Ернст II Людвіг (нім. Ernst II. Ludwig), ( 30 січня 1745 — 20 квітня 1804) — герцог Саксен-Гота-Альтенбургу у 1772—1804 роках. Син попереднього герцога Саксен-Гота-Альтенбургу Фрідріха III та принцеси Саксен-Мейнінгенської Луїзи Доротеї. Під впливом Французької революції мав намір зректися трону й емігрувати, але, зрештою, залишився в Готі. Масон.
Ернст II | |
---|---|
нім. Ernst II. | |
Портрет Ернста II пензля Й. Г. Цізеніса, XVIII сторіччя | |
5-й герцог Саксен-Гота-Альтенбургу | |
Початок правління: | 10 березня 1772 |
Кінець правління: | 20 квітня 1804 |
Попередник: | Фрідріх III |
Наступник: | Август |
Дата народження: | 30 січня 1745 |
Місце народження: | Гота, Саксен-Гота-Альтенбург |
Країна: | Священна Римська імперія |
Дата смерті: | 20 квітня 1804 (59 років) |
Місце смерті: | Гота, Саксен-Гота-Альтенбург, Священна Римська імперія |
Поховання | Гота |
Дружина: | Шарлотта Саксен-Мейнінгенська |
Діти: | Ернст, Август, Фрідріх, Людвіг |
Династія: | Ернестинська лінія Веттінів |
Батько: | Фрідріх III |
Мати: | Луїза Доротея Саксен-Мейнінгенська |
Нагороди: | |
Ернст II у Вікісховищі |
Засновник Готської обсерваторії.
Біографія
Ранні роки
Народився 30 січня 1745 року у Готі. Був четвертою дитиною та третім сином у родині герцога Саксен-Гота-Альтенбургу Фрідріха III та Луїзи Доротеї Саксен-Мейнінгенської. Мав старшого брата Фрідріха Людвіга та сестру Фредеріку Луїзу. Ще один брат помер немовлям до його народження. Згодом сімейство поповнилося молодшим сином Августом.
Отримав суворе виховання. Як другий син, призначався до військової кар'єри. Став спадкоємним принцом у червні 1756 року після смерті старшого брата. Матір, прихильниця усього французького, з ранніх літ привила йому любов до наук і мистецтв. Власноруч написала йому життєві правила. Наставником юнака був Вільгельм фон Ротберг, вчителями — Якоб Август Руссо та Крістіан Вільгельм Баузе. У 1762—1763 роках таємний радник Йоганн Стефан Пюттер давав Ернсту уроки історії, конституційного права та державного управління.
У 1768—1769 роках обидва принци здійснили освітню подорож, в рамках якої відвідали Нідерланди, Англію та Францію, де познайомилися з визначними діячами політики, науки та мистецтв. При англійському дворі провели чотири місяці, а у Версалі Ернст Людвіг справив таке враження чистого серця, що Дідро порадив йому не залишатися занадто довго у Франції, «інакше його можна було б зіпсувати». У січні 1769 року юнаки повернулися до Готи, де Ернст Людвіг невдовзі одружився зі своєю родичкою, Шарлоттою Саксен Мейнінгенською, яка народила йому згодом чотирьох синів.
Правління
Вступив на престол 10 березня 1772 року. Правління не було приємне для нього, герцог радше присвятив би життя вивченню науки в тихому усамітненні. Головною метою правителя стало сприяти процвітанню країни та зробити народ щасливим. Його видатними чеснотами були любов до справедливості та людинолюбна доброзичливість, яка судила слабкості інших з лагідністю та терпінням. Проявляв значну щедрість у підтримці наук і мистецтв. Внаслідок його ощадливості поступово виплачувались значні борги, не обтяжуючи підданих новим тягарем.
Відмовився від пропозиції англійського короля відправити війська до Америки, попри те, що це було звичайною практикою німецьких держав. У 1795 році надав п'ятикратний контингент для імператорської армії, для економії людей виставивши драгун, оскільки вершник рахувався за трьох піших.
Американська боротьба за незалезалежність захоплювала Ернста, він також вітав початок Французької революції; але, з посиленням терору, відкрито висловив глибоку огиду до її жахів. Побоюючись, що на Німеччину чекає така ж доля, вирішив відмовитися від правління і зайнятися наукою у Швейцарії, який симпатизував, або Америці, де він у 1794 році придбав землі в Монтгомері. Зрештою, залишився у Готі.
У 1776 році брав участь у врегулюванні територіальних суперечок між маркграфом Бранденбург-Ансбахським та імперським містом Нюрнберг, згодом відав адміністрацією фінансів Саксен-Кобург-Заальфельдів.
Припинив роботу монетного двору Готи. Основними причинами стали величезний обсяг дрібних монет Тюрингії та приток іноземних грошей в результаті помилкової грошової політики його попередника. 1799 року стара будівля монетного двору була знесена.
У 1772 році ввів державне страхування від пожеж, 1773 року заснував Товариство вдів держслужбовців, 1776 року випустив новий процесуальний кодекс, а у 1780 — нові положення до державного кодексу. Того ж року відкрив ломбард, а 1785 — майстерню для бідних. Протягом усього правління засновував притулки для бідних і лікарні в Альтенбурзі, Роннебурзі, Калі та Айзенбергу. Видав низку наказів проти передчасного поховання померлих (1779), проти недосконалої системи адвокатської діяльності (1775), проти надмірних витрат на похоронні церемонії, весілля, дитячі хрещення, розкішний одяг тощо.
Мав широке коло художніх і наукових інтересів. Розвивав систему освіти, економіку, театр, збирав колекції витворів мистецтв, книги та рукописи для бібліотеки, а також колекції старовинних монет для монетного кабінету. Особисто цікавився фізикою й астрономією. У замку Фріденштайн були облаштовані фізичний кабінет і невелика обсерваторія. 1783 року, за посередництва Гете, надав художнику Й.Г.В.Тішбейну ґрант на його друге перебування у Римі, в ході якого була створена історична картина «Конрадін Швабський і Фрідріх Австрійський вислуховують свій смертний вирок за грою в шахи». Підтримував вчених; довічні пенсії, які він виплачував власним коштом, становили 3300 талерів на рік. Після смерті науковців надавав щорічні гранти членам їхніх родин.
Запросив до країни відомого астронома Франца Ксавера фон Цаха, який прибув до Готи у червні 1786 року і почав, зі вступом на посаду приворного астронома, Астрономічну епоху Готи. Разом з ним заснував Готську обсерваторію, яка перетворилася на європейський центр астрономії. Першою з комплексу стала Зеєберзька обсерваторія, розташована на річці Малий Зеєбег, яка, водночас, стала однією з перших обсерваторій у Європі. Введена в експлуатацію 1790 року й оснащена найсучаснішими — переважно англійськими — приладами, вважалася зразком для наступників. На її будівництво Ернст II витратив 38 000 талерів зі свого апанажу, а також 20 000 талерів на обладнання. За його заповітом, ця наукова установа мала бути єдиною видимою пам'яткою його життя. Для її збереження він надав капітал у 40 000 талерів та щорічні 4% з нього, які призначалися для покриття майбутніх витрат на утримання господарства та платні астроному. У серпні 1798 року у Готі пройшов перший європейський конгрес астрономів.
У замковому парку навколо пруда, за наказом герцога, був розбитий англійський сад. Роботами займався англійський садівник Джон Хаверфілд, якого Ернст привіз із собою з Альбіону у 1769 році. У 1775—1777 роках архітектор Карл Крістоф Бессер звів на північно-західному березі доричний храм античного зразка, присвячений богу Меркурію. В Саду Герцогині у 1780—1781 роках для дружини правителя був створений палац задоволень Teeschlösschen.
Від 1774 року Ернст був масоном у Великій державній ложі Німеччини та членом готської ложі «Zum Rautenkranz». 1784 року домігся приєднання готської ложі до Еклектичного союзу. 1783 року став членом товариства Ілюмінатів.
Раптово помер 20 квітня 1804 року. Був похований без труни, у простому кавалерійському мундирі у ямі, вистеленій дерном. Категорично заборонив встановлювати будь-який пам'ятник на свою честь. На могилі було висаджено акацію, символічне дерево масонів.
Легенда
Цікавлячись наукою так само сильно, як масонством та ілюмінатами, герцог вважався підданими людиною з магічними здібностями. Донині в Готі існує легенда, згідно якої Ернст II зміг «заборонити» вогонь. Кажуть, що під час пожежі він тричі об'їжджав вогнище на білому коні та бурмотів таємні заклинання, аби вогонь не поширювався далі. Однак відразу після того, як вогонь був «заборонений», він мав якнайшвидше дістатися до протилежного берега найближчої водойми, щоб полум'я не переслідувало його.
Приватне життя
У віці 24 років узяв шлюб із 17-річною принцесою Саксен-Мейнінгенською Шарлоттою, кузиною його матері. Весілля відбулося 21 березня 1769 у Майнінгені. У подружжя народилося четверо синів:
- Ернст (1770—1779) — прожив 9 років;
- Август (1772—1822) — наступний герцог Саксен-Гота-Альтенбургу з 1804 року, був двічі одруженим, мав єдину доньку;
- Фрідріх (1774—1825) — останній герцог Саксен-Гота-Альтенбургу з 1822 року, одруженим не був, дітей не мав;
- Людвіг (21—26 жовтня 1777) — прожив 5 днів.
Шарлотта пережила чоловіка на 23 роки. Конфліктуючи з сином Августом, у 1806 році виїхала з Готи. Померла у Генуї.
Генеалогія
Примітки
- August Beck: Ernst II. Ludwig, Herzog von Sachsen-Gotha und Altenburg. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 6, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 308–313. [1] (нім.)
- Wolfgang Streguweit: Geschichte der Münzstätte Gotha vom 12. bis zum 19. Jahrhundert. Weimar 1987, стор. 135.
- Герцогський парк у Готі. [2] (нім.)
- Andreas M. Cramer: Die Gothaer Sagen. Gotha 2005, стор. 66.
Література
- Christoph Köhler, Andreas Klinger, Werner Greiling: Ernst II. von Sachsen-Gotha-Altenburg. Böhlau, Köln u. a. 2005, .
- Sigrid Damm: Goethes Freunde in Gotha und Weimar. Insel-Verlag, Berlin 2014, .
Посилання
- Саксен-Гота-Альтенбург (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Ернста Людвіга Саксен-Гота-Альтенбурзького (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ernst II Lyudvig nim Ernst II Ludwig 30 sichnya 1745 20 kvitnya 1804 gercog Saksen Gota Altenburgu u 1772 1804 rokah Sin poperednogo gercoga Saksen Gota Altenburgu Fridriha III ta princesi Saksen Mejningenskoyi Luyizi Doroteyi Pid vplivom Francuzkoyi revolyuciyi mav namir zrektisya tronu j emigruvati ale zreshtoyu zalishivsya v Goti Mason Ernst IInim Ernst II Ernst IIPortret Ernsta II penzlya J G Cizenisa XVIII storichchya5 j gercog Saksen Gota AltenburguPochatok pravlinnya 10 bereznya 1772Kinec pravlinnya 20 kvitnya 1804Poperednik Fridrih IIINastupnik AvgustData narodzhennya 30 sichnya 1745 1745 01 30 Misce narodzhennya Gota Saksen Gota AltenburgKrayina Svyashenna Rimska imperiyaData smerti 20 kvitnya 1804 1804 04 20 59 rokiv Misce smerti Gota Saksen Gota Altenburg Svyashenna Rimska imperiyaPohovannyaGotaDruzhina Sharlotta Saksen MejningenskaDiti Ernst Avgust Fridrih LyudvigDinastiya Ernestinska liniya VettinivBatko Fridrih IIIMati Luyiza Doroteya Saksen MejningenskaNagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristvaErnst II u Vikishovishi Zasnovnik Gotskoyi observatoriyi BiografiyaRanni roki Narodivsya 30 sichnya 1745 roku u Goti Buv chetvertoyu ditinoyu ta tretim sinom u rodini gercoga Saksen Gota Altenburgu Fridriha III ta Luyizi Doroteyi Saksen Mejningenskoyi Mav starshogo brata Fridriha Lyudviga ta sestru Frederiku Luyizu She odin brat pomer nemovlyam do jogo narodzhennya Zgodom simejstvo popovnilosya molodshim sinom Avgustom Portret Ernsta Lyudviga Otrimav suvore vihovannya Yak drugij sin priznachavsya do vijskovoyi kar yeri Stav spadkoyemnim princom u chervni 1756 roku pislya smerti starshogo brata Matir prihilnicya usogo francuzkogo z rannih lit privila jomu lyubov do nauk i mistectv Vlasnoruch napisala jomu zhittyevi pravila Nastavnikom yunaka buv Vilgelm fon Rotberg vchitelyami Yakob Avgust Russo ta Kristian Vilgelm Bauze U 1762 1763 rokah tayemnij radnik Jogann Stefan Pyutter davav Ernstu uroki istoriyi konstitucijnogo prava ta derzhavnogo upravlinnya U 1768 1769 rokah obidva princi zdijsnili osvitnyu podorozh v ramkah yakoyi vidvidali Niderlandi Angliyu ta Franciyu de poznajomilisya z viznachnimi diyachami politiki nauki ta mistectv Pri anglijskomu dvori proveli chotiri misyaci a u Versali Ernst Lyudvig spraviv take vrazhennya chistogo sercya sho Didro poradiv jomu ne zalishatisya zanadto dovgo u Franciyi inakshe jogo mozhna bulo b zipsuvati U sichni 1769 roku yunaki povernulisya do Goti de Ernst Lyudvig nevdovzi odruzhivsya zi svoyeyu rodichkoyu Sharlottoyu Saksen Mejningenskoyu yaka narodila jomu zgodom chotiroh siniv Pravlinnya Vstupiv na prestol 10 bereznya 1772 roku Pravlinnya ne bulo priyemne dlya nogo gercog radshe prisvyativ bi zhittya vivchennyu nauki v tihomu usamitnenni Golovnoyu metoyu pravitelya stalo spriyati procvitannyu krayini ta zrobiti narod shaslivim Jogo vidatnimi chesnotami buli lyubov do spravedlivosti ta lyudinolyubna dobrozichlivist yaka sudila slabkosti inshih z lagidnistyu ta terpinnyam Proyavlyav znachnu shedrist u pidtrimci nauk i mistectv Vnaslidok jogo oshadlivosti postupovo viplachuvalis znachni borgi ne obtyazhuyuchi piddanih novim tyagarem Portret penzlya J J Mihaelya blizko 1775 Vidmovivsya vid propoziciyi anglijskogo korolya vidpraviti vijska do Ameriki popri te sho ce bulo zvichajnoyu praktikoyu nimeckih derzhav U 1795 roci nadav p yatikratnij kontingent dlya imperatorskoyi armiyi dlya ekonomiyi lyudej vistavivshi dragun oskilki vershnik rahuvavsya za troh pishih Amerikanska borotba za nezalezalezhnist zahoplyuvala Ernsta vin takozh vitav pochatok Francuzkoyi revolyuciyi ale z posilennyam teroru vidkrito visloviv gliboku ogidu do yiyi zhahiv Poboyuyuchis sho na Nimechchinu chekaye taka zh dolya virishiv vidmovitisya vid pravlinnya i zajnyatisya naukoyu u Shvejcariyi yakij simpatizuvav abo Americi de vin u 1794 roci pridbav zemli v Montgomeri Zreshtoyu zalishivsya u Goti U 1776 roci brav uchast u vregulyuvanni teritorialnih superechok mizh markgrafom Brandenburg Ansbahskim ta imperskim mistom Nyurnberg zgodom vidav administraciyeyu finansiv Saksen Koburg Zaalfeldiv Pripiniv robotu monetnogo dvoru Goti Osnovnimi prichinami stali velicheznij obsyag dribnih monet Tyuringiyi ta pritok inozemnih groshej v rezultati pomilkovoyi groshovoyi politiki jogo poperednika 1799 roku stara budivlya monetnogo dvoru bula znesena U 1772 roci vviv derzhavne strahuvannya vid pozhezh 1773 roku zasnuvav Tovaristvo vdiv derzhsluzhbovciv 1776 roku vipustiv novij procesualnij kodeks a u 1780 novi polozhennya do derzhavnogo kodeksu Togo zh roku vidkriv lombard a 1785 majsternyu dlya bidnih Protyagom usogo pravlinnya zasnovuvav pritulki dlya bidnih i likarni v Altenburzi Ronneburzi Kali ta Ajzenbergu Vidav nizku nakaziv proti peredchasnogo pohovannya pomerlih 1779 proti nedoskonaloyi sistemi advokatskoyi diyalnosti 1775 proti nadmirnih vitrat na pohoronni ceremoniyi vesillya dityachi hreshennya rozkishnij odyag tosho Mav shiroke kolo hudozhnih i naukovih interesiv Rozvivav sistemu osviti ekonomiku teatr zbirav kolekciyi vitvoriv mistectv knigi ta rukopisi dlya biblioteki a takozh kolekciyi starovinnih monet dlya monetnogo kabinetu Osobisto cikavivsya fizikoyu j astronomiyeyu U zamku Fridenshtajn buli oblashtovani fizichnij kabinet i nevelika observatoriya 1783 roku za poserednictva Gete nadav hudozhniku J G V Tishbejnu grant na jogo druge perebuvannya u Rimi v hodi yakogo bula stvorena istorichna kartina Konradin Shvabskij i Fridrih Avstrijskij visluhovuyut svij smertnij virok za groyu v shahi Pidtrimuvav vchenih dovichni pensiyi yaki vin viplachuvav vlasnim koshtom stanovili 3300 taleriv na rik Pislya smerti naukovciv nadavav shorichni granti chlenam yihnih rodin Zeyeberzka observatoriya u 1800 roci Zaprosiv do krayini vidomogo astronoma Franca Ksavera fon Caha yakij pribuv do Goti u chervni 1786 roku i pochav zi vstupom na posadu privornogo astronoma Astronomichnu epohu Goti Razom z nim zasnuvav Gotsku observatoriyu yaka peretvorilasya na yevropejskij centr astronomiyi Pershoyu z kompleksu stala Zeyeberzka observatoriya roztashovana na richci Malij Zeyebeg yaka vodnochas stala odniyeyu z pershih observatorij u Yevropi Vvedena v ekspluataciyu 1790 roku j osnashena najsuchasnishimi perevazhno anglijskimi priladami vvazhalasya zrazkom dlya nastupnikiv Na yiyi budivnictvo Ernst II vitrativ 38 000 taleriv zi svogo apanazhu a takozh 20 000 taleriv na obladnannya Za jogo zapovitom cya naukova ustanova mala buti yedinoyu vidimoyu pam yatkoyu jogo zhittya Dlya yiyi zberezhennya vin nadav kapital u 40 000 taleriv ta shorichni 4 z nogo yaki priznachalisya dlya pokrittya majbutnih vitrat na utrimannya gospodarstva ta platni astronomu U serpni 1798 roku u Goti projshov pershij yevropejskij kongres astronomiv U zamkovomu parku navkolo pruda za nakazom gercoga buv rozbitij anglijskij sad Robotami zajmavsya anglijskij sadivnik Dzhon Haverfild yakogo Ernst priviz iz soboyu z Albionu u 1769 roci U 1775 1777 rokah arhitektor Karl Kristof Besser zviv na pivnichno zahidnomu berezi dorichnij hram antichnogo zrazka prisvyachenij bogu Merkuriyu V Sadu Gercogini u 1780 1781 rokah dlya druzhini pravitelya buv stvorenij palac zadovolen Teeschlosschen Vid 1774 roku Ernst buv masonom u Velikij derzhavnij lozhi Nimechchini ta chlenom gotskoyi lozhi Zum Rautenkranz 1784 roku domigsya priyednannya gotskoyi lozhi do Eklektichnogo soyuzu 1783 roku stav chlenom tovaristva Ilyuminativ Raptovo pomer 20 kvitnya 1804 roku Buv pohovanij bez truni u prostomu kavalerijskomu mundiri u yami vistelenij dernom Kategorichno zaboroniv vstanovlyuvati bud yakij pam yatnik na svoyu chest Na mogili bulo visadzheno akaciyu simvolichne derevo masoniv LegendaPortret Sharlotti penzlya J G Cizenisa XVIII storichchya Cikavlyachis naukoyu tak samo silno yak masonstvom ta ilyuminatami gercog vvazhavsya piddanimi lyudinoyu z magichnimi zdibnostyami Donini v Goti isnuye legenda zgidno yakoyi Ernst II zmig zaboroniti vogon Kazhut sho pid chas pozhezhi vin trichi ob yizhdzhav vognishe na bilomu koni ta burmotiv tayemni zaklinannya abi vogon ne poshiryuvavsya dali Odnak vidrazu pislya togo yak vogon buv zaboronenij vin mav yaknajshvidshe distatisya do protilezhnogo berega najblizhchoyi vodojmi shob polum ya ne peresliduvalo jogo Privatne zhittyaU vici 24 rokiv uzyav shlyub iz 17 richnoyu princesoyu Saksen Mejningenskoyu Sharlottoyu kuzinoyu jogo materi Vesillya vidbulosya 21 bereznya 1769 u Majningeni U podruzhzhya narodilosya chetvero siniv Ernst 1770 1779 prozhiv 9 rokiv Avgust 1772 1822 nastupnij gercog Saksen Gota Altenburgu z 1804 roku buv dvichi odruzhenim mav yedinu donku Fridrih 1774 1825 ostannij gercog Saksen Gota Altenburgu z 1822 roku odruzhenim ne buv ditej ne mav Lyudvig 21 26 zhovtnya 1777 prozhiv 5 dniv Sharlotta perezhila cholovika na 23 roki Konfliktuyuchi z sinom Avgustom u 1806 roci viyihala z Goti Pomerla u Genuyi GenealogiyaFridrih I Magdalena Sibilla Saksen Vajssenfelska Karl Angalt Cerbstskij Sofiya Saksen Vajssenfelska Bernhard I Mariya Yadviga Gessen Darmshtadtska Fridrih I Magdalena Sibilla Saksen Vajssenfelska Fridrih II Magdalena Avgusta Angalt Cerbstska Ernst Lyudvig I Doroteya Mariya Saksen Gota Altenburzka Fridrih III Luyiza Doroteya Saksen Mejningenska Ernst Lyudvig PrimitkiAugust Beck Ernst II Ludwig Herzog von Sachsen Gotha und Altenburg In Allgemeine Deutsche Biographie Band 6 Duncker amp Humblot Leipzig 1877 stor 308 313 1 nim Wolfgang Streguweit Geschichte der Munzstatte Gotha vom 12 bis zum 19 Jahrhundert Weimar 1987 stor 135 Gercogskij park u Goti 2 nim Andreas M Cramer Die Gothaer Sagen Gotha 2005 stor 66 LiteraturaChristoph Kohler Andreas Klinger Werner Greiling Ernst II von Sachsen Gotha Altenburg Bohlau Koln u a 2005 ISBN 3 412 19905 2 Sigrid Damm Goethes Freunde in Gotha und Weimar Insel Verlag Berlin 2014 ISBN 978 3 458 17611 4 PosilannyaSaksen Gota Altenburg angl Profil na Geni com angl Profil na Genealogics org angl Profil na Thepeerage com angl Genealogiya Ernsta Lyudviga Saksen Gota Altenburzkogo angl