Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ни́жнє Боло́тне (до 26 червня 1947 - Нижній Шард) — село в Зарічанській сільській громаді Хустського району Закарпатської області України.
| село Нижнє Болотне | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Хустський район |
| Громада | Зарічанська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1351 |
| Колишня назва | Нижній Шард (до 26.06.1947) |
| Населення | 1278 |
| Площа | 2730 км² |
| Густота населення | 0,47 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90142 |
| Телефонний код | +380 3144 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 152 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90123, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Заріччя, вул. Центральна |
| Карта | |
  Нижнє Болотне | |
 Нижнє Болотне | |
| Мапа | |
Історія
Перша згадка про Нижній Шард (початкова назва села) датується 1351 роком. Відомості про це взяті із праці Дезидерія Чакія, яка побачила світ в Будапешті у 1890 році.
Однак є припущення, що поселення в цій місцевості виникло раніше, на межі XI—XII століть. Зокрема згадують, що перед приходом монголо-татар тут, на узгір'ї Городище була побудована фортеця, з якої був стратегічний вид на Боржавську долину. З цієї висоти, як на долоні, видно села Великий Раковець, Білки, Імстичево, В. Розтоку, М. Розтоку, Осій, Ільницю, Греблю, Лозу, Вільхівку, Заріччя, Сільце. Жителі села на околиці в лісі спорудили тимчасові помешкання (місцевість дістала назву Новоселиця), де перечекали хід монголо-татар, які спалили і пограбували будинки. Пізніше мешканців Новоселиці скосила чума. За розповідями старших мешканців по селу ходила якась «умітка», яка заглядала у вікно хати і до ранку всі в ній помирали. Ті, що вижили, залишили домівки і оселились в долині, де розташоване сучасне село. На старому місці залишились три хати.
До 14.-15. століть село згадувалося як Sárad Sart, Sarayd, Saroydg.
Село було власністю родини Перені що доглядало за виноградниками.
Назва Шард походить від річки Шардик, яка несе свої води біля східної частини села. Те місце, звідки брала свій початок річка, шумів праліс і була неосвоєна земля. Пізніше угорці перейменували село на Алшошарад. У 1945 році радянська влада механічно зробила переклад назви Алшошарад на Нижнє Болотне. Довідкою обласного державного архіву засвідчено, що с. Нижній Шард Іршавського округу перейменоване на Нижнє Болотне Указом Президії Верховної Ради УРСР від 26 червня 1947 року. Первинні документи (рішення зборів громадян, сільради, райвиконкому) про перейменування села — відсутні.
Цікаві відомості про історію села Нижній Шард містить «Шкільна хроніка» 1921—1939 років (цитую відомості з «Хроніки школи» та свідчень старожилів села, які зібрала протягом 1994—2000 років (Марканич В. В., вчитель Н. Болотнянської школи). Населення Нижнього Шарду на початку XX століття становили 95 % українці (русини греко-католицького віросповідання)і 5 % — юдеї. У ХХ столітті в селі діяла кооперативна лавка та завод із переробки шкіри. У селі завжди була церковно-приходська школа. Перша дерев'яна школа, згадується в «Хроніці», знаходилася у південно-західній частині села. Після переселення із Новоселиці на сьогоднішнє місце, біля церкви, у центрі села була побудована дерев'яна школа. У ній навчали такі вчителі: Іван Калинеч (1860—1882), Іван Бумбак (1883—1885), Іван Шимон(1885—1887), Іван Цібеленко (1887—1894), Юлій Гаджега(1891—1895), Н. Цімбалинець (1896—1898), Антол Павук (1899—1909), Андрей Шимон (1910—1912). У 1912 році, за час роботи вчителя А. Шимона, на місці старої дерев'яної школи була побудована школа з твердого матеріалу, яка мала два класних приміщення та кімнату для вчителя.
Релігія
У 2002 році село відзначилося подіями пов'язаними з об'явленням Матері Божої в урочищі Джублик двом дівчаткам з Нижнього Болотного — Альоні Куруц та Мар'яні Кобаль. На даний час це місце визнано місцем відпусту та молитви і сюди з'їжджаються тисячі паломників з України та цілого світу, щоби помолитися до Богородиці.
храм св. арх. Михайла. 1864.
В 1751 р. в селі стояла дерев'яна церква в доброму стані, прикрашена 5 образами апостолів на полотні. В 1775 р. згадано дерев'яну церкву, збудовану парохіянами 1761 р. В 1847 р., незадовго перед зведенням у селі великої мурованої церкви, знову згадується дерев'яна церква, місце якої позначене зараз хрестом.
Церкву повернуто греко-католикам у 1991 р. При південному вході влаштовано дерев'яний ґанок, збудований з традиційними профільованими стовпчиками та увінчаний кованим хрестом. Іконопис та настінне малювання поновлено, а іконостас — старий. На зворотному боці ікони Христа Вседержителя напис угорською повідомляє, що іконостас виготовили у 1904 р. місцевий різьбяр Василь Погоріляк, золотар Антон Новаковський, церковні художники…Адар Ґейза та Мор Ґолдберґер за єпископства Юлія Фірцака, архідиякона Івана Рабара старшого, благочинного Миколи Гаджеґи, священика Михайла Шуби, дяка Антона Паука, кураторів Івана Станинця та Василя Боршоша, церківника Михайла Федорана (?). Із записів дяка Михайла Кобрина у книзі відомо, що 1 червня 1916 року реквізували на військові потреби чотири дзвони із п'яти. Після війни громада купила три дзвони за 51 тисячу чеських корон, але в 1944 р. угорці знову реквізували три дзвони з вежі церкви. Залишився один дзвін у окремій дзвіниці. Зараз у двоярусній каркасній дзвіниці — три дзвони, найбільший з яких виготовив Р. Маноушек у 1924 р.
Є записи і з радянського періоду. У жовтні 1948 р. з села було вигнано священика (очевидно, йдеться про закриття греко-католицьких храмів). У 1949 р. на Новий рік з церкви вкрали дві пари риз. 1962 р. в неділю Мироносиць, вночі було звалено два хрести в сусідньому селі Шардик і хрест на ріці. Люди знову поставили хрести, але влада переслідувала не тих хто валив хрести, а тих хто ставив. На Великдень 1963 р. виповнився 61 рік, як Михайло Кобрин співав у крилося і 43 роки його дякування.
Великий ремонт храму тривав з 1961 ро 1969 рік. Світло завели у 1964 р. У 1966 поставили довкола кладовища дротяну огорожу. У 1968 р. сильний вітер зірвав бляху з вежі, ремонт провів мукачівський майстер Ілько Бейла. У 1969 р. встановили в церкві нові вікна, а місцеві майстри вкрили підлогу плиткою. Усіма цими роботами керував касир Михайло Чийпеш.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1107 осіб, з яких 543 чоловіки та 564 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1278 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,61 % |
| російська | 0,23 % |
| білоруська | 0,08 % |
Туристичні місця
- Парафіяльний храм Архістратига Михаїла.
- В 2014 році розпочато будівництво величного Собору Пресвятої Родини, даний храм буде одним з найбільших греко-католицьких храмів України.
- Дзвіниця, у якій знаходиться один із найбільших дзвонів Закарпаття
- Літня відкрита церква Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці.
- Чоловічий монастир Собору Пресвятої Богородиці з каплицею Серця Христового.
- Жіночий монастир Собору Пресвятої Богородиці з каплицею Пресвятої Родини.
- Дім для паломників з каплицею св. Івана Хрестителя.
- Чудотворне джерело з каплицею Богородиці.
- Синагога.
- Пам'ятний знак-хрест на честь виходу з підпілля Української греко-католицької церкви, встановлений у центрі села, на місці, де колись стояла дерев'яна церква.
Паломницький центр Джублик
Місце яке знаходиться на краю села де в 2002 році двом місцевим дівчаткам при джерелі об'явилася Богородиця, а згодом Пресвята Родина. На даний час це найбільше паломницьке місце на Закарпатті куди зїїжаються тисячі паломників з України і цілого світу. На цьому місці будується один з найбільших храмів України, Собор Пресвятої Родини.
Детальніше:Джублик
Музей о. Юрія Станинця
В місцевій школі відкрито музей о. Юрія Станинця відомого українського письменника та громадського діяча, греко-католицького священика, депутата Сойму Карпатської України, члена Національної спілки письменників України (1994). В даному музеї знаходяться рукописи письменника, особисті речі, а також багато різних експонатів які представляють побут села початку ХХ століття.
Дамба на річці Шардик
Біля східної частини села зі сторони с. Заболотне знаходиться велика дамба, гідротехнічна споруда, що перегороджує русло річки Шардик для підняття рівня води перед нею з метою створення водосховища, а також для промислових об'єктів. Дана водойма під горою є окрасою на краю села.
Література про село
Про Нижнє Болотне є написано роман «Сусіди», в основу якого лягли події із життя цього закарпатського села 1910—1920 років, його побут, звичаї, соціально-економічні й національні суперечності. Це реалістичні картини історії Боржавської долини. Написаний уродженцем села о. Ю. Станинцем у 1935—1941 роках. Це перший соціально — побутовий роман в закарпатоукраїнській літературі. Він також є неабияким ідейно-естетичним набутком української культури. Про село є написино також багато віршів, статей, легенд, більшість з них написав Ю. Станинець, але є також написані іншими жителями села.
Відомі люди
- Народилися
- о. Юрій Станинець (1906—1994) — греко-католицький священик, письменник, депутат Сойму Карпатської України. Похований на цвинтарі с. Нижнє Болотне.
- Дочинець Іван Юрійович (1932–2004) — український педагог, почесний громадянин Хуста.
- (1925—2005) — відомий культурний діяч, науковець, кандидат історичних наук. З 1947 року п'ятнадцять років працював на посаді завідувача Іршавського районного відділу культури, обирався депутатом, головою депутатської комісії з питань культури і освіти, де докладав чимало зусиль до організації та налагодження діяльності мережі культурно — освітніх та навчальних закладів, розвитку художньої самодіяльності, виховання кадрів у гуманітарній сфері. Завдяки його сприянню на Іршавщині успішно працювали такі відомі в області ансамблі пісні й танцю, як «Боржава», «Виноградар», «Шахтар» та інші. Два роки (1962—1964) Василь Керечанин навчався в Київській вищій партійній школі, після закінчення якої захистив кандидатську дисертацію та впродовж шести років працював начальником управління культури Закарпатського обласного виконавчого комітету. Протягом 1983—1989 років перебував на посаді старшого наукового співробітника Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн Академії наук України, видав ряд фундаментальних публікацій у пресі та наукових збірниках. У 1989 році Василь Михайлович Керечанин рішенням облвиконкому був затверджений головою редакційної колегії та керівником робочої пошукової групи редколегії Книги Пам'яті Закарпатської області. Ці відповідальні обов'язки активно та сумлінно виконував впродовж шістнадцяти років. Василь Михайлович Керечанин помер 9 квітня 2005 року. На ниві культури і науки він впродовж шестидесятирічного трудового періоду був надзвичайно сумлінним, невтомним трудівником, умілим організатором, справжнім патріотом рідного краю і залишив помітний слід в його історії. Похований на цвинтарі с. Нижнє Болотне.
- Станинець Михайло Юрійович — науковець, доктор медичних наук працював у м. Прага (Чехія)
- Данилаш Михайло Михайлович — доктор медичних наук, лікар санаторію «Сонячне Закарпаття».
- Люди, пов'язані з історією села
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 1 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 5 січня 2012.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Нижньоболотнянська ЗОШ І-ІІ ступенів [ 2 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Нижньоболотнівський дошкільний навчальний заклад [ 2 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Урочище Джублик (Монастир Пресвятої Марії) (с. Нижнє Болотне, Закарпатська обл.): карта, фото, опис [ 2 січня 2019 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ni zhnye Bolo tne do 26 chervnya 1947 Nizhnij Shard selo v Zarichanskij silskij gromadi Hustskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Nizhnye BolotneKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Hustskij rajonGromada Zarichanska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1351Kolishnya nazva Nizhnij Shard do 26 06 1947 Naselennya 1278Plosha 2730 km Gustota naselennya 0 47 osib km Poshtovij indeks 90142Telefonnij kod 380 3144Geografichni daniGeografichni koordinati 48 15 59 pn sh 23 05 42 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 152 mMisceva vladaAdresa radi 90123 Zakarpatska obl Hustskij r n s Zarichchya vul CentralnaKartaNizhnye BolotneNizhnye BolotneMapaVid na selo z kupola soboru Presvyatoyi RodiniIstoriyaPersha zgadka pro Nizhnij Shard pochatkova nazva sela datuyetsya 1351 rokom Vidomosti pro ce vzyati iz praci Dezideriya Chakiya yaka pobachila svit v Budapeshti u 1890 roci Odnak ye pripushennya sho poselennya v cij miscevosti viniklo ranishe na mezhi XI XII stolit Zokrema zgaduyut sho pered prihodom mongolo tatar tut na uzgir yi Gorodishe bula pobudovana fortecya z yakoyi buv strategichnij vid na Borzhavsku dolinu Z ciyeyi visoti yak na doloni vidno sela Velikij Rakovec Bilki Imstichevo V Roztoku M Roztoku Osij Ilnicyu Greblyu Lozu Vilhivku Zarichchya Silce Zhiteli sela na okolici v lisi sporudili timchasovi pomeshkannya miscevist distala nazvu Novoselicya de perechekali hid mongolo tatar yaki spalili i pograbuvali budinki Piznishe meshkanciv Novoselici skosila chuma Za rozpovidyami starshih meshkanciv po selu hodila yakas umitka yaka zaglyadala u vikno hati i do ranku vsi v nij pomirali Ti sho vizhili zalishili domivki i oselilis v dolini de roztashovane suchasne selo Na staromu misci zalishilis tri hati Do 14 15 stolit selo zgaduvalosya yak Sarad Sart Sarayd Saroydg Selo bulo vlasnistyu rodini Pereni sho doglyadalo za vinogradnikami Nazva Shard pohodit vid richki Shardik yaka nese svoyi vodi bilya shidnoyi chastini sela Te misce zvidki brala svij pochatok richka shumiv pralis i bula neosvoyena zemlya Piznishe ugorci perejmenuvali selo na Alshosharad U 1945 roci radyanska vlada mehanichno zrobila pereklad nazvi Alshosharad na Nizhnye Bolotne Dovidkoyu oblasnogo derzhavnogo arhivu zasvidcheno sho s Nizhnij Shard Irshavskogo okrugu perejmenovane na Nizhnye Bolotne Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 26 chervnya 1947 roku Pervinni dokumenti rishennya zboriv gromadyan silradi rajvikonkomu pro perejmenuvannya sela vidsutni Cikavi vidomosti pro istoriyu sela Nizhnij Shard mistit Shkilna hronika 1921 1939 rokiv cituyu vidomosti z Hroniki shkoli ta svidchen starozhiliv sela yaki zibrala protyagom 1994 2000 rokiv Markanich V V vchitel N Bolotnyanskoyi shkoli Naselennya Nizhnogo Shardu na pochatku XX stolittya stanovili 95 ukrayinci rusini greko katolickogo virospovidannya i 5 yudeyi U HH stolitti v seli diyala kooperativna lavka ta zavod iz pererobki shkiri U seli zavzhdi bula cerkovno prihodska shkola Persha derev yana shkola zgaduyetsya v Hronici znahodilasya u pivdenno zahidnij chastini sela Pislya pereselennya iz Novoselici na sogodnishnye misce bilya cerkvi u centri sela bula pobudovana derev yana shkola U nij navchali taki vchiteli Ivan Kalinech 1860 1882 Ivan Bumbak 1883 1885 Ivan Shimon 1885 1887 Ivan Cibelenko 1887 1894 Yulij Gadzhega 1891 1895 N Cimbalinec 1896 1898 Antol Pavuk 1899 1909 Andrej Shimon 1910 1912 U 1912 roci za chas roboti vchitelya A Shimona na misci staroyi derev yanoyi shkoli bula pobudovana shkola z tverdogo materialu yaka mala dva klasnih primishennya ta kimnatu dlya vchitelya ReligiyaU 2002 roci selo vidznachilosya podiyami pov yazanimi z ob yavlennyam Materi Bozhoyi v urochishi Dzhublik dvom divchatkam z Nizhnogo Bolotnogo Aloni Kuruc ta Mar yani Kobal Na danij chas ce misce viznano miscem vidpustu ta molitvi i syudi z yizhdzhayutsya tisyachi palomnikiv z Ukrayini ta cilogo svitu shobi pomolitisya do Bogorodici hram sv arh Mihajla 1864 V 1751 r v seli stoyala derev yana cerkva v dobromu stani prikrashena 5 obrazami apostoliv na polotni V 1775 r zgadano derev yanu cerkvu zbudovanu parohiyanami 1761 r V 1847 r nezadovgo pered zvedennyam u seli velikoyi murovanoyi cerkvi znovu zgaduyetsya derev yana cerkva misce yakoyi poznachene zaraz hrestom Cerkvu povernuto greko katolikam u 1991 r Pri pivdennomu vhodi vlashtovano derev yanij ganok zbudovanij z tradicijnimi profilovanimi stovpchikami ta uvinchanij kovanim hrestom Ikonopis ta nastinne malyuvannya ponovleno a ikonostas starij Na zvorotnomu boci ikoni Hrista Vsederzhitelya napis ugorskoyu povidomlyaye sho ikonostas vigotovili u 1904 r miscevij rizbyar Vasil Pogorilyak zolotar Anton Novakovskij cerkovni hudozhniki Adar Gejza ta Mor Goldberger za yepiskopstva Yuliya Fircaka arhidiyakona Ivana Rabara starshogo blagochinnogo Mikoli Gadzhegi svyashenika Mihajla Shubi dyaka Antona Pauka kuratoriv Ivana Stanincya ta Vasilya Borshosha cerkivnika Mihajla Fedorana Iz zapisiv dyaka Mihajla Kobrina u knizi vidomo sho 1 chervnya 1916 roku rekvizuvali na vijskovi potrebi chotiri dzvoni iz p yati Pislya vijni gromada kupila tri dzvoni za 51 tisyachu cheskih koron ale v 1944 r ugorci znovu rekvizuvali tri dzvoni z vezhi cerkvi Zalishivsya odin dzvin u okremij dzvinici Zaraz u dvoyarusnij karkasnij dzvinici tri dzvoni najbilshij z yakih vigotoviv R Manoushek u 1924 r Ye zapisi i z radyanskogo periodu U zhovtni 1948 r z sela bulo vignano svyashenika ochevidno jdetsya pro zakrittya greko katolickih hramiv U 1949 r na Novij rik z cerkvi vkrali dvi pari riz 1962 r v nedilyu Mironosic vnochi bulo zvaleno dva hresti v susidnomu seli Shardik i hrest na rici Lyudi znovu postavili hresti ale vlada peresliduvala ne tih hto valiv hresti a tih hto staviv Na Velikden 1963 r vipovnivsya 61 rik yak Mihajlo Kobrin spivav u krilosya i 43 roki jogo dyakuvannya Velikij remont hramu trivav z 1961 ro 1969 rik Svitlo zaveli u 1964 r U 1966 postavili dovkola kladovisha drotyanu ogorozhu U 1968 r silnij viter zirvav blyahu z vezhi remont proviv mukachivskij majster Ilko Bejla U 1969 r vstanovili v cerkvi novi vikna a miscevi majstri vkrili pidlogu plitkoyu Usima cimi robotami keruvav kasir Mihajlo Chijpesh NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1107 osib z yakih 543 choloviki ta 564 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1278 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 61 rosijska 0 23 biloruska 0 08 Turistichni miscyaParafiyalnij hram Arhistratiga Mihayila V 2014 roci rozpochato budivnictvo velichnogo Soboru Presvyatoyi Rodini danij hram bude odnim z najbilshih greko katolickih hramiv Ukrayini Dzvinicya u yakij znahoditsya odin iz najbilshih dzvoniv Zakarpattya Litnya vidkrita cerkva Neporochnogo zachattya Presvyatoyi Bogorodici Cholovichij monastir Soboru Presvyatoyi Bogorodici z kapliceyu Sercya Hristovogo Zhinochij monastir Soboru Presvyatoyi Bogorodici z kapliceyu Presvyatoyi Rodini Dim dlya palomnikiv z kapliceyu sv Ivana Hrestitelya Chudotvorne dzherelo z kapliceyu Bogorodici Sinagoga Pam yatnij znak hrest na chest vihodu z pidpillya Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi vstanovlenij u centri sela na misci de kolis stoyala derev yana cerkva Budivli palomnickogo centru v urochishi DzhublikPalomnickij centr Dzhublik Misce yake znahoditsya na krayu sela de v 2002 roci dvom miscevim divchatkam pri dzhereli ob yavilasya Bogorodicya a zgodom Presvyata Rodina Na danij chas ce najbilshe palomnicke misce na Zakarpatti kudi zyiyizhayutsya tisyachi palomnikiv z Ukrayini i cilogo svitu Na comu misci buduyetsya odin z najbilshih hramiv Ukrayini Sobor Presvyatoyi Rodini Detalnishe Dzhublik Muzej o Yuriya Stanincya V miscevij shkoli vidkrito muzej o Yuriya Stanincya vidomogo ukrayinskogo pismennika ta gromadskogo diyacha greko katolickogo svyashenika deputata Sojmu Karpatskoyi Ukrayini chlena Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini 1994 V danomu muzeyi znahodyatsya rukopisi pismennika osobisti rechi a takozh bagato riznih eksponativ yaki predstavlyayut pobut sela pochatku HH stolittya Damba na richci Shardik Bilya shidnoyi chastini sela zi storoni s Zabolotne znahoditsya velika damba gidrotehnichna sporuda sho peregorodzhuye ruslo richki Shardik dlya pidnyattya rivnya vodi pered neyu z metoyu stvorennya vodoshovisha a takozh dlya promislovih ob yektiv Dana vodojma pid goroyu ye okrasoyu na krayu sela Literatura pro seloPro Nizhnye Bolotne ye napisano roman Susidi v osnovu yakogo lyagli podiyi iz zhittya cogo zakarpatskogo sela 1910 1920 rokiv jogo pobut zvichayi socialno ekonomichni j nacionalni superechnosti Ce realistichni kartini istoriyi Borzhavskoyi dolini Napisanij urodzhencem sela o Yu Stanincem u 1935 1941 rokah Ce pershij socialno pobutovij roman v zakarpatoukrayinskij literaturi Vin takozh ye neabiyakim idejno estetichnim nabutkom ukrayinskoyi kulturi Pro selo ye napisino takozh bagato virshiv statej legend bilshist z nih napisav Yu Staninec ale ye takozh napisani inshimi zhitelyami sela Vidomi lyudiNarodilisyao Yurij Staninec 1906 1994 greko katolickij svyashenik pismennik deputat Sojmu Karpatskoyi Ukrayini Pohovanij na cvintari s Nizhnye Bolotne Dochinec Ivan Yurijovich 1932 2004 ukrayinskij pedagog pochesnij gromadyanin Husta 1925 2005 vidomij kulturnij diyach naukovec kandidat istorichnih nauk Z 1947 roku p yatnadcyat rokiv pracyuvav na posadi zaviduvacha Irshavskogo rajonnogo viddilu kulturi obiravsya deputatom golovoyu deputatskoyi komisiyi z pitan kulturi i osviti de dokladav chimalo zusil do organizaciyi ta nalagodzhennya diyalnosti merezhi kulturno osvitnih ta navchalnih zakladiv rozvitku hudozhnoyi samodiyalnosti vihovannya kadriv u gumanitarnij sferi Zavdyaki jogo spriyannyu na Irshavshini uspishno pracyuvali taki vidomi v oblasti ansambli pisni j tancyu yak Borzhava Vinogradar Shahtar ta inshi Dva roki 1962 1964 Vasil Kerechanin navchavsya v Kiyivskij vishij partijnij shkoli pislya zakinchennya yakoyi zahistiv kandidatsku disertaciyu ta vprodovzh shesti rokiv pracyuvav nachalnikom upravlinnya kulturi Zakarpatskogo oblasnogo vikonavchogo komitetu Protyagom 1983 1989 rokiv perebuvav na posadi starshogo naukovogo spivrobitnika Institutu socialnih i ekonomichnih problem zarubizhnih krayin Akademiyi nauk Ukrayini vidav ryad fundamentalnih publikacij u presi ta naukovih zbirnikah U 1989 roci Vasil Mihajlovich Kerechanin rishennyam oblvikonkomu buv zatverdzhenij golovoyu redakcijnoyi kolegiyi ta kerivnikom robochoyi poshukovoyi grupi redkolegiyi Knigi Pam yati Zakarpatskoyi oblasti Ci vidpovidalni obov yazki aktivno ta sumlinno vikonuvav vprodovzh shistnadcyati rokiv Vasil Mihajlovich Kerechanin pomer 9 kvitnya 2005 roku Na nivi kulturi i nauki vin vprodovzh shestidesyatirichnogo trudovogo periodu buv nadzvichajno sumlinnim nevtomnim trudivnikom umilim organizatorom spravzhnim patriotom ridnogo krayu i zalishiv pomitnij slid v jogo istoriyi Pohovanij na cvintari s Nizhnye Bolotne Staninec Mihajlo Yurijovich naukovec doktor medichnih nauk pracyuvav u m Praga Chehiya Danilash Mihajlo Mihajlovich doktor medichnih nauk likar sanatoriyu Sonyachne Zakarpattya Lyudi pov yazani z istoriyeyu selaJosif Terelya ukrayinskij mistik muchenik pismennik greko katolickij disident hudozhnik politimigrant z SRSR yakij prosiv u zapoviti shob jogo tlinni ostanki spochivali u ridnij Karpatskij zemli v seli Nizhnye Bolotne Irshavskogo rajonu bilya miscya ob yavlennya Materi Bozhoyi Primitki Arhiv originalu za 2 sichnya 2019 Procitovano 1 sichnya 2019 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2020 Procitovano 5 sichnya 2012 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaNizhnobolotnyanska ZOSh I II stupeniv 2 sichnya 2019 u Wayback Machine Nizhnobolotnivskij doshkilnij navchalnij zaklad 2 sichnya 2019 u Wayback Machine Urochishe Dzhublik Monastir Presvyatoyi Mariyi s Nizhnye Bolotne Zakarpatska obl karta foto opis 2 sichnya 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi