Ян Арношт Смолер (*Jan Arnošt Smoler, 3 березня 1816 —†13 червня 1884) — серболужицький філолог, просвітник, публіцист, представник лужицького національного відродження.
Ян Арношт Смолер | |
---|---|
в.-луж. Jan Arnošt Smoler нім. Johann Ernst Schmaler | |
Народився | 3 березня 1816 Мерцдорф[d], Боксберг, Герліц, Саксонія |
Помер | 13 червня 1884 Бауцен, Королівство Саксонія, Німецький Райх |
Поховання | d |
Країна | Королівство Пруссія Королівство Саксонія |
Національність | серболужичанин |
Місце проживання | Q49375323? |
Діяльність | політик |
Галузь | мовознавство |
Alma mater | Вроцлавський університет (1839) і Вроцлавський університет (1845) |
Знання мов | німецька, чеська, російська, верхньолужицька і лужицькі мови[1] |
Членство | Матиця серболужицька, d і d |
Конфесія | протестантизм |
Батько | d |
Діти | d |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився у м. Мерцдорф, поблизу Хойєрсверда (на той час Пруссія), у 1816 році в родині простестанського кантора. У 1823 році разом з родиною перебрався до м. Лоза, де закінчив початкову школу. В 1827 році поступив до середньої школи у м.Бауцен. разом із навчанням німецької мови брав приватні уроки з верхньолужицької мови.
У 1836—1840 роках навчався на богословському факультеті університету Бреслау. Після цього повернувся до м. Лоза. Після чого поступив на філологічний факультет цього ж університету, де навчався у 1840—1845 роках. У перерві повертався на батьківщину, де разом з Леопольдом Хауптом та Гандрієм Зейлером займався збиранням пісень сербських лужичан. Ще у 1838 році став засновником «Академічного товариства лужицької історії та мови». Видані Яном Арноштом Смолером «Пісні верхніх і нижніх лужицьких сербів» у 1841—1843 роках стали значним явищем літературного житті Лужиці.
У 1840 році Смолер заснував власне видавництво в Бауцені. У 1847 році за ініціативи Смолера було створено культурно-просвітницьку організацію «Матіца серболужицька». З 1848 до 1852 року був головним редактором культурно-громадського і літературного альманаху «Часопис Матиці серболужицької».
У 1849 році став редактором газети «Тижневі новини». У 1850—1854 роках був видавцем цієї газети. У 1848—1868 роках був редактором «Щорічника слов'янської літератури, культури і науки». У 1859—1860 роках під час відвідування Санкт-Петербургу спілкувався з українським поетом Т.Шевченко.
З 1860 році видавав журнал «Лужичанин» (з 1882 року, після злиття з журналом «младосербів» «Липа Сербська», перейменовано на «Лужицю»). З 1872 року був головою «Матиці сербської».
Смолер був одним з прихильників культурного панславізму та теорії слов'янської взаємності. Ці приницпи намагався відстоювати у громадській діяльності й на сторінках газет.
Щоб забезпечити коштами свої проекти, Смолер намагався привернути до них увагу широкої слов'янської громадськості, в тому числі він здійснив у 1859—1860, 1867, 1873, 1881—1883 роках поїздки до Російської імперії, де отримав деяку допомогу від російських слов'янофілів на будівництво лужицького Будинку культури («Матичного дім», відкрито у 1904 році). Помер у 1884 році у Бауцені.
Творчість
Виступив реформатором верхньолужицького правопису. Значним є внесок Я. А. Смолера у вивчення мови, історії, культури та етнографії лужицьких сербів, створення підручників і словників серболужицької мови. Автор праць з мови «Молодий серб» (1841 рік), «Німецько-серболужицький словник» (1843 рік).
Був першим, хто зібрав відомості про межі розселення лужичан і чисельності їх на території Пруссії та Саксонії. Був популяризотором творчості Тарас Шевченка серед лужичан та німців.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
- Трофимович К., Моторний В., Нариси з історії сербо-лужицької літератури, Львів, 1970
- Peter Kunze: Jan Arnošt Smoler. Ein Leben für sein Volk. In: Schriften des Sorbischen Instituts Band 10. 1. Auflage, Domowina, Bautzen 1995.
Посилання
- Смолер Ян-Арношт // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 867.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ян Арношт Смолер |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yan Arnosht Smoler Jan Arnost Smoler 3 bereznya 1816 13 chervnya 1884 serboluzhickij filolog prosvitnik publicist predstavnik luzhickogo nacionalnogo vidrodzhennya Yan Arnosht Smolerv luzh Jan Arnost Smoler nim Johann Ernst SchmalerNarodivsya3 bereznya 1816 18160303 Mercdorf d Boksberg Gerlic SaksoniyaPomer13 chervnya 1884 Baucen Korolivstvo Saksoniya Nimeckij RajhPohovannyadKrayina Korolivstvo Prussiya Korolivstvo SaksoniyaNacionalnistserboluzhichaninMisce prozhivannyaQ49375323 DiyalnistpolitikGaluzmovoznavstvoAlma materVroclavskij universitet 1839 i Vroclavskij universitet 1845 Znannya movnimecka cheska rosijska verhnoluzhicka i luzhicki movi 1 ChlenstvoMaticya serboluzhicka d i dKonfesiyaprotestantizmBatkodDitidNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u m Mercdorf poblizu Hojyersverda na toj chas Prussiya u 1816 roci v rodini prostestanskogo kantora U 1823 roci razom z rodinoyu perebravsya do m Loza de zakinchiv pochatkovu shkolu V 1827 roci postupiv do serednoyi shkoli u m Baucen razom iz navchannyam nimeckoyi movi brav privatni uroki z verhnoluzhickoyi movi U 1836 1840 rokah navchavsya na bogoslovskomu fakulteti universitetu Breslau Pislya cogo povernuvsya do m Loza Pislya chogo postupiv na filologichnij fakultet cogo zh universitetu de navchavsya u 1840 1845 rokah U perervi povertavsya na batkivshinu de razom z Leopoldom Hauptom ta Gandriyem Zejlerom zajmavsya zbirannyam pisen serbskih luzhichan She u 1838 roci stav zasnovnikom Akademichnogo tovaristva luzhickoyi istoriyi ta movi Vidani Yanom Arnoshtom Smolerom Pisni verhnih i nizhnih luzhickih serbiv u 1841 1843 rokah stali znachnim yavishem literaturnogo zhitti Luzhici U 1840 roci Smoler zasnuvav vlasne vidavnictvo v Bauceni U 1847 roci za iniciativi Smolera bulo stvoreno kulturno prosvitnicku organizaciyu Matica serboluzhicka Z 1848 do 1852 roku buv golovnim redaktorom kulturno gromadskogo i literaturnogo almanahu Chasopis Matici serboluzhickoyi U 1849 roci stav redaktorom gazeti Tizhnevi novini U 1850 1854 rokah buv vidavcem ciyeyi gazeti U 1848 1868 rokah buv redaktorom Shorichnika slov yanskoyi literaturi kulturi i nauki U 1859 1860 rokah pid chas vidviduvannya Sankt Peterburgu spilkuvavsya z ukrayinskim poetom T Shevchenko Z 1860 roci vidavav zhurnal Luzhichanin z 1882 roku pislya zlittya z zhurnalom mladoserbiv Lipa Serbska perejmenovano na Luzhicyu Z 1872 roku buv golovoyu Matici serbskoyi Smoler buv odnim z prihilnikiv kulturnogo panslavizmu ta teoriyi slov yanskoyi vzayemnosti Ci prinicpi namagavsya vidstoyuvati u gromadskij diyalnosti j na storinkah gazet Shob zabezpechiti koshtami svoyi proekti Smoler namagavsya privernuti do nih uvagu shirokoyi slov yanskoyi gromadskosti v tomu chisli vin zdijsniv u 1859 1860 1867 1873 1881 1883 rokah poyizdki do Rosijskoyi imperiyi de otrimav deyaku dopomogu vid rosijskih slov yanofiliv na budivnictvo luzhickogo Budinku kulturi Matichnogo dim vidkrito u 1904 roci Pomer u 1884 roci u Bauceni TvorchistVistupiv reformatorom verhnoluzhickogo pravopisu Znachnim ye vnesok Ya A Smolera u vivchennya movi istoriyi kulturi ta etnografiyi luzhickih serbiv stvorennya pidruchnikiv i slovnikiv serboluzhickoyi movi Avtor prac z movi Molodij serb 1841 rik Nimecko serboluzhickij slovnik 1843 rik Buv pershim hto zibrav vidomosti pro mezhi rozselennya luzhichan i chiselnosti yih na teritoriyi Prussiyi ta Saksoniyi Buv populyarizotorom tvorchosti Taras Shevchenka sered luzhichan ta nimciv PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaTrofimovich K Motornij V Narisi z istoriyi serbo luzhickoyi literaturi Lviv 1970 Peter Kunze Jan Arnost Smoler Ein Leben fur sein Volk In Schriften des Sorbischen Instituts Band 10 1 Auflage Domowina Bautzen 1995 ISBN 3 7420 1624 5PosilannyaSmoler Yan Arnosht Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 867 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yan Arnosht Smoler