Юрій Макаров | |
---|---|
Юрій Макаров, квітень 2016 | |
Народився | 24 квітня 1955 (69 років) Софія, Болгарія |
Країна | СРСР Україна |
Національність | росіянин |
Діяльність | журналіст, телеведучий, режисер, письменник, документаліст |
Галузь | журналістика[1] і література[1] |
Alma mater | d |
Знання мов | українська[1] і російська[1] |
|
Ю́рій Володи́мирович Мака́ров (нар. 24 квітня 1955, Софія) — український журналіст, телеведучий, документаліст, письменник російського походження. До 2009 року був шеф-редактором, відтоді оглядачем часопису «Український тиждень», з 2017 по 2019 рік був членом правління НСТУ, від 2019 р. виконавчий продюсер Суспільного телебачення НСТУ. Голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2019 по березень 2023 року).
Біографія
Народився в Софії, столиці Болгарії в родині емігрантів. Батько — хімік, політв'язень з 1973 по 1978 рік, згодом переїхав до Франції. Мати — камерна співачка, солістка Укрконцерту та Київської філармонії. Дід за батьком був [ru] лейб-гвардії в Санкт-Петербурзі. Дід за матір'ю, з яким родина повернулася на батьківщину 1958 р., служив священником у сільських парафіях Болгарії, настоятелем церкви Святителя Миколи Чудотворця у м. Софія, після репатріації — настоятелем Петропавлівського собору в Луганську, старостою Володимирського кафедрального собру в Києві.
Закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка, факультет (1972—77), де навчався в Костянтина Тищенка. З 1977 по 1980 рік лаборант кафедри мов, викладач французької мови в Київській консерваторії ім. П. Чайковського. З 1980 по 1987 рік кореспондент, оглядач промислово-економічної редакції, Радіо-телеграфне агентство України (РАТАУ). З 1987 по 1993 рік був редактором, режисером, студія «Київнаукфільм», студія «Четвер». З 1994 по 1995 рік був заступником головного редактора, газета «Контракт».
З 1995 на ТРК : ведучий програм , «Телеманія», , «Спецпроект Юрія Макарова», «Документ», з 1998 року головний редактор телекомпанії. З 2008 по 2010 рік на Першому національному телеканалі автор-ведучий програми «Культурний фронт». З 2011 по 2013 рік працював на телеканалі «ТВі», ведучим програм «Цивілізація» та «Цивілізація 2.0». З 2015 року співведучий ток-шоу «Війна і мир» (разом з Євгеном Степаненком) на телеканалі «UA:Перший», з 2016 по 2017 рік був директором ТО документальних фільмів НТКУ, з 2017 по 2019 рік — член правління НСТУ, далі — виконавчий продюсер НСТУ.
Восени 2007 року очолив журнал «Український тиждень», залишив посаду шеф-редактора у вересні 2009 року, відтоді постійний колумніст видання.
Член Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016), голова Комітету (з грудня 2019 до березня 2023). Був членом журі кінофестивалю "Молодість" 2002, 2008 р.р.
Член Українського ПЕН.
Був одружений чотири рази. Дочка Марія 1997 р. нар.
Володіє російською, французькою, англійською, болгарською мовами.
Нагороди
Лавреат премії Телевізійної академії України «Золота Ера» в номінації «Найкраща культурно-історична програма», багаторазовий номінант та двічі лавреат національної премії «Телетріумф» (2006, 2007), лавреат ІІ премії PROMAX/BDA (разом з О. Захаровою та О. Роднянським) за найкраще промо телеканалу (Сан-Франціско, 1999). Номінант премії «Книга року BBC» за 2013 р. з романом «За чверть десята». Заслужений журналіст України
Бібліографія
українською:
романи
- «Культурний шар». Переклад з російської: Леся Ганжа. Київ: Факт, 2003. 240 с. ISBN 966-8408-00-4
- «Геній місця». Київ: Факт 2010. 250 стор. ISBN 978-966-359-345-6 (назва другого видання — «Genius Loci». Київ: Нора-друк, 2014. 224 стор. -3).
- «За чверть десята». Київ: Нора-друк, 2013. 237 стор. ISBN 978-617-688-015-8 (Серія «Читацький клуб»)
збірки есеїстики:
- «Ти не один!: з новітньої історії укр. телебачення» [разом з Ольгою Герасим'юк та Станіславом Чернілевським]. Харків: Фоліо, 2004. 302 с. ISBN 966-03-2755-2
- «R2U». Київ: Нора-друк, 2014. 253 стор. ISBN 978-966-8659-40-9
- «Та невже?» Київ: Дух і літера, 2024. 312 стор.
російською:
- Путешествия дилетанта. Харків: Фоліо, 2005
- Секс и город Киев. Мужской взгляд. Харків: Фоліо, 2005
Фільмографія
- 1991 — (автор і режисер)
- 1992 — (автор і режисер)
- 1993 — (автор і режисер)
- 1999 — «Троцький. Невідомий революціонер» (автор)
- 1999 — «Чорнобиль, післямова» (автор)
- 2000 — «Таємниця Японії» — (автор)
- 2000 — «Ізраїль: дні без війни» (автор)
- 2001 — «Мій Шевченко», 4 с. (автор разом з Оленою Чекан)
- 2005 — «Мазепа: кохання, велич, зрада» (автор і режисер)
- 2016 — «Борхес», 7 с. (виконавчий продюсер)
- 2016 — «Єжі Ґєдройць: магічна сила слова» (виконавчий продюсер)
- 2016 — «Іван Драч. У пошуках Маройки» (виконавчий продюсер)
- 2016 — «Перехід» (виконавчий продюсер)
- 2018 — «Лайфхак українською», 36 с. (автор ідеї, виконавчий продюсер)
- 2020 — «На східному фронті», 10 с. (автор разом з Євгеном Степаненком)
та ін.
Громадська позиція
У червні 2018 записав відеозвернення на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова. Послідовно відстоює пріоритет української мови в публічному просторі.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Я - етнічний росіянин: відомий журналіст побажав смерті адептам руського міра. OBOZREVATEL NEWS (укр.). 30 квітня 2017. Процитовано 6 червня 2022.
- Указ Президента України від 19 грудня 2019 року № 919/2019 «Питання Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка»
- . militera.lib.ru. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 8 січня 2017.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2009. Процитовано 4 січня 2010.
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
- Україна, B. B. C. . BBC Україна. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 6 листопада 2016.
- . ru.telekritika.ua. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2016.
- книга планувалась спочатку під назвою «Листи до незнайомки», див. Юрій Макаров: «Зараз ми готуємо документальний серіал до 15-річчя української Незалежності» [ 5 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Sentsov 28. YouTube. Free Sentsov. 7 червня 2018. оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- Юрій Макаров. Має залишитися тільки один. Лекція про мову
Джерело
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Макаров Юрій Володимирович |
- Юрій Макаров на сайті Суспільного [ 23 березня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Makarov Znannya mov Yurij MakarovYurij Makarov kviten 2016Narodivsya24 kvitnya 1955 1955 04 24 69 rokiv Sofiya BolgariyaKrayina SRSR UkrayinaNacionalnistrosiyaninDiyalnistzhurnalist televeduchij rezhiser pismennik dokumentalistGaluzzhurnalistika 1 i literatura 1 Alma materdZnannya movukrayinska 1 i rosijska 1 Mediafajli u Vikishovishi Yu rij Volodi mirovich Maka rov nar 24 kvitnya 1955 Sofiya ukrayinskij zhurnalist televeduchij dokumentalist pismennik rosijskogo pohodzhennya Do 2009 roku buv shef redaktorom vidtodi oglyadachem chasopisu Ukrayinskij tizhden z 2017 po 2019 rik buv chlenom pravlinnya NSTU vid 2019 r vikonavchij prodyuser Suspilnogo telebachennya NSTU Golova Komitetu z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka z grudnya 2019 po berezen 2023 roku BiografiyaYurij Makarov zi Svitlanoyu Povalyayevoyu v Knigarni Ye na Hreshatiku Narodivsya v Sofiyi stolici Bolgariyi v rodini emigrantiv Batko himik politv yazen z 1973 po 1978 rik zgodom pereyihav do Franciyi Mati kamerna spivachka solistka Ukrkoncertu ta Kiyivskoyi filarmoniyi Did za batkom buv ru lejb gvardiyi v Sankt Peterburzi Did za matir yu z yakim rodina povernulasya na batkivshinu 1958 r sluzhiv svyashennikom u silskih parafiyah Bolgariyi nastoyatelem cerkvi Svyatitelya Mikoli Chudotvorcya u m Sofiya pislya repatriaciyi nastoyatelem Petropavlivskogo soboru v Lugansku starostoyu Volodimirskogo kafedralnogo sobru v Kiyevi Zakinchiv Kiyivskij universitet im T Shevchenka fakultet 1972 77 de navchavsya v Kostyantina Tishenka Z 1977 po 1980 rik laborant kafedri mov vikladach francuzkoyi movi v Kiyivskij konservatoriyi im P Chajkovskogo Z 1980 po 1987 rik korespondent oglyadach promislovo ekonomichnoyi redakciyi Radio telegrafne agentstvo Ukrayini RATAU Z 1987 po 1993 rik buv redaktorom rezhiserom studiya Kiyivnaukfilm studiya Chetver Z 1994 po 1995 rik buv zastupnikom golovnogo redaktora gazeta Kontrakt Z 1995 na TRK Studiya 1 1 veduchij program Telemaniya Snidanok z 1 1 Specproekt Yuriya Makarova Dokument z 1998 roku golovnij redaktor telekompaniyi Z 2008 po 2010 rik na Pershomu nacionalnomu telekanali avtor veduchij programi Kulturnij front Z 2011 po 2013 rik pracyuvav na telekanali TVi veduchim program Civilizaciya ta Civilizaciya 2 0 Z 2015 roku spivveduchij tok shou Vijna i mir razom z Yevgenom Stepanenkom na telekanali UA Pershij z 2016 po 2017 rik buv direktorom TO dokumentalnih filmiv NTKU z 2017 po 2019 rik chlen pravlinnya NSTU dali vikonavchij prodyuser NSTU Voseni 2007 roku ocholiv zhurnal Ukrayinskij tizhden zalishiv posadu shef redaktora u veresni 2009 roku vidtodi postijnij kolumnist vidannya Chlen Komitetu z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka z grudnya 2016 golova Komitetu z grudnya 2019 do bereznya 2023 Buv chlenom zhuri kinofestivalyu Molodist 2002 2008 r r Chlen Ukrayinskogo PEN Buv odruzhenij chotiri razi Dochka Mariya 1997 r nar Volodiye rosijskoyu francuzkoyu anglijskoyu bolgarskoyu movami NagorodiLavreat premiyi Televizijnoyi akademiyi Ukrayini Zolota Era v nominaciyi Najkrasha kulturno istorichna programa bagatorazovij nominant ta dvichi lavreat nacionalnoyi premiyi Teletriumf 2006 2007 lavreat II premiyi PROMAX BDA razom z O Zaharovoyu ta O Rodnyanskim za najkrashe promo telekanalu San Francisko 1999 Nominant premiyi Kniga roku BBC za 2013 r z romanom Za chvert desyata Zasluzhenij zhurnalist UkrayiniBibliografiyaukrayinskoyu romani Kulturnij shar Pereklad z rosijskoyi Lesya Ganzha Kiyiv Fakt 2003 240 s ISBN 966 8408 00 4 Genij miscya Kiyiv Fakt 2010 250 stor ISBN 978 966 359 345 6 nazva drugogo vidannya Genius Loci Kiyiv Nora druk 2014 224 stor ISBN 978 966 8659 3 Za chvert desyata Kiyiv Nora druk 2013 237 stor ISBN 978 617 688 015 8 Seriya Chitackij klub zbirki eseyistiki Ti ne odin z novitnoyi istoriyi ukr telebachennya razom z Olgoyu Gerasim yuk ta Stanislavom Chernilevskim Harkiv Folio 2004 302 s ISBN 966 03 2755 2 R2U Kiyiv Nora druk 2014 253 stor ISBN 978 966 8659 40 9 Ta nevzhe Kiyiv Duh i litera 2024 312 stor ISBN 978 617 8262 58 7 rosijskoyu Puteshestviya diletanta Harkiv Folio 2005 Seks i gorod Kiev Muzhskoj vzglyad Harkiv Folio 2005Filmografiya1991 avtor i rezhiser 1992 avtor i rezhiser 1993 avtor i rezhiser 1999 Trockij Nevidomij revolyucioner avtor 1999 Chornobil pislyamova avtor 2000 Tayemnicya Yaponiyi avtor 2000 Izrayil dni bez vijni avtor 2001 Mij Shevchenko 4 s avtor razom z Olenoyu Chekan 2005 Mazepa kohannya velich zrada avtor i rezhiser 2016 Borhes 7 s vikonavchij prodyuser 2016 Yezhi Gyedrojc magichna sila slova vikonavchij prodyuser 2016 Ivan Drach U poshukah Marojki vikonavchij prodyuser 2016 Perehid vikonavchij prodyuser 2018 Lajfhak ukrayinskoyu 36 s avtor ideyi vikonavchij prodyuser 2020 Na shidnomu fronti 10 s avtor razom z Yevgenom Stepanenkom ta in Gromadska poziciyaU chervni 2018 zapisav videozvernennya na pidtrimku uv yaznenogo u Rosiyi ukrayinskogo rezhisera Olega Sencova Poslidovno vidstoyuye prioritet ukrayinskoyi movi v publichnomu prostori PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Ya etnichnij rosiyanin vidomij zhurnalist pobazhav smerti adeptam ruskogo mira OBOZREVATEL NEWS ukr 30 kvitnya 2017 Procitovano 6 chervnya 2022 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 19 grudnya 2019 roku 919 2019 Pitannya Komitetu z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka militera lib ru Arhiv originalu za 23 grudnya 2016 Procitovano 8 sichnya 2017 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2009 Procitovano 4 sichnya 2010 Arhiv originalu za 27 grudnya 2016 Procitovano 27 grudnya 2016 Ukrayina B B C BBC Ukrayina Arhiv originalu za 7 listopada 2016 Procitovano 6 listopada 2016 ru telekritika ua Arhiv originalu za 27 listopada 2021 Procitovano 1 listopada 2016 kniga planuvalas spochatku pid nazvoyu Listi do neznajomki div Yurij Makarov Zaraz mi gotuyemo dokumentalnij serial do 15 richchya ukrayinskoyi Nezalezhnosti 5 bereznya 2017 u Wayback Machine Sentsov 28 YouTube Free Sentsov 7 chervnya 2018 originalu za 27 listopada 2021 Procitovano 3 chervnya 2021 Yurij Makarov Maye zalishitisya tilki odin Lekciya pro movuDzhereloVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Makarov Yurij VolodimirovichYurij Makarov na sajti Suspilnogo 23 bereznya 2020 u Wayback Machine