark Stansbury, NUI Galway. Процитовано 31 травня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ruko pis Mu ra manuskri pt Mu ra abo mu rivskij Be da angl Moore Bede najstarishij rukopis istorichnoyi praci Bedi Prepodobnogo Cerkovna istoriya narodu angliv perepisanij jmovirno v 730 i roki obsyagom 128 pergamentnih arkushiv Zberigayetsya v Kembridzhskij universitetskij biblioteci shifr MS Kk 5 16 Rukopis MuraData stvorennya zasnuvannya8 stolittyaNazvano na chestDzhon Mur d i Beda PrepodobnijVlasnikDzhon Mur d i Biblioteka Kembridzhskogo universitetuYe vidannyam abo perekladomCerkovna istoriya narodu anglivKilkist storinok128Z materialupergamentShirina215 smVisota293 smIstoriyaRukopis ye najranishoyu kopiyeyu Istoriyi Bedi Imovirno jogo perepisano v jogo ridnomu monastiri Svyatih Petra i Pavla Dzharrou Virmut nevdovzi pislya smerti avtora Sudyachi z urivchastih hronologichnih notatok Memoranda na ostannij storinci rukopis napevno perepisano 737 roku Pripuskayut sho Alkuyin priviz rukopis do Franciyi de vin trivalij chas i zalishavsya v zibrannyah Mizh 1697 1702 rokami rukopis pridbav Dzhon Mur arhiyepiskopom Ilaya Do cogo rukopis zberigavsya v sobori Sen Zhyulyen u Le Mani zberigsya ekslibris 1715 roku biblioteku Mura kupiv za 6450 funtiv 910 000 funtiv u cinah 2015 roku korol Georg I i podaruvav Kembridzhskomu universitetu Tekstualni osoblivostiVes tekst na 128 arkushah perepisala odna lyudina kilkist ryadkiv na storinci vid 30 do 33 Format arkusha 293 215 mm pole z tekstom 250 189 mm Tekst perepisano dovgimi ryadkami v odnu kolonku bez podilu na slova Iniciali glav inodi vidznacheno chervonimi cyatkami ilyuminaciyi ta ornamentaciyi nemaye Osnova shriftu ostrivnij minuskul ale z elementami skoropisu Na storinci 24r dlya papskogo poslannya vikoristano uncial sho ye nepryamim dokazom togo sho Beda namagavsya povnistyu skopiyuvati dostupni jomu pismovi dzherela tip shriftu vidbivaye vikoristovuvanij u papskij kancelyariyi VII stolittya Pisec pracyuvav nedbalo i pripustivsya bagatoh orfografichnih pomilok Pislya zakinchennya tekstu Istoriyi perepisuvach dodav shist ryadkiv tekstu z korotkim opisom podij 731 734 rokiv tak zvani Annali Mura Tam mistyatsya vidomosti pro skinennya i nasilnicke postrizhennya korolya Keolvulfa yakomu prisvyacheno pracyu Bedi a takozh pro vtechu yepiskopa Akka odnogo z golovnih pokroviteliv Bedi nathnennika bagatoh jogo knig Ostannya datovana podiya v rukopisi misyachne zatemnennya 30 sichnya 734 roku Gimn Kedmona z rukopisu Mura arkush 128v Na ostannij storinci 128v gostrim minuskulom perepisano gimn Kedmona na nortumbrijskomu dialekti pershi tri ryadki ta posvyata Dali jde spisok koroliv Nortumbriyi vid Idi 547 roku do Keolvulfa Deyaki podiyi datovano vidlikom tomu vid 737 roku zasnuvannya obiteli u Virmuti 63 roki tomu Pidstavoyu dlya datuvannya rukopisu ye te sho ci rozrahunki perepisani tiyeyu zh rukoyu sho j osnovnij tekst Hocha ci obchislennya ye nepryamimi paleografichno rukopis nadijno datuyetsya pershoyu polovinoyu VIII st Teksti chastini storinki sho zalishilasya perepisani karolingskim minuskulom en vvazhav sho vin duzhe shozhij na vikoristanij u pridvornomu skriptoriyi Karla Velikogo blizko 800 roku Cim pocherkom perepisano vityag iz ru Isidora Sevilskogo terminologiya sporidnenosti ta chastinu bulli Grigoriya II pro zaboronu shlyubu rodichiv Ochevidno ci dodavannya zrobleno yak komentar do en povnistyu vidtvorenoyi v 27 mu rozdili pershoyi knigi Istoriyi Malozrozumili miscya v rukopisi chasto vipravleno karolingskimi perepisuvachami perevazhno ce rozshifrovka nestandartnih ligatur Dlya komentuvannya propuskiv u teksti dvichi vikoristano tironovu stenografiyu PrimitkiJoanna Story Moore Bede MS Kk 5 16 Cambridge University Library Procitovano 31 travnya 2017 Volume Number 2 139 Earlier Latin Manuscripts Mark Stansbury NUI Galway Procitovano 31 travnya 2017 Bischoff Bernhard Mittelalterliche Studien ausgewahlte Aufsatze zur Schriftkunde und Literaturgeschichte Stuttgart Hiersemann 1966 S 160 161 LiteraturaHunter Blair Peter and R A B Mynors The Moore Bede Cambridge University Library MS Kk 5 16 Early English manuscripts in facsimile 9 Copenhagen Rosenkilde and Bagger 1959 Ringrose Jayne The Royal Library Moore and his Books in Peter Fox ed Cambridge University Library The Great Collections Cambridge Cambridge University Press 1998 pp 78 89 Story Joanna After Bede continuing the Ecclesiastical History in Stephen Baxter Catherine E Karkov Janet L Nelson and David Pelteret eds Early Medieval Studies in Memory of Patrick Wormald Studies in Early Medieval Britain Farnham Ashgate 2009 pp 165 184 PosilannyaJoanna Story Moore Bede MS Kk 5 16 Cambridge University Library Procitovano 31 travnya 2017 Volume Number 2 139 Earlier Latin Manuscripts Mark Stansbury NUI Galway Procitovano 31 travnya 2017