Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франсуа́ П'єр Амі́ Арга́нд, власне Арга́н (фр. François Pierre Ami Argand; 5 липня 1750 — 14 жовтня 1803) — видатний швейцарський фізик, хімік, конструктор, винахідник XIX століття.
| Франсуа П'єр Амі Арганд | |
|---|---|
 | |
| Народився | 5 липня 1750[1][2] Женева, Женева, Швейцарія |
| Помер | 14 жовтня 1803[1][2](53 роки) Женева, Женева, Швейцарія |
| Країна | d |
| Діяльність | фізик, хімік, винахідник |
| Відомий завдяки: | Аргандова лампа |
 Франсуа П'єр Амі Арганд у Вікісховищі | |
Біографія
Франсуа П'єр Амі Арганд народився в місті Женева в Швейцарії у протестантській сім'ї середнього достатку. Він став дев'ятою дитиною з десяти дітей місцевого майстра годинникових справ Жана-Луї Арганда. Спершу він вчився в Женеві, на факультеті літератури. Пізніше, навчаючись на кафедрі філософії, під впливом видатного натураліста епохи, Ораса Бенедикта де Соссюра, вирішив присвятити себе вивченню таємниць фізики та хімії. За порадою останнього, 1775 року Франсуа П'єр Амі Аргант продовжив навчання в столиці Франції місті Парижі під керівництвом Антуана Лорана Лавуазьє та Антуана де Фуркруа.
Винаходи
1780 року Франсуа П'єр Амі Арганд переїхав до міста Мез в Лангедок. Там, на винній фабриці Арган розробив покращений метод перегонки і в результаті впровадження цього винаходу протягом наступних трьох років заробив чималі гроші, після чого, 1783 року Амі Арганд повернувся в рідне місто.
Близько 1782 року він розробив оригінальний олійний світильник (пальник) з ґнота у вигляді порожнистої трубки і подвійної конвекції, які отримали назву по імені винахідника — «Аргандова лампа». Цей освітлювальний прилад давав в 10-12 разів більше світла, ніж звичайна свічка і в кілька разів більше, ніж лампи з традиційними (повними) ґнотами. того-ж року, в столиці Британської імперії місті Лондоні було налагоджено виробництво аргандових ламп.
1783 року, разом з братами Монгольф'є (Жозефом-Мішелем та ) ставив революційні експерименти з повітряними кулями наповненими гарячим повітрям. 19 вересня 1783 року в Версалі (під Парижем) в присутності короля Людовика XVI у дворі його замку в годину дня повітряна куля злетів у повітря, несучи в своєму кошику перших повітряних мандрівників, якими були баран, півень та качка. Куля пролетіла 4 кілометри за 10 хвилин. Для її наповнення знадобилося 2 пуди (32 кг) соломи та 5 фунтів (2,3 кг) вовни. Оболонка кулі була зроблена з полотна, у верхній частині зсередини обклеєна папером і посилена мотузковою стрічкою. Папір, що використовувався для цієї мети, виготовив Арганд, і він же, пізніше, став автором ідеї наповнення балонів газом легше повітря (воднем).
Після цього Амі Арганд вніс ряд удосконалень в процес чесання і прядіння бавовни.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- Historisches Lexikon der Schweiz: Argand, Ami
- Société Genevoise de Généalogie: Jean-Louis ARGAND [ 8 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Аргандови лампи // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- archive.org: / vierteljahrsschr29natu_djvu.txtVierteljahrsschrift der Naturforschenden Gesellschaft in Zürich. 29. Jahrgang, Zürich 1884, S. 403ff.
Посилання
- Ami Argand, avec portrait et illustrations (фр.)
- Successful innovations in domestic oil lighting, 1784—1859 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransua P yer Ami Arga nd vlasne Arga n fr Francois Pierre Ami Argand 5 lipnya 1750 17500705 14 zhovtnya 1803 vidatnij shvejcarskij fizik himik konstruktor vinahidnik XIX stolittya Fransua P yer Ami ArgandNarodivsya5 lipnya 1750 1750 07 05 1 2 Zheneva Zheneva ShvejcariyaPomer14 zhovtnya 1803 1803 10 14 1 2 53 roki Zheneva Zheneva ShvejcariyaKrayinadDiyalnistfizik himik vinahidnikVidomij zavdyaki Argandova lampa Fransua P yer Ami Argand u VikishovishiBiografiyaFransua P yer Ami Argand narodivsya v misti Zheneva v Shvejcariyi u protestantskij sim yi serednogo dostatku Vin stav dev yatoyu ditinoyu z desyati ditej miscevogo majstra godinnikovih sprav Zhana Luyi Arganda Spershu vin vchivsya v Zhenevi na fakulteti literaturi Piznishe navchayuchis na kafedri filosofiyi pid vplivom vidatnogo naturalista epohi Orasa Benedikta de Sossyura virishiv prisvyatiti sebe vivchennyu tayemnic fiziki ta himiyi Za poradoyu ostannogo 1775 roku Fransua P yer Ami Argant prodovzhiv navchannya v stolici Franciyi misti Parizhi pid kerivnictvom Antuana Lorana Lavuazye ta Antuana de Furkrua Vinahodi1780 roku Fransua P yer Ami Argand pereyihav do mista Mez v Langedok Tam na vinnij fabrici Argan rozrobiv pokrashenij metod peregonki i v rezultati vprovadzhennya cogo vinahodu protyagom nastupnih troh rokiv zarobiv chimali groshi pislya chogo 1783 roku Ami Argand povernuvsya v ridne misto Blizko 1782 roku vin rozrobiv originalnij olijnij svitilnik palnik z gnota u viglyadi porozhnistoyi trubki i podvijnoyi konvekciyi yaki otrimali nazvu po imeni vinahidnika Argandova lampa Cej osvitlyuvalnij prilad davav v 10 12 raziv bilshe svitla nizh zvichajna svichka i v kilka raziv bilshe nizh lampi z tradicijnimi povnimi gnotami togo zh roku v stolici Britanskoyi imperiyi misti Londoni bulo nalagodzheno virobnictvo argandovih lamp 1783 roku razom z bratami Mongolf ye Zhozefom Mishelem ta staviv revolyucijni eksperimenti z povitryanimi kulyami napovnenimi garyachim povitryam 19 veresnya 1783 roku v Versali pid Parizhem v prisutnosti korolya Lyudovika XVI u dvori jogo zamku v godinu dnya povitryana kulya zletiv u povitrya nesuchi v svoyemu koshiku pershih povitryanih mandrivnikiv yakimi buli baran piven ta kachka Kulya proletila 4 kilometri za 10 hvilin Dlya yiyi napovnennya znadobilosya 2 pudi 32 kg solomi ta 5 funtiv 2 3 kg vovni Obolonka kuli bula zroblena z polotna u verhnij chastini zseredini obkleyena paperom i posilena motuzkovoyu strichkoyu Papir sho vikoristovuvavsya dlya ciyeyi meti vigotoviv Argand i vin zhe piznishe stav avtorom ideyi napovnennya baloniv gazom legshe povitrya vodnem Pislya cogo Ami Argand vnis ryad udoskonalen v proces chesannya i pryadinnya bavovni PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Roglo 1997 10000000 ekz d Track Q83365652 Historisches Lexikon der Schweiz Argand Ami Societe Genevoise de Genealogie Jean Louis ARGAND 8 lyutogo 2010 u Wayback Machine Argandovi lampi Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref archive org vierteljahrsschr29natu djvu txtVierteljahrsschrift der Naturforschenden Gesellschaft in Zurich 29 Jahrgang Zurich 1884 S 403ff PosilannyaAmi Argand avec portrait et illustrations fr Successful innovations in domestic oil lighting 1784 1859 angl