Театр мая вид сценічного мистецтва що існувало в мая за часів існування їхньої цивілізації Процес його розвитку відомий

Театр мая — вид сценічного мистецтва, що існувало в мая за часів існування їхньої цивілізації. Процес його розвитку відомий частково. В силу історичних обставин, насамперед дій іспанських конкістадорів та католицької церкви, збереглося досить мало зразків театральної традиції мая.

Розвиток

Становлення театру в інків відбулося з розвитком танцю і літератури, засобів її декламування, а також хорової лірики. З часом відбулося їхнє поєднання (синкретизм). В процесу відокремилися жанки, почали формуватися трупи професійних акторів. Часом розквіту театрального мистецтва у мая є класичний період. Ймовірно, цьому сприяло політичне та економічне піднесення держав. Втім театр користувався пошаною і в післякласичний період, особливо в юкатанських мая. Тут намагалися продовжувати традиції класичного періоду.

Жанри

Представлені комедією та драмою. Зміст був міфологічним, історичним, легендарно-героїчним, побутовим. З усіх цих творів збереглася в більш-менш цілому вигляді тільки драма кіче «Рабіналь-ачі» (або «Танок барабана»). Про інші драми з території гірської Гватемали («Шахох кіче-вінак» та «Аліт») є тільки уривчасті відомості, а про театральні твори юкатанських мая відомо замало через діяльність католицьких священиків, особливо Дієго де Ланди.

При аналізі маянської драматургії простежується її достатня близькість до давньогрецьких трагедій, зокрема Есхіла. У театрі мая класичного періоду вже діяла система двох акторів, що дозволило посилити драматичну дію. Разом з тим залишався хор, який виконував роль другорядну, мовчазну. На думку дослідників він позначав родичів героїв, при тому, що в перших п'єсах мая відсутній як такий.

Згідно інформації Дієго де Ланди драматургія в юкатанських мая була пов'язана з культом героя-бога Кукулькана. На думку вчених, драматичні твори відбувалися в Чичен-Іце та Маяпані під урочистих обрядів та святкувань, жертвоприношень.

З комедії відомі лише твори за назвою, і то лише юкатанських мая післякласичного періоду — «Небесна лава», «Продавець диких індиків», «Продавець глечиків», «Продавець перцю», «Продавець плутанини», «Носій пагорбів», «Папуга з білим дзьобом» (інший варіант перекладу «Брехливий папуга»), «Дитина з білим волоссям», «Садівник, що вирощує какао». Відома також про комедію «Дармоїд», але відсутні відомості до якого регіону мая вона належить.

Сцена та виступи

Вистави давалися в природних амфітеатрах або на спеціальних спорудах у вигляді кам'яних платформ (на кшталт театрів Стародавньої Греції) і тривали іноді довгий час. На сьогодні добре досліджено дві такі будови в Чичен-Іці. У класичний період для драматичних вистав використовувалися спеціально створені для цього комплекси, зокрема «Трибуна для глядачів» в Копані та Лубаантуні . Сценічні майданчики мая декорувалися квітами та гілками. Водночас вистави давалися подорожуючими акторами, які переходили від будинку до будинку (на кшталт колядників).

Театральні виступи являли собою своєрідні балети з великим та довгим текстом, особливо розлогі монологи у головних героїв. Часто виступи здійснювалися під час релігійних свят або після військових перемог. Також комедії ставилися під час особистих урочистостей володарів.

Актори

В класичній період здебільшого діяли професійні актори (ah baltzam). Невідомо за рахунок чого ці трупи існували: деякі дослідники застосовують метод аналогії з Європою, де існували приватні трупи та трупи, що діяли за кошт знаті та правителів; інші вважають, що робота актора мая підпадала під поняття ремісник (або один з його видів), тому переважали приватні трупи. Водночас останні погоджуються, що при дворах могутніх правителів мая, особливо в державах-гегемонах, для підняття значимості могли існувати такі палацові актори.

Атрибутом маянських акторів були маски і спеціальні костюми, іноді у вигляді тварин чи птахів. З виготовленням цих масок і костюмів пов'язані певні ритуальні правила та забобони. Вони збереглися в деяких забобонах сучасних мая: так, мая-ачі вірять, що маска перетворюється на пил між виставами.

Джерела

Correa G., Cannon C., Hunter W.A., Bode. B. 1961. The Native Theatre in Middle America. TUMARIP, v. 27.
Coe, Michael D. (2011). The Maya (Eighth ed.). Thames &Hudson. .