Вінаго африканськийАфриканський вінаго підвид T c sharpei Гана Африканський вінаго підвид T c delalandii Національний па

Вінаго африканський

Африканський вінаго (підвид T. c. sharpei, Гана)

Африканський вінаго (підвид T. c. delalandii, Національний парк Крюгер, ПАР)

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Голубоподібні (Columbiformes)
Родина:	Голубові (Columbidae)
Рід:	Вінаго (Treron)
Вид:	Вінаго африканський

Біноміальна назва

Treron calvus
(Temminck, 1811)

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Treron calvus
Віківиди:	Treron calvus
EOL:	1064959
ITIS:	676919
МСОП:	45433492
NCBI:	262130

Віна́го африканський (Treron calvus) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари. Виділяють низку підвидів.

Опис

Довжина птаха становить 25-30 см. Забарвлення переважно оливково-зелене. Голова, груди і живіт жовтуваті, спина і задня частина тіла сірі. Дзьоб яскравий, червоний, на кінці світліший, лапи червоні. Самиці мають дещо менш яскраве забарвлення, восковиці у них менші, ніж у самців.

Підвиди

Виділяють п'ятнадцять підвидів:

T. c. nudirostris (Swainson, 1837) — від Сенегалу до Гвінеї;
T. c. sharpei (Reichenow, 1902) — від Сьєрра-Леоне до північного Камеруну;
T. c. calvus (Temminck, 1811) — від східної Нігерії до центральної Анголи, сходу і півдня ДР Конго;
T. c. poensis Hartert, E & Goodson, 1918 — острів Біоко;
T. c. virescens Amadon, 1953 — Сан-Томе і Принсіпі;
T. c. uellensis (Reichenow, 1912) — від півночі ДР Конго до Південного Судану і південно-західної Ефіопії;
T. c. gibberifrons (Madarász, 1915) — від Південного Судану до басейну озера Вікторія;
T. c. brevicera Hartert, E & Goodson, 1918 — від південної Ефіопії до північної Танзанії;
T. c. wakefieldii Sharpe, 1874 — узбережжя Кенії і північно-східної Танзанії;
T. c. granti (Van Someren, 1919) — східна Танзанія;
T. c. salvadorii (Dubois, AJC, 1897) — від південного сходу ДР Конго до західної Танзанії і Мозамбіку;
T. c. ansorgei Hartert, E & Goodson, 1918 — західна Ангола;
T. c. schalowi Reichenow, 1880 — від східної Анголи до північно-східної Намібії, північної Ботсвани і західного Зімбабве;
T. c. vylderi Gyldenstolpe, 1924 — північно-західна Намібія;
T. c. delalandii (Bonaparte, 1854) — від південного сходу Танзанії до ПАР.

Поширення і екологія

Африканські вінаго живуть у вологих і сухих тропічних лісах, на узліссях, в сухих чагарникових заростях, рідколіссях і саванах, в мангрових лісах, на полях і плантаціях, в парках і садах. Ведуть деревний спосіб життя, живляться плодами, зокрема плодами фікусу Ficus sur, сикомори, шафрану Cassine, сливи Pappea, буйволової шипшини Ziziphus mucronata, водяної ягоди Syzygium cordatum і африканського чорного дерева Diospyros mespiliformis. Гніздяться на деревах, гніздо являє собою невелику платформу з гілочок. В кладці 1-2 яйця, інкубаційний період триває 13-14 днів, пташенята покидають гніздо через 12 днів після вилуплення.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 8 травня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 08 травня 2022.

Джерела

Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001

Посилання

(African) green pigeon - Species text in The Atlas of Southern African Birds [ 5 грудня 2010 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 8 травня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 08 травня 2022.