Луї́ А́рмстронг (англ. Louis Armstrong; 4 серпня 1901, Новий Орлеан, США — 6 липня 1971, Нью-Йорк, США) — американський джазовий музикант, трубач і вокаліст, у США відомий як король джазу. Став одним з найбільш популярних виконавців джазу в XX столітті. Володар премії «Grammy».
Луї Армстронг | |
---|---|
англ. Louis Armstrong | |
Луї Армстронг | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Луї Даніель Армстронг Louis Daniel Armstrong |
Дата народження | 4 серпня 1901 |
Місце народження | Новий Орлеан, Луїзіана, США |
Дата смерті | 6 липня 1971 (69 років) |
Місце смерті | Нью-Йорк, США |
Причина смерті | інфаркт міокарда |
Поховання | d[1] |
Роки активності | 1914—1971 |
Громадянство | США[2] |
Національність | афроамериканці[3][4] |
Професії | актор, вуличний артист, трубач, лідер гурту, диригент, джазмен, співак, кінокомпозитор, кіноактор, автор пісень, радіоведучий, студійний музикант, письменник |
Вчителі | d, d і Джо «Кінг» Олівер |
Співацький голос | баритон і бас-профундо |
Інструменти | труба |
Мова | англійська |
Жанри | Новоорлеанський джаз, Блюз, Свінг, Джаз |
Псевдоніми | Сачмо |
Колективи | d |
Лейбли | ABC Records, d, Columbia Records і Decca Records |
Нагороди | Премія Греммі за досягнення в галузі звукозапису |
Автограф | |
louisarmstronghouse.org | |
Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
Виконавець джаз-бестселерів «What a Wonderful World», «Go Down Moses» та ін.
Його записи 1920-х років у Чикаго з гуртами «Хот-Файв» і «Хот-Севен» принесли йому популярність за особливе тепле звучання труби, майстерність імпровізації й особливий низький хрипкий голос. У 1922 році вирушив до Чикаго грати в оркестрі Джо Олівера. Знімався в кіно. Першу музичну освіту здобув у виправному закладі для «кольорових» підлітків, куди потрапив за стрілянину з пістолета на вулиці на Новий рік. Звільнившись, колишній лідер тюремного духового оркестру досить швидко знайшов роботу. У 18 років його узяв у свій ансамбль вельми авторитетний тромбоніст Кід Орі; проте сам Луї Армстронг вважав своїм справжнім вчителем корнетиста Джо «Кінга» Олівера.
У складі «Креольського джаз-банду» Олівера в Чикаго Армстронг зробив свої перші записи. У 1924 році він за наполяганням своєї дружини Ліл Хардін почав самостійну кар'єру. У 1925 році Луї Армстронг організував свою «Гарячу п'ятірку» — перший джазовий імпровізаційний ансамбль. Зроблені в ці роки записи заведено вважати першими сторінками золотої книги джазової класики, адже саме тоді Армстронг почав співати. Спочатку це був «скет» — вокальне звуконаслідування трубі; вокал із словами прийшов пізніше.
Біографія
Дитинство
Луї, як називали його на креольський манер, народився в найбіднішому афроамериканському районі Нового Орлеана. Ріс у нужденній сім'ї (мати — праля, батько — робітник-поденник). Його батько рано покинув сім'ю, і хлопчика разом з молодшою сестрою Беатрис віддали на виховання бабусі Джозефіні, яка ще пам'ятала часи рабства. Через деякий час мати Армстронга, Мейенн, забрала Луї і надалі виховувала його сама, хоча належної уваги йому ніколи не приділяла. Вони жили в Сторівілі, районі, відомому своєю вільною мораллю, а також барами, клубами, танцзалами і публічними будинками. Армстронг з дитинства працював — розвозив вугілля, продавав газети тощо.
Семирічного хлопчика пошкодувала і пригріла у себе єврейська сім'я Карнофскі, що нещодавно іммігрувала до Америки з Литви. Спочатку вони просто давали йому «роботу» по дому, щоб підгодувати вічно голодну дитину. Потім він став залишатися ночувати в будинку євреїв, де вперше в житті з ним поводилися з добротою і ласкою. Коли він лягав спати, пані Карнофскі співала йому російську колискову, і він підспівував їй. Пізніше він навчився співати і грати безліч російських і єврейських пісень. Згодом хлопчик фактично став прийомним сином у цій родині. Карнофскі дали йому гроші на купівлю його першої труби; як водиться в єврейських сім'ях, вони щиро захоплювалися його музичним талантом. Пізніше, коли він став професійним музикантом і композитором, він використовував єврейські мелодії, в таких, наприклад, композиціях, як St. James Infirmary і Go Down Moses. У пам'ять про них він до кінця життя носив Зірку Давида і розповідав, що саме у цієї сім'ї він навчився «how to live — real life and determination.»
Початок музичної діяльності
Армстронг рано почав співати в невеликому вуличному вокальному ансамблі, грав на барабанах і за кілька років натренував свій слух. Першу музичну освіту він здобув у виправному таборі-інтернаті «Уейф'с Хоум» для кольорових підлітків у 1913, куди потрапив за випадковий пустотливий вчинок — стрільбу з пістолета на вулиці в Новий рік (пістолет був викрадений ним у полісмена — одного з клієнтів матері). Засуджений він все-таки був ще й з викрадення зброї у посадової особи. Там він відразу приєднався до табірного духового оркестру і навчився грати на тамбурині, альтгорні, а потім освоїв корнет. Оркестр виконував традиційний для того часу репертуар — марші, польки і популярні пісеньки. На час закінчення виправного терміну Луї вже вирішив стати музикантом. Звільнившись, він почав ходити по клубах і грати на позичених інструментах у місцевих оркестрах. Його взяв під своє заступництво Кінг Олівер, що вважався тоді найкращим корнетистом міста і якого сам Луї Армстронг вважав своїм справжнім вчителем. Після від'їзду Олівера в Чикаго в 1918 році Армстронга взяв у свій ансамбль вельми авторитетний тромбоніст Кід Орі. Луї епізодично почав виступати в ансамблі «Tuxedo Brass Band» Оскара «Папи» Селестина, де грали тоді такі музиканти як , , , і . Брав участь у джазових парадах по вулицях рідного міста і грав у бенді «Jazz-E-Sazz Band» Фетс Мерейбла, який виступав у дансингах на пароплавах, плаваючих у літній сезон по Міссісіпі. Мерейбл, досить професійний бенд-лідер, дав юнакові перші основи нотної грамоти і Армстронг став кваліфікованим музикантом. За ним, поступово, в середовищі музикантів закріпилося прізвисько Сачмо — скорочення від англійського Satchel Mouth, що на слензі чорних американців 1920 років означало великоротий.
Професійна мистецька діяльність
У 1922 році Оліверу знадобився другий корнетист, і він запросив Армстронга в Чикаго грати в «Лінкольн Гарденс» (ресторан на 700 місць) у своєму оркестрі «Creole Jazz Band». Цей бенд був у той час найяскравішим джазовим складом у Чикаго, і робота в цьому бенді багато чого дала Армстронгу для його майбутньої кар'єри. У складі «Креольського джаз-бенду» Олівера в Чикаго Армстронг зробив свої перші записи. У 1924 році він удруге одружився (першою його дружиною була повія, креолка Дейзі Паркер з Нового Орлеана) на піаністці ансамблю, Ліл Хардін, і за наполяганням своєї дружини почав самостійну кар'єру. Армстронги поїхали до Нью-Йорка, де Луї поступив на роботу в оркестр Флетчера Хендерсона. Там він і став популярним, любителі джазу приходили слухати бенд часто заради його «гарячих» соло. До того часу остаточно сформувався власний стиль Луї Армстронга — яскравий, імпровізаційний і винахідливий. У цей період Армстронг узяв участь у записах ансамблю «Blue Five» піаніста Кларенса Вільямса і працював у складах різних акомпанувальних ансамблів з багатьма блюзовими і джазовими вокалістами (Ма Рейні, Тріксі Сміт, Кларою Сміт, Бессі Сміт, Альбертою Хантер, Меггі Джонс, Євою Тейлор, Вірджинією Лістон, Маргарет Джонсон, Сипі Уоллес, Перрі Бредфордом).
У 1925 році після закінчення терміну ангажементу у Флетчера Хендерсона Луї Армстронг повернувся до Чикаго і там багато й успішно працював. Грав у Ерскін Тейта в театральному шоу-бенді, де яскраво проявилося його акторське обдарування. Зробив історичні записи зі своїм найкращим студійним складом «Hot Five». Записи зроблені в ці роки за участю тромбоніста Кіда Орі, кларнетиста Джонні Доддс, виконавця на банджо Джонні Сент-Сіра та піаністки Ліл Хардін (пізніше в записах взяли участь Фред Робінсон, Джиммі Стронг, Ерл Хайнс і Затті Сінглтон) стали шедеврами джазової класики. У 1926 році Луї — соліст оркестру Керролла Діккерсона, після відходу якого Армстронг сам став бендлідером і короткий час керував власним оркестром «Louis Armstrong And His Stompers», членами якого були Бойд Аткінс, Джо Діксон, Ел Вашингтон, Ерл Хайнс, Ріп Бассет, Піт Бріггс, Таббі Хол. У 1927 році до студійного квінтету «Hot Five» прийшли Піт Бріггс і Бебі Доддс (брат Джонні) і утворився новий студійний склад «Hot Seven», з яким здійснили ряд блискучих сесійних записів. У той же час Армстронг відмовився від корнета і повністю перейшов на трубу, яка подобалася йому яскравішим звучанням. Виступав у дуетах з піаністом Ерлом Хайнсом і почав співати у манері «скет» (вперше це відбулося при записі п'єси «Heebie Jeebies»), отримуючи величезний успіх у слухачів.
Найбільш значні й революційні записи зроблені Армстронгом у 1927 і 1928 роках: відомі як «Louis Armstrong and His Hot Fives». Ці записи стали зразком для наступаючої «ери свінгу». Аж до кінця 1940-х Армстронг залишався імпровізатором, був найзнанішим імітатором серед усіх джазових музикантів.
У 1929 році Луї Армстронг остаточно перебрався до Нью-Йорка. Настала ера біг-бендів, і він все більше концентрувався на танцювальній, популярній тоді світ-музиці (sweet music). Армстронг привніс у цей музичний стиль свою яскраву індивідуальну манеру, властиву хот-джазу, і швидко став зіркою національного масштабу.
У 1930-і роки Луї Армстронг багато гастролював, виступав із знаменитими біг-бендами Луїса Расселла і Дюка Еллінгтона, потім в Каліфорнії — з оркестром Леона Елкінса і Ліси Хайта, брав участь у кінозйомках у Голлівуді. У 1931 відвідав з біг-бендом Новий Орлеан. Повернувшись в Нью-Йорк, грав у Гарлемі та на Бродвеї. Ряд турне здійснено до Європи (в довоєнний період з 1933 року він кілька разів виступав у Великій Британії, гастролював у Скандинавії, Франції, Голландії) та Північної Африки, що приносло Армстронгу широку популярність як у себе на батьківщині (раніше в США він був популярний в основному у негритянської публіки), так і за кордоном. У проміжках між гастролями виступав з оркестрами Чарлі Гейнза, Чіка Вебба, Кіда Орі, з вокальним квартетом «Mills Brothers», у театральних постановках і радіопрограмах, знімався в кінофільмах.
У 1933 році знову керував джаз-бендом. З 1935 року всю ділову частину життя Армстронга взяв під свій контроль його новий менеджер Джо Глейзер — тертий професіонал у своїй справі. У 1936 році в Нью-Йорку вийшла його автобіографічна книга «Swing That Music». Потім настали проблеми зі здоров'ям: переніс кілька операцій, пов'язаних з лікуванням травми верхньої губи (деформація і розрив тканин через надмірний тиск мундштука і неправильний амбушур), а також операцію на голосових зв'язках (з її допомогою Армстронг намагався позбутися від хрипкого тембру голосу, цінність якого для його неповторної виконавської манери він усвідомив лише згодом).
У 1938 році Луї Армстронг одружився вчетверте і востаннє — на танцівниці Люсіль Вілсон, з якою він проживе мирно і щасливо до кінця своїх днів.
У 1947 році Джо Глейзер, його менеджер, зібрав для Армстронга ансамбль «All Stars» (англ. «Усі зірки»). Спочатку це дійсно був оркестр усіх зірок — у нього тоді входили окрім Луї Армстронга (труба, вокал) Ерл Хайнс (фортепіано), Джек Тігарден (тромбон), Барні Бігард (кларнет), Бад Фрімен (тенор-саксофон), Сід Кетлетт (ударні) та інші знамениті майстри джазу. Згодом музиканти часто змінювалися і завдяки своїй участі в групі багато маловідомих до тих пір джазменів набули більшої популярності.
«All-Stars» орієнтувалися на виконання в стилі «диксиленд», а також на джазові обробки популярних пісень, причому останні все ж переважали в репертуарі ансамблю. До середини 1950-х років Луї Армстронг був одним з найзнаменитіших у світі музикантів і шоуменів, до того ж він знявся більш ніж у 50-ти фільмах. Держдепартамент США присвоїв йому неофіційний титул «Посол джазу» і неодноразово спонсорував його світові турне. У середині 1950-х, коли Держдеп при Ейзенхауері був готовий фінансувати його поїздку до Росії, Луї відмовився:
Люди запитали б мене там, що робиться у мене в країні. Що я б міг їм відповісти? У мене прекрасне життя в музиці, але відчуваю я себе, як будь-який інший негр… |
Згодом, у 60-ті неодноразово обговорювалися різні варіанти його гастролей у СРСР, але все це так і залишилося в проектах.
Класичною став зроблений ним і Еллою Фіцджеральд у 1950-ті роки запис опери Гершвіна «Поргі і Бесс». У зеніті слави Армстронгом записана пісня «Гелло Доллі!» (англ. «Hello, Dolly!»). Пісня входила до репертуару багатьох виконавців-знаменитостей, проте Армстронг з них найвідоміший. Останнім хітом Армстронга стала пісня «What а Wonderful World» текст українською [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
У 1954 році він написав другу автобіографічну книгу «Satchmo. My Life in New Orleans».
Надалі популярність артиста продовжувала зростати завдяки його невтомній і різнобічній творчій діяльності. Примітна його спільна робота з Сіднеєм Беше, Бінгом Кросбі, Саєм Олівером, Дюком Еллінгтоном, Оскаром Пітерсоном та іншими зірками джазу, участь у джаз-фестивалях (1948 рік — Ніцца, 1956-58 роки — Ньюпорт, 1959 — Італія, Монтерей), гастролі в багатьох країнах Європи, Латинської Америки, Азії, Африки. За його сприяння було організовано низку філармонійних джазових концертів у Таун-холі та на сцені Метрополітен-опера.
У 1959 році Армстронг переніс гострий інфаркт міокарда і відтоді здоров'я вже не давало йому змоги виступати на повну силу, проте він ніколи не припиняв концертні виступи. У 1960-ті Армстронг працював частіше як вокаліст, записуючи як нові версії традиційних композицій у стилі госпел («Go Down Moses»), так і нові пісні (наприклад, тема до фільму «На секретній службі Її Величності», «We Have All the Time in the World»). Разом з Барброю Стрейзанд він взяв участь у мюзиклі «Привіт, Доллі!». Випущена окремим синглом пісня «Hello, Dolly!» в його виконанні дійшла до першого місця в американському хіт-параді продажів. Останнім хітом Армстронга стала життєствердна пісня «What a Wonderful World» (перше місце у хіт-параді Великої Британії).
Творчий та життєвий фінал
Наприкінці 1960-х років здоров'я артиста стало різко погіршуватися, але він продовжує працювати. 10 лютого 1971 він востаннє грав і співав у телешоу зі своїм старим партнером по сцені Бінгом Кросбі. У березні Армстронг і його «All Stars» ще два тижні виступали в «Уолдорф Асторія» в Нью-Йорку. Але черговий серцевий напад знову змусив його лягти в лікарню, де він пробув два місяці. 5 липня 1971 Армстронг попросив зібрати його оркестр для репетиції. Але 6 липня 1971 найбільший джазмен пішов з життя. Серцева недостатність призвела до відмови нирок.
Смерть Армстронга викликала справжній потік найщиріших і найглибших співчуттів. Багато газет не тільки в США, але і в інших країнах (у тому числі й радянська газета «Известия») вмістили на перших шпальтах повідомлення про його смерть. Похорон відбувся дуже урочисто і транслювався по телебаченню на всю країну. 8 липня 1971 тіло було виставлено для прощання в навчальному манежі Національної гвардії, наданому для цього за особистим розпорядженням президента США. У заяві президента Ніксона, зазначалося:
Пані Ніксон і я розділяємо горе мільйонів американців у зв'язку зі смертю Луї Армстронга. Він був одним із творців американського мистецтва. Людина яскравої індивідуальності, Армстронг завоював всесвітню популярність. Його блискучий талант і благородство збагатили наше духовне життя, зробили його більш насиченим. |
Релігія
Коли співака питали про його релігійні вірування, Армстронг відповідав, що він баптист, але завжди носить зірку Давида та дружить з Папою Римським. Армстронг носив зірку Давида на честь сім'ї Карновських, які прихистили його в дитинстві й дали йому грошей, щоб купити свій перший корнет. Луї Армстронг був, по суті, хрещеним як католик у церкві Св. Серця Ісуса в Новому Орлеані, і він зустрічався з папами Пієм XII і Павлом VI, хоча немає жодних доказів того, що вважався католиком. Армстронг, здається, був терпимим щодо різних релігій, але й знайшов у них чимало смішного.
Творчість
Маестро джазу
Творчість Армстронга справила великий вплив на музику XX століття. Луї Армстронг був одним з найбільш видатних музикантів, які коли-небудь грали джаз і одночасно однією з найсуперечливіших фігур у ньому. Будучи трубачем-революціонером, Армстронг заклав фундамент всіх наступних джазових революцій. З приходом Луї Армстронга пішли в тінь м'яке забарвлення звуку і колективні імпровізації. Яскравий звук труби, дивовижна вібрація, запаморочливі переходи, ритмічна розкутість і невичерпна фантазія його імпровізацій розширило уявлення про можливості труби і музиканта, який грає на ній. Завдяки Армстронгу джаз пішов по сольному шляху розвитку.
Армстронг-трубач насамперед вражав своєю дивною технікою. Характеризуючи його сольний «чиказький» стиль (створений на основі новоорлеанского) американський критик і дослідник джазу Джеймс Лінкольн Коллієр писав:
Його тон був насиченим і ясним, атака — чистою. Він чудово володів верхнім регістром, міг виконувати у швидкому темпі найскладніші пасажі. Сучасна техніка гри на мідних духових інструментах була розроблена в 1930-х — 1940-х роках американськими музикантами, котрі виступали в складі танцювальних оркестрів. Слід, однак, визнати, що всі вони при цьому значною мірою відштовхувалися від того, що ще до них зробив Армстронг. |
Відомий свінговий ударник Джин Крупа не перебільшував, коли говорив:
«Який би не був стиль джазового музиканта, він не зіграє і 32 тактів, не віддавши музичної данини Луї Армстронгу. Все зробив Луї, і зробив першим». |
А відомий продюсер Джордж Авакян писав:
Він був найбільш обдарованим і майстерним з усіх імпровізаторів джазу. Хоча тоді ще й не було такого терміну, але саме він „свінгував“ більше, ніж будь-хто інший, — часто-густо тьмяне виконання будь-якого номера світили іскрою життя, коли Луї починав своє соло, навіть якщо це соло тривало всього вісім тактів. Як новатор, він ввів у джаз безліч нових прийомів і вніс ряд свіжих ідей, які потім ставали кліше для інших музикантів, але з них знову ж таки з'являлися нові паростки доброї музики, які завдяки Луї ставали знайомими кожному людині в джазі. |
Розмах його інтересів підтверджують співпрацю та спільні виступи з музикантами різних стилів — диксиленду, свінгу та модерн-джазу, з симфонізованими складами, виконавцями спірічуелів і госпел, церковними хорами, блюзовими співаками, а також участь у філармонійних джазових концертах, мюзиклах, шоу, музичних фільмах. Армстронг виробив стиль, легко адаптується до будь-якого музичного контексту і до будь-якої аудиторії. Він міг одночасно задовольняти смаки діаметрально протилежних категорій слухачів (включаючи прихильників поп-музики і шлягерів).
Армстронг — чи не найбільш унікальна особистість в історії джазу. У своїй творчості зумів поєднати непоєднуване: неповторно індивідуальний тип самовираження з безмежною загальнодоступністю музики, грубувату простоту і спонтанність, традиціоналізм з новаторством, негритянський ідеал звуковидобування з європеїзованими ідіомами свінгу та мейнстріму. Армстронг залишався незаперечним королем джазу до самої своєї смерті, і ні на одну хвилину не слабшав його талант, не висихала сила його впливу на слухачів. Його теплота і гумор незмінно робили його дорогим і близьким для всіх, з ким він зустрічався. Його смерті співчували всі провідні майстри джазу — Дюк Еллінгтон, Діззі Гіллеспі, Джин Крупа, Бенні Гудмен, Ал Хірт, Ерл Хайнс, Террі Гленн, Едді Кондон і багато інших.
Якщо кого-небудь і слід назвати Паном Джазу, так це Луї Армстронга, — говорив Дюк Еллінгтон. — Він був і назавжди залишиться епітомією джазу. |
Говорячи від імені музикантів і від імені мільйонів шанувальників його таланту, Діззі Гіллеспі підкреслював:
Луї не помер, бо його музика залишається і залишиться в серцях багатьох і багатьох мільйонів людей в усьому світі і в грі сотень тисяч музикантів, які стали його послідовниками. |
Вшанування пам'яті
- Його ім'я вибите на Алеї Слави у Голлівуді.
- 9179 Сачмо — астероїд, названий на честь музиканта (прізвисько).
Аудіо записи
Див. також
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- https://zkm.de/en/person/louis-armstrong
- African American Registry
- BlackPast.org — 2004.
- Krohn, Katherine E. (1 січня 2001). Ella Fitzgerald: First Lady of Song (англ.). Twenty-First Century Books. с. 52. ISBN .
- Life & Legacy. Louis Armstrong Society Jazz Band (амер.). Процитовано 17 березня 2023.
- Louis Armstrong's Secret Lessons From Judaism. The Forward (англ.). 5 травня 2014. Процитовано 17 березня 2023.
- Internet Archive, Laurence (1997). Louis Armstrong : an extravagant life. New York : Broadway Books. ISBN .
- Louis Armstrong – Artist.
- what a wonderful world 1967 | The Pop History Dig. pophistorydig.com. Процитовано 17 березня 2023.
- . Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
- Коллиер Дж. Л. Луи Армстронг. Американский гений. — М.: Издательство Прессверк, 2001. (рос.)
- Фейертаг В. Б. Джаз. XX век. Энциклопедический справочник. — Спб.: «СКИФИЯ», 2001, с.22-24. (рос.)
- Шапиро Н. Послушай, что я тебе расскажу…История джаза, рассказанная людьми, которые её создавали.— Новосибирск: Сиб.унив.изд-во, 2006. (рос.)
- Bohlander K., Holler K.-H. Jazzfuhrer. — Leipzig, 1980, с.18-23. (нім.)
Посилання
- Біографія Луї Армстронга[недоступне посилання з липня 2019] на сайті pro-jazz.com [ 20 лютого 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Obituary, NY Times [ 15 квітня 2006 у Wayback Machine.]
- Filmography [ 22 серпня 2011 у Wayback Machine.] @ imdb.com [ 21 червня 2014 у Wayback Machine.]
- — slideshow by Life magazine
- on the Uncle Tom question
- the official website of the Louis Armstrong House & Archives [ 27 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- «Louis Armstrong Transcription Project — john p birchall» [ 30 серпня 2006 у Wayback Machine.]
- at pbskids.org
- David Margolick, The Day Louis Armstrong Made Noise [ 17 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Louis Armstrong: A Cultural Legacy
- Louis Armstrong at NPR Music [ 13 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Louis Armstrong: discography and early recordings (Real Player format) [ 1 травня 2014 у Wayback Machine.] on the Red Hot Jazz website.
- Milestone Louis Armstrong recordings [ 14 січня 2016 у Wayback Machine.] at Three Perfect Minutes
- Louis Armstrong's autobiography online book
- «Satchmo — My Life in New Orleans(1954)» free download
- «Satchmo — My Life in New Orleans» [ 4 квітня 2011 у Wayback Machine.] another website
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Armstrong Luyi A rmstrong angl Louis Armstrong 4 serpnya 1901 Novij Orlean SShA 6 lipnya 1971 Nyu Jork SShA amerikanskij dzhazovij muzikant trubach i vokalist u SShA vidomij yak korol dzhazu Stav odnim z najbilsh populyarnih vikonavciv dzhazu v XX stolitti Volodar premiyi Grammy Luyi Armstrongangl Louis ArmstrongZobrazhennyaLuyi ArmstrongOsnovna informaciyaPovne im yaLuyi Daniel Armstrong Louis Daniel ArmstrongData narodzhennya4 serpnya 1901 1901 08 04 Misce narodzhennyaNovij Orlean Luyiziana SShAData smerti6 lipnya 1971 1971 07 06 69 rokiv Misce smertiNyu Jork SShAPrichina smertiinfarkt miokardaPohovannyad 1 Roki aktivnosti1914 1971GromadyanstvoSShA 2 Nacionalnistafroamerikanci 3 4 Profesiyiaktor vulichnij artist trubach lider gurtu dirigent dzhazmen spivak kinokompozitor kinoaktor avtor pisen radioveduchij studijnij muzikant pismennikVchitelid d i Dzho King OliverSpivackij golosbariton i bas profundoInstrumentitrubaMovaanglijskaZhanriNovoorleanskij dzhaz Blyuz Sving DzhazPsevdonimiSachmoKolektividLejbliABC Records d Columbia Records i Decca RecordsNagorodiPremiya Gremmi za dosyagnennya v galuzi zvukozapisuAvtograflouisarmstronghouse orgCitati u Vikicitatah Fajli u Vikishovishi Vikonavec dzhaz bestseleriv What a Wonderful World Go Down Moses ta in Jogo zapisi 1920 h rokiv u Chikago z gurtami Hot Fajv i Hot Seven prinesli jomu populyarnist za osoblive teple zvuchannya trubi majsternist improvizaciyi j osoblivij nizkij hripkij golos U 1922 roci virushiv do Chikago grati v orkestri Dzho Olivera Znimavsya v kino Pershu muzichnu osvitu zdobuv u vipravnomu zakladi dlya kolorovih pidlitkiv kudi potrapiv za strilyaninu z pistoleta na vulici na Novij rik Zvilnivshis kolishnij lider tyuremnogo duhovogo orkestru dosit shvidko znajshov robotu U 18 rokiv jogo uzyav u svij ansambl velmi avtoritetnij trombonist Kid Ori prote sam Luyi Armstrong vvazhav svoyim spravzhnim vchitelem kornetista Dzho Kinga Olivera U skladi Kreolskogo dzhaz bandu Olivera v Chikago Armstrong zrobiv svoyi pershi zapisi U 1924 roci vin za napolyagannyam svoyeyi druzhini Lil Hardin pochav samostijnu kar yeru U 1925 roci Luyi Armstrong organizuvav svoyu Garyachu p yatirku pershij dzhazovij improvizacijnij ansambl Zrobleni v ci roki zapisi zavedeno vvazhati pershimi storinkami zolotoyi knigi dzhazovoyi klasiki adzhe same todi Armstrong pochav spivati Spochatku ce buv sket vokalne zvukonasliduvannya trubi vokal iz slovami prijshov piznishe BiografiyaDitinstvo Luyi yak nazivali jogo na kreolskij maner narodivsya v najbidnishomu afroamerikanskomu rajoni Novogo Orleana Ris u nuzhdennij sim yi mati pralya batko robitnik podennik Jogo batko rano pokinuv sim yu i hlopchika razom z molodshoyu sestroyu Beatris viddali na vihovannya babusi Dzhozefini yaka she pam yatala chasi rabstva Cherez deyakij chas mati Armstronga Mejenn zabrala Luyi i nadali vihovuvala jogo sama hocha nalezhnoyi uvagi jomu nikoli ne pridilyala Voni zhili v Storivili rajoni vidomomu svoyeyu vilnoyu morallyu a takozh barami klubami tanczalami i publichnimi budinkami Armstrong z ditinstva pracyuvav rozvoziv vugillya prodavav gazeti tosho Semirichnogo hlopchika poshkoduvala i prigrila u sebe yevrejska sim ya Karnofski sho neshodavno immigruvala do Ameriki z Litvi Spochatku voni prosto davali jomu robotu po domu shob pidgoduvati vichno golodnu ditinu Potim vin stav zalishatisya nochuvati v budinku yevreyiv de vpershe v zhitti z nim povodilisya z dobrotoyu i laskoyu Koli vin lyagav spati pani Karnofski spivala jomu rosijsku koliskovu i vin pidspivuvav yij Piznishe vin navchivsya spivati i grati bezlich rosijskih i yevrejskih pisen Zgodom hlopchik faktichno stav prijomnim sinom u cij rodini Karnofski dali jomu groshi na kupivlyu jogo pershoyi trubi yak voditsya v yevrejskih sim yah voni shiro zahoplyuvalisya jogo muzichnim talantom Piznishe koli vin stav profesijnim muzikantom i kompozitorom vin vikoristovuvav yevrejski melodiyi v takih napriklad kompoziciyah yak St James Infirmary i Go Down Moses U pam yat pro nih vin do kincya zhittya nosiv Zirku Davida i rozpovidav sho same u ciyeyi sim yi vin navchivsya how to live real life and determination Pochatok muzichnoyi diyalnosti Armstrong rano pochav spivati v nevelikomu vulichnomu vokalnomu ansambli grav na barabanah i za kilka rokiv natrenuvav svij sluh Pershu muzichnu osvitu vin zdobuv u vipravnomu tabori internati Uejf s Houm dlya kolorovih pidlitkiv u 1913 kudi potrapiv za vipadkovij pustotlivij vchinok strilbu z pistoleta na vulici v Novij rik pistolet buv vikradenij nim u polismena odnogo z kliyentiv materi Zasudzhenij vin vse taki buv she j z vikradennya zbroyi u posadovoyi osobi Tam vin vidrazu priyednavsya do tabirnogo duhovogo orkestru i navchivsya grati na tamburini altgorni a potim osvoyiv kornet Orkestr vikonuvav tradicijnij dlya togo chasu repertuar marshi polki i populyarni pisenki Na chas zakinchennya vipravnogo terminu Luyi vzhe virishiv stati muzikantom Zvilnivshis vin pochav hoditi po klubah i grati na pozichenih instrumentah u miscevih orkestrah Jogo vzyav pid svoye zastupnictvo King Oliver sho vvazhavsya todi najkrashim kornetistom mista i yakogo sam Luyi Armstrong vvazhav svoyim spravzhnim vchitelem Pislya vid yizdu Olivera v Chikago v 1918 roci Armstronga vzyav u svij ansambl velmi avtoritetnij trombonist Kid Ori Luyi epizodichno pochav vistupati v ansambli Tuxedo Brass Band Oskara Papi Selestina de grali todi taki muzikanti yak i Brav uchast u dzhazovih paradah po vulicyah ridnogo mista i grav u bendi Jazz E Sazz Band Fets Merejbla yakij vistupav u dansingah na paroplavah plavayuchih u litnij sezon po Missisipi Merejbl dosit profesijnij bend lider dav yunakovi pershi osnovi notnoyi gramoti i Armstrong stav kvalifikovanim muzikantom Za nim postupovo v seredovishi muzikantiv zakripilosya prizvisko Sachmo skorochennya vid anglijskogo Satchel Mouth sho na slenzi chornih amerikanciv 1920 rokiv oznachalo velikorotij Profesijna mistecka diyalnist U 1922 roci Oliveru znadobivsya drugij kornetist i vin zaprosiv Armstronga v Chikago grati v Linkoln Gardens restoran na 700 misc u svoyemu orkestri Creole Jazz Band Cej bend buv u toj chas najyaskravishim dzhazovim skladom u Chikago i robota v comu bendi bagato chogo dala Armstrongu dlya jogo majbutnoyi kar yeri U skladi Kreolskogo dzhaz bendu Olivera v Chikago Armstrong zrobiv svoyi pershi zapisi U 1924 roci vin udruge odruzhivsya pershoyu jogo druzhinoyu bula poviya kreolka Dejzi Parker z Novogo Orleana na pianistci ansamblyu Lil Hardin i za napolyagannyam svoyeyi druzhini pochav samostijnu kar yeru Armstrongi poyihali do Nyu Jorka de Luyi postupiv na robotu v orkestr Fletchera Hendersona Tam vin i stav populyarnim lyubiteli dzhazu prihodili sluhati bend chasto zaradi jogo garyachih solo Do togo chasu ostatochno sformuvavsya vlasnij stil Luyi Armstronga yaskravij improvizacijnij i vinahidlivij U cej period Armstrong uzyav uchast u zapisah ansamblyu Blue Five pianista Klarensa Vilyamsa i pracyuvav u skladah riznih akompanuvalnih ansambliv z bagatma blyuzovimi i dzhazovimi vokalistami Ma Rejni Triksi Smit Klaroyu Smit Bessi Smit Albertoyu Hanter Meggi Dzhons Yevoyu Tejlor Virdzhiniyeyu Liston Margaret Dzhonson Sipi Uolles Perri Bredfordom U 1925 roci pislya zakinchennya terminu angazhementu u Fletchera Hendersona Luyi Armstrong povernuvsya do Chikago i tam bagato j uspishno pracyuvav Grav u Erskin Tejta v teatralnomu shou bendi de yaskravo proyavilosya jogo aktorske obdaruvannya Zrobiv istorichni zapisi zi svoyim najkrashim studijnim skladom Hot Five Zapisi zrobleni v ci roki za uchastyu trombonista Kida Ori klarnetista Dzhonni Dodds vikonavcya na bandzho Dzhonni Sent Sira ta pianistki Lil Hardin piznishe v zapisah vzyali uchast Fred Robinson Dzhimmi Strong Erl Hajns i Zatti Singlton stali shedevrami dzhazovoyi klasiki U 1926 roci Luyi solist orkestru Kerrolla Dikkersona pislya vidhodu yakogo Armstrong sam stav bendliderom i korotkij chas keruvav vlasnim orkestrom Louis Armstrong And His Stompers chlenami yakogo buli Bojd Atkins Dzho Dikson El Vashington Erl Hajns Rip Basset Pit Briggs Tabbi Hol U 1927 roci do studijnogo kvintetu Hot Five prijshli Pit Briggs i Bebi Dodds brat Dzhonni i utvorivsya novij studijnij sklad Hot Seven z yakim zdijsnili ryad bliskuchih sesijnih zapisiv U toj zhe chas Armstrong vidmovivsya vid korneta i povnistyu perejshov na trubu yaka podobalasya jomu yaskravishim zvuchannyam Vistupav u duetah z pianistom Erlom Hajnsom i pochav spivati u maneri sket vpershe ce vidbulosya pri zapisi p yesi Heebie Jeebies otrimuyuchi velicheznij uspih u sluhachiv Najbilsh znachni j revolyucijni zapisi zrobleni Armstrongom u 1927 i 1928 rokah vidomi yak Louis Armstrong and His Hot Fives Ci zapisi stali zrazkom dlya nastupayuchoyi eri svingu Azh do kincya 1940 h Armstrong zalishavsya improvizatorom buv najznanishim imitatorom sered usih dzhazovih muzikantiv U 1929 roci Luyi Armstrong ostatochno perebravsya do Nyu Jorka Nastala era big bendiv i vin vse bilshe koncentruvavsya na tancyuvalnij populyarnij todi svit muzici sweet music Armstrong privnis u cej muzichnij stil svoyu yaskravu individualnu maneru vlastivu hot dzhazu i shvidko stav zirkoyu nacionalnogo masshtabu U 1930 i roki Luyi Armstrong bagato gastrolyuvav vistupav iz znamenitimi big bendami Luyisa Rassella i Dyuka Ellingtona potim v Kaliforniyi z orkestrom Leona Elkinsa i Lisi Hajta brav uchast u kinozjomkah u Gollivudi U 1931 vidvidav z big bendom Novij Orlean Povernuvshis v Nyu Jork grav u Garlemi ta na Brodveyi Ryad turne zdijsneno do Yevropi v dovoyennij period z 1933 roku vin kilka raziv vistupav u Velikij Britaniyi gastrolyuvav u Skandinaviyi Franciyi Gollandiyi ta Pivnichnoyi Afriki sho prinoslo Armstrongu shiroku populyarnist yak u sebe na batkivshini ranishe v SShA vin buv populyarnij v osnovnomu u negrityanskoyi publiki tak i za kordonom U promizhkah mizh gastrolyami vistupav z orkestrami Charli Gejnza Chika Vebba Kida Ori z vokalnim kvartetom Mills Brothers u teatralnih postanovkah i radioprogramah znimavsya v kinofilmah U 1933 roci znovu keruvav dzhaz bendom Z 1935 roku vsyu dilovu chastinu zhittya Armstronga vzyav pid svij kontrol jogo novij menedzher Dzho Glejzer tertij profesional u svoyij spravi U 1936 roci v Nyu Jorku vijshla jogo avtobiografichna kniga Swing That Music Potim nastali problemi zi zdorov yam perenis kilka operacij pov yazanih z likuvannyam travmi verhnoyi gubi deformaciya i rozriv tkanin cherez nadmirnij tisk mundshtuka i nepravilnij ambushur a takozh operaciyu na golosovih zv yazkah z yiyi dopomogoyu Armstrong namagavsya pozbutisya vid hripkogo tembru golosu cinnist yakogo dlya jogo nepovtornoyi vikonavskoyi maneri vin usvidomiv lishe zgodom U 1938 roci Luyi Armstrong odruzhivsya vchetverte i vostannye na tancivnici Lyusil Vilson z yakoyu vin prozhive mirno i shaslivo do kincya svoyih dniv U 1947 roci Dzho Glejzer jogo menedzher zibrav dlya Armstronga ansambl All Stars angl Usi zirki Spochatku ce dijsno buv orkestr usih zirok u nogo todi vhodili okrim Luyi Armstronga truba vokal Erl Hajns fortepiano Dzhek Tigarden trombon Barni Bigard klarnet Bad Frimen tenor saksofon Sid Ketlett udarni ta inshi znameniti majstri dzhazu Zgodom muzikanti chasto zminyuvalisya i zavdyaki svoyij uchasti v grupi bagato malovidomih do tih pir dzhazmeniv nabuli bilshoyi populyarnosti All Stars oriyentuvalisya na vikonannya v stili diksilend a takozh na dzhazovi obrobki populyarnih pisen prichomu ostanni vse zh perevazhali v repertuari ansamblyu Do seredini 1950 h rokiv Luyi Armstrong buv odnim z najznamenitishih u sviti muzikantiv i shoumeniv do togo zh vin znyavsya bilsh nizh u 50 ti filmah Derzhdepartament SShA prisvoyiv jomu neoficijnij titul Posol dzhazu i neodnorazovo sponsoruvav jogo svitovi turne U seredini 1950 h koli Derzhdep pri Ejzenhaueri buv gotovij finansuvati jogo poyizdku do Rosiyi Luyi vidmovivsya Lyudi zapitali b mene tam sho robitsya u mene v krayini Sho ya b mig yim vidpovisti U mene prekrasne zhittya v muzici ale vidchuvayu ya sebe yak bud yakij inshij negr Zgodom u 60 ti neodnorazovo obgovoryuvalisya rizni varianti jogo gastrolej u SRSR ale vse ce tak i zalishilosya v proektah Klasichnoyu stav zroblenij nim i Elloyu Ficdzherald u 1950 ti roki zapis operi Gershvina Porgi i Bess U zeniti slavi Armstrongom zapisana pisnya Gello Dolli angl Hello Dolly Pisnya vhodila do repertuaru bagatoh vikonavciv znamenitostej prote Armstrong z nih najvidomishij Ostannim hitom Armstronga stala pisnya What a Wonderful World tekst ukrayinskoyu 5 bereznya 2016 u Wayback Machine U 1954 roci vin napisav drugu avtobiografichnu knigu Satchmo My Life in New Orleans Nadali populyarnist artista prodovzhuvala zrostati zavdyaki jogo nevtomnij i riznobichnij tvorchij diyalnosti Primitna jogo spilna robota z Sidneyem Beshe Bingom Krosbi Sayem Oliverom Dyukom Ellingtonom Oskarom Pitersonom ta inshimi zirkami dzhazu uchast u dzhaz festivalyah 1948 rik Nicca 1956 58 roki Nyuport 1959 Italiya Monterej gastroli v bagatoh krayinah Yevropi Latinskoyi Ameriki Aziyi Afriki Za jogo spriyannya bulo organizovano nizku filarmonijnih dzhazovih koncertiv u Taun holi ta na sceni Metropoliten opera U 1959 roci Armstrong perenis gostrij infarkt miokarda i vidtodi zdorov ya vzhe ne davalo jomu zmogi vistupati na povnu silu prote vin nikoli ne pripinyav koncertni vistupi U 1960 ti Armstrong pracyuvav chastishe yak vokalist zapisuyuchi yak novi versiyi tradicijnih kompozicij u stili gospel Go Down Moses tak i novi pisni napriklad tema do filmu Na sekretnij sluzhbi Yiyi Velichnosti We Have All the Time in the World Razom z Barbroyu Strejzand vin vzyav uchast u myuzikli Privit Dolli Vipushena okremim singlom pisnya Hello Dolly v jogo vikonanni dijshla do pershogo miscya v amerikanskomu hit paradi prodazhiv Ostannim hitom Armstronga stala zhittyestverdna pisnya What a Wonderful World pershe misce u hit paradi Velikoyi Britaniyi Tvorchij ta zhittyevij final Naprikinci 1960 h rokiv zdorov ya artista stalo rizko pogirshuvatisya ale vin prodovzhuye pracyuvati 10 lyutogo 1971 vin vostannye grav i spivav u teleshou zi svoyim starim partnerom po sceni Bingom Krosbi U berezni Armstrong i jogo All Stars she dva tizhni vistupali v Uoldorf Astoriya v Nyu Jorku Ale chergovij sercevij napad znovu zmusiv jogo lyagti v likarnyu de vin probuv dva misyaci 5 lipnya 1971 Armstrong poprosiv zibrati jogo orkestr dlya repeticiyi Ale 6 lipnya 1971 najbilshij dzhazmen pishov z zhittya Serceva nedostatnist prizvela do vidmovi nirok Smert Armstronga viklikala spravzhnij potik najshirishih i najglibshih spivchuttiv Bagato gazet ne tilki v SShA ale i v inshih krayinah u tomu chisli j radyanska gazeta Izvestiya vmistili na pershih shpaltah povidomlennya pro jogo smert Pohoron vidbuvsya duzhe urochisto i translyuvavsya po telebachennyu na vsyu krayinu 8 lipnya 1971 tilo bulo vistavleno dlya proshannya v navchalnomu manezhi Nacionalnoyi gvardiyi nadanomu dlya cogo za osobistim rozporyadzhennyam prezidenta SShA U zayavi prezidenta Niksona zaznachalosya Pani Nikson i ya rozdilyayemo gore miljoniv amerikanciv u zv yazku zi smertyu Luyi Armstronga Vin buv odnim iz tvorciv amerikanskogo mistectva Lyudina yaskravoyi individualnosti Armstrong zavoyuvav vsesvitnyu populyarnist Jogo bliskuchij talant i blagorodstvo zbagatili nashe duhovne zhittya zrobili jogo bilsh nasichenim Religiya Koli spivaka pitali pro jogo religijni viruvannya Armstrong vidpovidav sho vin baptist ale zavzhdi nosit zirku Davida ta druzhit z Papoyu Rimskim Armstrong nosiv zirku Davida na chest sim yi Karnovskih yaki prihistili jogo v ditinstvi j dali jomu groshej shob kupiti svij pershij kornet Luyi Armstrong buv po suti hreshenim yak katolik u cerkvi Sv Sercya Isusa v Novomu Orleani i vin zustrichavsya z papami Piyem XII i Pavlom VI hocha nemaye zhodnih dokaziv togo sho vvazhavsya katolikom Armstrong zdayetsya buv terpimim shodo riznih religij ale j znajshov u nih chimalo smishnogo TvorchistMaestro dzhazu Tvorchist Armstronga spravila velikij vpliv na muziku XX stolittya Luyi Armstrong buv odnim z najbilsh vidatnih muzikantiv yaki koli nebud grali dzhaz i odnochasno odniyeyu z najsuperechlivishih figur u nomu Buduchi trubachem revolyucionerom Armstrong zaklav fundament vsih nastupnih dzhazovih revolyucij Z prihodom Luyi Armstronga pishli v tin m yake zabarvlennya zvuku i kolektivni improvizaciyi Yaskravij zvuk trubi divovizhna vibraciya zapamorochlivi perehodi ritmichna rozkutist i nevicherpna fantaziya jogo improvizacij rozshirilo uyavlennya pro mozhlivosti trubi i muzikanta yakij graye na nij Zavdyaki Armstrongu dzhaz pishov po solnomu shlyahu rozvitku Armstrong trubach nasampered vrazhav svoyeyu divnoyu tehnikoyu Harakterizuyuchi jogo solnij chikazkij stil stvorenij na osnovi novoorleanskogo amerikanskij kritik i doslidnik dzhazu Dzhejms Linkoln Kolliyer pisav Jogo ton buv nasichenim i yasnim ataka chistoyu Vin chudovo volodiv verhnim registrom mig vikonuvati u shvidkomu tempi najskladnishi pasazhi Suchasna tehnika gri na midnih duhovih instrumentah bula rozroblena v 1930 h 1940 h rokah amerikanskimi muzikantami kotri vistupali v skladi tancyuvalnih orkestriv Slid odnak viznati sho vsi voni pri comu znachnoyu miroyu vidshtovhuvalisya vid togo sho she do nih zrobiv Armstrong Vidomij svingovij udarnik Dzhin Krupa ne perebilshuvav koli govoriv Yakij bi ne buv stil dzhazovogo muzikanta vin ne zigraye i 32 taktiv ne viddavshi muzichnoyi danini Luyi Armstrongu Vse zrobiv Luyi i zrobiv pershim A vidomij prodyuser Dzhordzh Avakyan pisav Vin buv najbilsh obdarovanim i majsternim z usih improvizatoriv dzhazu Hocha todi she j ne bulo takogo terminu ale same vin svinguvav bilshe nizh bud hto inshij chasto gusto tmyane vikonannya bud yakogo nomera svitili iskroyu zhittya koli Luyi pochinav svoye solo navit yaksho ce solo trivalo vsogo visim taktiv Yak novator vin vviv u dzhaz bezlich novih prijomiv i vnis ryad svizhih idej yaki potim stavali klishe dlya inshih muzikantiv ale z nih znovu zh taki z yavlyalisya novi parostki dobroyi muziki yaki zavdyaki Luyi stavali znajomimi kozhnomu lyudini v dzhazi Rozmah jogo interesiv pidtverdzhuyut spivpracyu ta spilni vistupi z muzikantami riznih stiliv diksilendu svingu ta modern dzhazu z simfonizovanimi skladami vikonavcyami spirichueliv i gospel cerkovnimi horami blyuzovimi spivakami a takozh uchast u filarmonijnih dzhazovih koncertah myuziklah shou muzichnih filmah Armstrong virobiv stil legko adaptuyetsya do bud yakogo muzichnogo kontekstu i do bud yakoyi auditoriyi Vin mig odnochasno zadovolnyati smaki diametralno protilezhnih kategorij sluhachiv vklyuchayuchi prihilnikiv pop muziki i shlyageriv Armstrong chi ne najbilsh unikalna osobistist v istoriyi dzhazu U svoyij tvorchosti zumiv poyednati nepoyednuvane nepovtorno individualnij tip samovirazhennya z bezmezhnoyu zagalnodostupnistyu muziki grubuvatu prostotu i spontannist tradicionalizm z novatorstvom negrityanskij ideal zvukovidobuvannya z yevropeyizovanimi idiomami svingu ta mejnstrimu Armstrong zalishavsya nezaperechnim korolem dzhazu do samoyi svoyeyi smerti i ni na odnu hvilinu ne slabshav jogo talant ne visihala sila jogo vplivu na sluhachiv Jogo teplota i gumor nezminno robili jogo dorogim i blizkim dlya vsih z kim vin zustrichavsya Jogo smerti spivchuvali vsi providni majstri dzhazu Dyuk Ellington Dizzi Gillespi Dzhin Krupa Benni Gudmen Al Hirt Erl Hajns Terri Glenn Eddi Kondon i bagato inshih Yaksho kogo nebud i slid nazvati Panom Dzhazu tak ce Luyi Armstronga govoriv Dyuk Ellington Vin buv i nazavzhdi zalishitsya epitomiyeyu dzhazu Govoryachi vid imeni muzikantiv i vid imeni miljoniv shanuvalnikiv jogo talantu Dizzi Gillespi pidkreslyuvav Luyi ne pomer bo jogo muzika zalishayetsya i zalishitsya v sercyah bagatoh i bagatoh miljoniv lyudej v usomu sviti i v gri soten tisyach muzikantiv yaki stali jogo poslidovnikami Vshanuvannya pam yatiJogo im ya vibite na Aleyi Slavi u Gollivudi 9179 Sachmo asteroyid nazvanij na chest muzikanta prizvisko Audio zapisiDiv takozhKategoriya Albomi Luyi ArmstrongaPrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 https zkm de en person louis armstrong African American Registry d Track Q4689673 BlackPast org 2004 d Track Q30049687 Krohn Katherine E 1 sichnya 2001 Ella Fitzgerald First Lady of Song angl Twenty First Century Books s 52 ISBN 978 0 8225 4933 8 Life amp Legacy Louis Armstrong Society Jazz Band amer Procitovano 17 bereznya 2023 Louis Armstrong s Secret Lessons From Judaism The Forward angl 5 travnya 2014 Procitovano 17 bereznya 2023 Internet Archive Laurence 1997 Louis Armstrong an extravagant life New York Broadway Books ISBN 978 0 553 06768 2 Louis Armstrong Artist what a wonderful world 1967 The Pop History Dig pophistorydig com Procitovano 17 bereznya 2023 Arhiv originalu za 20 bereznya 2014 Procitovano 19 bereznya 2014 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaKollier Dzh L Lui Armstrong Amerikanskij genij M Izdatelstvo Pressverk 2001 ISBN 5 94584 027 0 ros Fejertag V B Dzhaz XX vek Enciklopedicheskij spravochnik Spb SKIFIYa 2001 s 22 24 ISBN 5 94063 018 9 ros Shapiro N Poslushaj chto ya tebe rasskazhu Istoriya dzhaza rasskazannaya lyudmi kotorye eyo sozdavali Novosibirsk Sib univ izd vo 2006 ISBN 5 94087 307 3 ros Bohlander K Holler K H Jazzfuhrer Leipzig 1980 s 18 23 nim PosilannyaBiografiya Luyi Armstronga nedostupne posilannya z lipnya 2019 na sajti pro jazz com 20 lyutogo 2016 u Wayback Machine ros Obituary NY Times 15 kvitnya 2006 u Wayback Machine Filmography 22 serpnya 2011 u Wayback Machine imdb com 21 chervnya 2014 u Wayback Machine slideshow by Life magazine on the Uncle Tom question the official website of the Louis Armstrong House amp Archives 27 kvitnya 2011 u Wayback Machine Louis Armstrong Transcription Project john p birchall 30 serpnya 2006 u Wayback Machine at pbskids org David Margolick The Day Louis Armstrong Made Noise 17 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Louis Armstrong A Cultural Legacy Louis Armstrong at NPR Music 13 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Louis Armstrong discography and early recordings Real Player format 1 travnya 2014 u Wayback Machine on the Red Hot Jazz website Milestone Louis Armstrong recordings 14 sichnya 2016 u Wayback Machine at Three Perfect Minutes Louis Armstrong s autobiography online book Satchmo My Life in New Orleans 1954 free download Satchmo My Life in New Orleans 4 kvitnya 2011 u Wayback Machine another website