Пінчо (італ. Pincio, лат. Mons Pincius) — римський пагорб, на північ від Квіринала, який не належить до семи класичних горбів Риму, хоча й охоплений Авреліанською стіною. Спочатку пагорб лежав поза обрисами античного міста, в період пізньої Республіки там зводилися великі вілли і сади (наприклад, Сади Лукулла, Сади Саллюстія, Помпея). Через безліч садів пагорб також називався collis hortulorum — пагорб садів.
Пінчо | ||||
| ||||
41°54′42″ пн. ш. 12°28′46″ сх. д. / 41.91176300002777566° пн. ш. 12.47965300002777944° сх. д.Координати: 41°54′42″ пн. ш. 12°28′46″ сх. д. / 41.91176300002777566° пн. ш. 12.47965300002777944° сх. д. | ||||
Країна | Італія | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Рим | |||
Тип | пагорб і парк | |||
Висота | 50 м | |||
Пінчо Пінчо (Італія) | ||||
Пінчо у Вікісховищі |
За часів Імперії пагорб увійшов в міські межі і став забудовуватися. Сьогоднішня назва пагорба походить від сімейства Пінчо, якому належали великі володіння на пагорбі.
В епоху Відродження на пагорбі побудовано віллу Медічі, яку сьогодні займає Французька академія в Римі. Інший великий садовий комплекс — вілла Боргезе. Своє нинішнє планування навколо обеліска Адріана сади Пінчо отримали в епоху класицизму за проектом Джузеппе Валадьера. З пагорба, який довгий час служив центром французької громади Риму, відкривається вид на Марсове поле.
З вершини влаштовані два монументальних спуски, з яких один веде з майданчика Наполеона на П'яцца дель Пополо, а другий, ще пишніший і іменований Іспанськими сходами, — від французької церкви Триніта-дей-Монті до Іспанської площі.
Посилання
Pincius Mons на LacusCurtius(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pincho ital Pincio lat Mons Pincius rimskij pagorb na pivnich vid Kvirinala yakij ne nalezhit do semi klasichnih gorbiv Rimu hocha j ohoplenij Avrelianskoyu stinoyu Spochatku pagorb lezhav poza obrisami antichnogo mista v period piznoyi Respubliki tam zvodilisya veliki villi i sadi napriklad Sadi Lukulla Sadi Sallyustiya Pompeya Cherez bezlich sadiv pagorb takozh nazivavsya collis hortulorum pagorb sadiv Pincho41 54 42 pn sh 12 28 46 sh d 41 91176300002777566 pn sh 12 47965300002777944 sh d 41 91176300002777566 12 47965300002777944 Koordinati 41 54 42 pn sh 12 28 46 sh d 41 91176300002777566 pn sh 12 47965300002777944 sh d 41 91176300002777566 12 47965300002777944Krayina ItaliyaRegion RimTip pagorb i parkVisota 50 mPinchoPincho Italiya Pincho u VikishovishiVid na Pincho z P yacca del Popolo Za chasiv Imperiyi pagorb uvijshov v miski mezhi i stav zabudovuvatisya Sogodnishnya nazva pagorba pohodit vid simejstva Pincho yakomu nalezhali veliki volodinnya na pagorbi V epohu Vidrodzhennya na pagorbi pobudovano villu Medichi yaku sogodni zajmaye Francuzka akademiya v Rimi Inshij velikij sadovij kompleks villa Borgeze Svoye ninishnye planuvannya navkolo obeliska Adriana sadi Pincho otrimali v epohu klasicizmu za proektom Dzhuzeppe Valadera Z pagorba yakij dovgij chas sluzhiv centrom francuzkoyi gromadi Rimu vidkrivayetsya vid na Marsove pole Z vershini vlashtovani dva monumentalnih spuski z yakih odin vede z majdanchika Napoleona na P yacca del Popolo a drugij she pishnishij i imenovanij Ispanskimi shodami vid francuzkoyi cerkvi Trinita dej Monti do Ispanskoyi ploshi PosilannyaPincius Mons na LacusCurtius angl