Історія освоєння мінеральних ресурсів Філіппін.
Один з найстаріших центрів видобутку руд заліза на Ф. (ІІІ-ІІ ст. до н. е.) розташований на о. Лусон.
З III ст. н. е. одним з осн. продуктів, що вивозилися з Ф., стає золото, яке добувалося з розсипних і жильних родов. о. Лусон. Після іспанської колонізації у XVI ст. золоті і мідні руди добувалися в провінціях Гірська і Півн. Камарінес (Паракале). Золотий промисел існував також у районах Себу і Бутуан. При іспанцях золотодоб. пром-сть занепадає, тільки в кінця XIX ст. робляться спроби її відродження.
У 1781 р. засноване «Економічне товариство друзів країни» («Economic Society of Friends of the Country»), метою якого було заохочення розвитку гірничої пром-сти.
У 1827 р. в країні виявлені поклади кам. вугілля.
На поч. XX ст. вільний доступ до мінеральних багатств країни отримав амер. капітал, виробництво золота зросло з 141,2 кг в 1907 до 1976 кг в 1921, срібла відповідно з 2,6 до 814,6 кг. З інших добувалися руди марганцю, сірка, азбест, кам. сіль, кам. вугілля.
У 20-30-х рр. XX ст. бл. 90 % вартості продукції гірничої пром-сти припадало на золотовидобуток, крім того, експлуатувалися родов. хромітів, мідних, марганцевих, залізних руд.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Filippin Odin z najstarishih centriv vidobutku rud zaliza na F III II st do n e roztashovanij na o Luson Z III st n e odnim z osn produktiv sho vivozilisya z F staye zoloto yake dobuvalosya z rozsipnih i zhilnih rodov o Luson Pislya ispanskoyi kolonizaciyi u XVI st zoloti i midni rudi dobuvalisya v provinciyah Girska i Pivn Kamarines Parakale Zolotij promisel isnuvav takozh u rajonah Sebu i Butuan Pri ispancyah zolotodob prom st zanepadaye tilki v kincya XIX st roblyatsya sprobi yiyi vidrodzhennya U 1781 r zasnovane Ekonomichne tovaristvo druziv krayini Economic Society of Friends of the Country metoyu yakogo bulo zaohochennya rozvitku girnichoyi prom sti U 1827 r v krayini viyavleni pokladi kam vugillya Na poch XX st vilnij dostup do mineralnih bagatstv krayini otrimav amer kapital virobnictvo zolota zroslo z 141 2 kg v 1907 do 1976 kg v 1921 sribla vidpovidno z 2 6 do 814 6 kg Z inshih dobuvalisya rudi margancyu sirka azbest kam sil kam vugillya U 20 30 h rr XX st bl 90 vartosti produkciyi girnichoyi prom sti pripadalo na zolotovidobutok krim togo ekspluatuvalisya rodov hromitiv midnih margancevih zaliznih rud Div takozhKorisni kopalini Filippin Girnicha promislovist Filippin suchasna Carmen Copper CorporationDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s