Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яків Колубовський (7 жовтня 1863, Глухів, Чернігівська губернія (нині — Сумська область, Україна) — після 1929, Санкт-Петербург) — український педагог, викладач, професор, кандидат філологічних наук, історик російської філософії, бібліограф, директор Глухівського учительського інституту (нині — Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка) (1923—1924), Колегії Павла Галагана, Ніжинського інституту народної освіти.
| Яків Колубовський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 7 жовтня 1863[2] Глухів, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Помер | не раніше 1929 або 1929[3] Ніжин, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Країна | Російська імперія,  УНР |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет Глухівська чоловіча гімназія Колегія Павла Ґалаґана |
| Галузь | освіта |
| Заклад | Російська національна бібліотека[2] |
| Посада | директор Глухівського учительського інституту (1923—1924), Глухівського інституту народної освіти, Колегії Павла Галагана |
| Науковий ступінь | кандидат філологічних наук |
| Діти | Колубовський Ігор Якович |
| Нагороди |  |
Життєпис
Народився 7 жовтня 1863 у Глухові.
Закінчив Глухівську прогімназію, а 1882 — Колегію Павла Галагана (8-й випуск).
1887 — закінчив історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету зі ступенем кандидата.
1887 — став студентом Лейпцизького університету, де протягом двох семестрів слухав філософські курси В. Вундта, Р. Зейделя, Р. Шуберта-Зольдерна, Е. Віндіша, а також курси із загальної дидактики П. Мебіуса.
Працював у психологічній лабораторії Вільгельма Вундта.
Із початку 1891 — штатний помічник редактора журналу «Вопросы философии и психологии»; заступник секретаря Московського психологічного товариства.
1892 — зарахований до Міністерства освіти і направлений на роботу в Імператорську бібліотеку (нині — Російська національна бібліотека), де працював упродовж 1892–1894 років.
Із 1893 діловод «Ради опікунства ім. Марії Олександрівни щодо сліпих». Від цього товариства бував у закордонних відрядженнях, брав участь у різноманітних з'їздах та конференціях. Зокрема, у США вивчав досвід роботи установ для незрячих.
Від 1892 працював на педагогічних курсах Петербурзької жіночої гімназії, упродовж 1895–1901 викладав педагогіку та психологію в жіночій гімназії Е. Шаффе.
Від 1904 — секретар «Журнала Министерства народного просвещения».
19 березня 1917 взяв участь в установчому зібранні Союзу російських письменників.
1918 прийнятий у громадянство Української Держави, з 1921 — у постійній зоні окупації большевицької Московії. Критично висловлювався щодо культурної політики більшовиків.
Протягом 1918–1920 рр. очолював Колегію Павла Галагана (м. Київ).
1919 став членом Постійної комісії зі складання біографічного словника діячів українських земель при Українській академії наук.
У Глухівському інституті працював із 1920 по вересень 1924. Викладав дисципліни: вступ до філософії, загальну психологію трудового навчання.
Із 1921 до 25 липня 1923 обіймав адміністративні посади проректора та декана, а з 25 липня 1923 по вересень 1924 очолював Глухівський інститут народної освіти, контролював процес його ліквідації.
Після 1924 працював у Ніжинському інституті народної освіти.
1925 отримав звання професора першої категорії.
У інституті створив кабінет-лабораторію, у якій впродовж 1924–1928 вивчав обдарованість, емоційну сферу дітей. У цій же лабораторії співробітники М. А. Рябко, В. П. Котляров досліджували проблеми рефлексології.
Останні роки життя
Восени 1928 повернувся у Глухів.
Проте в грудневому номері ніжинської газети «Нове слово» за 1933 та у червневому номері газети «Більшовик» за 1934 згадується як викладач Ніжинського інституту.
На сайті Інституту історії України датою смерті вказується «імовірно, 1929», місце смерті — Ніжин.
В Енциклопедії сучасної України стоїть дата смерті «після 1931», місце смерті — Глухів.
Свого часу викладач Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, кандидат філософських наук М. Й. Заремський зі слів старожилів дізнався, що Яків Колубовський 1938 залишив Глухів.
На його думку, вчений поїхав до свого сина Ігоря Колубовського (1894—1941) — відомого історика філософії, перекладача — у Ленінград (нині — Санкт-Петербург, РФ), де й помер.
Творчість
Яків Колубовський дав перший повний і закінчений нарис історії російської філософії (з українськими матеріалами) як додаток до російського перекладу «Истории новой философии в зжатом очерке» Ф. Ібервега та М. Гейнце (1890; видання 20-ге: 1898—1899). Зробив бібліографічні огляди праць С. Гогоцького і П. Юркевича (1894—1898). Написав статті з історії російської філософії та педагогіки для «Енциклопедичного словника» Блокгауза — Ефрона.
Нагороди
Нагороджений орденом св. Станіслава ІІ ступеня.
Примітки
- . Российская национальная библиотека. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 29.03.2020.
- Сотрудники Российской национальной библиотеки
- Czech National Name Authority Database as Linked Data, Báze národních jmenných autorit v podobě propojených dat
- С. І. Білокінь. Колубовський Яків Миколайович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 464. — .
Джерела та література
- С. І. Білокінь. Колубовський Яків Миколайович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 464. — .
- Г. В. Самойленко. Колубовський Яків Миколайович [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- «Довідник з історії України».— 2-е видання.— К., 2001.
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 217—218. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Альманах університетської слави. Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка (1874—2019) / гол. ред. Курок О. І. — Суми: ПВП "Видавничий будинок «Еллада», 2019. — 196 с.
Посилання
- Про університет. Сайт Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка [ 4 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Сумська старовина. №XLI-XLII. 2013 [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- З днем народження, альма-матер! Глухівський національний педагогічний університет імені О. Довженка відзначив своє 145-річчя [ 4 лютого 2020 у Wayback Machine.].
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yakiv Kolubovskij 7 zhovtnya 1863 Gluhiv Chernigivska guberniya nini Sumska oblast Ukrayina pislya 1929 Sankt Peterburg ukrayinskij pedagog vikladach profesor kandidat filologichnih nauk istorik rosijskoyi filosofiyi bibliograf direktor Gluhivskogo uchitelskogo institutu nini Gluhivskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Oleksandra Dovzhenka 1923 1924 Kolegiyi Pavla Galagana Nizhinskogo institutu narodnoyi osviti Yakiv KolubovskijNarodivsya7 zhovtnya 1863 1863 10 07 2 Gluhiv Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomerne ranishe 1929 abo 1929 3 Nizhin Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaKrayinaRosijska imperiya UNRDiyalnististorikAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij universitet Gluhivska cholovicha gimnaziya Kolegiya Pavla GalaganaGaluzosvitaZakladRosijska nacionalna biblioteka 2 Posadadirektor Gluhivskogo uchitelskogo institutu 1923 1924 Gluhivskogo institutu narodnoyi osviti Kolegiyi Pavla GalaganaNaukovij stupinkandidat filologichnih naukDitiKolubovskij Igor YakovichNagorodiZhittyepisNarodivsya 7 zhovtnya 1863 u Gluhovi Zakinchiv Gluhivsku progimnaziyu a 1882 Kolegiyu Pavla Galagana 8 j vipusk 1887 zakinchiv istoriko filologichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu zi stupenem kandidata 1887 stav studentom Lejpcizkogo universitetu de protyagom dvoh semestriv sluhav filosofski kursi V Vundta R Zejdelya R Shuberta Zolderna E Vindisha a takozh kursi iz zagalnoyi didaktiki P Mebiusa Pracyuvav u psihologichnij laboratoriyi Vilgelma Vundta Iz pochatku 1891 shtatnij pomichnik redaktora zhurnalu Voprosy filosofii i psihologii zastupnik sekretarya Moskovskogo psihologichnogo tovaristva 1892 zarahovanij do Ministerstva osviti i napravlenij na robotu v Imperatorsku biblioteku nini Rosijska nacionalna biblioteka de pracyuvav uprodovzh 1892 1894 rokiv Iz 1893 dilovod Radi opikunstva im Mariyi Oleksandrivni shodo slipih Vid cogo tovaristva buvav u zakordonnih vidryadzhennyah brav uchast u riznomanitnih z yizdah ta konferenciyah Zokrema u SShA vivchav dosvid roboti ustanov dlya nezryachih Vid 1892 pracyuvav na pedagogichnih kursah Peterburzkoyi zhinochoyi gimnaziyi uprodovzh 1895 1901 vikladav pedagogiku ta psihologiyu v zhinochij gimnaziyi E Shaffe Vid 1904 sekretar Zhurnala Ministerstva narodnogo prosvesheniya 19 bereznya 1917 vzyav uchast v ustanovchomu zibranni Soyuzu rosijskih pismennikiv 1918 prijnyatij u gromadyanstvo Ukrayinskoyi Derzhavi z 1921 u postijnij zoni okupaciyi bolshevickoyi Moskoviyi Kritichno vislovlyuvavsya shodo kulturnoyi politiki bilshovikiv Protyagom 1918 1920 rr ocholyuvav Kolegiyu Pavla Galagana m Kiyiv 1919 stav chlenom Postijnoyi komisiyi zi skladannya biografichnogo slovnika diyachiv ukrayinskih zemel pri Ukrayinskij akademiyi nauk U Gluhivskomu instituti pracyuvav iz 1920 po veresen 1924 Vikladav disciplini vstup do filosofiyi zagalnu psihologiyu trudovogo navchannya Iz 1921 do 25 lipnya 1923 obijmav administrativni posadi prorektora ta dekana a z 25 lipnya 1923 po veresen 1924 ocholyuvav Gluhivskij institut narodnoyi osviti kontrolyuvav proces jogo likvidaciyi Pislya 1924 pracyuvav u Nizhinskomu instituti narodnoyi osviti 1925 otrimav zvannya profesora pershoyi kategoriyi U instituti stvoriv kabinet laboratoriyu u yakij vprodovzh 1924 1928 vivchav obdarovanist emocijnu sferu ditej U cij zhe laboratoriyi spivrobitniki M A Ryabko V P Kotlyarov doslidzhuvali problemi refleksologiyi Ostanni roki zhittya Voseni 1928 povernuvsya u Gluhiv Prote v grudnevomu nomeri nizhinskoyi gazeti Nove slovo za 1933 ta u chervnevomu nomeri gazeti Bilshovik za 1934 zgaduyetsya yak vikladach Nizhinskogo institutu Na sajti Institutu istoriyi Ukrayini datoyu smerti vkazuyetsya imovirno 1929 misce smerti Nizhin V Enciklopediyi suchasnoyi Ukrayini stoyit data smerti pislya 1931 misce smerti Gluhiv Svogo chasu vikladach Gluhivskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Oleksandra Dovzhenka kandidat filosofskih nauk M J Zaremskij zi sliv starozhiliv diznavsya sho Yakiv Kolubovskij 1938 zalishiv Gluhiv Na jogo dumku vchenij poyihav do svogo sina Igorya Kolubovskogo 1894 1941 vidomogo istorika filosofiyi perekladacha u Leningrad nini Sankt Peterburg RF de j pomer TvorchistYakiv Kolubovskij dav pershij povnij i zakinchenij naris istoriyi rosijskoyi filosofiyi z ukrayinskimi materialami yak dodatok do rosijskogo perekladu Istorii novoj filosofii v zzhatom ocherke F Ibervega ta M Gejnce 1890 vidannya 20 ge 1898 1899 Zrobiv bibliografichni oglyadi prac S Gogockogo i P Yurkevicha 1894 1898 Napisav statti z istoriyi rosijskoyi filosofiyi ta pedagogiki dlya Enciklopedichnogo slovnika Blokgauza Efrona NagorodiNagorodzhenij ordenom sv Stanislava II stupenya Primitki Rossijskaya nacionalnaya biblioteka Arhiv originalu za 28 sichnya 2020 Procitovano 29 03 2020 Sotrudniki Rossijskoj nacionalnoj biblioteki d Track Q125019793 Czech National Name Authority Database as Linked Data Baze narodnich jmennych autorit v podobe propojenych dat d Track Q106982540 S I Bilokin Kolubovskij Yakiv Mikolajovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 464 ISBN 978 966 00 0692 8 Dzherela ta literaturaS I Bilokin Kolubovskij Yakiv Mikolajovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 464 ISBN 978 966 00 0692 8 G V Samojlenko Kolubovskij Yakiv Mikolajovich 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 e vidannya K 2001 Istoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec HIH st 1941 r materiali do biobibliografichnogo slovnika avt uklad L V Garbar vidp red L A Dubrovina NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t rukopisu K NBUV 2017 S 217 218 http irbis nbuv gov ua everlib item er 0002146 27 bereznya 2019 u Wayback Machine Almanah universitetskoyi slavi Gluhivskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Oleksandra Dovzhenka 1874 2019 gol red Kurok O I Sumi PVP Vidavnichij budinok Ellada 2019 196 s PosilannyaPro universitet Sajt Gluhivskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu im O Dovzhenka 4 lyutogo 2020 u Wayback Machine Sumska starovina XLI XLII 2013 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Z dnem narodzhennya alma mater Gluhivskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni O Dovzhenka vidznachiv svoye 145 richchya 4 lyutogo 2020 u Wayback Machine Primitki