Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Жан Полан | ||||
|---|---|---|---|---|
| Jean Paulhan | ||||
 Жан Полан (світлина 1938 року) | ||||
| Псевдонім | Jean Guérin[1], Maast[1], Just[1] і Lomagne[1] | |||
| Народився | 2 грудня 1884 Нім | |||
| Помер | 9 жовтня 1968 (83 роки) Нейї-сюр-Сен | |||
| Поховання | Баньє (цвинтар) | |||
| Громадянство |  Франція | |||
| Діяльність | письменник, видавець | |||
| Сфера роботи | журналістика[1], публіцистика[1] і літературна критика[1] | |||
| Заклад | Нувель ревю франсез[2] і Галлімар[2] | |||
| Мова творів | французька | |||
| Роки активності | 1920–1968 | |||
| Magnum opus | Q96777157?[4] і Q96777163?[5] | |||
| Членство | Французька академія (9 жовтня 1968)[2] і d (1965) | |||
| Батько | d | |||
| Родичі | d[6] | |||
| У шлюбі з | d, Домінік Орі і d[7] | |||
| Учасник | Перша світова війна | |||
| Премії | Велика літературна премія Французької академії (1945) | |||
| | ||||
 Жан Полан у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Жан Пола́н (фр. Jean Paulhan, 2 грудня 1884, Нім — 9 жовтня 1968, Нейї-сюр-Сен) — французький письменник, есеїст, видавець. Член Французької Академії з 1963 року.
Біографія
Народився в родині французького філософа Фредеріка Полана. Після навчання в Сорбонні Жан Полан протягом 1907–1910 років викладав літературу та гімнастику в ліцеї міста Антананаріво (Мадагаскар). Повернувшись до Франції, навчався в Школі східних мов у Парижі, де опановував малагасійську мову. 1913 року опублікував у видавництві східної літератури «Librairie orientaliste Paul Geuthner» збірку власних перекладів народної малагасійської поезії, чим привернув увагу до себе багатьох письменників, зокрема Гійома Аполлінера. Брав участь у Першої світової війни як сержант 9-го полку зуавів, у грудні 1914 року був поранений. Після війни зблизився з сюрреалістами. Сприяв літературній кар'єрі поета Франсіса Понжа, батьків якого тоді часто відвідував. 1920 року став секретарем редакції часопису «La Nouvelle Revue française», пізніше, у 1925–1940 та 1946–1968 роках, був головним редактором цього авторитетного видання. У 1930-ті роки дружив і всіляко підтримував французького поета і актора, теоретика театру Антонена Арто; за сприяння Жана Полана у видавництві «Ґаллімар» опублікували книгу есеїв Арто «Театр і його Двійник».
Під час Другої світової війни Полан був у підпіллі. Після війни обстоював зокрема літературну творчість письменників-колабораціоністів, публікував твори Селіна.
У січні 1955 року Жан Полан разом з поетесою Едіт Буассоне та поетом Анрі Мішо експериментував з мескаліном. Вживання галюциногенного наркотику стало предметом публікацій всіх трьох письменників: Полан написав Rapport sur une expérience (опубліковано в повному зібранні творів), Едіт Буассоне видала книжку Mescaline (La NRF, 1955), а Анрі Мішо опублікував збірку вражень «Жалюгідне диво» (Éditions du Rocher, 1956)
Творчість
Писав прозу, але насамперед відомий своїми есе про літературу та мову «Квіти Тарба, або Терор в літературі» (1941), «Ключ до поезії» (1944), есе про мистецтво та друзів-художників (Брака та інших). Великий інтерес становить його широке листування з видатними письменниками Франції XX століття, левова доля якого досі неопублікована.
Твори
- 1912 Les Hain-Tenys Merinas.
- 1917 Le guerrier appliqué.
- 1921 Jacob Cow le Pirate, ou Si les mots sont des signes.
- 1921 Le pont traversé.
- 1925 Expérience du proverbe.
- 1927 La guérison sévère.
- 1929 Sur un défaut de la pensée critique.
- 1930 Les Hain-Tenys, poésie obscure.
- 1930 Entretiens sur des faits-divers.
- 1940 L'Aveuglette.
- 1941 Les fleurs de Tarbes ou La terreur dans les Lettres.
- 1943 Jacques Decour.
- 1943 Aytre qui perd l'habitude.
- 1944 Clef de la poésie, qui permet de distinguer le vrai du faux en toute observation, ou Doctrine touchant la rime, le rythme, le vers, le poète et la poésie.
- 1945 F.F. ou Le Critique.
- 1946 Sept causes célèbres.
- 1946 La Métromanie, ou Les dessous de la capitale.
- 1946 Braque le Patron.
- 1947 Lettre aux membres du C.N.E.
- 1947 Sept nouvelles causes célèbres.
- 1947 Guide d'un petit voyage en Suisse
- 1947 Dernière lettre.
- 1948 Le berger d’Écosse.
- 1948 De la paille et du grain.
- 1949 Fautrier l'Enragé.
- 1949 Petit-Livre-à-déchirer.
- 1950 Trois causes célèbres.
- 1950 Les causes célèbres
- 1950 Lettre au médecin.
- 1951 Les Gardiens.
- 1951 Le Marquis de Sade et sa complice ou Les revanches de la Pudeur.
- 1951 Petite préface à toute critique.
- 1952 Lettre aux directeurs de la Résistance.
- 1953 La preuve par l'étymologie.
- 1955 Les paroles transparentes. З літографіями Жоржа Брака
- 1958 Le Clair et l'Obscur.
- 1958 G. Braque
- 1958 De mauvais sujets. З ілюстраціями Марка Шагала
- 1959 Karskaya. есе
- 1961 Lettres
- 1962 L'art informel
- 1966 Progrès en amour assez lents
- 1986 Choix de lettres I, 1917–1936. La littérature est une fête
- 1990 La vie est pleine de choses redoutables (посмертно)
Листування
- 226 lettres de Jean Paulhan, Contribution à l'étude du mouvement littéraire en France 1963–1967
- Choix de lettres I, 1917–1936, La littérature est une fête (1986)
- Choix de lettres II, 1937–1945, Traité des jours sombres (1992)
- Choix de lettres III, 1946–1968, Le Don des langues (1996)
- Catherine Pozzi & Jean Paulhan, Correspondance 1926–1934, Éditions Claire Paulhan, 1999.
- Michel Leiris & Jean Paulhan, Correspondance 1926–1962, Éditions Claire Paulhan, 2000.
- François Mauriac & Jean Paulhan, Correspondance 1925–1967, Éditions Claire Paulhan, 2001.
- Paul Eluard & Jean Paulhan, Correspondance 1919–1944, Éditions Claire Paulhan, 2003.
- Lettres de Madagascar, 1907–1910, éditions Claire Paulhan (2007)
- Correspondance Jean Paulhan-Roger Caillois, annotée par Odile Felgine et Claude Pérez, Gallimard, Paris, 1991
- Correspondance avec André Pieyre de Mandiargues, Gallimard (2009)
- Correspondance avec Paul Éluard, 1919–1944, édition établie par Odile Felgine et Claude Pérez, édit. Claire Paulhan, Paris, 2003
- Correspondance avec Valery Larbaud. 1920–1957, édition établie et annotée par Jean-Philippe Segonds, Paris, Gallimard, (2010).
- Correspondance avec Armand M Petitjean. 1934–1968, Gallimard (2011)
- Correspondance avec Georges Perros, 1951–1957, Calligrammes (1987)
- Jean Paulhan & Georges Perros, Correspondance 1953–1967, Éditions Claire Paulhan, 2009.
- Jean Paulhan, Armand Petitjean, Correspondance 1934–1968, Gallimard, 2011.
- Marc Bernard & Jean Paulhan, Correspondance 1928–1968, Éditions Claire Paulhan, 2013.
- Jean-Richard Bloch & Jean Paulhan, Correspondance 1926–1940, Éditions Claire Paulhan, 2014.
Повне зібрання творів
- Œuvres complètes. Hg. Bernard Baillaud. Gallimard, Paris 2006-.
Визнання
- 1963 року обраний членом Французької Академії;
- Великий офіцер ордена Почесного легіону,
- Воєнний хрест за участь у Першій світовій війні,
- Медалі учасника Руху Опору.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Académie française
- RKDartists
- Bibliothèque nationale de France Record #11918814w // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- Bibliothèque nationale de France Record #11918814w // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- https://theses.hal.science/tel-01104576/document — С. 115.
- https://gw.geneanet.org/garric?lang=fr&n=paulhan&oc=0&p=jean
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Edith Boissonnas, Henri Michaux, Jean Paulhan, Mescaline 55, éd. Muriel Pic avec la participation de Simon Miaz, Paris, Éditions Claire Paulhan, 2014. У цьому виданні представлено свідчення всіх трох учасників експериментів з мескаліном, а також подано вибране листування між ними.
Посилання
- Коротка біографія та бібліографія на сайті Французької академії (фр.)
- (фр.)
- (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Zhan PolanJean PaulhanZhan Polan svitlina 1938 roku PsevdonimJean Guerin 1 Maast 1 Just 1 i Lomagne 1 Narodivsya2 grudnya 1884 1884 12 02 NimPomer9 zhovtnya 1968 1968 10 09 83 roki Nejyi syur SenPohovannyaBanye cvintar Gromadyanstvo FranciyaDiyalnistpismennik vidavecSfera robotizhurnalistika 1 publicistika 1 i literaturna kritika 1 ZakladNuvel revyu fransez 2 i Gallimar 2 Mova tvorivfrancuzkaRoki aktivnosti1920 1968Magnum opusQ96777157 4 i Q96777163 5 ChlenstvoFrancuzka akademiya 9 zhovtnya 1968 2 i d 1965 BatkodRodichid 6 U shlyubi zd Dominik Ori i d 7 UchasnikPersha svitova vijnaPremiyiVelika literaturna premiya Francuzkoyi akademiyi 1945 Zhan Polan u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Zhan Pola n fr Jean Paulhan 2 grudnya 1884 Nim 9 zhovtnya 1968 Nejyi syur Sen francuzkij pismennik eseyist vidavec Chlen Francuzkoyi Akademiyi z 1963 roku BiografiyaNarodivsya v rodini francuzkogo filosofa Frederika Polana Pislya navchannya v Sorbonni Zhan Polan protyagom 1907 1910 rokiv vikladav literaturu ta gimnastiku v liceyi mista Antananarivo Madagaskar Povernuvshis do Franciyi navchavsya v Shkoli shidnih mov u Parizhi de opanovuvav malagasijsku movu 1913 roku opublikuvav u vidavnictvi shidnoyi literaturi Librairie orientaliste Paul Geuthner zbirku vlasnih perekladiv narodnoyi malagasijskoyi poeziyi chim privernuv uvagu do sebe bagatoh pismennikiv zokrema Gijoma Apollinera Brav uchast u Pershoyi svitovoyi vijni yak serzhant 9 go polku zuaviv u grudni 1914 roku buv poranenij Pislya vijni zblizivsya z syurrealistami Spriyav literaturnij kar yeri poeta Fransisa Ponzha batkiv yakogo todi chasto vidviduvav 1920 roku stav sekretarem redakciyi chasopisu La Nouvelle Revue francaise piznishe u 1925 1940 ta 1946 1968 rokah buv golovnim redaktorom cogo avtoritetnogo vidannya U 1930 ti roki druzhiv i vsilyako pidtrimuvav francuzkogo poeta i aktora teoretika teatru Antonena Arto za spriyannya Zhana Polana u vidavnictvi Gallimar opublikuvali knigu eseyiv Arto Teatr i jogo Dvijnik Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Polan buv u pidpilli Pislya vijni obstoyuvav zokrema literaturnu tvorchist pismennikiv kolaboracionistiv publikuvav tvori Selina U sichni 1955 roku Zhan Polan razom z poetesoyu Edit Buassone ta poetom Anri Misho eksperimentuvav z meskalinom Vzhivannya galyucinogennogo narkotiku stalo predmetom publikacij vsih troh pismennikiv Polan napisav Rapport sur une experience opublikovano v povnomu zibranni tvoriv Edit Buassone vidala knizhku Mescaline La NRF 1955 a Anri Misho opublikuvav zbirku vrazhen Zhalyugidne divo Editions du Rocher 1956 TvorchistPisav prozu ale nasampered vidomij svoyimi ese pro literaturu ta movu Kviti Tarba abo Teror v literaturi 1941 Klyuch do poeziyi 1944 ese pro mistectvo ta druziv hudozhnikiv Braka ta inshih Velikij interes stanovit jogo shiroke listuvannya z vidatnimi pismennikami Franciyi XX stolittya levova dolya yakogo dosi neopublikovana Tvori1912 Les Hain Tenys Merinas 1917 Le guerrier applique 1921 Jacob Cow le Pirate ou Si les mots sont des signes 1921 Le pont traverse 1925 Experience du proverbe 1927 La guerison severe 1929 Sur un defaut de la pensee critique 1930 Les Hain Tenys poesie obscure 1930 Entretiens sur des faits divers 1940 L Aveuglette 1941 Les fleurs de Tarbes ou La terreur dans les Lettres 1943 Jacques Decour 1943 Aytre qui perd l habitude 1944 Clef de la poesie qui permet de distinguer le vrai du faux en toute observation ou Doctrine touchant la rime le rythme le vers le poete et la poesie 1945 F F ou Le Critique 1946 Sept causes celebres 1946 La Metromanie ou Les dessous de la capitale 1946 Braque le Patron 1947 Lettre aux membres du C N E 1947 Sept nouvelles causes celebres 1947 Guide d un petit voyage en Suisse 1947 Derniere lettre 1948 Le berger d Ecosse 1948 De la paille et du grain 1949 Fautrier l Enrage 1949 Petit Livre a dechirer 1950 Trois causes celebres 1950 Les causes celebres 1950 Lettre au medecin 1951 Les Gardiens 1951 Le Marquis de Sade et sa complice ou Les revanches de la Pudeur 1951 Petite preface a toute critique 1952 Lettre aux directeurs de la Resistance 1953 La preuve par l etymologie 1955 Les paroles transparentes Z litografiyami Zhorzha Braka 1958 Le Clair et l Obscur 1958 G Braque 1958 De mauvais sujets Z ilyustraciyami Marka Shagala 1959 Karskaya ese 1961 Lettres 1962 L art informel 1966 Progres en amour assez lents 1986 Choix de lettres I 1917 1936 La litterature est une fete 1990 La vie est pleine de choses redoutables posmertno Listuvannya226 lettres de Jean Paulhan Contribution a l etude du mouvement litteraire en France 1963 1967 Choix de lettres I 1917 1936 La litterature est une fete 1986 Choix de lettres II 1937 1945 Traite des jours sombres 1992 Choix de lettres III 1946 1968 Le Don des langues 1996 Catherine Pozzi amp Jean Paulhan Correspondance 1926 1934 Editions Claire Paulhan 1999 Michel Leiris amp Jean Paulhan Correspondance 1926 1962 Editions Claire Paulhan 2000 Francois Mauriac amp Jean Paulhan Correspondance 1925 1967 Editions Claire Paulhan 2001 Paul Eluard amp Jean Paulhan Correspondance 1919 1944 Editions Claire Paulhan 2003 Lettres de Madagascar 1907 1910 editions Claire Paulhan 2007 Correspondance Jean Paulhan Roger Caillois annotee par Odile Felgine et Claude Perez Gallimard Paris 1991 Correspondance avec Andre Pieyre de Mandiargues Gallimard 2009 Correspondance avec Paul Eluard 1919 1944 edition etablie par Odile Felgine et Claude Perez edit Claire Paulhan Paris 2003 Correspondance avec Valery Larbaud 1920 1957 edition etablie et annotee par Jean Philippe Segonds Paris Gallimard 2010 Correspondance avec Armand M Petitjean 1934 1968 Gallimard 2011 Correspondance avec Georges Perros 1951 1957 Calligrammes 1987 Jean Paulhan amp Georges Perros Correspondance 1953 1967 Editions Claire Paulhan 2009 Jean Paulhan Armand Petitjean Correspondance 1934 1968 Gallimard 2011 Marc Bernard amp Jean Paulhan Correspondance 1928 1968 Editions Claire Paulhan 2013 Jean Richard Bloch amp Jean Paulhan Correspondance 1926 1940 Editions Claire Paulhan 2014 Povne zibrannya tvoriv Œuvres completes Hg Bernard Baillaud Gallimard Paris 2006 Viznannya1963 roku obranij chlenom Francuzkoyi Akademiyi Velikij oficer ordena Pochesnogo legionu Voyennij hrest za uchast u Pershij svitovij vijni Medali uchasnika Ruhu Oporu PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Academie francaise d Track Q107214508 RKDartists d Track Q17299517 Bibliotheque nationale de France Record 11918814w BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 Bibliotheque nationale de France Record 11918814w BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 https theses hal science tel 01104576 document S 115 https gw geneanet org garric lang fr amp n paulhan amp oc 0 amp p jean Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Edith Boissonnas Henri Michaux Jean Paulhan Mescaline 55 ed Muriel Pic avec la participation de Simon Miaz Paris Editions Claire Paulhan 2014 U comu vidanni predstavleno svidchennya vsih troh uchasnikiv eksperimentiv z meskalinom a takozh podano vibrane listuvannya mizh nimi PosilannyaKorotka biografiya ta bibliografiya na sajti Francuzkoyi akademiyi fr fr fr