Палац правосуддя в Римі італ Palazzo di Giustizia резиденція Касаційного суду Італії та Судової Публічної бібліотеки роз

Палац правосуддя в Римі (італ.: Palazzo di Giustizia) — резиденція Касаційного суду Італії та Судової Публічної бібліотеки, розташована в районі Праті. Будівля виходить на П'яцца дей-Трибуналі, Віа Трібоніано, П'яцца Кавур та Віа Ульпіано. Величезна будівля отримала серед місцевого населення прізвисько Palazzaccio.

lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = lat_min = скасований = CoordScale = lon_min =
Палац Правосуддя Palazzo di Giustizia
Палац Правосуддя (Рим) Палац Правосуддя (Рим)
41.903611° пн. ш. 12.470833° сх. д. / 41.903611° пн. ш. 12.470833° сх. д. / 41.903611; 12.470833Координати: 41.903611° пн. ш. 12.470833° сх. д. / 41.903611° пн. ш. 12.470833° сх. д. / 41.903611; 12.470833
Країна	Італія
Місто	Рим
Розташування	Італія
Тип	будівля суду^[d]
Тип будівлі	Палац
Стиль	Бароко
Архітектор	^d
Дата заснування	1888
Початок будівництва	1888
Побудовано	1911




Адреса	^d
Палац Правосуддя Палац Правосуддя (Італія)

Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Палац спроєктував архітектор з Перуджі Гульєльмо Кальдерині і будівлю побудовано між 1888 та 1910 роками, Палац правосуддя — одна із найграндіозніших нових будівель Рима, зведених після проголошення міста столицею королівства Італії. Перший камінь у фундамент палацу був закладений 14 березня 1888 року в присутності Джузеппе Дзанарделлі, міністра юстиції та охоронця великої державної печатки, котрий наполягав на розташуванні Палацу в престижному районі Праті.

Алювіальні ґрунти, на яких стоїть палац, потребували масивних бетонних платформ для підтримки фундаменту. Попри це все ж знадобилися реставраційні роботи по стабілізації фундаменту (1970).

Роботи з фундаментом призвели до археологічних знахідок, зокрема, було знайдено декілька саркофагів. В одному з них був виявлений скелет молодої жінки разом з лялькою зі слонової кістки, що нині зберігається в Antiquarium comunale.

11 січня 1911 року палац був офіційно відкритий у присутності короля Італії Віктора Еммануїла III.

Надзвичайні розміри будівлі, вишукані прикраси і тривалий період будівництва викликали серйозні підозри в корупції. У квітні 1912 року була призначена парламентська комісія для розслідування справи, яка представила свої висновки через рік

Опис

Будівля в стилі пізнього ренесансу та бароко має розміри 170 на 155 метрів і повністю вкрита травертинським вапняком. Головний фасад будинку, що виходить на річку Тибр, увінчано величезною бронзовою квадригою, встановленою 1926 року, роботи скульптора Етторе Ксіменеса з Палермо. 10 великих статуй видатних юристів прикрашають пандуси перед головним фасадом і внутрішнім двором. Верхня частина фасаду, що виходить на П'яцца Кавур, прикрашена бронзовим гербом Савойської династії. У залі Верховного суду (Великий зал або Aula Maxima), розташовується кілька фресок, розпочатих (1840—1919), паралізованим в 1909 році, коли робота ще не була закінчена. Її продовжив до 1918 року його колишній студент Паріде Паскуччі (1866—1954).

Галерея

Література

Alberto Manodori Sagredo, ed., La Corte di cassazione : le opere d'arte del palazzo di giustizia di Roma (Rome: Gangemi, 2007; )

Примітки

Touring Club Italiano, Collana Guida d'Italia, Roma (8th ed., 1993; ), pp. 672—673 (Italian)
Alberto Tagliaferri, Guide rionali di Roma — Rione XXII Prati (Rome: Fratelli Palombi Editori, 1994) pp. 57-60 (Italian)
Armando Ravaglioli, Roma inizio secolo, in the series Roma tascabile (Rome: Newton Compton, 1995; ), p. 26
Guglielmo Calderini, Guglielmo Calderini direttore dei lavori del Palazzo di giustizia in Roma agli illustri magistrati che dovranno giudicarlo (Rome: Casa editrice italiana, 1909)
Commissione parlamentare d'inchiesta sulla spesa per la costruzione del palazzo di giustizia in Roma (Legge 4 aprile 1912, N. 317): Relazione e allegati (Rome: Tipografia del Senato, 1913)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палац Правосуддя (Рим)

[touring-1] Touring Club Italiano, Collana Guida d'Italia, Roma (8th ed., 1993; ), pp. 672—673 (Italian)

[tagliaferri-2] Alberto Tagliaferri, Guide rionali di Roma — Rione XXII Prati (Rome: Fratelli Palombi Editori, 1994) pp. 57-60 (Italian)

[ravaglioli-3] Armando Ravaglioli, Roma inizio secolo, in the series Roma tascabile (Rome: Newton Compton, 1995; ), p. 26

[4] Guglielmo Calderini, Guglielmo Calderini direttore dei lavori del Palazzo di giustizia in Roma agli illustri magistrati che dovranno giudicarlo (Rome: Casa editrice italiana, 1909)

[5] Commissione parlamentare d'inchiesta sulla spesa per la costruzione del palazzo di giustizia in Roma (Legge 4 aprile 1912, N. 317): Relazione e allegati (Rome: Tipografia del Senato, 1913)