Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Володимирівка Володимирівка поселення протомісто трипільської культ

Володимирівка (протомісто)

Володимирівка (протомісто)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Володимирівка.

Володимирівка — поселення-протомісто трипільської культури (етап ВІІ, ) IV тисячоліття до н. е., розташоване на околиці села Володимирівка Новоархангельського району Кіровоградської області. Воно розміщене на високому правому березі річки Синюха, лівої притоки Південного Бугу.

Історія дослідження

Поселення було відкрите в 1926 році співробітниками Уманського краєзнавчого музею на чолі Якимовича М. К. Протягом 1927-1928 років дослідник розкопали 5 жител. В подальшому на поселенні працювала експедиція Інституту історії матеріальної культури АН УРСР під керівництвом С. С. Магури. В результаті цих робіт було розкопано кілька будівель поселення. Протягом 1940, 1946-1947 років розкопки проводила спільна Трипільська експедиція Інституту Археології АН УРСР та Інституту історії матеріальної культури АН СРСР під керівництвом відомого археолога, доктора історичних наук Тетяни Пассек. В результаті її роботи було досліджено 22 споруди (площадки та землянки) і зафіксовано рештки ще 150 будівель, переважно жител. У 1989-1990-х роках на території поселення проводилися охороні розкопки Трипільською археологічною експедицією Державного історичного музею УРСР під керівництвом О. О. Якубенко. Було уточнено топографічний план поселення, проведено збирання підйомного матеріалу, розвідку та розкопки одної площадки.

Опис поселення

Поселення мало площу близько 100 га та складалося з понад 200 жител, розміщених концентричними колами з квартальною забудовою в центрі.

Житла мали каркасно-стовпову конструкція, обмазану глиною, та були одно-, двоповерховими. Будівлі поділялися на 2-3 камери. Всередині містилися печі для обігріву та приготування їжі, подіуми, вівтарі. Характерною особливістю даного поселення та поселень всієї володимирської групи пам'яток є хрестоподібні жертовники. Вони представляли собою підвищення (до 0,20-0,25 м) із заокругленими кутами. Прикрашені вівтарі були орнаментом у вигляді заглиблених смужок, що утворювали концентричні круги. Інколи у кожній камері містився власний жертовник.

Посуд поселення представлений переважно столовим. Він виготовлявся з високоякісної глини із домішками піску та мав світлий колір — від рожевого до білого. Характерною особливістю місцевого посуду є заглиблений орнамент, інкрустований білою пастою. Крім того, поверхня посуду вкрита червонуватим та жовто-коричневим рідким ангобом. Розпис посуду монохромний, з переважанням темно-коричневого кольору. Кухонний посуд нечисленний і представлений мисками та горщиками.

Серед знахідок Володимирівки виділяється антропоморфна пластика, представлена переважно жіночими статуетками. Останні мали схематизовану голівку з великим носом, округлі заглиблення з отворами позначали очі, трикутні виступи з отворами на місці рук. Торс сплощений з двома округлими виступами-горбками та одною суцільною ніжкою. Статуетки прикрашалися різноманітним розписом. Проте, зустрічаються і статуетки, що реалістично зображають трипільську жінку.

Відомою знахідкою на поселенні Володимирівка є модель трипільського храму, що була виявлена під час дослідження в 1936 році. Вона має вигляд масивної прямокутної платформи із заокругленими кутами та чотирма, звуженими донизу, ніжками. Спереду платформа має виступ перед стінкою. Дверний прохід прямокутний, із поріжком, навпроти на задній стінці посередині міститься округле віконце. Інтер'єр храму простий і на відміну від моделей жител не містить печі та жертовника. Уся поверхня, крім ніжок та спідньої частини платформи, вкрита нерівномірним шаром ангобу коричнево-червоного кольору. Розпис поліхромний, чорного та білого кольорів.

Ознайомитися із знахідками, виявленими під час дослідження поселення Володимирівка, можна в експозиції Національного музею історії України (тут зберігається, зокрема, модель трипільського храму), Ермітажі (Російська федерація, м. Санкт-Петербург), Державному історичному музеї (Російська федерація, м. Москва), Кіровоградському краєзнавчому музеї, Народному музеї історії с. Підвисоке (Новоархангельський район), Новоархангельському районному краєзнавчому музеї.

Координати — 48.56557, 30.75023

Примітки

  1. . Google My Maps. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 10 жовтня 2019.

Джерела і література

  • Мовша Т.Г. Середній етап трипільської культури // Археологія Української РСР. — Київ : Наукова думка, 1971. — Т. 1. — С. 173-174.
  • Пассек Т.С. Периодизация трипольских поселений // МИА. — Москва, 1949. — Т. 10. — С. 79-108.
  • Шишкін К.В. Планування трипільських поселень за даними аерофотозйомки // Археологія. — Київ, 1985. — Т. 52. — С. 73.
  • Якубенко О.О. Охоронні розкопки трипільського поселення Володимирівка (Кіровоградська обл.), проведені у 1989-1990 роках // Археологічні дослідження, проведені на території України протягом 80-х років державними органами охорони пам’яток та музеями республіки. — Київ, 1992. — С. 61-67.
  • Енциклопедія трипільської культури. — Київ, 2004. — 2500 прим.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Volodimirivka Volodimirivka poselennya protomisto tripilskoyi kulturi etap VII IV tisyacholittya do n e roztashovane na okolici sela Volodimirivka Novoarhangelskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Vono rozmishene na visokomu pravomu berezi richki Sinyuha livoyi pritoki Pivdennogo Bugu Istoriya doslidzhennyaPoselennya bulo vidkrite v 1926 roci spivrobitnikami Umanskogo krayeznavchogo muzeyu na choli Yakimovicha M K Protyagom 1927 1928 rokiv doslidnik rozkopali 5 zhitel V podalshomu na poselenni pracyuvala ekspediciya Institutu istoriyi materialnoyi kulturi AN URSR pid kerivnictvom S S Maguri V rezultati cih robit bulo rozkopano kilka budivel poselennya Protyagom 1940 1946 1947 rokiv rozkopki provodila spilna Tripilska ekspediciya Institutu Arheologiyi AN URSR ta Institutu istoriyi materialnoyi kulturi AN SRSR pid kerivnictvom vidomogo arheologa doktora istorichnih nauk Tetyani Passek V rezultati yiyi roboti bulo doslidzheno 22 sporudi ploshadki ta zemlyanki i zafiksovano reshtki she 150 budivel perevazhno zhitel U 1989 1990 h rokah na teritoriyi poselennya provodilisya ohoroni rozkopki Tripilskoyu arheologichnoyu ekspediciyeyu Derzhavnogo istorichnogo muzeyu URSR pid kerivnictvom O O Yakubenko Bulo utochneno topografichnij plan poselennya provedeno zbirannya pidjomnogo materialu rozvidku ta rozkopki odnoyi ploshadki Opis poselennyaPoselennya malo ploshu blizko 100 ga ta skladalosya z ponad 200 zhitel rozmishenih koncentrichnimi kolami z kvartalnoyu zabudovoyu v centri Zhitla mali karkasno stovpovu konstrukciya obmazanu glinoyu ta buli odno dvopoverhovimi Budivli podilyalisya na 2 3 kameri Vseredini mistilisya pechi dlya obigrivu ta prigotuvannya yizhi podiumi vivtari Harakternoyu osoblivistyu danogo poselennya ta poselen vsiyeyi volodimirskoyi grupi pam yatok ye hrestopodibni zhertovniki Voni predstavlyali soboyu pidvishennya do 0 20 0 25 m iz zaokruglenimi kutami Prikrasheni vivtari buli ornamentom u viglyadi zagliblenih smuzhok sho utvoryuvali koncentrichni krugi Inkoli u kozhnij kameri mistivsya vlasnij zhertovnik Posud poselennya predstavlenij perevazhno stolovim Vin vigotovlyavsya z visokoyakisnoyi glini iz domishkami pisku ta mav svitlij kolir vid rozhevogo do bilogo Harakternoyu osoblivistyu miscevogo posudu ye zagliblenij ornament inkrustovanij biloyu pastoyu Krim togo poverhnya posudu vkrita chervonuvatim ta zhovto korichnevim ridkim angobom Rozpis posudu monohromnij z perevazhannyam temno korichnevogo koloru Kuhonnij posud nechislennij i predstavlenij miskami ta gorshikami Sered znahidok Volodimirivki vidilyayetsya antropomorfna plastika predstavlena perevazhno zhinochimi statuetkami Ostanni mali shematizovanu golivku z velikim nosom okrugli zagliblennya z otvorami poznachali ochi trikutni vistupi z otvorami na misci ruk Tors sploshenij z dvoma okruglimi vistupami gorbkami ta odnoyu sucilnoyu nizhkoyu Statuetki prikrashalisya riznomanitnim rozpisom Prote zustrichayutsya i statuetki sho realistichno zobrazhayut tripilsku zhinku Vidomoyu znahidkoyu na poselenni Volodimirivka ye model tripilskogo hramu sho bula viyavlena pid chas doslidzhennya v 1936 roci Vona maye viglyad masivnoyi pryamokutnoyi platformi iz zaokruglenimi kutami ta chotirma zvuzhenimi donizu nizhkami Speredu platforma maye vistup pered stinkoyu Dvernij prohid pryamokutnij iz porizhkom navproti na zadnij stinci poseredini mistitsya okrugle vikonce Inter yer hramu prostij i na vidminu vid modelej zhitel ne mistit pechi ta zhertovnika Usya poverhnya krim nizhok ta spidnoyi chastini platformi vkrita nerivnomirnim sharom angobu korichnevo chervonogo koloru Rozpis polihromnij chornogo ta bilogo koloriv Oznajomitisya iz znahidkami viyavlenimi pid chas doslidzhennya poselennya Volodimirivka mozhna v ekspoziciyi Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini tut zberigayetsya zokrema model tripilskogo hramu Ermitazhi Rosijska federaciya m Sankt Peterburg Derzhavnomu istorichnomu muzeyi Rosijska federaciya m Moskva Kirovogradskomu krayeznavchomu muzeyi Narodnomu muzeyi istoriyi s Pidvisoke Novoarhangelskij rajon Novoarhangelskomu rajonnomu krayeznavchomu muzeyi Koordinati 48 56557 30 75023Primitki Google My Maps Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2019 Dzherela i literaturaMovsha T G Serednij etap tripilskoyi kulturi Arheologiya Ukrayinskoyi RSR Kiyiv Naukova dumka 1971 T 1 S 173 174 Passek T S Periodizaciya tripolskih poselenij MIA Moskva 1949 T 10 S 79 108 Shishkin K V Planuvannya tripilskih poselen za danimi aerofotozjomki Arheologiya Kiyiv 1985 T 52 S 73 Yakubenko O O Ohoronni rozkopki tripilskogo poselennya Volodimirivka Kirovogradska obl provedeni u 1989 1990 rokah Arheologichni doslidzhennya provedeni na teritoriyi Ukrayini protyagom 80 h rokiv derzhavnimi organami ohoroni pam yatok ta muzeyami respubliki Kiyiv 1992 S 61 67 Enciklopediya tripilskoyi kulturi Kiyiv 2004 2500 prim Posilannyahttp visnik press com ua p 2469 2 lyutogo 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ