Авіаносці типу Індепенденс англ Independence class серія легких авіаносців США часів Другої світової війни Авіаносці тип

Авіаносці типу «Індепенденс» (англ. Independence class) — серія легких авіаносців США часів Другої світової війни.

Авіаносці типу «Індепенденс»


Авіаносець «Індепенденс», Сан-Франциско, 15 липня 1942 року
Служба
Тип/клас	Авіаносець
Держава прапора
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	11 496 — 11 900 тонн (стандартна) 14 750 — 15 200 тонн (повна)
Довжина	189,7 м
Ширина	33,3 м
Осадка	7,4 м
Бронювання	пояс — 87-127 мм, (крім CVL-22 та CVL-23) нижня палуба — 51 мм
Технічні дані
Рухова установка	4 парові турбіни, 4 котли
Потужність	100 000 к.с. (74 600 кВт)
Швидкість	31-32 вузли
Екіпаж	2 951 чоловік
Озброєння
Зенітне озброєння	24 40-мм зенітних гармат, 22 20-мм зенітних автоматів
Авіація	до 40 літаків

Представники

Назва	Номер	Закладений	Спущений на воду	Вступив у стрій	Доля
Індепенденс Independence	CVL-22	1 травня 1941 року	22 серпня 1942 року	1 січня 1943 року	25 липня 1946 року сильно пошкоджено під час випробування ядерної зброї біля атолу Бікіні. Виключений зі списків 28 серпня 1946 року, затоплений при випробуванні нових зразків зброї 29 січня 1951 року
Прінстон Princeton	CVL-23	2 червня 1941 року	18 жовтня 1942 року	25 лютого 1943 року	Потоплений в жовтні 1944 року в битві в затоці Лейте
Белло Вуд Belleau Wood Буа Белло Bois Belleau	CVL-24 R 97	11 серпня 1941 року	6 грудня 1942 року	31 березня 1943 року	13 січня 1947 виключений зі списків. В 1953 році переданий Франції. Розібраний 1 жовтня 1960 року.
Коупенс Cowpens	CVL-25	17 грудня 1941 року	17 січня 1943 року	28 травня 1943 року	Виключений зі списків 1 листопада 1959 року. Проданий на злам в 1960 році.
Монтерей Monterey	CVL-26	29 грудня 1941 року	28 лютого 1943 року	17 червня 1943 року	Виключений зі списків 15 січня 1956 року. Проданий на злам в травні 1971 року
Ленглі Langley Лафаєт Lafayette	CVL-27 R 96	11 квітня 1942 року	22 травня 1943 року	31 серпня 1943 року	Виключений зі списків 11 лютого 1947 року. Переданий Франції в 1951 році. Проданий на злам в 1964 році.
Кебот Cabot Дедало Dedalo	CVL-28 R 01	13 березня 1942 року	4 квітня 1943 року	24 липня 1943 року	Виключений зі списків 12 лютого 1947 року. Перекласифікований в 1948 році в навчальний авіаносець. Переданий Іспанії в 1967 році. Прапор спущено в 1989 році. Розібраний в 2002 році.
Батаан Bataan	CVL-29	31 серпня 1942 року	1 серпня 1943 року	17 листопада 1943 року	Виключений зі списків 9 квітня 1954 року. Прапор спущено в 1959 році. Проданий на злам в 1961 році.
Сан-Джасінто San Jacinto	CVL-30	26 жовтня 1942 року	26 вересня 1943 року	15 грудня 1943 року	Виключений зі списків 1 червня 1970 року. Проданий на злам 15 грудня 1971 року.

Історія створення

На початковому етапі війни, коли ВМС США втратили чотири авіаносці, на Тихому океані залишався тільки один авіаносець, «Ентерпрайз». Авіаносці типу «Ессекс» за планами, мали вступити у стрій тільки в наступному, 1943 році. В цих умовах ВМС США вирішили побудувати дев'ять авіаносців типу «Індепенденс», базою для яких стали недобудовані легкі крейсери типу «Клівленд».

Після війни, через свої малі розміри, які не дозволяли використовувати на них нові літаки, ці авіаносці швидко застаріли та були виведені в резерв у 1946—1947 роках. Два з них були згодом переобладнані у протичовнові авіаносці та залишались у строю до 1954—1956 років, два були передані Франції, один — Іспанії, за програмою військової взаємодопомоги. Решта з резерву вже не виводились і були згодом пущені на злам. Французькі авіаносці залишались на озброєнні ВМС Франці до 1961—1963 років, допоки їх не змінили авіаносці типу «Клемансо», іспанський залишався у строю до 1989 року.

Конструкція

Корпус

Для забезпечення остійності їх корпуси оснастили булями, що збільшило ширину приблизно на 1,5 м.

Енергетична установка залишилась попередньою. Незважаючи на збільшення водотоннажності, ширини та осадки корпуса, швидкість зменшилась мало. Так, «Сан-Джасінто» на випробуваннях при водотоннажності 14 200 тонн розвинув швидкість 31,74 вузла (58,8 км/г).

Політна палуба (169,2 х 22,3 м) оснащувалась однією гідропневматичною катапультою та комплектом аерофінішерів. У 1944—1945 роках всі авіаносці отримали другу таку саму катапульту. Після війни катапульти замінили на потужніші. Два літакопідйомника (12,8 х 13,4 м) могли підіймати машини масою до 12,7 тонн.

Площа ангару 78,6×16,7 м, висота 5,3 м) була меншою, ніж в ексортних авіаносців типів «Боуг» і «Касабланка». Це зумовлювало головний недолік проєкту: малу чисельність авіагрупи. Відповідно, був невеликий і авіаційний боєзапас: 24 торпеди, 72 бомби по 454 кг, 72 бомби по 227 кг, 162 менших бомб. Запас бензину становив 462 690л.

Озброєння

Артилерійське озброєння складалось з двох чотириствольних 40-мм «бофорсів», вісьми спарених та шістнадцяти одиночних 20-мм зенітних автоматів. В ході бойових дій кількість зенітних автоматів постійно змінювалась. Так, в 1945 році CVL-22, CVL-24, CVL-29 мали по 28 стволів 40-мм автоматів та 4 20-мм автомати. CVL-25-28 мали по 18 40-мм автоматів та 16 20-мм автоматів.

Кораблі були оснащені радарами SK, SC-2, SG та радіомаяком YE.

Характеристика проєкту

Авіаносці типу «Індепенденс» зарекомендували себе як доволі вдалі, хоча й «тісні» кораблі. Їх авіагрупи та дальність плавання були удвічі менші, ніж у авіаносців типу «Ессекс». Тим не менше, вони досить активно брали участь у війні з Японією.

Література

Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега,2006 — 256 с.