Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Аудаче»(італ. Audace) — ескадрений міноносець ВМС Італії часів Першої світової війни.
| Ескадрений міноносець «Аудаче» | ||
|---|---|---|
| Audace | ||
 | ||
| Ескадрений міноносець «Аудаче» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Ескадрений міноносець | |
| Держава прапора |  Королівство Італія Третій Рейх | |
| Належність |  Королівські ВМС Італії Крігсмаріне | |
| Закладено | 1 жовтня 1913 року | |
| Спущено на воду | 27 вересня 1916 року | |
| Введено в експлуатацію | 23 грудня 1916 року | |
| Загибель | Потоплений 1 листопада 1944 року | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 250 тонн (стандартна) 1 364 тонни (повна) | |
| Довжина | 87,6 м | |
| Ширина | 8,4 м | |
| Осадка | 2,8 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парові турбіни 3 × парових котли | |
| Потужність | 22 000 к.с. | |
| Швидкість | 30 вузлів | |
| Автономність плавання | 2 180 миль на швидкості 15 вузлів | |
| Екіпаж | 118 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 7 x 102-мм гармат «102/35 Mod. 1914» 2 x 40-мм гармати «Vickers QF 2 pounder Mark II» | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 × 450-мм торпедних апаратів | |
Історія створення
У 1912 році ВМС Японії замовив в Англії будівництво двох есмінців типу «Уракадзе». Кораблі отримали назви «Уракадзе» і «Кавакадзе». Вони були закладені у 1913 році на верфі фірми Yarrow Shipbuilders в Глазго. Але згодом темпи будівництва різко знизились, бо фірма надавала перевагу будівництву кораблів для свого флоту. Есмінець «Уракадзе» був збудований у 1915 році і вирушив до Японії.
У 1915 році Італія, яка відчувала брак сучасних есмінців, викупила в Японії «Кавакадзе». Договір був підписаний влітку 1915 року. Корабель був спущений на воду 27 вересня 1916 року, вступив у стрій 23 грудня того ж року. Спочатку його планувалось назвати «Інтрепідо», але 25 вересня він був перейменований на «Аудаче», на честь корабля, який загинув 30 серпня.
Конструкція
Спеціалістами фірми «Ярроу» були розроблені кораблі на базі есмінця , побудованого на фірмі для британського флоту. Але в конструкцію внесли низку суттєвих змін. Корпус виготовлявся зі сталі високого опору і був розділений 19 поперечними перебірками, 12 з яких доходили до верхньої палуби. Поздовжні перебірки були лише у носовій та кормовій частинах, де розміщувались цистерни для рідкого палива.
Однією з важливих вимог замовника була велика дальність плавання. Але парові турбіни з безпосереднім приводом були неекономічні на малих оборотах, тому планувалось зробити силову установку комбінованою: парові турбіни для високих швидкостей і парові турбіни для економного ходу. У цей час стало відомо, що для цієї ж мети на одному з есмінців, який будувала фірма «Thornycroft», збираються встановити дизель. Тому на есмінцях типу «Уракадзе» також було встановити комбіновану дизель-парову силову установку. Дизелі та гідравлічні муфти мала постачати німецька фірма «Вулкан». Але з початком Першої світової війни отримати дизелі та гідравлічні муфти було неможливо, тому від встановлення дизелів відмовились, віддавши це місце для додаткового запасу палива.
Після прибуття корабля в Італію на ньому було замінене озброєння відповідно до стандартів італійського флоту. На есмінці було встановлено сім 102-мм гармат «102/35 Mod. 1914». Крім того, були встановлені дві 40-мм гармати «Vickers QF 2 pounder Mark II» і два 6,5-мм кулемети.
Торпедне озброєння складалось з двох спарених 450-мм торпедних апаратів, розміщених уздовж бортів.
Історія служби
Перша світова війна
Період переозброєння та випробувань тривав близько 2 місяців, і 1 березня 1917 року корабель вирушив з Неаполя до пункту базування в Бріндізі, супроводжуючи при цьому 2 нові підводні човни «H 1» і «H 2» з Мессіни в Таранто.
У квітні есмінець вирушив до Венеції, де був зарахований до складу I-ї ескадри есмінців (разом з «Анімозо», «Арденте», «Ардіто», ) і до кінця війни діяв у Верхній Адріатиці.
11 травня ескадра у повному складі вийшла на перехоплення загону австро-угорських есмінців та міноносців, але зустрічі з противником не мав.
Під час (18-24 серпня 1917 року) «Аудаче» був у складі сил флоту, які підтримували сухопутні операції.
29 вересня 1917 року «Аудаче» разом з есмінцями «Спарвіеро», , , , , «Арденте», «Ардіто» супроводжували атаку літаків на Пулу.
28 листопада есмінці «Спарвіеро», «Аквіла», «Анімозо», «Арденте», «Ардіто», «Джузеппе Чезаре Абба», «Аудаче», «Вінченцо Джованні Орсіні», «Джованні Ачербі», і «Франческо Стокко» вирушили з Венеції для переслідування австро-угорської ескадри у складі есмінців «Штрайтер», «Гусар», та 4 міноносців, яка обстріляла залізницю поблизу гирла річки Метауро. Італійські кораблі розпочали переслідування, але наздогнали ворожі кораблі занадто близько до Поли.
На початку 1918 року «Аудаче» став на плановий ремонт, який тривав 3 місяці. Після повернення до складу флоту він декілька разів залучався до прикриття атак проти Поли.
У ніч з 1 на 2 липня есмінці «Аудаче», «Джованні Ачербі», «Вінченцо Джованні Орсіні», «Джузеппе Сірторі», «Франческо Стокко», , «Джузеппе Ла Маса» та загін з 7 міноносців вирушили на обстріл ворожої території поблизу Кортеллаццо та Каорле. На зворотному шляху вони зустрілись із загоном австро-угорських кораблів, які повертались з обстрілу італійського узбережжя. У перестрілці був пошкоджений «Франческо Стокко». Італійці, маючи перевагу, все ж вирішили відступити. Есмінці, які вийшли з Венеції на допомогу, вже не встигли взяти участь у бою.
3 листопада «Аудаче» був першим італійським кораблем, що увійшов у гавань Трієста після капітуляції Австро-Угорщини. На його борту перебував генерал , губернатор нової області Фріулі-Венеція-Джулія.
10 листопада на борту есмінця здійснили перехід з Венеції в Трієст король Італії Віктор Емануїл III та генерали Армандо Діац і П'єтро Бадольйо.
24 березня 1919 року на борту «Аудаче» король Італії, морський міністр та Президент палати депутатів Італії приймали «парад перемоги» - зустрічали австро-угорські кораблі, які капітулювали.
Міжвоєнний період
У 1920-1921 роках «Аудаче» був включений до складу «Дивізії Леванту» і базувався в Ізмірі, потім був стаціонером на італійських островах Додеканеського архіпелагу та біля Іонічного узбережжя Греції.
У 1922 році корабель пройшов капітальний ремонт в Таранто. З 1923 по 1928 роки корабель перебував у підпорядкуванні військово-морського командування в Лівії і базувався в Триполі, після чого повернувся до Таранто для чергового ремонту.
У 1929 році «Аудаче», як і багато есмінців часів Першої світової війни, був перекласифікований в міноносець. До 1934 року він базувався в Таранто, протягом 1934-1936 років перебував у складі морських сил Італійської Східної Африки і базувався в Червоному морі.
Під час громадянської війни в Іспанії він був у складі ескадри італійського флоту в Танжері, яка офіційно захищала італійські інтереси та італійських громадян, а неофіційно надавала допомогу франкістам. У 1937 році він супроводжував транспорти, які перевозили в Іспанію італійських добровольців.
Влітку 1937 року велись розмови про продаж корабля франкістам (як і низки інших есмінців), але зрештою корабель залишився у складі італійського флоту.
У вересні 1937 року корабель був виведений в резерв і згодом був переобладнаний на корабель управління радіокерованого корабля-мішені «Сан Марко». З міноносця були зняті чотири 102-мм гармати, у носовій частині була збудована нова надбудова, в якій розмістили радіоапаратуру. Також, як експеримент, на кораблі встановили гідроакустичну станцію, два паравани, обладнання для розміщення 8 глибинних бомб, а також дві буксировані протичовнові торпеди.
У 1938 році корабель був переведений в Ла-Спецію і переданий командуванню Верхньо-Тірренського військово-морського округу.
Друга світова війна
Зі вступом Італії у Другу світову війну «Аудаче» у 1940 році був переведений в Пулу, де був переданий спочатку Артилерійській школі, потім Школі підводного плавання.
Але у 1942 році потреба в ескортних кораблях змусила повернути «Аудаче» до складу флоту. Аж до капітуляції Італії корабель здійснював супровід конвоїв у порти Албанії, Греції та Югославії. Загалом протягом війни він здійснив 430 виходів у море (13 - пошук підводних човнів, 256 навчальних, 46 транспортних, 59 - супроводи конвоїв, 56 - інші місії), пройшовши 65 436 миль.
9 вересня 1943 року корабель отримав наказ йти на південь у будь-який зайнятий союзниками порт. Але після виходу в море на кораблі зламались котельні вентилятори і він змушений був повернутись до Венеції, де 12 вересня був захоплений німецькими військами.
У складі Крігсмаріне
Після невеликого ремонту корабель, перейменований на «TA 20», був включений до складу 11-ї дивізії охоронних сил, яка захищала комунікації у Верхній Адріатиці. Командувати кораблем призначили обер-лейтенанта Гайнца Гурке. У травні 1944 року у зв'язку з реорганізацією німецьких морських сил в Адріатиці «TA 20» був переведений в 2-гу ескортну флотилію, якою командував корветтен-капітан Фрідріх-Вільгельм Торвест. Флотилія, укомплектована трофейними італійськими кораблями, здійснювала постановки мін для оборони італійського узбережжя та супровід конвоїв.
Влітку 1944 року британці активізували діяльність біля берегів Югославії і втрати німців серйозно зросли. До осені в строю залишались лише 2 міноносці: «ТА 20» і «ТА 48».
Восени 1944 року «ТА 20» і 2 мисливці за підводними човнами «UJ-202» і «UJ-208» (колишні італійські міноносці «Мельпомене» і «Спінгарда») здійснили ряд постановок мін.
Загибель
26 жовтня вони вийшли в море для перешкоджання каботажним перевезенням югославських партизанів біля острова Раб. На борту «ТА 20» перебував командир флотилії фрегаттен-капітан Торвест. Удень кораблі перебували на замаскованих якірних стоянках, де їх помітили партизанські розвідники, які передали цю інформацію союзникам.
1 листопада на перехоплення німецьких кораблів вийшли два британські есмінці «Вітленд» і «Ейвон Вейл», а також 7 торпедних та артилерійських катерів, під командуванням лейтенант-командера Моргана Джайлза (англ. Morgan Morgan-Giles).
Есмінці мали висадити спостерігачів на північному березі острова Раб, торпедні катери вели пошук між островами Раб та Крк, решта катерів - біля острова Премуда.
О 19:50 торпедні катери помітили 2 великі цілі. Це були «UJ-202» і «UJ-208» Британські есмінці повним ходом вирушили на південний захід. За 20 хвилин вони помітили німецькі кораблі на своїх радарах. Наблизившись, вони відкрили вогонь, який заскочив німців зненацька. Дванадцяти британським 120-мм гарматам вони могли протиставили лише дві 100-м гармати, і за декілька хвилин почали тонути.
Британці розпочали рятувальну операцію, але на радарі з'явилась ще одна відмітка. Це був «ТА 20». Есмінці перервали рятувальну операцію і негайно кинулись в атаку. Вони знову досягли раптовості. Першими ж залпами був зруйнований місток, загинули майже всі офіцери, включаючи командира корабля Гурке і командира флотилії Торвеста. Але німці продовжували вести вогонь аж до моменту загибелі корабля. О 22:30 корабель затонув біля острова Паг у точці з координатами 44°24′ пн. ш. 15°02′ сх. д. / 44.400° пн. ш. 15.033° сх. д.. Погана погода заважала рятувальній операції, британці змогли підібрати лише 19 німецьких моряків. 5 листопада 1944 року обер-лейтенант Гурке і фрегаттен-капітан Торвест посмертно були нагороджені Лицарськими хрестами.
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Audace (1916)- Ескадрений міноносець «Аудаче» на сайті www.marina.difesa.it [ 7 липня 2020 у Wayback Machine.](італ.)
Література
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — (англ.)
- Патянин С. В. Эскадренный миноносец «Аудаче» // Морская кампания: журнал. — 2009. — № 2 (23).(рос.)
Примітки
- Franco Favre, La Marina nella Grande Guerra. Le operazioni navali, aeree, subacquee e terrestri in Adriatico, pp. 190-191-207-220-221-222-225-250-266-269-271-273-284
- Relitto Cacciatorpediniere Audace.
- Arrivo del Cacciatorpediniere Audace a Trieste.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Audache ital Audace eskadrenij minonosec VMS Italiyi chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Eskadrenij minonosec Audache AudaceEskadrenij minonosec Audache SluzhbaTip klas Eskadrenij minonosecDerzhava prapora Korolivstvo Italiya Tretij RejhNalezhnist Korolivski VMS Italiyi KrigsmarineZakladeno 1 zhovtnya 1913 rokuSpusheno na vodu 27 veresnya 1916 rokuVvedeno v ekspluataciyu 23 grudnya 1916 rokuZagibel Potoplenij 1 listopada 1944 rokuIdentifikaciyaParametriTonnazh 1 250 tonn standartna 1 364 tonni povna Dovzhina 87 6 mShirina 8 4 mOsadka 2 8 mTehnichni daniRuhova ustanovka 2 parovi turbini 3 parovih kotliPotuzhnist 22 000 k s Shvidkist 30 vuzlivAvtonomnist plavannya 2 180 mil na shvidkosti 15 vuzlivEkipazh 118OzbroyennyaArtileriya 7 x 102 mm garmat 102 35 Mod 1914 2 x 40 mm garmati Vickers QF 2 pounder Mark II Torpedno minne ozbroyennya 4 450 mm torpednih aparativIstoriya stvorennyaU 1912 roci VMS Yaponiyi zamoviv v Angliyi budivnictvo dvoh esminciv tipu Urakadze Korabli otrimali nazvi Urakadze i Kavakadze Voni buli zakladeni u 1913 roci na verfi firmi Yarrow Shipbuilders v Glazgo Ale zgodom tempi budivnictva rizko znizilis bo firma nadavala perevagu budivnictvu korabliv dlya svogo flotu Esminec Urakadze buv zbudovanij u 1915 roci i virushiv do Yaponiyi U 1915 roci Italiya yaka vidchuvala brak suchasnih esminciv vikupila v Yaponiyi Kavakadze Dogovir buv pidpisanij vlitku 1915 roku Korabel buv spushenij na vodu 27 veresnya 1916 roku vstupiv u strij 23 grudnya togo zh roku Spochatku jogo planuvalos nazvati Intrepido ale 25 veresnya vin buv perejmenovanij na Audache na chest korablya yakij zaginuv 30 serpnya KonstrukciyaSpecialistami firmi Yarrou buli rozrobleni korabli na bazi esmincya pobudovanogo na firmi dlya britanskogo flotu Ale v konstrukciyu vnesli nizku suttyevih zmin Korpus vigotovlyavsya zi stali visokogo oporu i buv rozdilenij 19 poperechnimi perebirkami 12 z yakih dohodili do verhnoyi palubi Pozdovzhni perebirki buli lishe u nosovij ta kormovij chastinah de rozmishuvalis cisterni dlya ridkogo paliva Odniyeyu z vazhlivih vimog zamovnika bula velika dalnist plavannya Ale parovi turbini z bezposerednim privodom buli neekonomichni na malih oborotah tomu planuvalos zrobiti silovu ustanovku kombinovanoyu parovi turbini dlya visokih shvidkostej i parovi turbini dlya ekonomnogo hodu U cej chas stalo vidomo sho dlya ciyeyi zh meti na odnomu z esminciv yakij buduvala firma Thornycroft zbirayutsya vstanoviti dizel Tomu na esmincyah tipu Urakadze takozh bulo vstanoviti kombinovanu dizel parovu silovu ustanovku Dizeli ta gidravlichni mufti mala postachati nimecka firma Vulkan Ale z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni otrimati dizeli ta gidravlichni mufti bulo nemozhlivo tomu vid vstanovlennya dizeliv vidmovilis viddavshi ce misce dlya dodatkovogo zapasu paliva Pislya pributtya korablya v Italiyu na nomu bulo zaminene ozbroyennya vidpovidno do standartiv italijskogo flotu Na esminci bulo vstanovleno sim 102 mm garmat 102 35 Mod 1914 Krim togo buli vstanovleni dvi 40 mm garmati Vickers QF 2 pounder Mark II i dva 6 5 mm kulemeti Torpedne ozbroyennya skladalos z dvoh sparenih 450 mm torpednih aparativ rozmishenih uzdovzh bortiv Istoriya sluzhbiPersha svitova vijna Period pereozbroyennya ta viprobuvan trivav blizko 2 misyaciv i 1 bereznya 1917 roku korabel virushiv z Neapolya do punktu bazuvannya v Brindizi suprovodzhuyuchi pri comu 2 novi pidvodni chovni H 1 i H 2 z Messini v Taranto U kvitni esminec virushiv do Veneciyi de buv zarahovanij do skladu I yi eskadri esminciv razom z Animozo Ardente Ardito i do kincya vijni diyav u Verhnij Adriatici 11 travnya eskadra u povnomu skladi vijshla na perehoplennya zagonu avstro ugorskih esminciv ta minonosciv ale zustrichi z protivnikom ne mav Pid chas 18 24 serpnya 1917 roku Audache buv u skladi sil flotu yaki pidtrimuvali suhoputni operaciyi 29 veresnya 1917 roku Audache razom z esmincyami Sparviero Ardente Ardito suprovodzhuvali ataku litakiv na Pulu 28 listopada esminci Sparviero Akvila Animozo Ardente Ardito Dzhuzeppe Chezare Abba Audache Vinchenco Dzhovanni Orsini Dzhovanni Acherbi i Franchesko Stokko virushili z Veneciyi dlya peresliduvannya avstro ugorskoyi eskadri u skladi esminciv Shtrajter Gusar ta 4 minonosciv yaka obstrilyala zaliznicyu poblizu girla richki Metauro Italijski korabli rozpochali peresliduvannya ale nazdognali vorozhi korabli zanadto blizko do Poli Na pochatku 1918 roku Audache stav na planovij remont yakij trivav 3 misyaci Pislya povernennya do skladu flotu vin dekilka raziv zaluchavsya do prikrittya atak proti Poli U nich z 1 na 2 lipnya esminci Audache Dzhovanni Acherbi Vinchenco Dzhovanni Orsini Dzhuzeppe Sirtori Franchesko Stokko Dzhuzeppe La Masa ta zagin z 7 minonosciv virushili na obstril vorozhoyi teritoriyi poblizu Kortellacco ta Kaorle Na zvorotnomu shlyahu voni zustrilis iz zagonom avstro ugorskih korabliv yaki povertalis z obstrilu italijskogo uzberezhzhya U perestrilci buv poshkodzhenij Franchesko Stokko Italijci mayuchi perevagu vse zh virishili vidstupiti Esminci yaki vijshli z Veneciyi na dopomogu vzhe ne vstigli vzyati uchast u boyu Audache v Triyesti 1918 rik 3 listopada Audache buv pershim italijskim korablem sho uvijshov u gavan Triyesta pislya kapitulyaciyi Avstro Ugorshini Na jogo bortu perebuvav general gubernator novoyi oblasti Friuli Veneciya Dzhuliya 10 listopada na bortu esmincya zdijsnili perehid z Veneciyi v Triyest korol Italiyi Viktor Emanuyil III ta generali Armando Diac i P yetro Badoljo 24 bereznya 1919 roku na bortu Audache korol Italiyi morskij ministr ta Prezident palati deputativ Italiyi prijmali parad peremogi zustrichali avstro ugorski korabli yaki kapitulyuvali Mizhvoyennij period U 1920 1921 rokah Audache buv vklyuchenij do skladu Diviziyi Levantu i bazuvavsya v Izmiri potim buv stacionerom na italijskih ostrovah Dodekaneskogo arhipelagu ta bilya Ionichnogo uzberezhzhya Greciyi U 1922 roci korabel projshov kapitalnij remont v Taranto Z 1923 po 1928 roki korabel perebuvav u pidporyadkuvanni vijskovo morskogo komanduvannya v Liviyi i bazuvavsya v Tripoli pislya chogo povernuvsya do Taranto dlya chergovogo remontu U 1929 roci Audache yak i bagato esminciv chasiv Pershoyi svitovoyi vijni buv pereklasifikovanij v minonosec Do 1934 roku vin bazuvavsya v Taranto protyagom 1934 1936 rokiv perebuvav u skladi morskih sil Italijskoyi Shidnoyi Afriki i bazuvavsya v Chervonomu mori Pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi vin buv u skladi eskadri italijskogo flotu v Tanzheri yaka oficijno zahishala italijski interesi ta italijskih gromadyan a neoficijno nadavala dopomogu frankistam U 1937 roci vin suprovodzhuvav transporti yaki perevozili v Ispaniyu italijskih dobrovolciv Vlitku 1937 roku velis rozmovi pro prodazh korablya frankistam yak i nizki inshih esminciv ale zreshtoyu korabel zalishivsya u skladi italijskogo flotu U veresni 1937 roku korabel buv vivedenij v rezerv i zgodom buv pereobladnanij na korabel upravlinnya radiokerovanogo korablya misheni San Marko Z minonoscya buli znyati chotiri 102 mm garmati u nosovij chastini bula zbudovana nova nadbudova v yakij rozmistili radioaparaturu Takozh yak eksperiment na korabli vstanovili gidroakustichnu stanciyu dva paravani obladnannya dlya rozmishennya 8 glibinnih bomb a takozh dvi buksirovani protichovnovi torpedi U 1938 roci korabel buv perevedenij v La Speciyu i peredanij komanduvannyu Verhno Tirrenskogo vijskovo morskogo okrugu Druga svitova vijna Zi vstupom Italiyi u Drugu svitovu vijnu Audache u 1940 roci buv perevedenij v Pulu de buv peredanij spochatku Artilerijskij shkoli potim Shkoli pidvodnogo plavannya Ale u 1942 roci potreba v eskortnih korablyah zmusila povernuti Audache do skladu flotu Azh do kapitulyaciyi Italiyi korabel zdijsnyuvav suprovid konvoyiv u porti Albaniyi Greciyi ta Yugoslaviyi Zagalom protyagom vijni vin zdijsniv 430 vihodiv u more 13 poshuk pidvodnih chovniv 256 navchalnih 46 transportnih 59 suprovodi konvoyiv 56 inshi misiyi projshovshi 65 436 mil 9 veresnya 1943 roku korabel otrimav nakaz jti na pivden u bud yakij zajnyatij soyuznikami port Ale pislya vihodu v more na korabli zlamalis kotelni ventilyatori i vin zmushenij buv povernutis do Veneciyi de 12 veresnya buv zahoplenij nimeckimi vijskami U skladi Krigsmarine Pislya nevelikogo remontu korabel perejmenovanij na TA 20 buv vklyuchenij do skladu 11 yi diviziyi ohoronnih sil yaka zahishala komunikaciyi u Verhnij Adriatici Komanduvati korablem priznachili ober lejtenanta Gajnca Gurke U travni 1944 roku u zv yazku z reorganizaciyeyu nimeckih morskih sil v Adriatici TA 20 buv perevedenij v 2 gu eskortnu flotiliyu yakoyu komanduvav korvetten kapitan Fridrih Vilgelm Torvest Flotiliya ukomplektovana trofejnimi italijskimi korablyami zdijsnyuvala postanovki min dlya oboroni italijskogo uzberezhzhya ta suprovid konvoyiv Vlitku 1944 roku britanci aktivizuvali diyalnist bilya beregiv Yugoslaviyi i vtrati nimciv serjozno zrosli Do oseni v stroyu zalishalis lishe 2 minonosci TA 20 i TA 48 Voseni 1944 roku TA 20 i 2 mislivci za pidvodnimi chovnami UJ 202 i UJ 208 kolishni italijski minonosci Melpomene i Spingarda zdijsnili ryad postanovok min Zagibel Dokladnishe Morskij bij 1 listopada 1944 roku 26 zhovtnya voni vijshli v more dlya pereshkodzhannya kabotazhnim perevezennyam yugoslavskih partizaniv bilya ostrova Rab Na bortu TA 20 perebuvav komandir flotiliyi fregatten kapitan Torvest Uden korabli perebuvali na zamaskovanih yakirnih stoyankah de yih pomitili partizanski rozvidniki yaki peredali cyu informaciyu soyuznikam 1 listopada na perehoplennya nimeckih korabliv vijshli dva britanski esminci Vitlend i Ejvon Vejl a takozh 7 torpednih ta artilerijskih kateriv pid komanduvannyam lejtenant komandera Morgana Dzhajlza angl Morgan Morgan Giles Esminci mali visaditi sposterigachiv na pivnichnomu berezi ostrova Rab torpedni kateri veli poshuk mizh ostrovami Rab ta Krk reshta kateriv bilya ostrova Premuda O 19 50 torpedni kateri pomitili 2 veliki cili Ce buli UJ 202 i UJ 208 Britanski esminci povnim hodom virushili na pivdennij zahid Za 20 hvilin voni pomitili nimecki korabli na svoyih radarah Nablizivshis voni vidkrili vogon yakij zaskochiv nimciv znenacka Dvanadcyati britanskim 120 mm garmatam voni mogli protistavili lishe dvi 100 m garmati i za dekilka hvilin pochali tonuti Britanci rozpochali ryatuvalnu operaciyu ale na radari z yavilas she odna vidmitka Ce buv TA 20 Esminci perervali ryatuvalnu operaciyu i negajno kinulis v ataku Voni znovu dosyagli raptovosti Pershimi zh zalpami buv zrujnovanij mistok zaginuli majzhe vsi oficeri vklyuchayuchi komandira korablya Gurke i komandira flotiliyi Torvesta Ale nimci prodovzhuvali vesti vogon azh do momentu zagibeli korablya O 22 30 korabel zatonuv bilya ostrova Pag u tochci z koordinatami 44 24 pn sh 15 02 sh d 44 400 pn sh 15 033 sh d 44 400 15 033 Pogana pogoda zavazhala ryatuvalnij operaciyi britanci zmogli pidibrati lishe 19 nimeckih moryakiv 5 listopada 1944 roku ober lejtenant Gurke i fregatten kapitan Torvest posmertno buli nagorodzheni Licarskimi hrestami PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Audace 1916 Eskadrenij minonosec Audache na sajti www marina difesa it 7 lipnya 2020 u Wayback Machine ital LiteraturaConway s All the World s Fighting Ships 1906 1921 London Conway Maritime Press 1985 ISBN 0 85177 245 5 angl Patyanin S V Eskadrennyj minonosec Audache Morskaya kampaniya zhurnal 2009 2 23 ros PrimitkiFranco Favre La Marina nella Grande Guerra Le operazioni navali aeree subacquee e terrestri in Adriatico pp 190 191 207 220 221 222 225 250 266 269 271 273 284 Relitto Cacciatorpediniere Audace Arrivo del Cacciatorpediniere Audace a Trieste