Тапин (пол. Tapin) — село в Польщі, у гміні Рокитниця Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 479 осіб (2011).
Село
Тапин у Вікісховищі |
Розташування
Знаходиться в західній частині Надсяння. Розташоване на відстані 2 км на схід від адміністративного центру ґміни Рокитниці, 12 км на південь від повітового центру Ярослава і 51 км на схід від воєводського центру Ряшева.
Історія
У 1508 р. селом володів Мартин Моравський.
За податковим реєстром 1515 р. село належало Чешацькому, були 4 лани (коло 100 га) оброблюваної землі, корчма.
За податковим реєстром 1589 р. село належало Рафаелю Боляновському, були 3 лани (коло 350 га) оброблюваної землі, корчма з 1/4 оброблюваної землі, 4 загородники без земельної ділянки, 1 коморник з тягловою худобою і 3 без тяглової худоби. До 1772 року Тапин входив до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
У 1892 р. в селі було 49 будинків і 266 мешканців, у присілку Вілька Тапинська — 37 будинків і 209 мешканців, а загалом у громаді (гміні) разом з фільварком Зигмунта і Марії Дрогоївських — 90 будинків і 541 мешканець (222 греко-католики, 279 римо-католиків і 40 юдеїв). Однак польська влада активно провадила латинізацію і полонізацію села через викладання у школі винятково польською мовою та адміністративний тиск.
На 01.01.1939 в селі проживало 530 мешканців, з них 20 україномовних українців, 80 польськомовних українців, 410 поляків і 20 євреїв. Село належало до ґміни Хлопіце Ярославського повіту Львівського воєводства. Греко-католики села належали до парафії Боратин Порохницького деканату (після Першої світової війни — Ярославського деканату) Перемишльської єпархії.
16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 232 | 60 | 146 | 26 |
Жінки | 247 | 48 | 137 | 62 |
Разом | 479 | 108 | 283 | 88 |
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 110.(лат.)
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 135.(лат.)
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 20.(лат.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Tapin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 157. (пол.)
- Opis miejscowości na stronie gminy
- Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1936 — с. 129.
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tapin pol Tapin selo v Polshi u gmini Rokitnicya Yaroslavskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 479 osib 2011 Selo Tapin pol Tapin Koordinati 49 55 pn sh 22 40 sh d 49 917 pn sh 22 667 sh d 49 917 22 667 Koordinati 49 55 pn sh 22 40 sh d 49 917 pn sh 22 667 sh d 49 917 22 667 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Yaroslavskij povitGmina RokitnicyaVisota centru 230 mNaselennya 479 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 562Avtomobilnij kod RJASIMC 0610282GeoNames 757079OSM 3013344 R Gmina Rokitnicya TapinTapin Polsha TapinTapin Pidkarpatske voyevodstvo Tapin u VikishovishiRoztashuvannyaZnahoditsya v zahidnij chastini Nadsyannya Roztashovane na vidstani 2 km na shid vid administrativnogo centru gmini Rokitnici 12 km na pivden vid povitovogo centru Yaroslava i 51 km na shid vid voyevodskogo centru Ryasheva IstoriyaU 1508 r selom volodiv Martin Moravskij Za podatkovim reyestrom 1515 r selo nalezhalo Cheshackomu buli 4 lani kolo 100 ga obroblyuvanoyi zemli korchma Za podatkovim reyestrom 1589 r selo nalezhalo Rafaelyu Bolyanovskomu buli 3 lani kolo 350 ga obroblyuvanoyi zemli korchma z 1 4 obroblyuvanoyi zemli 4 zagorodniki bez zemelnoyi dilyanki 1 komornik z tyaglovoyu hudoboyu i 3 bez tyaglovoyi hudobi Do 1772 roku Tapin vhodiv do skladu Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo U 1892 r v seli bulo 49 budinkiv i 266 meshkanciv u prisilku Vilka Tapinska 37 budinkiv i 209 meshkanciv a zagalom u gromadi gmini razom z filvarkom Zigmunta i Mariyi Drogoyivskih 90 budinkiv i 541 meshkanec 222 greko katoliki 279 rimo katolikiv i 40 yudeyiv Odnak polska vlada aktivno provadila latinizaciyu i polonizaciyu sela cherez vikladannya u shkoli vinyatkovo polskoyu movoyu ta administrativnij tisk Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 530 meshkanciv z nih 20 ukrayinomovnih ukrayinciv 80 polskomovnih ukrayinciv 410 polyakiv i 20 yevreyiv Selo nalezhalo do gmini Hlopice Yaroslavskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Greko katoliki sela nalezhali do parafiyi Boratin Porohnickogo dekanatu pislya Pershoyi svitovoyi vijni Yaroslavskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi 16 serpnya 1945 roku Moskva pidpisala j opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom Ukrayinci ne mogli protistoyati antiukrayinskomu teroru pislya Drugoyi svitovoyi vijni Chastinu dobrovilno primusovo viselili v SRSR Reshta ukrayinciv popala v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bula deportovana na ponimecki zemli u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 232 60 146 26Zhinki 247 48 137 62Razom 479 108 283 88PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym T 7 Ziemie ruskie Rus Czerwona Cz 1 p 110 lat Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym T 7 Ziemie ruskie Rus Czerwona Cz 1 p 135 lat Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym T 7 Ziemie ruskie Rus Czerwona Cz 1 p 20 lat Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 109 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaTapin Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 157 pol Opis miejscowosci na stronie gminy Shematizm greko katolickogo duhovenstva zluchenih eparhij Peremiskoyi Sambirskoyi i Syanickoyi na rik Bozhij 1936 s 129 Portal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi