У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Заріччя Заріччя село в Зарічанській сільській громаді Хустського ра

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Заріччя.

Заріччя — село в Зарічанській сільській громаді Хустського району Закарпатської області України.

село Заріччя

Герб

Зарічанська сільська громада

Основні дані

Засноване

в 1242 році

Населення

3939 чол.

Площа

4,430 км²

Густота населення

0,89 осіб/км²

Поштовий індекс

90123

Телефонний код

+380 3144

Географічні дані

Географічні координати

^{H G O}

Середня висота
над рівнем моря

124 м

Водойми

р. Іршавка

Відстань до
обласного центру

78 км

Відстань до
районного центру

5 км

Найближча залізнична станція

36 км від міста Мукачева

Місцева влада

Адреса ради

90123, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Заріччя, вул. Центральна

Сільський голова

Марина Іванівна Васько

Карта

Заріччя

Заріччя

Мапа

Заріччя у Вікісховищі

Основний промисел і заняття людей в селі — вирощування овочів у теплицях. Селяни возять свою продукцію у різні географічні райони України для реалізації. У селі є відділення Нової Пошти (вул. Мічуріна 92а) та Укрпошти.

Перша згадка 1242 р. Засноване вихідцями з Ділка і Бабичів. Село було колись власністю родин Gacslyai.

Географія

Село розташоване на лівому березі річки Іршавки за 6 км від райцентру. Перша згадка 1242 р. Засноване вихідцями з Ділка і Бабичів.

Рельєф місцевості рівнинний з незначним перепадом висот. Прилегла до села територія є заплавами рік Іршавки і Боржави, які є найбільшими цієї частини району. Село примикає до автомобільної дороги державного значення Куровичі — Мукачево. Ця дорога розмежовує село Заріччя з селом Сільце, яке до 2000-го року адміністративно входило до складу Зарічанської сільської ради.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3219 осіб, з яких 1595 чоловіків та 1624 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3939 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,95 %
російська	0,05 %

Інфраструктура

Село Заріччя має порівняно добре розвинуту інфраструктуру соціальних закладів — дитячий садок, Загальноосвітню школу, будинок культури, бібліотеку. В селі побудовано храми та молитовні будинки різних релігійних громад, які вирізняються своєрідною архітектурою. Нові житлові квартали села Заріччя забудовуються сучасними житловими будинками, у багатьох випадках, зблокованими з господарськими будівлями. Такі комплекси формування житла є характерними для Заріччя.

Економіка

Географічна та кліматична особливості протягом останніх років спрямували мешканців Заріччя, як і інших сусідніх сіл, на інтенсивний розвиток селянських сільськогосподарських господарств, які займаються вирощуванням ранніх овочів. З 1970-х почався розвиток парникового овочівництва в особистих господарствах. Зароблені гроші селяни вкладали у технічне оснащення своїх господарств, тому зараз село має чи не найкращий автопарк — мікробуси, рефрижератори тощо, їхніми послугами користуються фірми з усієї області для здійснення міжнародних перевезень.

Підприємства

Аграрні

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС»
ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «АГРО-ШПАК»
ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ВІДРАШ»
ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «КАРАСЛАЙ»
ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «КИНІВ ІР»
ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «КІМ»
ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ЛЕНЦІВКА»
ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «СЕМАК»

Виробництво будівельних матеріалів

СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ОФФЕРТА» [УКРАІНСЬКО-ЧЕСЬКЕ]

Виробництво художніх виробів

СПІЛЬНЕ МАЛЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГРОНО»

Громадські організації та заклади

АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ІРШАВСЬКОГО РАЙОНУ
ЗАРІЧАНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІ СТУПЕНІВ ІРШАВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
АМБУЛАТОРІЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ-СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

Релігійне життя

Сьогодення

В селі зареєстровано наступні релігійні організації:

ПРАВОСЛАВНА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ТРОЇЦЬКОЇ)
РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
САЛВІСЬКЕ ТОВАРИСТВО «БЛАГА ВІСТЬ» ХРИСТИЯНСЬКОГО СОЮЗУ «ДРУЗІ ХРИСТИЯНСЬКИХ МІСІЙ І БЛАГОЧИННОСТІ»
РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ВІЛЬНИХ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН БАПТИСТІВ ЗАРІЧЧЯ.
РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ

Історія

Парохія існує з 1574 р. Перша дерев'яна церква була на місці, що тепер зветься Церквильце. Нова дерев'яна збудована 1674 р.. простояла майже сто років і розпалася. 1771 р. почато будівництво нової дерев'яної церкви. 1780—1799 р. будувалася мурована церква, а дерев'яну розібрали і передали в Ділок, де вона простояла до 1903 р. 1881-83 р. збудовано сучасну муровану церкву Святого Духа. 1991 р. збудовано маленьку дерев'яну церкву. 1999 р. поряд виросла мурована Троїцька церква.

Церква св. духа. 1881.

Село згадується в 1242 р. Парохія існує з 1574 р. Перша дерев'яна церква була на місці, що дотепер зветься Церквильце.

У 1751 р. в єпископській візитації йдеться про дерев'яну церкву з вежею, у доброму стані, забезпечену всіма образами, всіма книжками і двома дзвонами, що була збудована в 1674 р., простояла в селі майже сто років і розвалилася. У 1771 р. розпочато будівництво нової дерев'яної церкви Зішестя св. духа недалеко від місця, де стоїть теперішня церква. У 1775 р. церква ще не була готова.

З іншого боку, перша мурована церква, яка згадується в документах 1847 р., датується 1780 p., хоча в 1799 р. вежа церкви ще не була добудована. Дерев'яну церкву розібрали і передали в село Ділок (Заріччя, розповідають, заснували виходці з Ділка та Бабичів), де вона простояла до 1903 р. (у 1905 р. в Ділку збудували муровану церкву).

Кажуть, що над дверима церкви було вирізано назву села «Заріча» і напис: «От востока сонця до запад хвальмо імя Господнє». За іншою версією, дерев'яну церкву було продано в Бабичі.

В Заріччі на місці церкви залишився тесаний камінь, що служив престолом. На камені за о. Георгія Гомичкова в 1904 р. поставлено литий хрест. З часом і мурована церква стала тісною, і селяни власними силами збудували новий великий (площа близько 400 кв. м) мурований храм із двома вежами на головному фасаді. У одній турні було 5 дзвонів, у другій — один великий, куплений Михайлом Васьком. У 1883 р. церкву посвятили.

У 1892 перекрили дахи, в 1912 перекрили турні, позолотили хрести і главки. Іконостас, позолоту та малювання ікон виконали майстри з Мюнхена. З матеріалу старої церкви в 1887 р. було споруджено школу.

З 1948 р. церква була православною, а у 1990 р. її повернуто греко-католикам. У 1977 р. було проведено значний ремонт церкви. У 1982 р. замінено частину п'ятирядного іконостасу. У 1990 р. художник Іван Андрішко поновив малювання в храмі. Того ж року збудували високу муровану дзвіницю. Біля церкви — мурована каплиця з написом на фасаді: «Пойдин А. И. 1818—1890».

За легендою, у давні часи на горі коло Ківяжда стояв монастир, у якому було 15 монахів. Монастир був кам'яним, а церква дерев'яною. Знищив монастир пан Гайтай, який володів землями навколо монастиря. За історичними даними, Зарічанський монастир св. Миколая приєднано до Імстичівського монастиря близько 1750 р.

У 1915 р. в Заріччі коло річки Іршавки згоріла дерев'яна каплиця (можливо, церква), що належала монахам-василіянам, а в 1921 р. було збудовано нову дерев'яну каплицю.

Церква св. Трійці. 1999.

Маленьку дерев'яну церкву під двосхилим, вкритим шифером дахом та двоярусну дзвіницю спорудили в 1991 р.

У 1999 р. поряд завершили спорудження великої цегляної церкви. Споруда має чітку центричну композицію форм: нава з вівтарем та притворами творить у плані хрест, на міжхресті чотири арки служать опорою восьмигранній вежі, завершеній витягнутою догори цибулястою банею.

Відомі люди

Уродженцями села є:

Король Юрій Васильович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Шерегій Марія Іванівна — депутат Верховної Ради УРСР 9-10-го скликання.

Туристичні місця

- храм св. духа. 1881

- храм св. Трійці. 1999.

- За легендою, у давні часи на горі коло Ківяжда стояв монастир, у якому було 15 монахів. Монастир був кам'яним, а церква дерев'яною. Знищив монастир пан Гайтай, який володів землями навколо монастиря. За історичними даними, Зарічанський монастир св. Миколая приєднано до Імстичівського монастиря близько 1750 р.

Примітки

. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
[1]^{[недоступне посилання]}
[2]^{[недоступне посилання]}
[3]^{[недоступне посилання]}
[4]^{[недоступне посилання]}
[5]^{[недоступне посилання]}
. Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 8 березня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
[6]^{[недоступне посилання]}
[7]^{[недоступне посилання]}
[8]^{[недоступне посилання]}
[9]^{[недоступне посилання]}
[10]^{[недоступне посилання]}
Іршавщина: фотосвітлини, історія (Неофіційний сайт Іршави та сіл району)^{[недоступне посилання з вересня 2019]}

Джерела

Кобаль А. І. Заріччя. — Ужгород: Закарпаття, 2004. — 80 с.
Горват В. Зарічанські далекобійники//НЗ. — 2007. — 28 липня. — С.1, 18-19;
Мацків Я. Благодатне Заріччя// СК. -2008. -№ 14. -С.48.
Сергій Федака «Населені пункти і райони Закарпаття: Історично-географічний довідник», 2014 р.

Посилання

[[https://web.archive.org/web/20170304142649/http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/8589 Архівовано 4 березня 2017 у Wayback Machine.] Погода в селі]

[населення_1989-1] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-2] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-3] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[4] . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.

[5] . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.

[6] [1]^{[недоступне посилання]}

[7] [2]^{[недоступне посилання]}

[8] [3]^{[недоступне посилання]}

[9] [4]^{[недоступне посилання]}

[10] [5]^{[недоступне посилання]}

[11] . Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 8 березня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[12] [6]^{[недоступне посилання]}

[13] [7]^{[недоступне посилання]}

[14] [8]^{[недоступне посилання]}

[15] [9]^{[недоступне посилання]}

[16] [10]^{[недоступне посилання]}

[17] Іршавщина: фотосвітлини, історія (Неофіційний сайт Іршави та сіл району)^{[недоступне посилання з вересня 2019]}