Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття — список референдумів, пов'язаних із Європейським Союзом.
Розширення 1973 р
Франція, перед тим як приєднатися до Європейської Спільноти, 23 квітня 1972 р. У ньому взяли участь 60,7% з яких 68,3% проголосували за вступ.
Згодом ще 3 країни-кандидата з 4 (Ірландія, Данія, Норвегія) провели подібні референдуми. Були оприлюднені такі результати:
Ірландія — 83,1% за вступ (10 травня 1972 р.),
Норвегія- 53,5% проти (25 вересня 1972 р.),
Данія — 63,3% за (2 жовтня 1972 р.)
Оскільки норвежці проголосували проти, Норвегія не вступила до Європейської Спільноти.
Консервативний уряд Едварда Гіта Великої Британії не проводив жодних референдумів перед вступом Об'єднаного Королівства до Спільноти. Маніфест загального голосування 1974 р. від Лейбористської партії включив у себе застави для референдуму. Це призвело до того, що Партія під керівництвом Гарольда Вілсона успішно добилася проведення референдуму на якому було розглянуто питання залишення країни у Спільноті. Результатів за було 67,2% проти 64,0% тих, хто обрав вихід з ЄС.
Єдиний європейський акт
26 лютого 1986 р. Данія провела референдум, на якому електорат вирішував прийняття Єдиного європейського акту. 56,2% виборців, які віддали свій голос «за» проти 74,8%.
Десята поправка Конституції Ірландії дозволила країні ратифікувати європейський акт. Це було затверджено референдумом 26 травня 1987 р. 69,9% проголосувало «за».
Маастрихтський договір
Три країни провели референдуми з питання ратифікації Маастрихтського договору: Ірландія, Франція та Данія.
Ірландія — референдум відбувся 18 липня 1992 р. і отримав 68,7% голосів за.
Франція — референдум пройшов 20 вересня 1992 р. Явка виборців склала 69,7%, серед яких 51,1% проголосував за.
Данія — мала 2 успішних референдуму ще до Маастрихтського договору. Перший був проведений 2 червня 1992 р. і явка виборців склала 82,9%, але Договір не був підтриманий, бо кількість голосів «за» не змогла перетнути 50% (49,3%).
Після невдалої спроби прийняття Маастрихтського договору, Данія розпочала переговори і отримала додаткові 4 переваги: Економічний і монетарний союз, єдине громадянство, співпраця в галузі правосуддя, внутрішніх справ та оборони. Повторний референдум відбувся 18 травня 1993 р. Цього разу 56,8% виборців віддали свій голос за Маастрихтський договір.
Розширення 1995 р
1994 р. референдуми були проведені ще у чотирьох державах-членах:
Австрія — 66,6% «за» (12 червня 1994 р.),
Фінляндія — 59,9% «за» (16 жовтня 1994 р.),
Швеція — 52,8% «за» (13 листопада 1994 р.)
Австрія, Швеція й Фінляндія були прийняті 1 січня 1995 р. Норвегія отримала відмову вдруге через результати референдуму з приводу вступу до ЄС.
Аландські острови — територія, яка належить Фінляндії, так само провели референдум 20 листопада 1994 р. з питання їх приєднання до Європейського Союзу. На референдум з'явилося 49,1 % населення, 73,6 % з яких віддали свій голос за приєднання. Наслідком цього стало поширення законів ЄС на території Аландських островів.
Амстердамський договір
Дві країни провели референдум з питання ратифікації Амстердамського договору — Ірландія й Данія.
Ірландія — референдум відбувся 22 травня 1998 р., результати якого склали 61,74 % «за».
Данія — референдум пройшов 28 травня 1998 р. і отримав 55,1 % голосів «за».
Ніццький договір
Ірландія — 2001 р. виборці не підтримали Ніццький договір (53,9% проти), але явка громадян склала тільки 34,8%. Пізніше, 2002 р., при повторному референдумі, в якому взяло участь 49,5% населення, договір було прийнято (62,9% «за»)
Розширення 2004 р
2004 р. нове розширення Європейського Союзу стосувалося 10 держав-кандидатів, 8 з Центральної та Східної Європи, Мальта та Кіпр.
Усі країни окрім Кіпру провели референдуми з приводу вступу до Європейської Спільноти.
Мальта — референдум відбувся 8 березня 2003 р., отримавши 53,6% «за».
Словенія — дата проведення референдуму: 12 квітня 2003 р. 83,7% виборців проголосували «за».
Угорщина — референдум пройшов 10-11 травня 2003 р. з результатами 83,7% «за».
Литва — референдум 10-11 травня 2003 р. закінчився результатом 89,9% «за».
Словаччина — 92,5% проголосували «за» при явці на референдум 16-18 травня 2003 р. 52,1% населення.
Польща — референдум був проведений 7-8 червня 2003 р. з результатами 77,5% «за».
Чехія — дата проведення референдуму: 13-14 червня 2003 р., результатом якого стали 77,3% «за».
Латвія — 67,0% проголосувала за вступ до Європейської Спільноти під час референдуму 20 вересня 2003 р.
Оскільки по результатам референдумів не виникло проблем із ратифікуванням, усі країни-кандидати стали повноправними членами Спільноти 1 травня 2004 р.
Євро
Данія та Велика Британія за Маастрихтським договором мають право не вступати до зони євро аж до моменту, коли вони не вирішать, що цей крок є потрібним. Швеція не отримала жодних переваг і так само відмовилася приєднуватися до євро. З цього приводу відбулися два референдуми, обидва з яких не були підтримані народом:
Данія — референдум 28 вересня 2000 р. Явка виборців склала 87,6%, з яких 53,2% проголосували проти входу своє країни до зони євро.
Швеція — 14 вересня 2003 р. відбувся референдум, в якому узяло участь 81,2% населення, 56,1% з яких проголосував «проти».
Європейська Конституція
Кілька держав-членів провели або мали намір провести референдум з питання ратифікації Європейської конституції.
Були отримані такі результати:
Іспанія — 20 лютого 2005 р. проголосувала «за» 76,7% населення.
Франція — 29 травня 2005 р. 54,9% виборців віддало свй голос «проти».
Нідерланди — 1 червня 2005 р. 61,% «проти».
Люксембург — 10 липня 2005 р. 56,5% «за».
Перелік референдумів, які б мали, але так і не відбулися:
- Чеський референдум з питання Європейської Конституції;
- Данський референдум з питання Європейської Конституції;
- Ірландський референдум з питання Європейської Конституції;
- Польський референдум з питання Європейської Конституції;
- Португальський референдум з питання Європейської Конституції;
- Британський референдум з питання Європейської Конституції.
Лісабонська угода
Тільки одна країна, Ірландія, проявила намір ратифікувати Лісабонську умову через проведення референдуму.
Ірландія - 12 червня 2008 р. 53,2% населення проголосувало проти ратифікації.
Єврокомісія заявила, що прийняття Лісабонської угоди не буде змушувати республіку міняти свою точку зору з питань військового нейтралітету, абортів та постійного Комісара. Повторне голосування пройшло 2 жовтня 2009 р., де було отримано 67,1% голосів "за".
Рішення про надання Ірландії повторної можливості голосування отримало критичні відгуки. партія Незалежності Великої Британії стала головним опозиціонером ЄС, яка звинуватила населення Ірландії в марнуванні початкового шансу, а потім примусу до повторного голосування. Партія заявила, поступки в Лісабонській угоді, зроблені для Ірландської Республіки, були
 | не варті паперу на якому вони написані і не є легальними. |  |
Ірландію критикували з приводу того, що вона отримала гарантію, яка передбачала, що деякі питання, такі як аборт, не буде змінені Лісабонською угодою.
Розширення 2013
Бюджетний пакт
Ірландія - на референдумі 31 травня 2012 р. 60,3% населення проголосували "за".
Майбутні розширення
Країни, які мають намір вступити до Європейського Союзу, можуть провести референдуми, які є частиною вступу. До того ж, Ст. 88-5 Конституції Франції вимагає референдуму для ратифікації будь-яких угод. Політики інших держав-члені запропонували проведення референдумів в своїх країнах з питання вступу до ЄС.
Примітки
- National Assembly of France
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya spisok referendumiv pov yazanih iz Yevropejskim Soyuzom Rozshirennya 1973 r Franciya pered tim yak priyednatisya do Yevropejskoyi Spilnoti 23 kvitnya 1972 r U nomu vzyali uchast 60 7 z yakih 68 3 progolosuvali za vstup Zgodom she 3 krayini kandidata z 4 Irlandiya Daniya Norvegiya proveli podibni referendumi Buli oprilyudneni taki rezultati Irlandiya 83 1 za vstup 10 travnya 1972 r Norvegiya 53 5 proti 25 veresnya 1972 r Daniya 63 3 za 2 zhovtnya 1972 r Oskilki norvezhci progolosuvali proti Norvegiya ne vstupila do Yevropejskoyi Spilnoti Konservativnij uryad Edvarda Gita Velikoyi Britaniyi ne provodiv zhodnih referendumiv pered vstupom Ob yednanogo Korolivstva do Spilnoti Manifest zagalnogo golosuvannya 1974 r vid Lejboristskoyi partiyi vklyuchiv u sebe zastavi dlya referendumu Ce prizvelo do togo sho Partiya pid kerivnictvom Garolda Vilsona uspishno dobilasya provedennya referendumu na yakomu bulo rozglyanuto pitannya zalishennya krayini u Spilnoti Rezultativ za bulo 67 2 proti 64 0 tih hto obrav vihid z YeS Yedinij yevropejskij aktDokladnishe Yedinij yevropejskij akt 26 lyutogo 1986 r Daniya provela referendum na yakomu elektorat virishuvav prijnyattya Yedinogo yevropejskogo aktu 56 2 viborciv yaki viddali svij golos za proti 74 8 Desyata popravka Konstituciyi Irlandiyi dozvolila krayini ratifikuvati yevropejskij akt Ce bulo zatverdzheno referendumom 26 travnya 1987 r 69 9 progolosuvalo za Maastrihtskij dogovirDokladnishe Maastrihtskij dogovir Tri krayini proveli referendumi z pitannya ratifikaciyi Maastrihtskogo dogovoru Irlandiya Franciya ta Daniya Irlandiya referendum vidbuvsya 18 lipnya 1992 r i otrimav 68 7 golosiv za Franciya referendum projshov 20 veresnya 1992 r Yavka viborciv sklala 69 7 sered yakih 51 1 progolosuvav za Daniya mala 2 uspishnih referendumu she do Maastrihtskogo dogovoru Pershij buv provedenij 2 chervnya 1992 r i yavka viborciv sklala 82 9 ale Dogovir ne buv pidtrimanij bo kilkist golosiv za ne zmogla peretnuti 50 49 3 Pislya nevdaloyi sprobi prijnyattya Maastrihtskogo dogovoru Daniya rozpochala peregovori i otrimala dodatkovi 4 perevagi Ekonomichnij i monetarnij soyuz yedine gromadyanstvo spivpracya v galuzi pravosuddya vnutrishnih sprav ta oboroni Povtornij referendum vidbuvsya 18 travnya 1993 r Cogo razu 56 8 viborciv viddali svij golos za Maastrihtskij dogovir Rozshirennya 1995 r1994 r referendumi buli provedeni she u chotiroh derzhavah chlenah Avstriya 66 6 za 12 chervnya 1994 r Finlyandiya 59 9 za 16 zhovtnya 1994 r Shveciya 52 8 za 13 listopada 1994 r Avstriya Shveciya j Finlyandiya buli prijnyati 1 sichnya 1995 r Norvegiya otrimala vidmovu vdruge cherez rezultati referendumu z privodu vstupu do YeS Alandski ostrovi teritoriya yaka nalezhit Finlyandiyi tak samo proveli referendum 20 listopada 1994 r z pitannya yih priyednannya do Yevropejskogo Soyuzu Na referendum z yavilosya 49 1 naselennya 73 6 z yakih viddali svij golos za priyednannya Naslidkom cogo stalo poshirennya zakoniv YeS na teritoriyi Alandskih ostroviv Amsterdamskij dogovirDokladnishe Amsterdamskij dogovir Dvi krayini proveli referendum z pitannya ratifikaciyi Amsterdamskogo dogovoru Irlandiya j Daniya Irlandiya referendum vidbuvsya 22 travnya 1998 r rezultati yakogo sklali 61 74 za Daniya referendum projshov 28 travnya 1998 r i otrimav 55 1 golosiv za Nicckij dogovir Irlandiya 2001 r viborci ne pidtrimali Nicckij dogovir 53 9 proti ale yavka gromadyan sklala tilki 34 8 Piznishe 2002 r pri povtornomu referendumi v yakomu vzyalo uchast 49 5 naselennya dogovir bulo prijnyato 62 9 za Rozshirennya 2004 r2004 r nove rozshirennya Yevropejskogo Soyuzu stosuvalosya 10 derzhav kandidativ 8 z Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi Malta ta Kipr Usi krayini okrim Kipru proveli referendumi z privodu vstupu do Yevropejskoyi Spilnoti Malta referendum vidbuvsya 8 bereznya 2003 r otrimavshi 53 6 za Sloveniya data provedennya referendumu 12 kvitnya 2003 r 83 7 viborciv progolosuvali za Ugorshina referendum projshov 10 11 travnya 2003 r z rezultatami 83 7 za Litva referendum 10 11 travnya 2003 r zakinchivsya rezultatom 89 9 za Slovachchina 92 5 progolosuvali za pri yavci na referendum 16 18 travnya 2003 r 52 1 naselennya Polsha referendum buv provedenij 7 8 chervnya 2003 r z rezultatami 77 5 za Chehiya data provedennya referendumu 13 14 chervnya 2003 r rezultatom yakogo stali 77 3 za Latviya 67 0 progolosuvala za vstup do Yevropejskoyi Spilnoti pid chas referendumu 20 veresnya 2003 r Oskilki po rezultatam referendumiv ne viniklo problem iz ratifikuvannyam usi krayini kandidati stali povnopravnimi chlenami Spilnoti 1 travnya 2004 r YevroDaniya ta Velika Britaniya za Maastrihtskim dogovorom mayut pravo ne vstupati do zoni yevro azh do momentu koli voni ne virishat sho cej krok ye potribnim Shveciya ne otrimala zhodnih perevag i tak samo vidmovilasya priyednuvatisya do yevro Z cogo privodu vidbulisya dva referendumi obidva z yakih ne buli pidtrimani narodom Daniya referendum 28 veresnya 2000 r Yavka viborciv sklala 87 6 z yakih 53 2 progolosuvali proti vhodu svoye krayini do zoni yevro Shveciya 14 veresnya 2003 r vidbuvsya referendum v yakomu uzyalo uchast 81 2 naselennya 56 1 z yakih progolosuvav proti Yevropejska KonstituciyaKilka derzhav chleniv proveli abo mali namir provesti referendum z pitannya ratifikaciyi Yevropejskoyi konstituciyi Buli otrimani taki rezultati Ispaniya 20 lyutogo 2005 r progolosuvala za 76 7 naselennya Franciya 29 travnya 2005 r 54 9 viborciv viddalo svj golos proti Niderlandi 1 chervnya 2005 r 61 proti Lyuksemburg 10 lipnya 2005 r 56 5 za Perelik referendumiv yaki b mali ale tak i ne vidbulisya Cheskij referendum z pitannya Yevropejskoyi Konstituciyi Danskij referendum z pitannya Yevropejskoyi Konstituciyi Irlandskij referendum z pitannya Yevropejskoyi Konstituciyi Polskij referendum z pitannya Yevropejskoyi Konstituciyi Portugalskij referendum z pitannya Yevropejskoyi Konstituciyi Britanskij referendum z pitannya Yevropejskoyi Konstituciyi Lisabonska ugodaTilki odna krayina Irlandiya proyavila namir ratifikuvati Lisabonsku umovu cherez provedennya referendumu Irlandiya 12 chervnya 2008 r 53 2 naselennya progolosuvalo proti ratifikaciyi Yevrokomisiya zayavila sho prijnyattya Lisabonskoyi ugodi ne bude zmushuvati respubliku minyati svoyu tochku zoru z pitan vijskovogo nejtralitetu abortiv ta postijnogo Komisara Povtorne golosuvannya projshlo 2 zhovtnya 2009 r de bulo otrimano 67 1 golosiv za Rishennya pro nadannya Irlandiyi povtornoyi mozhlivosti golosuvannya otrimalo kritichni vidguki partiya Nezalezhnosti Velikoyi Britaniyi stala golovnim opozicionerom YeS yaka zvinuvatila naselennya Irlandiyi v marnuvanni pochatkovogo shansu a potim primusu do povtornogo golosuvannya Partiya zayavila postupki v Lisabonskij ugodi zrobleni dlya Irlandskoyi Respubliki buli ne varti paperu na yakomu voni napisani i ne ye legalnimi Irlandiyu kritikuvali z privodu togo sho vona otrimala garantiyu yaka peredbachala sho deyaki pitannya taki yak abort ne bude zmineni Lisabonskoyu ugodoyu Rozshirennya 2013 Horvatiya 66 27 progolosuvali za vstup 22 sichnya 2012 r Byudzhetnij pakt Irlandiya na referendumi 31 travnya 2012 r 60 3 naselennya progolosuvali za Majbutni rozshirennyaKrayini yaki mayut namir vstupiti do Yevropejskogo Soyuzu mozhut provesti referendumi yaki ye chastinoyu vstupu Do togo zh St 88 5 Konstituciyi Franciyi vimagaye referendumu dlya ratifikaciyi bud yakih ugod Politiki inshih derzhav chleni zaproponuvali provedennya referendumiv v svoyih krayinah z pitannya vstupu do YeS PrimitkiNational Assembly of FranceDiv takozhBreksit