Ганнон Мореплавець (фінік. 𐤇𐤍𐤀) — відомий карфагенський флотоводець і мореплавець VI ст. до н. е.. Здійснив першу відому в історії подорож вдовж берегів Африки.
Ганнон, Gannonys | |
---|---|
Народився | 5 століття до н. е. Карфаген |
Помер | 5 століття до н. е. |
Країна | Карфаген |
Діяльність | мандрівник-дослідник |
Відомий завдяки | мореплавець |
Знання мов | пунічна |
Magnum opus | d |
Посада | d[1] |
Конфесія | сонцепоклонник |
Рід | Магоніди |
Батько | Гамількар Магонід |
Мати | |
Діти | Гімількон |
|
Походив з родини Магонідів.
Подорож
Був сином Гамількара Магоніда. Ганнон обіймав посаду суффета (судді) у Карфагені, яка за значущістю дорівнювала посаді консула у Стародавньому Римі.
Точна дата подорожі Ганнона невідома. Це відбулося, за одними відомостями, в 525 до н. е., за іншими — у 470 до н. е. За рішенням Ради десяти — вищого органу управління Карфагена — його уповноважили очолити експедицію, що мала дослідити західні береги Африки та заснувати там нові карфагенські колонії. В експедицію відправили 60 пентеконтер — п'ятидесятивесельних галер — та 30 тисяч осіб. Частина з них мала стати колоністами.
Спочатку експедиція на чолі з Ганноном пройшла вдовж північного узбережжя Африки, перетнули Стовпи Мелькарта (Гібралтарську протоку) й на значний час зупинилися у місті Гадес (сучасний Кадіс, Іспанія). Потім експедиція вирушила на південний захід. Під час подорожі Ганнон заснував декілька колоній — в гирлі річки Сус (місто Фіміатріон, сучасна Мехдія), на мису Солоент. Після тривалої зупинки на мису Солоент вирушили далі. Є відомості тільки про назви колоній — Карійська стіна, Гітт, Акра, Мелітта, Арамбіс, але неможливо визначити їх сучасне розташування. Відомо, що карфагеняни зупинялися на мису Кантен, в Могадорі та Ліксі.
Експедиція пройшла вдовж узбережжя Африки до вулкану Камерун у Гвінейській затоці. Його Ганнон назван «Феон Охема» — «Колісниця богів». Після цього вони досягли затоки Габон (карфагенське — Південний Ріг). Тут вперше вони побачили горил. Після цього експедиція Ганнона повернула назад до Карфагену.
У Карфагені Ганнон склав опис своєї подорожі, який закарбував на кам'яній дошці, та поставив у храмі Баал-Хаммона. Під час зруйнування Карфагену Сципіоном вона загинула, але текст встигли скопіювати. Історія була написана пунійською мовою (варіант фінікійської). Потім опис переклали на грецьку і під назвою «Періпл» (звіт про подорож) вона стала відомою в Стародавньому світі, а потім і у середньовічній Європі.
Подорож Ганнона була найзначнішою експедицією стародавнього світу. Тільки у XV ст. португальці зуміли пройти до тих місць, де побував Ганнон. Але для цього їм знадобилося 40 років.
Джерела
- Donald Harden, The Phoenicians, (Penguin, Harmondsworth) 1971 (1962)
- Herodotus, transl. Aubrey de Selincourt, Penguin, Harmondsworth, 1968 (1954)
- B. H. Warmington, Carthage, (Penguin, Harmondsworth) 1964 (1960)
Див. також
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Charles-Picard G., Picard C. The life and death of Carthage. A survey of Punic history and culture from its birth to the final tragedy — Sidgwick & Jackson, 1968.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gannon Moreplavec finik 𐤇 𐤍 𐤀 vidomij karfagenskij flotovodec i moreplavec VI st do n e Zdijsniv pershu vidomu v istoriyi podorozh vdovzh beregiv Afriki Gannon GannonysNarodivsya5 stolittya do n e KarfagenPomer5 stolittya do n e Krayina KarfagenDiyalnistmandrivnik doslidnikVidomij zavdyakimoreplavecZnannya movpunichnaMagnum opusdPosadad 1 KonfesiyasoncepoklonnikRidMagonidiBatkoGamilkar MagonidMatiDitiGimilkon Mediafajli u VikishovishiPodorozh Gannona Pohodiv z rodini Magonidiv PodorozhBuv sinom Gamilkara Magonida Gannon obijmav posadu suffeta suddi u Karfageni yaka za znachushistyu dorivnyuvala posadi konsula u Starodavnomu Rimi Tochna data podorozhi Gannona nevidoma Ce vidbulosya za odnimi vidomostyami v 525 do n e za inshimi u 470 do n e Za rishennyam Radi desyati vishogo organu upravlinnya Karfagena jogo upovnovazhili ocholiti ekspediciyu sho mala dosliditi zahidni beregi Afriki ta zasnuvati tam novi karfagenski koloniyi V ekspediciyu vidpravili 60 pentekonter p yatidesyativeselnih galer ta 30 tisyach osib Chastina z nih mala stati kolonistami Spochatku ekspediciya na choli z Gannonom projshla vdovzh pivnichnogo uzberezhzhya Afriki peretnuli Stovpi Melkarta Gibraltarsku protoku j na znachnij chas zupinilisya u misti Gades suchasnij Kadis Ispaniya Potim ekspediciya virushila na pivdennij zahid Pid chas podorozhi Gannon zasnuvav dekilka kolonij v girli richki Sus misto Fimiatrion suchasna Mehdiya na misu Soloent Pislya trivaloyi zupinki na misu Soloent virushili dali Ye vidomosti tilki pro nazvi kolonij Karijska stina Gitt Akra Melitta Arambis ale nemozhlivo viznachiti yih suchasne roztashuvannya Vidomo sho karfagenyani zupinyalisya na misu Kanten v Mogadori ta Liksi Ekspediciya projshla vdovzh uzberezhzhya Afriki do vulkanu Kamerun u Gvinejskij zatoci Jogo Gannon nazvan Feon Ohema Kolisnicya bogiv Pislya cogo voni dosyagli zatoki Gabon karfagenske Pivdennij Rig Tut vpershe voni pobachili goril Pislya cogo ekspediciya Gannona povernula nazad do Karfagenu U Karfageni Gannon sklav opis svoyeyi podorozhi yakij zakarbuvav na kam yanij doshci ta postaviv u hrami Baal Hammona Pid chas zrujnuvannya Karfagenu Scipionom vona zaginula ale tekst vstigli skopiyuvati Istoriya bula napisana punijskoyu movoyu variant finikijskoyi Potim opis pereklali na grecku i pid nazvoyu Peripl zvit pro podorozh vona stala vidomoyu v Starodavnomu sviti a potim i u serednovichnij Yevropi Podorozh Gannona bula najznachnishoyu ekspediciyeyu starodavnogo svitu Tilki u XV st portugalci zumili projti do tih misc de pobuvav Gannon Ale dlya cogo yim znadobilosya 40 rokiv DzherelaDonald Harden The Phoenicians Penguin Harmondsworth 1971 1962 Herodotus transl Aubrey de Selincourt Penguin Harmondsworth 1968 1954 B H Warmington Carthage Penguin Harmondsworth 1964 1960 Div takozhPeriyegeti Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Charles Picard G Picard C The life and death of Carthage A survey of Punic history and culture from its birth to the final tragedy Sidgwick amp Jackson 1968 d Track Q1523942d Track Q2982518d Track Q3483138d Track Q125768351