Адрієн-Мориц де Ноайль (фр. Adrien Maurice de Noailles; 29 вересня 1678 — 24 червня 1766) — 3-й герцог Ноайль, французький державний та політичний діяч, дипломат.
Адрієн де Ноайль | |
---|---|
фр. Adrien Maurice de Noailles | |
Псевдо | Adrien Maurice de Noailles |
Народився | 29 вересня 1678 Париж |
Помер | 24 червня 1766 (87 років) Париж |
Країна | Франція |
Національність | француз |
Діяльність | політик, військовий очільник |
Знання мов | французька[1] |
Учасник | Війна за іспанську спадщину |
Роки активності | 1710[2] — 1766[2] |
Титул | герцог |
Посада | d |
Військове звання | маршал |
Конфесія | католицтво |
Рід | Ноайль |
Батько | Анн-Жюль де Ноайль |
Мати | Франсуаза Бунонвіль |
Брати, сестри | d, d і d |
У шлюбі з | Франсуаза Емабль д'Обіньє |
Діти | 2 сини та 4 доньки |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Життєпис
Походив із впливової аристократичної родини. Син Анн-Жюля де Ноайля, 2-го герцога Ноайля, маршала Франції. Його сестра була заміжньою за Людовиком-Александром де Бурбоном, позашлюбним сином ЛюдовікаXIV. У 1682 році стає губернатором Русільйона після смерті свого батька, а у 1698 року — губернатором Беррі. на цій посаді залишався до 1715 року.
Свою військову кар'єру розпочав під командуванням батька під час Війни за іспанську спадщину. Незабаром стає капітаном 1 полку гвардійців. У 1702 році за свою хоробрість під час військових дій в Іспанії отримує звання бригадира та стає кавалером ордену Золотого Руна, у 1704 році — генерал-майора, у 1706 році — генерал-лейтенанта. У 1709 році захоплює Фігерас. У 1710 році на чолі армії захопив м. Жерону. У 1711 році король Філіп V надав Ноайлю титул іспанського гранда 1-го класу.
У 1715 році обіймав посаду міністра фінансів за регентства Філіпа Орлеанського. Завдяки рішучим діям Ноайля королівство уникло банкрутства, було встановлено фінансовий контроль за державними витратами, покращилися фінанси, що перебували у занепаді внаслідок війни. Втім Ноайль вступив у конфлікт з фаворитом регента Джоном Ло й у 1718 році пішов у відставку.
Після завершення регентства повертається на службу до короля Людовика XV, де очолює судову палату, що розслідувала фінансові зловживання. У 1724 році король робить Ноайля кавалером ордену Святого Духа.
З 1733 році повертається до армії, де бере участь у війні за польську спадщину під головуванням Джеймса Фітцджеймса, маршала Бервіка. Добре зумів проявити себе під час рейнської кампанії. За взяття у 1734 році Філіпсбурга отримує звання маршала. згодом займає Еттінген та Вормс.
Під час Війни за австрійську спадщину у 1743 році очолив французьку армію у Німеччині. Тут 27 червня 1743 року у битві при Деттінгені зазнав поразки від англійської армії Георга II. після цього на деякий час віддаляється від військових справ. Замість цього отримує посаду державного міністра, на якій займається покращенням фінансів.
У 1744 році призначається державним секретарем з іноземних справ. Під час своє каденції намагався замиритися з Австрією, але марно. Того ж року повернувся до військ, де змусив ворогів відступити з Ельзасу.
У 1746 році знову займається дипломатичними відносинами, багато зробив щодо налагодження союзу з Іспанією. Після цього був членом королівської ради до 28 березня 1756 року, коли Ноайль пішов у відставку через свій вік.
Творчість
Залишив після себе «Мемуари про політичну і військову історію часів Людовика XIV та Людовика XV (1682—1766)», що були видані друком у 1777 році.
Родина
Дружина — Франсуаза Емабль д'Обіньє (1684–1739)
Діти:
- Франсуаза Аделаїда (1704–1776)
- Емабль Габріела (1706–1771), дружина герцога Оноре-Армана де Віллара
- Марія Луїза (1710–1762)
- (1713–1793), 4-й герцог Ноайль, герцог Еян, маршал Франції
- Філіп (1715–1794), герцог Муши, герцог де Пуа, маршал Франції
- Марі Ганна Франсуаза (1719–1793)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- RKDartists
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Адрієн де Ноайль |
- Françoise Bayard, Joël Felix, Philippe Hamon: Dictionnaire des surintendants et contrôleurs généraux des finances. Comité pour l'Histoire Économique et Financière de la France, Paris 2000, .
- Die kleine Enzyklopädie, Encyclios-Verlag, Zürich, 1950, Band 2, Seite 259
- Jean de Viguerie, Histoire et dictionnaire du temps des Lumières. 1715—1789, Paris, Robert Laffont, coll. Bouquins, 2003 —
Це незавершена стаття про французького політика чи політикиню. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adriyen Moric de Noajl fr Adrien Maurice de Noailles 29 veresnya 1678 24 chervnya 1766 3 j gercog Noajl francuzkij derzhavnij ta politichnij diyach diplomat Adriyen de Noajlfr Adrien Maurice de NoaillesPsevdoAdrien Maurice de NoaillesNarodivsya29 veresnya 1678 1678 09 29 ParizhPomer24 chervnya 1766 1766 06 24 87 rokiv ParizhKrayina FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistpolitik vijskovij ochilnikZnannya movfrancuzka 1 UchasnikVijna za ispansku spadshinuRoki aktivnosti1710 2 1766 2 TitulgercogPosadadVijskove zvannyamarshalKonfesiyakatolictvoRidNoajlBatkoAnn Zhyul de NoajlMatiFransuaza BunonvilBrati sestrid d i dU shlyubi zFransuaza Emabl d ObinyeDiti2 sini ta 4 donkiAvtografNagorodimarshal FranciyiGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv iz vplivovoyi aristokratichnoyi rodini Sin Ann Zhyulya de Noajlya 2 go gercoga Noajlya marshala Franciyi Jogo sestra bula zamizhnoyu za Lyudovikom Aleksandrom de Burbonom pozashlyubnim sinom LyudovikaXIV U 1682 roci staye gubernatorom Rusiljona pislya smerti svogo batka a u 1698 roku gubernatorom Berri na cij posadi zalishavsya do 1715 roku Svoyu vijskovu kar yeru rozpochav pid komanduvannyam batka pid chas Vijni za ispansku spadshinu Nezabarom staye kapitanom 1 polku gvardijciv U 1702 roci za svoyu horobrist pid chas vijskovih dij v Ispaniyi otrimuye zvannya brigadira ta staye kavalerom ordenu Zolotogo Runa u 1704 roci general majora u 1706 roci general lejtenanta U 1709 roci zahoplyuye Figeras U 1710 roci na choli armiyi zahopiv m Zheronu U 1711 roci korol Filip V nadav Noajlyu titul ispanskogo granda 1 go klasu U 1715 roci obijmav posadu ministra finansiv za regentstva Filipa Orleanskogo Zavdyaki rishuchim diyam Noajlya korolivstvo uniklo bankrutstva bulo vstanovleno finansovij kontrol za derzhavnimi vitratami pokrashilisya finansi sho perebuvali u zanepadi vnaslidok vijni Vtim Noajl vstupiv u konflikt z favoritom regenta Dzhonom Lo j u 1718 roci pishov u vidstavku Pislya zavershennya regentstva povertayetsya na sluzhbu do korolya Lyudovika XV de ocholyuye sudovu palatu sho rozsliduvala finansovi zlovzhivannya U 1724 roci korol robit Noajlya kavalerom ordenu Svyatogo Duha Z 1733 roci povertayetsya do armiyi de bere uchast u vijni za polsku spadshinu pid golovuvannyam Dzhejmsa Fitcdzhejmsa marshala Bervika Dobre zumiv proyaviti sebe pid chas rejnskoyi kampaniyi Za vzyattya u 1734 roci Filipsburga otrimuye zvannya marshala zgodom zajmaye Ettingen ta Vorms Pid chas Vijni za avstrijsku spadshinu u 1743 roci ocholiv francuzku armiyu u Nimechchini Tut 27 chervnya 1743 roku u bitvi pri Dettingeni zaznav porazki vid anglijskoyi armiyi Georga II pislya cogo na deyakij chas viddalyayetsya vid vijskovih sprav Zamist cogo otrimuye posadu derzhavnogo ministra na yakij zajmayetsya pokrashennyam finansiv U 1744 roci priznachayetsya derzhavnim sekretarem z inozemnih sprav Pid chas svoye kadenciyi namagavsya zamiritisya z Avstriyeyu ale marno Togo zh roku povernuvsya do vijsk de zmusiv vorogiv vidstupiti z Elzasu U 1746 roci znovu zajmayetsya diplomatichnimi vidnosinami bagato zrobiv shodo nalagodzhennya soyuzu z Ispaniyeyu Pislya cogo buv chlenom korolivskoyi radi do 28 bereznya 1756 roku koli Noajl pishov u vidstavku cherez svij vik Pomer u Parizhi 24 chervnya 1766 roku TvorchistZalishiv pislya sebe Memuari pro politichnu i vijskovu istoriyu chasiv Lyudovika XIV ta Lyudovika XV 1682 1766 sho buli vidani drukom u 1777 roci RodinaDruzhina Fransuaza Emabl d Obinye 1684 1739 Diti Fransuaza Adelayida 1704 1776 Emabl Gabriela 1706 1771 druzhina gercoga Onore Armana de Villara Mariya Luyiza 1710 1762 1713 1793 4 j gercog Noajl gercog Eyan marshal Franciyi Filip 1715 1794 gercog Mushi gercog de Pua marshal Franciyi Mari Ganna Fransuaza 1719 1793 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 RKDartists d Track Q17299517DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Adriyen de NoajlFrancoise Bayard Joel Felix Philippe Hamon Dictionnaire des surintendants et controleurs generaux des finances Comite pour l Histoire Economique et Financiere de la France Paris 2000 ISBN 2 11 090091 1 Die kleine Enzyklopadie Encyclios Verlag Zurich 1950 Band 2 Seite 259 Jean de Viguerie Histoire et dictionnaire du temps des Lumieres 1715 1789 Paris Robert Laffont coll Bouquins 2003 ISBN 978 2 221 04810 8Ce nezavershena stattya pro francuzkogo politika chi politikinyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi