Борани (грец. Βορανοί) — етнонім, відомий з пізньоантичних джерел, у яких повідомлялося, що борани разом з іншими варварами робили напади на імперські провінції у Подунав'ї, а згодом, примусивши правителів Боспору надати флот, організували морський набіг на Пітіунт та Трапезунд, захопивши велику здобич. Певний час превалювала думка щодо германської (готської) приналежності боранів. Наразі переважає думка щодо їхньої іранської (аланської) належності.
Ймовірно, що борани належали до тієї хвилі аланів, яка докорінно змінила етнополітичну ситуацію у Північному Причорномор'ї у 236—239 рр., (мешкали в Північному Причорномор'ї) розселилися чи то у Тавриці, чи у степах на захід від Дніпра, й провівши декілька вдалих нападів на імперію (суходолом — 254 р., морські 256 та 257 рр.), згодом були інкорпоровані до одного з гото-аланських об'єднань.
Етимологія
Назва етносу походить від грец. Βορανοί < алан. *bor(a) — укр. "жовтий, гнідий".
Борани в джерелах
1. Зосима. Нова історія. І.
«27. При такому стані справ … знову готи, борани, уругунди і карпи стали спустошувати європейські міста, підпорядковуючи собі все, що залишилося від колишніх розгромів …
31. Тим часом борани, готи, карпи та уругунди (племена, що живуть по Істру), не залишили неспустошеною жодної частини Італії і Ілліріди, все захоплюючи без будь-якої протидії. Борани спробували навіть переправитися до Азії й легко влаштували це за посередництва мешканців Боспору, (які) швидше зі страху, ніж з прихильності дали їм суда і показали шлях при переправі… боячись за себе, вони надали скіфам прохід через Боспор в Азію, переправивши їх на власних судах, які вони взяли назад, і повернулися додому.
32. Коли скіфи стали спустошувати все, що було на шляху, жителі узбережжя Понта віддалилися в глиб країни і в кращі укріплення, а варвари насамперед напали на Пітіунт, оточений великими мурами… Коли Сукессіан, що стояв на чолі місцевого гарнізону, виступив з наявними там силами і прогнав варварів, то скіфи, побоюючись, щоб гарнізони інших укріплень, дізнавшись про це й з'єднавшись з пітіунтскім загоном, не знищили їх остаточно, захопили які могли суда і повернулися додому, втративши під Пітіунтом багатьох зі своїх… коли Валеріан відкликав Сукессіана… скіфи знову взяли у боспорців суда й переправилися в Азію. (3) Утримавши суда і не дозволивши боспорцям, як раніше, повернутися з ними додому, вони пристали поблизу , де, як кажуть, було побудовано святилище фасіанської Артеміди і палац Еета. Зробивши безуспішну спробу взяти святилище, вони пішли прямо на Пітіунт.
33. Без найменшого ускладнення взявши це укріплення і вирізавши наявний в ньому гарнізон, вони рушили далі. Роздобувши велику кількість судів й використовуючи полонених, що вміли гребти, вони … підступили з моря до Трапезунта, великого та багатолюдного міста, яке мало, крім місцевих солдатів, десять тисяч інших. (2) Почавши облогу, вони … приставили до мурів в доступному місці заздалегідь приготовлені для цього колоди й, невеликими загонами піднявшись по них уночі, взяли місто; одні з солдатів, уражені раптовим і несподіваним нападом, втекли з міста через інші ворота, а інші були перебиті ворогами. (3) Взявши місто таким чином, варвари оволоділи безліччю скарбів й полонених; бо майже всі навколишні мешканці зібралися в це місто, як в безпечний притулок. Винищивши храми та житла і взагалі все… а потім спустошивши і всю його область, варвари повернулися на батьківщину з величезною кількістю кораблів.»
2. Святитель Григорій Чудотворець, єпископ Неокесарійський. Канонічне послання.
«6. Інші ж зваблюють себе, утримуючи знайдену чужу власність, замість своєї втраченої. Таким чином, оскільки воради і готфи чинили з ними ворожо, то й вони для інших стали ворадами та готфами…»
3. Ім'я Борена в середньовічних грузинських хроніках.
Борена — сестра царя овсів Дорголела, друга жінка грузинського царя Баґрата IV (1027—1072).
«Трохи згодом померла цариця Олена в Кутаїсі, і одружився цар Баґрат на царівні Борені, сестрі Дорголела, дочці овського царя.»
Примітки
- (рос.)Яценко С. А. Германцы и аланы: О разрушениях в Приазовье в 236—276 гг. н.э. STRATUM + ПАВ., СПб — Кишинев. 1997[недоступне посилання з травня 2019]
- Симоненко О. В. Сармати Північного Причорномор'я. Хронологія, періодизація та етно-політична історія. Автореф. дис… д-ра іст. наук: 07.00.04. НАН України. Ін-т археол. К., 1999
- «Малознані українські історичні терміни, слова та словосполучення» (тлумачний словник), упор. В. Туркевич, вид. «Сучасність», К., 2013 р. — С. 18. — .
- (рос.) Алемань А. Аланы в древних и средневековых письменных источниках. М., «Менеджер», 2003.
- Corpus scriptorum historiae Byzantinae (лат.). Impensis ed. Weberi. 1837.
- (рос.)ЛЕТОПИСЬ КАРТЛИ [ 20 січня 2013 у Wayback Machine.]
Додатково
- БОРАНИ [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 341. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Borani Borani grec Boranoi etnonim vidomij z piznoantichnih dzherel u yakih povidomlyalosya sho borani razom z inshimi varvarami robili napadi na imperski provinciyi u Podunav yi a zgodom primusivshi praviteliv Bosporu nadati flot organizuvali morskij nabig na Pitiunt ta Trapezund zahopivshi veliku zdobich Pevnij chas prevalyuvala dumka shodo germanskoyi gotskoyi prinalezhnosti boraniv Narazi perevazhaye dumka shodo yihnoyi iranskoyi alanskoyi nalezhnosti Jmovirno sho borani nalezhali do tiyeyi hvili alaniv yaka dokorinno zminila etnopolitichnu situaciyu u Pivnichnomu Prichornomor yi u 236 239 rr meshkali v Pivnichnomu Prichornomor yi rozselilisya chi to u Tavrici chi u stepah na zahid vid Dnipra j provivshi dekilka vdalih napadiv na imperiyu suhodolom 254 r morski 256 ta 257 rr zgodom buli inkorporovani do odnogo z goto alanskih ob yednan EtimologiyaNazva etnosu pohodit vid grec Boranoi lt alan bor a ukr zhovtij gnidij Borani v dzherelah1 Zosima Nova istoriya I 27 Pri takomu stani sprav znovu goti borani urugundi i karpi stali spustoshuvati yevropejski mista pidporyadkovuyuchi sobi vse sho zalishilosya vid kolishnih rozgromiv 31 Tim chasom borani goti karpi ta urugundi plemena sho zhivut po Istru ne zalishili nespustoshenoyu zhodnoyi chastini Italiyi i Illiridi vse zahoplyuyuchi bez bud yakoyi protidiyi Borani sprobuvali navit perepravitisya do Aziyi j legko vlashtuvali ce za poserednictva meshkanciv Bosporu yaki shvidshe zi strahu nizh z prihilnosti dali yim suda i pokazali shlyah pri perepravi boyachis za sebe voni nadali skifam prohid cherez Bospor v Aziyu perepravivshi yih na vlasnih sudah yaki voni vzyali nazad i povernulisya dodomu 32 Koli skifi stali spustoshuvati vse sho bulo na shlyahu zhiteli uzberezhzhya Ponta viddalilisya v glib krayini i v krashi ukriplennya a varvari nasampered napali na Pitiunt otochenij velikimi murami Koli Sukessian sho stoyav na choli miscevogo garnizonu vistupiv z nayavnimi tam silami i prognav varvariv to skifi poboyuyuchis shob garnizoni inshih ukriplen diznavshis pro ce j z yednavshis z pitiuntskim zagonom ne znishili yih ostatochno zahopili yaki mogli suda i povernulisya dodomu vtrativshi pid Pitiuntom bagatoh zi svoyih koli Valerian vidklikav Sukessiana skifi znovu vzyali u bosporciv suda j perepravilisya v Aziyu 3 Utrimavshi suda i ne dozvolivshi bosporcyam yak ranishe povernutisya z nimi dodomu voni pristali poblizu de yak kazhut bulo pobudovano svyatilishe fasianskoyi Artemidi i palac Eeta Zrobivshi bezuspishnu sprobu vzyati svyatilishe voni pishli pryamo na Pitiunt 33 Bez najmenshogo uskladnennya vzyavshi ce ukriplennya i virizavshi nayavnij v nomu garnizon voni rushili dali Rozdobuvshi veliku kilkist sudiv j vikoristovuyuchi polonenih sho vmili grebti voni pidstupili z morya do Trapezunta velikogo ta bagatolyudnogo mista yake malo krim miscevih soldativ desyat tisyach inshih 2 Pochavshi oblogu voni pristavili do muriv v dostupnomu misci zazdalegid prigotovleni dlya cogo kolodi j nevelikimi zagonami pidnyavshis po nih unochi vzyali misto odni z soldativ urazheni raptovim i nespodivanim napadom vtekli z mista cherez inshi vorota a inshi buli perebiti vorogami 3 Vzyavshi misto takim chinom varvari ovolodili bezlichchyu skarbiv j polonenih bo majzhe vsi navkolishni meshkanci zibralisya v ce misto yak v bezpechnij pritulok Vinishivshi hrami ta zhitla i vzagali vse a potim spustoshivshi i vsyu jogo oblast varvari povernulisya na batkivshinu z velicheznoyu kilkistyu korabliv 2 Svyatitel Grigorij Chudotvorec yepiskop Neokesarijskij Kanonichne poslannya 6 Inshi zh zvablyuyut sebe utrimuyuchi znajdenu chuzhu vlasnist zamist svoyeyi vtrachenoyi Takim chinom oskilki voradi i gotfi chinili z nimi vorozho to j voni dlya inshih stali voradami ta gotfami 3 Im ya Borena v serednovichnih gruzinskih hronikah Borena sestra carya ovsiv Dorgolela druga zhinka gruzinskogo carya Bagrata IV 1027 1072 Trohi zgodom pomerla caricya Olena v Kutayisi i odruzhivsya car Bagrat na carivni Boreni sestri Dorgolela dochci ovskogo carya Primitki ros Yacenko S A Germancy i alany O razrusheniyah v Priazove v 236 276 gg n e STRATUM PAV SPb Kishinev 1997 nedostupne posilannya z travnya 2019 Simonenko O V Sarmati Pivnichnogo Prichornomor ya Hronologiya periodizaciya ta etno politichna istoriya Avtoref dis d ra ist nauk 07 00 04 NAN Ukrayini In t arheol K 1999 Maloznani ukrayinski istorichni termini slova ta slovospoluchennya tlumachnij slovnik upor V Turkevich vid Suchasnist K 2013 r S 18 ISBN 978 966 96584 7 1 ros Aleman A Alany v drevnih i srednevekovyh pismennyh istochnikah M Menedzher 2003 Corpus scriptorum historiae Byzantinae lat Impensis ed Weberi 1837 ros LETOPIS KARTLI 20 sichnya 2013 u Wayback Machine DodatkovoBORANI 8 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 341 ISBN 966 00 0734 5